02 січня 2026 року справа № 580/12007/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
27.10.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 1), в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 26.08.2025 №2300-0212-8/65809 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 03.12.1993 по 11.03.1997 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.09.1984 та повторно розглянути заяву від 15.08.2025 про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має достатній стаж та досяг віку для призначення пенсії за віком, однак відповідач протиправно відмовив у призначенні такої пенсії.
Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком.
В ході автоматизованого розподілу за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було визначено відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача про призначення пенсії та прийняття рішення.
Оскільки, у заявлених правовідносинах позивач звернувся в Головне управління із заявою про призначення пенсії та відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача та прийняття рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а тому, Головне управління виконало виключно 2 функції: прийняло заяву позивача та направило відповідь за результатами розгляду такої заяви.
Отже, Головне управління не приймало жодного розпорядчого акта за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Ухвалою від 20.11.2025 залучив до участі у справі другим відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2).
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що станом на дату звернення, позивачці ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось повних 60 років, страховий стаж становив 28 років 1 місяць 25 днів.
За результатами розгляду заяви позивачці не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 05.09.1984 серії НОМЕР_1 : з 03.12.1993 по 11.03.1997, оскільки дату прийняття та дату звільнення дописано іншим кольором чорнил. Таким чином, оскільки трудова книжка НОМЕР_1 від 05.09.1984 не відповідає вимогам Інструкції № 162 та Інструкції № 58 отже, не може слугувати підставою для зарахування зазначених в ній періодів роботи до страхового стажу.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
15.08.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 22.08.2025 №230750003909 відмовлено у призначенні позивачу пенсії. Зазначено, що станом на дату звернення, позивачці ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось повних 60 років, страховий стаж становив 28 років 1 місяць 25 днів.
За результатами розгляду заяви позивачці не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 05.09.1984 серії НОМЕР_1 : з 03.12.1993 по 11.03.1997, оскільки дату прийняття та дату звільнення дописано іншим кольором чорнил. Таким чином, оскільки трудова книжка НОМЕР_1 від 05.09.1984 не відповідає вимогам Інструкції № 162 та Інструкції № 58 отже, не може слугувати підставою для зарахування зазначених в ній періодів роботи до страхового стажу.
Це рішення позивач вважає протиправним, а тому звернулась в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час застосування норм права.
Суд зазначає, що спірним у межах цієї справи є зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 03.12.1993 по 11.03.1997.
Так, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 05.09.1984 наявні записи:
03.12.1993 прийнятий на посаду продавця фірми «Агат ЛТД».
11.03.1997 звільнений у зв'язку із закриттям фірми.
В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Також, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17, викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, зокрема, у постановах від 16 квітня 2020 року у справі №159/4315/16-а, від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 05 березня 2020 року у справі №171/799/17(2-а/171/45/17), згідно з якою, певні недоліки при заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
При цьому, суд враховує, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Суд для вирішення спору застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 березня 2019 року у справі №243/4816/17, відповідно до яких не заперечуючи проти права органів, що призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, слід зазначити, що таке право не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22-1.
Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Таким чином, стаж позивача з 03.12.1993 по 11.03.1997 підлягає зарахуванню до її страхового стажу.
Тому суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.08.2025 №230750003909.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Абз.2 ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 03.12.1993 по 11.03.1997 та повторно розглянути заяву позивача від 15.08.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке прийняло спірне рішення.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22.08.2025 №230750003909.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу період роботи з 03.12.1993 по 11.03.1997 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання позову в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ