Справа № 361/5644/25
Провадження № 2-а/361/72/25
13.01.26
13 січня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В..
за участю секретаря Михальовій М.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Козирєв Ігор Миколайович до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕНА №4679673 від 08.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі -
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана справа, в обґрунтування позовних вимог, представником позивача зазначено, що, за змістом оскаржуваної постанови, позивач 08.05.2025р. о 10:28 год., на вул.Вінницьке шосе в м.Гнівань, керувала транспортним засобом RENAULT SYMBOL, державний номерний знак НОМЕР_1 - будучи позбавленою правом керування відповідно постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.03.2025р. у справі №145/52/25, а також під час зупинки на вимогу працівників поліції не увімкнула сигналізацію, чим порушила п.п. 2.1.а, 9.9.Б Правил дорожнього руху, чим скоїла правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Представник позивача зазначає, що обставини, викладені у постанові не відповідають дійсності, оскільки працівником поліції не дотримано вимог щодо оформлення та заповнення оскаржуваної постанови, а також допущено неточності та помилки, крім того, з наданих відповідачем доказів не вбачається момент вчинення порушення позивачем.
Ухвалою суду від 22.05.2025 року відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі. Розгляд справи встановлено здійснювати за правилами, передбаченими ст. 286 КАС України. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сповіщений належним чином про наявність адміністративного позову відповідач правом на відзив не скористувався.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
08.05.2025р. о 10:28 год., на вул.Вінницьке шосе в м.Гнівань, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом RENAULT SYMBOL, державний номерний знак НОМЕР_1 - будучи позбавленою правом керування відповідно постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.03.2025р. у справі №145/52/25, а також під час зупинки на вимогу працівників поліції не увімкнула сигналізацію, чим порушила п.п. 2.1.а, 9.9.Б Правил дорожнього руху, чим скоїла правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно оспорюваної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з порушенням ПДР, зокрема, за невиконання вимоги п.2.1.а керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається посилання на наявну постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 17.03.2025р. у справі №145/52/25, залишену без змін 15.04.2025р. судом апеляційної інстанції, вивченням якої у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 1 рік. При цьому, дата складання оскаржуваної постанови є 08.05.2025р., тобто, в межах вищевказаного 1 річного строку.
Позивачем не надано доказів вчинення правопорушення в умовах крайньої необхідності.
Окрім цього, суд враховує наступне.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пунктом п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з п.п. 1-4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 (у редакції наказу Національної поліції України від 31 жовтня 2016 року № 1114 Департамент патрульної поліції (далі - Департамент, ДПП) є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.
Повне найменування - Департамент патрульної поліції, скорочена назва - ДПП.
Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).
Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.
Частиною 3 статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори патрульної поліції та управління патрульної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення - Департамент патрульної поліції.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а, від 26 червня 2019 року у справі № 303/3795/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 813/5425/15, від 30 вересня 2019 року у справі № 140/72/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого Вінницьке районне управління ГУНП у Вінницькій області є структурним підрозділом Головного Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, уповноважене накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 25, 26, 42 КАС України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
Однак, Департамент патрульної поліції, як суб'єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи у якості відповідача залучений не був, заміна неналежного відповідача судом не здійснювалося, оскільки відсутнє клопотання позивача з приводу цього.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача. У цій справі належним відповідачем є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб'єкт владних повноважень, від імені якого прийнята оскаржувана постанова.
Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного відповідача належним відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.
Суд також враховує той факт, що позивач під час розгляду справи в суді, не заявив клопотання про заміну неналежного відповідача належним або залучення співвідповідача.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Варто вказати на те, що інші доводи позивача не підлягають оцінці судом у цьому провадженні, оскільки, позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що адміністративний позов було заявлено до неналежного відповідача, позивачем у ході розгляду справи не було заявлено про заміну відповідача на належного та/або залучення в якості співвідповідача належного відповідача у даному спорі, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх пред'явлення до неналежного відповідача, оскільки, в силу вимог процесуального закону, суд із власної ініціативи за відсутності відповідного клопотання сторони позивача позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.1,9, 14-1, 14-2, 126 ч.4, 251, 279-1, 279-3, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст.9,10,11,77,79,241-246, 286 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Козирєв Ігор Миколайович до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕНА №4679673 від 08.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Писанець Н.В.