Справа № 240/4162/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №769/06-30-24-10/2859306211 від 08.11.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, зі ставкою 5%, шляхом включення його до реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, тоді як у даному випадку було проведено камеральну перевірку.
Звертає увагу, що Податковим кодексом України прямо передбачено, що фізичні особипідприємці, які надають доступ до мережі Інтернет, що є електронною комунікаційною послугою, можуть перебувати на третій групі єдиного податку, та сам факт здійснення такого виду діяльності, не може вважатись порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування третьої групи.
Вважає, що висновки відповідача щодо неправомірного перебування його як постачальника електронних комунікаційних послуг на спрощеній системі оподаткування суперечить чинному законодавству та є протиправними.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Вказує, що з набранням чинності 1 січня 2022 року Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-ІХ "Про електронні комунікації" (далі - Закон № 1089) платники податків при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Щодо доводів позивача про те, що за результатом камеральної перевірки не може бути винесено рішення про анулювання платника єдиного податку, звертає увагу на приписи п.299.11 ст.299 ПК України, де вказано, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 02.10.2024 №20166/06-30-24-10.
За результатами перевірки встановлено що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирській ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області, як платник податків за основним місцем обліку з 12.04.2006 року. Згідно заяви від 13.09.2013 №1306085100725, платником обрано 3 групу єдиного податку за ставкою 5 % з 01.10.2013 року. Згідно реєстраційних даних та даних реєстру платників єдиного податку ІКС "Податковий блок" ФОП ОСОБА_1 обрано вид діяльності КВЕД: 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв'язку, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 47.41 Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, 62.01 Комп'ютерне програмування, 73.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 63.12 Веб-портали, 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням , 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет , 62.02 Консультування з питань інформатизації, 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання, 43.21 Електромонтажні роботи.
Враховуючи, що в ході перевірки встановлено здійснення ФОП ОСОБА_1 видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, або не відповідають вимогам організаційно-правових форм господарювання, ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення №769/06-30-24-10 від 08.11.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Платник податку ФОП ОСОБА_1 виключений з Реєстру 30.09.2024.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями ПК України.
Згідно п.291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПК України визначені види діяльності під час здійснення яких суб'єкт господарювання не може бути платником єдиного податку першої третьої груп.
Відповідно до приписів розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року №457, КВЕД це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
Згідно з КВЕД-2010 клас 61.90. Інша діяльність у сфері електрозв'язку належить до розділу 61 Телекомунікації (електрозв'язок), який включає діяльність із надання телекомунікаційних та інших супутніх послуг, таких як передавання голосових, текстових, звукових або відеоданих. Устаткування, за допомогою якого здійснюють подібну діяльність, може функціонувати як на основі однієї технології, так і на основі комбінації декількох технологій. Спільність видів діяльності, включених до цього розділу, полягає в передаванні контенту без залучення до процесу його створення. Поділ діяльності у цьому розділі залежить від типу задіяної інфраструктури. У випадку передавання телевізійних сигналів це може включати формування пакета програм (які створені у розділі 60) для їх поширення.
Поділ видів діяльності згідно з розділом 61 КВЕД 2010 на класи здійснюється за ознакою видів електрозв'язку, в межах яких суб'єктом господарювання здійснюється телекомунікаційна діяльність: проводів, безпроводовий, супутниковий.
Відповідно п.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України до видів діяльності, під час здійснення яких суб'єкт господарювання не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, віднесено діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Згідно п.299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі наявності певних обставин, перелік яких зазначений у вказаному пункті.
Пунктом 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Виходячи з вказаної норми права, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність, зокрема, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Тобто, перелік видів діяльності, що можуть бути віднесені до групи 61.90 "Інша діяльність у сфері електрозв'язку" розділу 61 Телекомунікації може включати, у тому числі, але не виключно, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, що визначений п.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України.
Проте, сам факт зазначення суб'єктом господарювання здійснення діяльності у межах класу 61.90. не може беззаперечно свідчити про те, що позивачем здійснюється саме діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Відтак, декларування позивачем діяльності за кодом КВЕД 61.90. не може бути критерієм визначення заборонених для застосування спрощеної системи оподаткування (єдиний податок) видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у пп.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПК України видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.90. визначені інші види діяльності (як то наведено вище), які не заборонені для застосування спрощеної системи оподаткування.
3 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року №1089-IX (далі Закон №1089-IX) яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.
Відповідно до визначень, наведених у ст. 2 Закону №1089-IX, мережа Інтернет (Інтернет) глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами.
Послуга доступу до мережі Інтернет електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
Електронна комунікаційна мережа комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг. Електронна комунікація (телекомунікація, електрозв'язок) передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій. Електронна комунікаційна послуга послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг.
Постачальник електронних комунікаційних послуг суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг.
Постачальник електронних комунікаційних мереж суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Оператор електронних комунікацій (оператор) суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.
Згідно п.87 ст. 2 Закону №1089-IX постачальник електронних комунікаційних послуг суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг, та з п.85 цієї статті постачальник електронних комунікаційних мереж суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.
Колегія суддів констатує, що Закон №1089-IX не визначає окремого суб'єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.
В той же час, як зазначено вище, неможливість перебування суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування податкове законодавство пов'язує саме з тим, що суб'єкт господарювання здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.
Отже, з метою встановлення можливості чи неможливості перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, визначальним є встановлення тих видів діяльності, які здійснює позивач.
Відповідно ст. 16 Закон №1089-IX суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.
Згідно ст. 17 вказаного Закону, регуляторний орган (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі НКЕК) включає ці відомості та веде Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.
Постановою НКЕК від 20 квітня 2022 року №30 "Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за №502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.
У Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, надане таке визначення послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
Відповідно до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг постачальник електронних комунікаційних послуг може надавати послугу технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS.S1), що, за визначенням, означає послугу з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.
У спірному випадку встановлено, що позивача включено до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за №2439, як постачальник електронних комунікаційних послуг, що надає послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1).
Відомостей про те, що позивач надає послуги з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (код послуги OS.S1), матеріали справи не містять.
Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не здійснює види діяльності, які є несумісними з перебуванням суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.
Колегія суддів також враховує, що спірне рішення було прийнято відповідачем за наслідками проведеної камеральної перевірки позивача щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність
Відтак суд погоджується із доводами позивача, що перевірка суб'єкта підприємницької діяльності-платника єдиного податку на предмет дотримання ним вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не відноситься до камеральних перевірок, а може проводитись у відповідності до норм Податкового кодексу України шляхом призначення та проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 10.11. 2021 у справі №200/697/20-а.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оспорюваного рішення, відповідачем не були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, а тому рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 769/06-30-24-10/2859306211 від 08.11.2024 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку є також зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку, шляхом включення до реєстру платників єдиного податку з 30.09.2024.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.