Справа № 572/905/25
2/572/98/26
13 січня 2026 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області -
одноособово суддя Березень Ю. В.
за участю секретаря судових засідань Тарасюк О. М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на обставини укладення між сторонами 16 вересня 2023 року кредитного договору №1273-1111 у письмовій формі у вигляді електронного документа, підписаного позичальником шляхом підтвердження одноразового ідентифікатора. Відповідно до його умов позивач надав відповідачу кредит у розмірі 13700 грн. строком на 300 днів. Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти, що підтверджується квитанцією. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 65237,33 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою від 12 березня 2025 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, у якому просив в частині стягнення заборгованості за процентами відмовити, штрафні санкції у період воєнного стану не нараховуються, позивач замінив штрафи та пеню «захмарними» процентами, не надав належного розрахунку заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.
16 вересня 2023 року між сторонами був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1273-1111 у письмовій формі у вигляді електронного документа, підписаного позичальником шляхом підтвердження одноразового ідентифікатора.
Відповідно до його умов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 13700 грн. строком на 300 днів з визначенням базового періоду 14 календарних днів. Дата повернення кредиту - 11 липня 2024 року. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 1,50% за кожен день користування кредитом (стандартна ставка).
ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13700 грн. отримав, зазначені обставини ним визнані у відзиві на позов, про це свідчить також долучена до матеріалів справи письмова довідка позивача.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 65237,33 грн., що складається із заборгованості по основному боргу у розмірі 13700 грн., заборгованості за процентами у розмірі 51537,33 грн.
Судом не приймаються доводи відповідача про безпідставність нарахування процентів.
Велика Палата Верховного Суду 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 дійшла такого висновку: проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.
Нарахування процентів здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані проценти не носять штрафного характеру, а є процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором, доводи відповідача про не правомірність нарахування процентів за кредитним договором не ґрунтуються на положеннях укладеного договору.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом та процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору.
На підставі ст.ст. 526, 629, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, бульвар Лесі Українки,26, офіс 407, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 65237 (шістдесят п'ять тисяч двісті тридцять сім) грн. 33 коп. заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. понесених судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 13 січня 2026 року.
Суддя: Березень Ю. В.