Справа № 560/17862/25
12 січня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Судом відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить провести судове засідання за участю сторін, що суд розцінює як клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 5-6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, відповідачем в поданому клопотанні не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Отже, вказану справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку із чим подане клопотання необхідно залишити без задоволення.
До суду також надійшло клопотання, в якому відповідач просить позовну заяву залишити без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Клопотання мотивує тим, що з 28.12.2019 ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2019 №288 виключено з списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Проте до суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся лише 15.10.2025 (згідно дати позову), що суперечить чинним нормам КАС України.
Розглянувши це клопотання суд зазначає та враховує наступне.
Підстави та порядок залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви визначенні статтею 169 КАС України.
Так, частиною першою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про відкриття провадження судом досліджена позовна заява з додатками ОСОБА_1 . Судом встановлено, що адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 КАС України.
Крім того, суд також враховує, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат) від 11.12.2025 №1-р/2025 (справа № 1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. У цьому рішенні зазначено, що установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
З огляду на викладене суд відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Тому в задоволенні клопотання про залишення позову без руху також слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотань військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін та про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук