про відкриття касаційного провадження
12 січня 2026 року
м. Київ
справа №420/9462/25
адміністративне провадження №К/990/50215/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі № 420/9462/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 за №213050010678 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 за №02-1572/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 №213050010678 про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язав ГУ ПФУ у Львівській області здійснити позивачу з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. В решті позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Верховний Суд ухвалою від 16.12.2025 касаційну скаргу ГУ ПФУ в Херсонській області залишив без руху та надав строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням; надати документ про сплату судового збору у розмірі 1937 грн 92 коп.
22.12.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.12.2025 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник надає уточнену касаційну скаргу та квитанцію про сплату судового збору.
Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши заяву про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на застосування судом першої та апеляційної інстанцій положення статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон №3460-IX) без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24.
Скаржник доводить, що судами не враховано відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 в загальному розмірі (3028,00 грн), та спеціальну норму закону про державний бюджет, яка встановлює сталий розмір прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів (2102,00 грн).
Також, скаржник покликається на неврахування судами висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, щодо визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2024, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та застосовування прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону №3460-IX, у розмірі 2102,00 грн.
У касаційній скарзі скаржник окрім наведеного покликається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа становить значний суспільний інтерес і стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 у справі №420/9462/25.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/9462/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб