Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про витребування доказів
13 січня 2026 року справа № 520/13692/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) питання щодо витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ: 14099344) , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, буд. 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008, код ЄДРПОУ: 13486010) третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Ярославська, буд. 40,м. Київ,04071, код ЄДРПОУ: 22933548) , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ: 21084076) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.03.2025 про відмову в перерахунку пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.05.2025 про відмову в перерахунку пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20 травня 2025 року № 963030125794 про відмову у поновленні виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2025 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 70 000 грн.
Оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ст. 257 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання про витребування доказів у цій справі без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження.
Суд зауважує, що представник позивача, звертаючись до суду, в якості викладу обставин спору, зокрема зазначив що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та має статус внутрішньо переміщеної особи.
Суд зауважує, що згідно приписів частини 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 3, 6, 7, 8 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Суд звертає увагу представника позивача на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що за змістом наведеної норми суб'єкт владних повноважень має доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, проте це не позбавляє позивача обов'язку довести інші обставини, за яких сталося порушення його права та, зокрема ті, що стосуються факту і обсягу такого порушення.
В зв'язку з цим суд зазначає, що згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 стандартами доказування обставин спору:
1) покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;
2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Суд відмічає, що у силу ч.4 ст.44, ч.2 ст.78, ч.3 ст.78, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.4 ст.162 КАС України обов'язок повідомлення суду усіх обставин справи та підтвердження доводів про існування цих обставин відповідними доказами покладений, насамперед на учасників справи - сторони спору.
Окрім того, суд згідно з ч.4 ст.9 КАС України обтяжений законодавцем обов'язком встановити об'єктивну істину у кожному спорі за власною ініціативою безвідносно до стану виконання учасниками справи - сторонами спору згаданого вище процесуального обов'язку.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024р. у справі №400/1217/23:
1) Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі;
2) Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності;
3) Обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.;
4) Посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З врахуванням викладеного слід наголосити на тому, що матеріали справи на даний час не містять жодних доказів, що у позивача наявний статус внутрішньо переміщеної особи.
Суд зазначає, що за принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого у ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до ст. 76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що адміністративна справа не містить докази, які можна вважати достатніми для ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне витребувати відповідні докази у позивача.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами або залишити позовну заяву без розгляду. Також невиконання ухвали суду без поважних причин тягне відповідальність, передбачену Главою 9 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 72, 77, 79, 80, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Витребувати від позивача - ОСОБА_1 докази наявності у нього статусу внутрішньо переміщеної особи.
Надати позивачу строк п'ять календарних днів з моменту отримання копії даної ухвали для надання витребуваних доказів до суду.
Роз'яснити, що за неподання витребуваних доказів без поважних причин, суд застосовує наслідки, визначені згідно Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, справа може бути розглянута на підставі наявних доказів, а у разі неподання доказів позивачем - також позовна заява може бути залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Суддя Д.В. Григоров