Справа № 600/7573/23-а Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір В.О.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
13 січня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області, ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) (відповідач -1) щодо не проведення перевірки функціонування об'єкту СС3-АЗС рекламна назва "Євронафта" по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ДІАМ провести перевірку з метою виявлення самочинно збудованого об'єкту СС3-АЗС рекламна назва "Євронафта" по АДРЕСА_1 та заборонити за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а саме: АЗС рекламна назва "Євронафта" у АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 ;
- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради (відповідач -2) щодо не проведення перевірок використання земель комунальної власності та зобов'язати Чернівецьку міську раду провести перевірку щодо використання та незаконної забудови земельної ділянки площею 0,0168 га (кад.№7310136300:25:003:0070), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , перевірку щодо використання та незаконної забудови земельної ділянки площею 0,0832 га (кад. №7310136300:25:003:0068), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для обслуговування будівель АЗС (код 03.10), які відносяться до земель комунальної власності;
- зобов'язати відповідачів - Державну інспекцію архітектури та містобудування України та Чернівецьку міську раду повідомити позивачів про наслідки перевірок.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказала, що АЗС, яке функціонує за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом СС3, який не вводився в експлуатацію, збудований без проекту, без відповідної дозвільної документації, з порушенням ДБН та всіх норм екології та пожежного захисту у житловій зоні на відстані 5-30 метрів від житлових будинків, земельних ділянок позивачів, учбового закладу.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно інформації з відповідних реєстрів щодо речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, наявних у матеріалах справи, є власником квартири АДРЕСА_2 . Також, є власником земельної ділянки площею 0,0362га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 згідно інформації з Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру про земельну ділянку є власником квартири, площею 36,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 .
У відповідь на адвокатський запит від 07.08.2023 ДІАМ, листом від 21.08.2023 №1240/05/18-23, повідомила адвоката О.Дорошенку наступну інформацію:
".... у Реєстрі будівельної діяльності за параметром «Адреса об'єкта: АДРЕСА_1 », на момент надання відповіді наявні відомості про:
зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чернівецької міської ради декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 05.05.2023 за реєстраційним номером ЧВ101230501831, щодо об'єкта будівництва: «Нове будівництво магазину на АДРЕСА_1 », замовник: ОСОБА_3 ;
прийнятий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чернівецької міської ради запит на зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 07.04.2023 за реєстраційним номером ЧВ051221223380, щодо об'єкта будівництва: «Нове будівництво магазину на АДРЕСА_1 », замовник: ОСОБА_3 .
Додатково зазначено, що в силу положень статей 6 та 7 Закону надання (отримання, реєстрації), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (CCI) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах міста Чернівці здійснюється Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Чернівецької міської ради (акт № 29 від 05.08.2016).
Зокрема у період з 16.09.2021 по дату надання інформації ДІАМ не здійснювалися заходи державного архітектурно-будівельного контролю (планові та позапланові перевірки) щодо об'єкта будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ".
На адвокатський запит від 08.11.2023 представнику ОСОБА_1 , листом від 17.11.2023 року №Д-4456/о-24/01 Департамент урбаністики Чернівецької міської ради повідомив, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на реконструкцію власної тимчасової АЗС на АДРЕСА_5 -З (на сьогодні АДРЕСА_6 ) були чинні до 12.03.2013.
Стосовно оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:25:003:0068 та 7310136300:25:003:0070 інформовано, що за період з 2006 року по сьогодні були укладені наступні договори оренди землі:
- від 16.12.2006 №3343, №3344 з ОСОБА_4 (підстава: рішення Чернівецької міської ради V скликання від 27.07.2006 №79 та від 27.10.2006 №136) та додаткові договори до них від 30.06.2009р. №№3/3343 та 3/3344 (підстава: заява орендаря). Договори оренди землі припинені рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 24.02.2023р. №1155);
- від 22.03.2018 №10743, №10744 з підприємцем ОСОБА_5 (підстава: рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 24.02.2018 №1155). Договори оренди землі припинені рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 05.07.2018р. №1323);
- від 14.08.2018 №10855, №10856 з ОСОБА_6 (підстава: рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 05.07.2018, №1323). Договори оренди землі припинені рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 07.11.2019 №1940);
- від 16.01.2020 №11235, №11236 з ОСОБА_3 (підстава: рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 07.11.2019 №1940). Рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 26.10.2023р. №1488 поновлено ОСОБА_3 договори оренди землі від 16.01.2020 №11235, №11236 терміном на 5 років.
Договори суборенди на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0168 га. (кадастровий номер 7310136300:25:003:0070) та площею 0,0832 га (кадастровий номер 7310136300:25:003:0068) між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Євронафта КМ» не укладалися.
У відповіді Департаменту від 17.11.2023 №Д-4456/о-24/01 адвокату Дорошенко О.О. також повідомлено, що на території м. Чернівці повноваження у сфері містобудівної діяльності, визначені законодавством України, з 08.08.2016 здійснює Державна архітектурно - будівельна інспекція України, яка реалізує повноваження виконавчих органів Чернівецької міської ради щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок об'єктів містобудування, а також виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Інспекцією з 08.08.2016 по сьогодні не здійснювались заходи державного архітектурно - будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок на об'єкті АЗС на вул. Павла Каспрука, 13 у м. Чернівці. Крім того, у вказаний період до Інспекції не надходили звернення щодо реєстрації/видачі документів декларативного та дозвільного характеру стосовно нового будівництва (реконструкції) АЗС на АДРЕСА_1 .
Договори та рішення, на які посилався Департамент урбаністики у листі від 17.11.2023 року №Д-4456/о-24/01 надано адвокату в додатках, а також наявні у матеріалах цієї адміністративної справи.
З матеріалів справи, а також загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень за пошуком номера справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до Шевченківського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, треті особи: Чернівецька міська рада Департамент урбаністики та архітектури, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду від 05 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №727/2674/23 та встановлено строк для подання учасниками справи заяв по суті.
У позові (справа №727/2674/23) ставиться питання про визнання автозаправної станції (АЗС), рекламна назва «Євронафта», по вул. Каспрука, 13 у м. Чернівці, самочинно збудованою АЗС, та винести рішення, яким зобов'язати відповідача знести самочинно збудовану АЗС (рекламна назва «Євронафта») по вул. Каспрука, 13 у м. Чернівці.
Крім того, в матеріалах справи є докази, які вказують на факт нового будівництва АЗС протягом 2019 року, яке здійснювалось без відповідних дозволів, проектів, а саме зображення з програмного комплексу Google Earth Рго на 8 аркушах. На даних зображеннях видно відсутність будівель АЗС в 2018 році, початок будівництва АЗС з березня 2019 року, в липні 2019 року на зображеннях є новозбудований об'єкт.
Позивачі вважають, що відповідачі, як державні органи, які повинні здійснювати регулювання містобудівної діяльності контролю щодо будівництва, наділені відповідними повноваженнями та можуть порушувати питання щодо протиправної діяльності АЗС - допускають протиправну бездіяльність, у частині не проведення перевірок з метою виявлення самочинно збудованого об'єкту та перевірку щодо використання та незаконної забудови земельних ділянок площею 0,0168 га та 0,0832 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: для обслуговування будівель АЗС (код 03.10), які відносяться до земель комунальної власності.
Наведені обставини обумовили звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що чинне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок органом державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначений перелік не містить такої підстави проведення позапланової перевірки, як адвокатський запит. Адвокатський запит, направлений представником позивачів містив запит про надання інформації щодо наявності дозвільних документів та факту проведення перевірок об'єкту АЗС по вул. Каспрука,13 в м. Чернівці. ДІАМ в свою чергу було надано відповідь на порушені у запиті питання.
Тому у даному спірному випадку ДІАМ не допустило протиправної бездіяльності, та діяло на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством.
На адвокатський запит, направлений міській раді з проханням надати інформацію та/або належним чином засвідчені копії документів стосовно скасування містобудівних умов, контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єкту АЗС по вул. Каспрука, 13 ( АДРЕСА_7 , документів, на підставі яких функціонує об'єкт АЗС та чи укладався договір оренди земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 та іншої інформації, адвокату було надано вичерпну відповідь.
Отже, Чернівецькою міською радою та виконкомом міської ради не порушено прав позивачів, відповідно не допущено протиправної бездіяльності, про яку стверджується у позові.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно ч.ч.1 - 3 ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
За змістом пунктів 7 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.
Разом з цим, абзацом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення;
Відповідно до ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно ч. 3 ст. 19 ЗК України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
За приписами ч. 1 ст. 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Статтею 38 ЗК України встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Відповідно до статті 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм
Згідно ст. 19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:
а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
Відповідно до абзацу 3 п.3 Положення одним з основних завдань ДІАМ є здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно із частиною першою статті 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через не набуття права на їх виконання).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Аналіз указаних норм свідчить про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення перевірок (планових та позапланових), при цьому для призначення та проведення позапланової перевірки необхідна наявність визначених підстав. Крім того, чинним законодавством визначений алгоритм дій органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо фіксації результатів проведення перевірки, дотримання якого зумовлює можливість притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності у разі порушення останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Пункт 2 Постанови № 303 дозволяє здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) лише за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Таким чином, на період воєнного стану здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю в порядку позапланової перевірки з підстав, визначених Порядком, можливе лише за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України та відповідного рішення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Тобто, положення частини першої статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Тобто, зверненню суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов'язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.
Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Отже, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва.
Так, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 згідно інформації з відповідних реєстрів щодо речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно, наявних у матеріалах справи, є власником квартири АДРЕСА_2 . Також, є власником земельної ділянки площею 0,0362 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 згідно інформації з Державного реєстру речових прав та Державного земельного кадастру про земельну ділянку є власником квартири, площею 36,6 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 .
Навесні 2023 року за адресою АДРЕСА_1 розпочались будівельні роботи на АЗС, рекламна назва "Євронафта" з розширення АЗС, по АДРЕСА_1 розташована на орендованій земельній ділянці у Чернівецькій міській раді з кадастровими номерами 7310136300:25:003:0068 і 7310136300:25:003:0070.
Відповідно до інформації з витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки площею 0,0832 га кад. № 7310136300:25:003:0068 та площею 0,0168 га кад. № 7310136300:25:003::0070, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (теперішня назва - АДРЕСА_1 ) відносяться до категорії земель «Землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельних ділянок: 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель, компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.
Згідно пунктів 14, 15 рішення Чернівецької міської ради 38 сесії VIII скликання № 1488 від 26.10.2023, Чернівецька міська рада поновила ОСОБА_3 з 27.07.2023 на п'ять років договори оренди земельних ділянок площею 0,0832 га кад. № 7310136300:25:003:0068 та площею 0,0168 га кад. № 7310136300:25:003::0070, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 "для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компанії, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку", що суперечить коду 03.10".
Однак, матеріалами справи підтверджується, що побудована по АДРЕСА_1 автозаправна станція не відноситься до адміністративних та офісних будівель.
Адвокат Дорошенко О.О., в інтересах ОСОБА_1 , 07.08.2023 направив до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) адвокатський запит вих.№05/08/23, у якому повідомлено, що будівельними роботами порушуються її права, оскільки такі роботи здійснюються в кількох метрах від її житлової квартири під її вікнами, а також зазначено про самочинність забудови АЗС.
У відповідь на адвокатський запит від 07.08.2023 ДІАМ, листом від 21.08.2023 №1240/05/18-23, повідомило адвоката О.Дорошенку наступну інформацію:
".... у Реєстрі будівельної діяльності за параметром «Адреса об'єкта: АДРЕСА_1 », на момент надання відповіді наявні відомості про:
зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чернівецької міської ради декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 05.05.2023 за реєстраційним номером ЧВ101230501831, щодо об'єкта будівництва: «Нове будівництво магазину на АДРЕСА_1 », замовник: ОСОБА_3 ;
прийнятий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Чернівецької міської ради запит на зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 07.04.2023 за реєстраційним номером ЧВ051221223380, щодо об'єкта будівництва: «Нове будівництво магазину на АДРЕСА_1 », замовник: ОСОБА_3 .
Крім того, 08.11.2023 адвокатом Дорошенко О.О. в інтересах ОСОБА_1 направлено адвокатський запит, у якому адвокат просив надати інформацію та/або належним чином засвідчені копії документів стосовно АЗС рекламна назва «Євронафта», по вул.Каспрука, 13, у м.Чернівці.
На адвокатський запит від 08.11.2023 представнику ОСОБА_1 , листом від 17.11.2023 №Д-4456/о-24/01 Департамент урбаністики Чернівецької міської ради надав відповідну інформацію та документи щодо містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на реконструкцію власної тимчасової АЗС на АДРЕСА_5 -З (на сьогодні АДРЕСА_6 ), які були чинні до 12.03.2013.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до Шевченківського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, треті особи: Чернівецька міська рада Департамент урбаністики та архітектури, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, Головне управління ДСНС України у Чернівецькій області.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду від 05 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №727/2674/23 та встановлено строк для подання учасниками справи заяв по суті.
У позові (справа №727/2674/23) зокрема ставиться питання про визнання автозаправної станції (АЗС), рекламна назва «Євронафта», по вул.Каспрука, 13 у м. Чернівці, самочинно збудованою АЗС, та винести рішення, яким зобов'язати відповідача знести самочинно збудовану АЗС (рекламна назва «Євронафта») по вул. Каспрука, 13 у м. Чернівці.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачі через свого представника звертались, до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради з питаннями про порушення їхніх прав та законних інтересів функціонуванням об'єкту СС3-АЗС рекламна назва "Євронафта" по вул. Каспрука, 13 у м. Чернівці.
При цьому, як зазначалось вище пункт 2 Постанови № 303 дозволяє здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) лише за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відтак, на період воєнного стану здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю в порядку позапланової перевірки з підстав, визначених Порядком № 303, можливе за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України та відповідного рішення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Колегія суддів зазначає, що оскільки наявні звернення громадян до Державної інспекції архітектури та містобудування України а також до Чернівецької міської ради щодо побудованого (реконструйованого) об'єкту підвищеної небезпеки (АЗС) у близькій забудові до житлових будинків, що може становити загрозу життю та здоров'ю людей, а тому здійснення заходів державно архітектурно-будівельного контролю в порядку позапланової перевірки під час дії воєнного стану можливе.
Посилання суду першої інстанції на запровадження воєнного стану, як підставу для відмови у задоволенні позову є необґрунтованим, оскільки обмеження, встановлені на період дії воєнного стану, не звільняють суб'єктів владних повноважень від обов'язку реагування на звернення громадян та вжиття заходів у межах наданих повноважень. Навіть за наявності тимчасових обмежень щодо проведення перевірок, відповідачі зобов'язані були здійснити належний розгляд звернень, оцінити викладені у них доводи та вжити передбачених законом заходів реагування, чого зроблено не було.
Крім того, колегія суддів зазначає, що частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Верховний Суд, проводячи тлумачення наведеної норми Основного Закону, в постанові від 23.10.2024 у справі №420/34766/23, роз'яснив, що вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень», на думку суду касаційної інстанції означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
За таких умов, Верховний Суд наголосив, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідачів, оскільки не надав належної правової оцінки сукупності встановлених обставин, зокрема факту функціонування об'єкта як автозаправної станції за наявності зареєстрованих документів на об'єкт іншого функціонального призначення, втрати чинності містобудівних умов на реконструкцію АЗС, а також відсутності будь-яких заходів державного архітектурно-будівельного та земельного контролю з боку уповноважених органів.
Крім того, в матеріалах справи є докази, які вказують на факт нового будівництва АЗС протягом 2019 року, яке здійснювалось без відповідних дозволів, проектів, а саме зображення з програмного комплексу Google Earth Рго на 8 аркушах. На даних зображеннях видно відсутність будівель АЗС в 2018 році, початок будівництва АЗС з березня 2019 року, а в липні 2019 року на зображеннях є новозбудований об'єкт.
Таким чином, Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) та виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як державний орган, що здійснює регулювання містобудівної діяльності контролю щодо будівництва, отримавши відповідні повідомлення, допустили протиправну бездіяльність, у частині не проведення перевірки з метою виявлення самочинно збудованого об'єкту на земельних ділянках площею 0,0168 га та 0,0832 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: для обслуговування будівель АЗС (код 03.10), які відносяться до земель комунальної власності.
Така протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, поза розумним сумнівом, порушує законні права та інтереси позивача.
При цьому, з метою належного захисту прав позивача - ОСОБА_1 слід, :
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) (відповідач -1) щодо не проведення перевірки функціонування об'єкту СС3-АЗС рекламна назва "Євронафта" по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ДІАМ провести перевірку з метою виявлення самочинно збудованого об'єкту СС3-АЗС рекламна назва "Євронафта" по вул. Каспрука, 13 у м. Чернівці.
- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради (відповідач -2) щодо не проведення перевірок використання земель комунальної власності та зобов'язати Чернівецьку міську раду провести перевірку щодо використання та незаконної забудови земельної ділянки площею 0,0168 га (кад.№7310136300:25:003:0070), що розташована за адресою м. Чернівці вул. Каспрука,13, перевірку щодо використання та незаконної забудови земельної ділянки площею 0,0832 га (кад. №7310136300:25:003:0068), що розташована за адресою м. Чернівці вул.Каспрука,13, цільове призначення для обслуговування будівель АЗС (код 03.10), які відносяться до земель комунальної власності;
- зобов'язати відповідачів - Державну інспекцію архітектури та містобудування України та Чернівецьку міську раду повідомити позивачів про наслідки перевірок.
Стосовно позовної вимоги щодо заборони за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а саме: АЗС рекламна назва "Євронафта" у м. Чернівці по вул. Каспрука, 13, що належить на праві власності ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про передчасність заявленої позовної вимоги щодо заборони за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а саме: АЗС рекламна назва "Євронафта" у АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 .
У силу п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
За таких обставин на користь позивача - ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах підлягає стягненню 4026, 00 грн судового збору сплаченого згідно квитанції від 13.11.2023 на суму 3220, 81 грн, та квитанції від 08.04.2025 на суму 4 831, 20 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо не проведення перевірки функціонування об'єкту СС3-АЗС рекламна назва "Євронафта" по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України провести перевірку збудованого об'єкту СС3-АЗС рекламна назва "Євронафта" по АДРЕСА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Чернівецької міської ради щодо не проведення перевірок використання земель комунальної власності, земельної ділянки площею 0,0168 га (кад.№7310136300:25:003:0070), що розташована за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0832 га (кад. №7310136300:25:003:0068), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для обслуговування будівель АЗС (код 03.10).
Зобов'язати Чернівецьку міську раду провести перевірку щодо використання та незаконної забудови земельної ділянки площею 0,0168 га (кад.№7310136300:25:003:0070), що розташована за адресою м. Чернівці вул. Каспрука,13 та перевірку щодо використання та незаконної забудови земельної ділянки площею 0,0832 га (кад. №7310136300:25:003:0068), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для обслуговування будівель АЗС (код 03.10), які відносяться до земель комунальної власності.
Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України та Чернівецьку міську раду повідомити ОСОБА_1 про наслідки перевірок.
В задоволенні решти позовних вимог, а саме: "Зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України заборонити за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію АЗС рекламна назва "Євронафта" у АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 " - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2 013 (дві тисячі тринадцять) гривень 00 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2 013 (дві тисячі тринадцять) гривень 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.