про відмову у відкритті касаційного провадження
13 січня 2026 року
м. Київ
справа №120/16850/24
адміністративне провадження № К/990/49691/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №120/16850/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Контракт" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування припису,
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Контракт" (далі - позивач, ТОВ «Буд-Контракт») звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 08.07.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував припис Державної інспекції архітектури та містобудування України від 09.09.2024 в частині пункту 2 щодо зобов'язання ТОВ "Буд-Контракт" усунути у встановленому законодавством порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: вул. Незалежності, 41, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, шляхом встановлення та оформлення інформаційного стенда вимогам законодавства до 16.09.2024. В задоволенні решти вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку в частині задоволення позову, просив скасувати в цій частині, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Верховний Суд ухвалою від 15.12.2025 касаційну скаргу відповідача залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме, конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
25.12.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.12.2025 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник уточнює підстави касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій.
Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої та пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень цієї статті, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у тому числі якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Однак, відповідач не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок має бути висловлений у цій справі та який висновок відсутній у рішеннях Верховного Суду та які відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв'язку з посиланням на обставини справи, які можливо, на думку скаржника, мають певну своєрідність.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
Також посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку; 2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права.
Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Однак, у цілому у касаційній скарзі лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного суду від 15.12.2025 про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №120/16850/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб