про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2026 року справа № 580/152/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/152/26 за позовом ОСОБА_1 (вул. не зазначена, с.Дубіївка, Черкаська область, індекс не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (пров. Феодосія Макаревського 1-А, м. Дніпро, індекс не зазначений, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
07.01.2026 вх.№827/26 представник позивача - адвокат Шевченко Олег Анатолійович (місце здійснення діяльності не вказане відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в електронному ордері зазначено:Херсонська область, Херсон) у позовній заяві просить: визнати протиправним та скасувати витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної Комісії від 06.10.2025 №2507/25/123 у частині встановлення причин інвалідності; зобов'язати Державнe установe «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.03.2025 №189/25/437/Р КНП «Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради» у частині встановлення причин інвалідності, змінивши загальне захворювання на захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права та обраний спосіб захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо різних адміністративних органів, які не визначені учасниками.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX). Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/2833/25 ЄДРСР 132256482 про визнання протиправною бездіяльності, відсутності компетенції/повноважень у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» у складі якої діяла Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ на складання довідки, якою підтверджено проведення заочного огляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 залишив без змін (дата набрання законної сили 19.11.2025).
Перша вимога щодо індивідуального акта є незрозумілою та містить альтернативні варіанти; друга вимога сформована без урахування ст.5 КАС України.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Під час формування першої вимоги представник одночасно вказує різні рішення без їх дат (рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної Комісії), проте усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України не надає у додатку з дотриманням оформлення переліку додатків відповідно до ДСТУ та без залучення учасниками медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи набуто травму під час захисту Батьківщини, чи до несення військової служби за мобілізацією, виходить за межі судового розгляду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У додатках не надані докази на підтвердження отримання кожного із рішень, немає обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду і не надане повідомлення: з якою датою позивач повязує перебіг строку звернення до суду щодо кожного індивідуального акта, позаяк судовий збір сплачений лише за одну самостійну вимогу немайнового характеру фізичною особою.
Варто зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
У постанові від 26.06.2019 в справі №1640/3010/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спори, пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви. Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (у позові вул. не зазначена, с.Дубіївка, Черкаська область, індекс не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (у позові вул. не зазначена, м. Дніпро, індекс не зазначений, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права яким саме відповідачем, надання обгрунтованого клопотання про поновлення строків з доказами підтвердження поважності причин пропуску з повідомленням: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом, копії скарги з відомостями про адресат, оформлення редакції адміністративного позову з дотриманням вимог ст.160, 161 КАС України, що вказані у мотивувальній частині з наданням повної інформації відповідно до п.2 ч.5 ст.161 КАС України та відомостями про електронний кабінет; надання усіх копій оскаржених індивідуальних актів і розрахунком сплати судового збору; обгрунтування обраного способу захисту; залучення учасників та відповідних Комісій.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити представнику позивача.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА