Справа № 361/7836/25
Провадження № 2-а/361/88/25
13.01.26
13 січня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В..
за участю секретаря Михальовій М.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 3 роти батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль УПП в Київській області ДПП Прилуцького Олександра Олеговича про скасування постанови серії ЕНА №5122739 від 02.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі -
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана справа, в обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що, за змістом оскаржуваної постанови, позивач 02.07.2025р. о 13:14 год., в Київській області Броварського району с.Красилівка вул..Київська, 37, керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Позивач зазначає, що обставини, викладені у постанові не відповідають дійсності, оскільки доказів цього факту відповідачем не надано. Також він зазначає, що дійсно 02.07.2025р. о 13:14 год. керував транспортним засобом MITSUBISHI ASX, номерний знак НОМЕР_1 , однак, всупереч вказаним у постанові відомостях, він був пристебнутий ременем безпеки. Його транспортний засіб був зупинений працівниками поліції у зв'язку з порушенням швидкісного режиму в населених пунктах та відносно нього було складено, окрім оскаржуваної постанови серії ЕНА №5122739 від 02.07.2025 року, ще й постанову серії ЕНА №5122641 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Враховуючи наведене позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5122739 від 02.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним вищевказаного правопорушення просить закрити.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі. Розгляд справи встановлено здійснювати за правилами, передбаченими ст. 286 КАС України. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сповіщений належним чином про наявність адміністративного позову відповідач ОСОБА_2 правом на відзив не скористувався.
Представником відповідача Департаменту патрульної поліції до матеріалів справи направлено відзив, за змістом якого, вважає законною та обґрунтованою ухвалену постанову, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, долучивши до відзиву диску з записом вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до змісту постанови серії ЕНА №5122739 від 02.07.2025 року - 02.07.2025р. о 13:14 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом MITSUBISHI ASX, номерний знак НОМЕР_1 , та не був пристебнутий ременем безпеки чим порушив вимоги п.2.3 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Вирішуючи по суті дійсну адміністративну справу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з п.2.3.(в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що на відеозапису наданим відповідачем, не було зафіксовано вчинення позивачем порушення п. 2.3.(в) ПДР під час руху транспортним засобом, що йому інкримінується у постанові серії ЕНА №5122739 від 02.07.2025 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що представником відповідача у відповідності до ст.77 КАС України не доведено обставин, на яких ґрунтуються заперечення представника відповідача на позовні вимоги, хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, як встановлено судом, обгрунтування позивача, який заперечував факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та його доводи щодо непричетності до його вчинення інспектором, який склав постанову взяті до уваги не були, їх не було спростовано в ході розгляду справи, як і не дано їм оцінки при винесенні постанови, тобто не було повно та всебічно з'ясовано обставини вчинення правопорушення, що свідчить про передчасність та необґрунтованість висновку інспектора про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та його недоведеність.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечував, відповідач був зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в ході розгляду справи було встановлено, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, не була доведена відповідачем, а тому інспектором було безпідставно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього за вчинення вказаного правопорушення адміністративне стягнення у виді штрафу, що призвело до порушення прав позивача. З цих підстав, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.1,9, 14-1, 14-2, 126 ч.4, 251, 279-1, 279-3, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст.9,10,11,77,79,241-246, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу 3 роти батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль УПП в Київській області ДПП Прилуцького Олександра Олеговича про скасування постанови серії ЕНА №5122739 від 02.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № №5122739 від 02.07.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасувати.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Писанець Н.В.