13 січня 2026 р. Справа № 520/17732/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 03.09.25 у справі № 520/17732/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.01.2025 за вих. № 1384-41386/К-09/8-2000/25 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до страхового стажу періодів роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007 та у зарахуванні заробітної плати при розрахунку пенсії за період з 01.11.1993 по 13.09.2007;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 26.12.2024 із врахуванням до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007 та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 по 13.09.2007, відповідно до довідок №№ 358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.01.2025 за вих №1384-41386/К-09/8-2000/25 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до страхового стажу періодів роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та у зарахуванні заробітної плати при розрахунку пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 26.12.2024 із врахуванням до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 р. по 13.09.2007 р. та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 р. по 13.09.2007 р., відповідно до довідок №№ 358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 грн (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував обставини справи, зокрема того, що до страхового стажу позивачки не враховано період роботи з січня 2004 року по вересень 2007 року, оскільки відсутні дані про вказаний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб. Окрім того, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 520/4910/24 не зобов'язано враховувати довідки № 362, № 363, а в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб період з липня 2000 року по вересень 2007 року відсутній, то немає підстав для врахування заробітної плати за цей період за довідками про заробітну плату № 362 та № 363.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07.11.2023 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004, та зміною заробітку за період 60 місяців до 01.07.2000 та надала довідки №№ 358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, видані Акціонерним товариством Новоїйський гірничо-металургійний комбінат Зарафшанське управління будівництва (Республіка Узбекистан).
Рішенням від 10.11.2023 за № 204750016175 Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області позивачці відмовлено у перерахунку пенсії, з підстав відсутності підтвердження довідок первинними документами та відсутній акт перевірки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 520/4910/24 скасовано рішення № 204750016175 від 10.11.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок №№ 358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва, та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум заробітної плати відповідно до довідок № № 358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва з 07.11.2023.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії у порядку, встановленому судовим рішенням.
Разом із тим, при аналізі розрахунку стажу та заробітної плати позивачкою було встановлено, що до страхового стажу не враховано період роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007, а також при розрахунку пенсії не враховано заробітну плату позивачки за період з 01.07.2000 по 13.09.2007.
26.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з метою врахування до страхового стажу періоду роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007 та сум заробітної плати для розрахунку пенсії за період з 01.07.2000 по 13.09.2007.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було оформлене листом від 14.01.2025 за вих №1384-41386/К-09/8-2000/25, було відмовлено позивачці у врахуванні до страхового стажу періоду роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007, оскільки відсутні дані у Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків.
Також було відмовлено у врахуванні заробітної плати для розрахунку пенсії за період з 01.07.2000 по 13.09.2007, так як відсутні дані у Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків. Відповідач обґрунтовує свої дії тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №520/4910/24 не зобов'язано відповідача врахувати при розрахунку пенсії суми заробітної плати, які зазначені у довідках про заробітну плату за період з 01.07.2000 по 13.09.2007.
Не погоджуючись із вказаним рішенням пенсійного органу, позивачка звернулась до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим визнав протиправним та скасував таке рішення.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.12.2024 із врахуванням до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007 та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 по 13.09.2007, відповідно до довідок №№ 358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування "№ 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно із статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Статтею 14-1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Зазначені обов'язки Пенсійного фонду кореспондуються з нормами Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 за № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за N 785/25562.
За змістом статті 1 Закону №1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено положеннями статті 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Пунктом 5 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 за №8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562, реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з приписами статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відсутність посилання чи неточних записів у відомостях Реєстру застрахованих осіб не може бути підставою для невключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.
Вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 593/283/17, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 29.03.2019 у справі № 548/2056/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.
Враховуючи наведене, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з січня 2004 року по вересень 2007 року не є підставою для позбавлення позивачки права на пенсію.
Так, з огляду на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №482/434/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі № 482/434/17, колегія суддів зазначає, що за змістом зазначених норм Закону №1058-IV обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника і відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, а тому позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку зі своєчасного подання звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час служби, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2004 по 13.09.2007 не є підставою для позбавлення позивачки права на перерахунок пенсії.
Окрім того, судовим розглядом установлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі № 520/4910/24 скасовано рішення № 204750016175 від 10.11.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок №№ 358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум заробітної плати відповідно до довідок №№ 358, 359, 360, 361 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва з 07.11.2023.
Однак відповідач, виконуючи вказане рішення, повторно відмовив позивачці у врахуванні до страхового стажу періоду роботи в Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007, з підстав відсутності даних у Реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків.
Разом із тим, розглядаючи справу № 520/4910/24, суд уже надавав оцінку твердженням відповідача про неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки та з посиланням на постанову від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховного Суду вказав, що надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство, яке її видало, на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повторно відмовляючи позивачці у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007 та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 по 13.09.2007, відповідно до довідок №№ 358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва, відповідач діяв протиправно, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.01.2025 за вих. №1384-41386/К-09/8-2000/25 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що позивачка намагається реалізувати своє конституційне право на пенсію вже майже два роки, що наявність у неї такого права була підтверджена судовим рішенням у справі № 520/4910/24, яке набрало законної сили, але, не зважаючи на це, реалізація такого права так і не відбулася - пенсія позивачці до теперішнього часу не перерахована.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23червня 2020 року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а).
Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З огляду на зазначене, враховуючи необхідність поновлення прав позивача з метою запобігання порушення його прав на належну пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.12.2024 із врахуванням до страхового стажу періоду роботи у Зарафшанському управлінні будівництва з 01.01.2004 по 13.09.2007 та із врахуванням сум заробітної плати для обчислення її пенсії за період з 01.11.1993 по 13.09.2007, відповідно до довідок №№ 358, 359, 360, 361, 362, 363 від 29.05.2023, виданих Зарафшанським управлінням будівництва.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі № 520/17732/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк