печерський районний суд міста києва
Справа № 757/64841/25-к
23 грудня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 , які беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької обл., громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, працюючого заступником Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025162480001178 від 01.10.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України,
Короткий виклад вимог клопотання
На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який спливає 28.12.2025.
В обґрунтування клопотання вказано, що закінчити досудове розслідування у визначений термін не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання переліку слідчих дій.
На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_6 не зменшилися. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу строком до 28.01.2026.
Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 , оголосив письмові заперечення проти задоволення клопотання, з яких вбачається, що ризики в клопотанні неогрунтовані та не доведені, підозрюваний звільнився з роботи, має тяжкий стан здоров'я - цукровий дібет з тяжким перебігом, просив не продовжувати застосування обов'язку носити електронний засіб контролю, оскільки він заважає проведенню обстеження та пошкоджує ногу. Також захисник просив врахувати наявність на утриманні підозрюваного дружини, матері та дитини та з метою їх утримання відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала думку захисника - адвоката ОСОБА_4 , додатково вказала, що ризики відсутні та не доведені, у підозрюваного відсутній намір переховування від слідства та суду, він має бездоганну репутацію та просила змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання або нічний домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників, додатково зазначив, що у нього погіршився стан здоров'я через носіння браслету, нога отікає і він не може рухатися.
Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Заслухавши пояснення прокурора, думку захисників та підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162480001178 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
28.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2025 у справі № 757/53881/25-к до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту під час повітряної тривоги, строком до 28.12.2025 та покладені додаткові обов'язки.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 28.01.2026.
Релевантні джерела права
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії домашнього арешту згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу з урахуванням додаткових обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Мотиви слідчого судді
При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Щодо обґрунтованості підозри
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених у судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які долучені до матеріалів справи.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 , спливає 28.12.2025, однак завершити його до вказаного строку неможливо у зв'язку із необхідністю виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на повне, всебічне та неупереджене розслідування, перелік яких зазначено в клопотанні.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Щодо наявності ризиків
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , а виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Крім того, наявність та обґрунтованість підозри були встановлені під час застосування підозрюваному запобіжного заходу, в тому числі судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
Як вбачається із клопотання, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 на даній стадії провадження.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, покарання, за яке встановлене у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вбачається з того, що ОСОБА_6 користуючись своїм впливом, який зберігся після звільнення з посади заступника Одеського міського голови, може знищити, сховати або спотворити документи, які наразі не виявлені органом досудового розслідування, в тому числі офіційну документацію, чорнові записи та речові докази, що перебувають у володінні виконавчих органів Одеської міської ради та її комунальних підприємств, а саме: Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради та інших підприємств, та які містять в собі відомості, що прямо вказують на його службову недбалість, що призвела до загибелі людей.
Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні наявний з огляду на те, що ОСОБА_6 може особисто впливати на інших учасників провадження у цьому кримінальному провадженні з метою зміни або відмови від дачі останніми показань. Крім того, до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетні колишні, прямо підпорядковані ОСОБА_6 посадові особи виконавчих органів та комунальних підприємств Одеської міської ради, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а ОСОБА_6 , хоч будучи звільненим із посади заступника Одеського міського голови та використовуючи свій авторитет, може примушувати інших осіб до викривлення показів та надання органу досудового розслідування недостовірної інформації. Вказане в сукупності актуалізує і підвищує ступінь ймовірності реалізації ризику протиправного впливу на осіб, показання яких мають істотне значення для досудового розслідування. При цьому доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
Стороною захисту не надано доказів на спростування необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На даний час у кримінальному провадженні строк досудового розслідування спливає 28.01.2026.
Вирішуючи клопотання про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя враховує стадію досудового розслідування, з урахування необхідності проведення органом досудового розслідування ряду слідчих дій, відомості про особу підозрюваного, його процесуальну поведінку під час досудового розслідування, та вважає за доцільне продовжити підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2026 включно, продовжити виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-носити електронний засіб контролю;
-продовжити зберігати у Головному управлінні ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На думку слідчого судді, з урахування стадії досудового розслідування та попередньої процесуальної поведінки підозрюваного, такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, враховуючи скаргу підозрюваного на стан здоров'я та характер його захворювання, необхідність проведення відповідного лікування, слідчий суддя вважає за необхідне, з метою запобігання подальшого погіршення стану його зоров'я, зобов'язати орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного послабити підозрюваному ОСОБА_6 прилягання електроного засобу контролю до ноги з метою усунення набряку кінцівки.
Керуючись ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2026 включно.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 28.01.2026 включно, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-носити електронний засіб контролю;
-продовжити зберігати у Головному управлінні ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного послабити підозрюваному ОСОБА_6 прилягання електроного засобу контролю до ноги з метою усунення набряку кінцівки.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 30.12.2025 о 09:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_15