Справа № 240/29379/23
12 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову.
Адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час служби в поліції за період з 07.11.2015 до 29.04.2016 включно.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції за період з 07.11.2015 до 29.04.2016 включно.
В задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну внаслідок затримки розрахунку при звільненні зі служби, у розмірі 10 000 гривень - відмовлено.
09 липня 2025 року позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Колегія суддів, розглянувши заяву про роз'яснення постанови суду та доводи в її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Частиною 1 статті 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно із частиною третьою цієї статті суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 07 серпня 2018 року у справі № 826/16871/16 та від 11 грудня 2018 року у справі № 638/7215/16-а та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 серпня 2022 року (Справа № 160/2743/21).
Виходячи із наведеного, невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, з приводу яких виникають суперечки щодо його розуміння під час виконання та які позбавляють зацікавлених осіб можливості його реалізації; роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Верховний Суд України в постанові від 20 грудня 2023 року у справі №400/2839/22 вказав, що керуючись положеннями статті 254 КАС України та враховуючи існуючу судову практику з цього питання, зробив висновок, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз'яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.
Також Верховний Суд звернув увагу на висновки, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ у справі «BALAN v. The Republic of Moldova №2» (заява №49016/10), яке, головним чином, стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення. Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ зазначив, що національні суди зобов'язані не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цьому рішення вказано, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Так, подана позивачем заява про роз'яснення судового рішення обґрунтована тим, що під час виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року Головне управління Національної поліції в Житомирській області, здійснюючи нарахування індексації грошового забезпечення, не застосувало фактичні нормативні індекси та не здійснило відповідних виплат.
У зв'язку з цим у позивача виникли сумніви щодо правильності виконання судового рішення, зокрема в частині включення до перерахунку індексації грошового забезпечення, що є обов'язковим відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року та правових позицій Верховного Суду.
Отже, у заяві про роз'яснення судового рішення позивач фактично порушує питання не щодо змісту судового рішення, а щодо порядку та способу його виконання, оскільки у нього виникли сумніви стосовно правильності такого виконання. За цих обставин механізм роз'яснення судового рішення, передбачений статтею 254 КАС України, не підлягає застосуванню.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі незгоди позивача з діями Головного управління Національної поліції в Житомирській області під час виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року він має право звернутися до суду із відповідною заявою в порядку статті 383 КАС України.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у даній справі є чіткою і зрозумілою: терміни, вжиті у ній, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи. Судове рішення не містить положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 11.12.2025 у справі № 600/2016/24.
Керуючись ст.ст.243, 254, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволені заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.