Справа № 240/7738/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати пенсії у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 пенсії у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.09.2022 вих. 10/5185, з урахуванням проведених виплат, без обмеження максимального розміру пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що з 01.01.2025 відповідач провів перерахунок пенсії 03.01.2025 він отримав пенсію в розмірі 23610,00 грн, що не відповідає 90% грошового забезпечення. Вказане свідчить, що відповідач обмежив максимальний розмір його пенсії. З огляду на зазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного від 02 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що 23 лютого 2024 року Уряд ухвалив постанову №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Слід зазначити, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії з 1 березня 2024 року не може бути меншим за 100 гривень та більшим за 1 500 грн. Усі перерахунки здійснюються у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Тобто розмір пенсійної виплати після перерахунку (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, дії Головного управління щодо виплати пенсії Позивачу у розмірі 23610,00 грн є законними та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 03.08.2008 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку з наявністю в нього 37 років вислуги на військовій службі, основний розмір його пенсії, при її призначенні, був визначений як 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалось сторонами, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області відповідно до норм Постанови № 704, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) здійснило перерахунок пенсії позивача.
При цьому, після проведеного перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018, був обчислений відповідачем як 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із такими діями Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області позивач оскаржив їх до суду.
В подальшому, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №240/26931/22 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 з урахуванням складових грошового забезпечення станом на 05.03.2019, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/5185 від 01.09.2022.
Матеріалами справи підтверджується, що на вказаного рішення суду від 13.02.2023 у справі №240/26931/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Однак, під час здійснення цього перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 був знову визначений відповідачем як 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись зі зменшенням з 01.04.2019 основного розміру його пенсії з 90 % на 70 % грошового забезпечення та вважаючи, що встановлений розмір пенсії на момент призначення не може бути в подальшому змінений, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №240/24452/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаного рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі №240/24452/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Однак, під час здійснення цього перерахунку основний розмір пенсії обмежено максимальним розміром 23610,00 грн.
23 лютого 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", пунктом 2 якої встановив, що 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Абзацом 3 пункту 3 цієї постанови було визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог постанови Кабінет Міністрів України від 23.02.2024 №185 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувало позивачу індексацію пенсії розмірі 1500,00 гривень.
Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, станом на 01.02.2025 загальний розмір нарахованої позивачу пенсії, з урахуванням індексації відповідно до постанов Кабінет Міністрів України від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2023 №185, склав 27557,02 гривень.
Водночас, фактично розмір пенсії, який виплачується позивачу становить 23610,00 гривень.
Отже, до фактичного розміру пенсії, що виплачується позивачу, відповідач застосував максимальне обмеження її розміру сумою 23610,00 грн, нарахованою на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №240/24452/23.
Вважаючи такі дії щодо обмеження розміру його пенсії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи") передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Приписами частини 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII дія цього закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року, в той час коли пенсія позивачу призначена ще задовго до 01 січня 2016 року.
Проте варто зазначити, що частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
За таких обставин внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06 грудня 2016 року зміни до частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відтак внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни є повторним запровадженням нормативного регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому слід констатувати, що ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №240/24452/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання цього судового рішення пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача, однак із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.
Водночас на виконання вимог постанови КМУ від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185 відповідач здійснив позивачу нарахування індексації, внаслідок чого розмір його пенсії збільшився з 01.03.2023 на 1500,00 грн та з 01.03.2024 на 1500,00 грн.
При цьому, відповідач здійснював виплату позивачу пенсії у розмірі 23610,00.
Колегія суддів звертає увагу, що, незважаючи на наявність у постановах КМУ від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185 вимог про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області є протиправними.
Відтак суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачується позивачу пенсія в розмірі 90 % грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.09.2022 вих. 10/5185, внаслідок безпідставного обмеження розміру його пенсії.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо застосування до ОСОБА_1 обмеження його пенсії максимальним розміром.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.04.2019 без обмеження пенсії максимальним розміром.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.