Справа №524/5028/25
Провадження №2-о/0203/18/2026
13 січня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Юрівій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
1. 1 травня 2025 року заявниця звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зазначивши в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 . Заявниця просить встановити факт належності її малолітньої дочки - ОСОБА_5 , до членів сім'ї її загиблого на російсько-Українській війні чоловіка - ОСОБА_6 , а також факту перебування дочки на його утриманні. Метою заявниці є створення передумов для отримання ОСОБА_5 соціальної допомоги (а.с.а.с. 2 - 6, 119, 121 - 126).
2. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.05.2025 справу за підсудністю було передано до Центрального районного суду м. Дніпрі (а.с.а.с. 110, 111).
3. 1 липня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття у справі провадження (а.с. 134).
4. 8 жовтня 2025 року ухвалою суду до участі у справі в якості заінтересованих осіб було залучено ОСОБА_2 (біологічного батька дитини) та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
5. 25 листопада 2025 року суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - батьків загиблого.
6. Заявниця у судових засіданнях підтримала подану заяву у повному обсязі. 13.01.2026 заявниця до суду не з'явилася, була повідомлена належним чином.
7. ОСОБА_2 , представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином.
8. ОСОБА_3 до суду також не з'явилася, подала письмові заперечення, у яких повідомила, що біологічний батько дитини не позбавлений батьківських прав, отже зобов'язаний і має право забезпечувати свою дочку. Крім того, задоволення поданої у справі заяви фактично зменшить частки соціальної допомоги, на яку за законом також претендують батьки загиблого, а також інші його діти - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
9. Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
10. Заслухавши пояснення заявниці, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подану у справі заяву необхідно залишити без розгляду з таких підстав.
11. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
12. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
13. За правилами, встановленими частиною 1 статті 4 ЦПК, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
14. Частиною 1 статті 293 ЦПК визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
15. За приписами пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК суд розглядає
в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
16. Отже, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, - тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
17. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
18. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019
у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, - тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
19. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ,який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того,що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
20. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
21. З урахуванням наведеного можна констатувати, що існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий
і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними.
22. У цій справі заявниця просить встановити факти належностіїї малолітньої дочки - ОСОБА_5 , до членів сім'ї її загиблого на російсько-Українській війні чоловіка - ОСОБА_6 , а також факту перебування дочки на його утриманні.
23. Між тим, інститут окремого провадження та встановлення у цьому провадженні юридичного факту не передбачені для того, аби вирішити (допомогти вирішити) будь-який спір про право.
24. Очевидною є недопустимість використання окремого провадження, зокрема з метою отримання доказу існування підстави для позбавлення особи батьківських прав.
25. За встановлених обставин та мети подання заяви про встановлення фактів належності дитини до членів сім'ї загиблого та перебування дитини на утриманні особи, заявлені у справі вимоги не є такими, що пов'язані із здійсненням особистих немайнових чи майнових прав, тому не підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження на підставі статей 293, 315 ЦПК.
26. Згідно з частиною 6 статті 294, частиною 4 статті 315 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
27. З огляду на викладене суд вважає за необхідне залишити подану у справі заяву без розгляду, роз'яснивши заявниці право на звернення до суду з відповідним позовом.
28. Додатковою й самостійною підставою для залишення поданої у справі заяви без розгляду є заперечення проти неї заінтересованої особи - матері загиблого.
29. Керуючись статтями 4, 223, 258 - 260, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду у порядку позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному стат тею 261 ЦПК.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.
Суддя М.О. Католікян