Провадження № 3/742/129/26
Єдиний унікальний № 742/219/26
12 січня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Короткої А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, безробітна, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомо,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
28.12.2025 о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, проте завчасно подала заяву до суду, в якій не заперечувала проти обставин, які зазначені у складеному щодо неї протоколі про адміністративне правопорушення, просила розглянути справу за її відсутності (а.п.7).
Згідно з ч.2 ст.268 КУпАП участь особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, у розгляді справи за ст.173-2КУпАП не є обов'язковою.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Частиною 2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в діянні (вчиненні насильства), наслідках (заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю малолітньої чи неповнолітньої особи) та причинному зв'язку між ними.
Згідно з ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Як убачається зі ст.3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Нормами наведеного Закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення (а.п.2-7), суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №047188 від 28.12.2025, з якого вбачається, що 28.12.2025 о 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю, за що передбачена відповідальність частиною 2 статті 173-2 КУпАП; Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та правопорушниці, а також заявою ОСОБА_1 у якій вона погодилася з обставинами, зазначеними у складеному щодо неї протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин справи судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 внаслідок чого було завдано шкоди її психічному здоров'ю, тобто скоїла правопорушення, передбачене диспозицією ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки вищезазначені факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 КУпАП, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка вперше вчинила зазначене діяння та раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, тому вважає за необхідне накласти на неї стягнення у виді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн, на користь держави.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн на даний час.
Керуючись ст.173-2, 221, 283, 284, 294, 307 КУпАП, суд
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок, на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
У разі несплати штрафу в установлений ч.1 ст.307 КУпАП п'ятнадцятиденний строк у порядку примусового виконання з порушниці стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Анна КОРОТКА