13 січня 2026 року
м. Київ
справа №120/6566/25
адміністративне провадження № К/990/54548/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року
у справі № 120/6566/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 27.07.2022 по 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 27.07.2022 по 20.05.2023 грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.07.2022 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 27.07.2022 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до апеляційного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року- залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 листопада 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року - залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
До суду надійшло клопотання відповідача в якому повідомлено, що у строк, визначений ухвалою від 13.10.2025, відповідач з об'єктивних причин не має можливості усунути недоліки апеляційної скарги. У зв'язку із викладеним відповідач просив суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року продовжено встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом п'яти днів з моменту вручення даної ухвали, виконати вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у цей же строк.
Копію вказаної ухвали 10.11.2025 отримано відповідачем засобами електронного зв'язку, однак, станом на 25.11.2025 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 відповідачем не виконані.
До суду надійшло клопотання відповідача в якому повідомлено, що у строк, визначений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025, відповідач не має можливості усунути недоліки апеляційної скарги. Відповідач повідомив про відсутність коштів для сплати судового збору. У зв'язку із викладеним відповідач просив суд продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження відповідачу строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження отримання коштів в майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування. Відповідно у суду були відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть виконані вимоги щодо надання доказів сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, суд вважав, що у даному випадку продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025.
Відтак, суд не знайшов достатніх підстав для реалізації права на продовження відповідачу процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Відповідно, у задоволенні вказаного клопотання відповідача суд вирішив відмовити.
Згідно з ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушеннями вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України правильно застосував указані норми права, правильне їх застосовування є очевидним.
Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 120/6566/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
В. М. Соколов