про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/18/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа військова частина НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправним та скасування наказу.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військовій частині НОМЕР_1 ) від 29.10.2025 № 9269-АГ “Про доповнення матеріалів службового розслідування».
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
За приписами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Отже, конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права.
Суд зауважує, що гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою “Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: “Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
З автоматизованої комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» видно, що позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.
У позові позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати висновок службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) полковником ОСОБА_2 20.10.2025 за №06.1.5/1637/25-Вн за фактом можливої незаконної виплати додаткової винагороди на загальну суму 2542400,04 гривень;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 20.10.2025 №8777-АГ “Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) від 06.11.2025 №3727-ОД “Про притягнення до матеріальної відповідальності»;
- зобов'язати НОМЕР_3 мобільний прикордонний загін (військову частину НОМЕР_2 ) повернути позивачу ОСОБА_1 утриману частину грошового забезпечення під час реалізації наказ начальника НОМЕР_3 мобільного прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) від 06.11.2025 №3727-ОД “Про притягнення до матеріальної відповідальності».
За вказаною позовної заявою, ухвалою суду від 20.11.2025 відкрито провадження у справі № 600/5460/25-а за правилами загального позовного провадження.
Отже, як вбачається із предмету спору у справі № 600/5460/25-а, позивач оскаржує висновок службового розслідування, затверджений наказом військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2025 № 06.1.5/1637/25, а також наказ військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування» від 20.10.2025 № 8777-АГ та наказ військової частини НОМЕР_2 від 06.11.2025 №3727-ОД “Про притягнення до матеріальної відповідальності» в сумі 3228866,73 грн.
Водночас, предметом спору у справі № 600/18/26-а є визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 29.10.2025 № 9269-АГ “Про доповнення матеріалів службового розслідування», яким долучено до матеріалів службового розслідування від 20.10.2025 № 06.1.5/1637/25 довідку-розрахунок про вартісну оцінку збитків завданої шкоди полковником ОСОБА_3 на суму 3228866,73 грн.
Отже, наказ відповідача від 29.10.2025 № 9269-АГ “Про доповнення матеріалів службового розслідування» є невід'ємною частиною матеріалів службового розслідування та стосується притягнення позивача до матеріальної відповідальності.
Суд зауважує, що вказана вимога у справі № 600/18/26-а є похідною від основних позовних вимог заявлених у справі № 600/5460/25-а.
За приписами п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень в позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Всупереч наведеного, в позовній заяві позивачем не обґрунтовано належним чином похідну позовну вимогу, яка пов'язана з основним позовом у справі № 600/5460/25-а, та необхідність звернення до суду з окремим позовом, а також не вказано обґрунтування в чому полягає порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод, інтересів позивача для звернення ним до суду з окремим позовом.
Частиною 1 ст. 47 КАС України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, наведеними нормами передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.
За приписами п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).
За приписами п. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Всупереч наведених норм, позивач не обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з допоміжною (похідною) вимогою з окремим позовом та належність її розглядати та виділяти в самостійне провадження.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачам строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачам п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький