Ухвала від 13.01.2026 по справі 640/18070/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/18070/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 січня 2026 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про стягнення не отриманої частини заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 повторно подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позов задоволено частково, зокрема стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги з 13 березня 2021 року по 03 листопада 2025 року в розмірі 136 591,60 грн.

Судом у вказаному рішенні встановлено, що середній заробіток за весь час затримки з дня, наступного за днем звільнення Позивачки, по день постановлення рішення суду у справі в арифметичному обчисленні складає 549 001,64 грн, разом з тим, виходячи з принципу пропорційності, зменшив суму до 136 591,60 грн.

Виходячи з оспорюваної суми при перегляді судового рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна була сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру, тобто 6 186,15 грн ((412 410,04 грн (549 001,64 грн - 136 591,60 грн)*1%)*150%).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи 03 листопада 2025 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до відомостей з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за штрихкодовим ідентифікатором R067035070386, копію рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року вручено Позивачці 20 листопада 2025 року.

Відтак, строк на апеляційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року закінчився 22 грудня 2025 року (понеділок).

Разом з цим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було подано лише 02 січня 2026 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою разом з повторною апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року.

ОСОБА_1 звертає увагу, що в строк, передбачений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, вперше було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Таким чином, ОСОБА_1 , маючи намір добросовісної реалізації належного їй права на апеляційний перегляд справи, повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обставини, пов'язані зі сплатою судового збору, не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, № 822/276/17 від 07 червня 2018 року.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Звертаю увагу, що згідно ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а в даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху.

Разом з цим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк і у подальшому повернуто, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду апеляційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Так, звертаючись повторно з даною апеляційною скаргою ОСОБА_1 не усунуто недоліки первинної апеляційної скарги, яку було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, а саме: не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору в повному обсязі.

При цьому доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність ОСОБА_1 сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, до вказаної апеляційної скарги не додано.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку Позивачки є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.

Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про стягнення не отриманої частини заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого має право:

- надати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у розмірі 6 186,15 грн, за наступними реквізитами: р/р UA638999980313171206081026007, отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030101, __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року, зазначити інші підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.

У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала/ судом буде вирішено питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.П. Мельничук

Попередній документ
133258300
Наступний документ
133258302
Інформація про рішення:
№ рішення: 133258301
№ справи: 640/18070/21
Дата рішення: 13.01.2026
Дата публікації: 15.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (13.01.2026)
Дата надходження: 02.12.2025
Предмет позову: про стягнення не отриманої частини заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку