вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"13" січня 2026 р. Справа № 370/1982/25
Провадження № 2/370/659/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарові Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Макарівського районного суду Київської області у липні 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Тараненко Артем Ігорович через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 695 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та 7 000 грн витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позов, представник позивача зазначив, що 16 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 840134677 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого, первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 14 500 грн.
Право вимоги за кредитним договором № 840134677 від 16.02.2021 до позивача перейшло на підставі, укладених договорів факторингу у такій послідовності: між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»; між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлай Фінанс»; між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал».
Суд ухвалою від 25 липня 2025 року справу прийняв до провадження та вирішив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому цієї ухвали подати відзив на позовну заяву.
Через систему «Електронний суд» 30 вересня 2025 року від представника відповідача, адвоката Пархоменка Владислава Валерійовича надійшла заява про застосування строку позовної давності. Зокрема, у заяві зазначено, що кредитний договір № 840134577 на суму 14 700 грн укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 16 лютого 2021 року. Кредит надався строком на 70 днів до 27 квітня 2021 року, тобто строк позовної давності у цій справі закінчився 28 квітня 2024 року згідно із статтею 261 Цивільного процесуального кодексу України.
Від представника позивача ОСОБА_2 02 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява щодо заперечення застосування строку позовної давності через продовження позовної давності, яка складає три роки, яка сплила під час дії воєнного стану, тож позивач дотримався її строків.
Крім того, через систему «Електронний суд» від представника відповідача 13 жовтня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказав, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки боргові зобов'язання за кредитним договором
№ 840134677 від 16.02.2021 на час укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час відступлення права вимоги. Тому між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та «ТОВ «Таліон плюс» на час укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.11.2018 не були погодження його істотні умови, що перейшли до нового кредитора і договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення договору.
Також позивач не надав доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги від 28.11.2018 № 28/1118-01, а тому не довів перехід права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс». Отже, усі наступні переходи прав вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» є похідними та залежними від доведеності першочергового переходу права вимоги.
Представник позивача через систему «Електронний суд» 23 жовтня 2025 року надала суду відповідь на відзив, в якому просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначила, що Договір факторингу № 28/1118-01, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» був продовжений до 31 грудня 2024 року на підставі укладених додаткових угод № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023. Тобто з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії з 28.11.2018 по 31.12.2024.
Щодо підтвердження оплати за договором відступлення права вимоги, представник позивача зазначила, що законодавство не встановлює прямої вимоги про те, що право вимоги переходить лише після оплати, сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й цей факт не взаємопов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги.
Позивач долучив до матеріалів справи відповідні реєстри боржників та акти прийому-передачі реєстрів відповідних договорів факторингу, що свідчить про доведення факту переходу права вимоги до позивача належним чином.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору кредитної лінії
від 16 лютого 2021 року № 840134677, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , товариство перерахувало відповідачу на картковий рахунок НОМЕР_1 кошти у розмірі 14 500 грн, що підтверджується, інформаційною довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 09.09.2025
№ 20.1.0.0.0/7-250901/58015-БТ, яка була витребувана ухвалою суду від 25 липня 2025 року за клопотанням позивача. Договір підписаний у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразовий ідентифікатор) MNV7Y78Q. Строк кредитування - 70 днів.
Факту укладення кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та отримання кредитних коштів у розмірі 14 500 грн відповідач не заперечує.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений Договір факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, та додаткові угоди № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 28.11.2018, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, які продовжували строк дії договору.
Зі свого боку, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений Договір факторингу № 05/0820-01.
Надалі, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» 04 червня 2025 року уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором
№ 840134677 від 16.02.2021.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 04 червня 2025 року
№ 04/06/25-Ю від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 27 695 грн, з яких: 14 500 грн - тіло кредиту, 13 195 грн - відсотки.
Відповідно до умов договору фактор зобов'язується передати грошові кошти, в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні прави вимоги.
Частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 512 Цивільного кодексу України).
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з частиною другою статті 1078 Цивільного кодексу України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу № 28/1118-01.
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги.
Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).
Строк дії вказаного договору було встановлено до 28 листопада 2019 року.
Додатковими угодами вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01
від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 року включно.
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 05 серпня 2020 року укладено договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.
Надалі додатковими угодами вносились зміни до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено
до 30 грудня 2024 року включно.
Між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» 04 червня 2025 року
було укладений Договір факторингу № 04/06/25-Ю , відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача
ОСОБА_1 на загальну суму 27 695 грн.
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та
ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Отже зазначені договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача до ТОВ «Юніт Капітал».
Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги за кредитним договором № 840134677 від 16 лютого 2021 року були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі реєстру прав вимоги № 133 від 11.05.2021.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Частинами четвертою, п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За загальним правилом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина перша статті 256 Цивільного кодексу України).
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-, з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року на території країни діяв карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» та наступними постановами КМУ з цього ж питання.
Кабінет Міністрів України постановою № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року продовжено внесення змін до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 року, постановою від 09.12.2020 № 1236 продовжено дію до 30.04.2023. Постановою від 27.04.2023 № 383 продовжено дію до 30.06.2023 року. Отже Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Законом від 15.03.2022 № 2120-ІХ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 212-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов'язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов'язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.
Строки позовної давності були призупинені на період карантину, який діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023. Крім того перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексу України, зупиняється на строк дії воєнного стану.
Як суд встановив, 16 лютого 2021 року первісний кредитор за кредитним договором
№ 840134677 надав у позику кошти у розмірі 14 500 грн, строком на 70 днів. У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 27 695 грн, право вимоги якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» за Договором про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, дія якого продовжена на підставі додаткових угоди № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 28.11.2018, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023.яке, зі свого боку, передало таке право ТОВ «ФК «Онлай Фінанс» за Договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, а від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло до позивача ТОВ «Юніт Капітал» за Договір факторингу № 04/06/25-Ю від04 червня 2025 року.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом своїх порушених прав
07 липня 2025 року на момент дії воєнного стану, на період якого дія перебігу позовної давності була зупинена, а тому позивач не пропустив строку позовної давності, визначену Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно із частиною другою статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
Отже, оскільки на підставі зазначеного договору факторингу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 840134677 від 16.02.2021 відступлено на користь позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 27 695грн.
Щодо судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» слід стягнути
2 422,40 грн у відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Згідно із частинами першою, третьою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин другої, третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивач надав копію Договору про надання правничої допомоги від 05 червня 2025 року
№ 05/06/25-01, копію Додаткової угоди № 25770561838 до договору про надання правничої допомоги, копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року.
Тож суд вважає, що із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт капітал» слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259,
263-265, 273, 274, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість у розмірі 27 695 (двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн, судовий збір у розмірі
2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація сторін:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», адреса розташування: вулиця Рогнідинська, 4А, офіс 10, місто Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43541163;
- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 .
Суддя О. С. Сініцина