Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 січня 2026 р. № 520/25824/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заборгованість у розмірі 29 257,23 грн (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят сім грн. 23 коп.) на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач повинен відшкодувати суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням під час навчання в сумі 29 257,23 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався, у встановлений строк документи до суду не надходили.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Харківському національному університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у період з 10.08.2025 по 02.09.2025 на посаді курсанта.
10.08.2025, відповідно до розділу ІІ “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений зі молодшим сержантом ОСОБА_1
01.09.2025 контракт про проходження військової служби (навчання) між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем, було достроково розірвано, відповідача було виключено із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) №250 від 01.09.2025.
Відповідно до п.1 Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Університету, і відповідачем, ОСОБА_1 попередньо та добровільно взяв на себе зобов'язання “відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу»
Позивач стверджує, що внаслідок розірвання контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Харківським національним університетом Повітряних Сил відповідно до вимог Порядку відшкодування витрат та Порядку розрахунку витрат були розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Університеті з дня його зарахування до Університету по день виключення зі списків особового складу. Сума заборгованості склала 29 257,23 грн.
Відповідно до загального розрахунку №2606 від 01.09.2025, фактичні витрати, пов'язані з утриманням складають 29 257,23 грн.
Проте у акті службових осіб Університету зазначено, що курсант 1 курсу факультету радіотехнічних військ протиповітряної оборони університету молодший сержант ОСОБА_1 відмовився підписувати Загальний розрахунок № 2606 від 01.09.2025 коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , вголос зачитані Загальний розрахунок № 2606 від 01.09.2025 коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 та Довідка для відпрацювання уточненого розрахунку розміру коштів на відшкодування коштів, пов'язаних з утриманням курсанта 1 курсу факультету РТВ ППО (набору 2025 року) ОСОБА_1 та на руки були видані оригінали зачитаних документів, які позивач отримав особисто.
Також Університет додатково засобами поштового зв'язку із повідомленням направив на адресу проживання відповідача Загальний розрахунок №2606 та Витяг із наказу Начальника університету №250 від 01.09.2025, що підтверджується доказами у матеріалах справи.
Загальна сума заборгованості складає 29 257,23 грн, проте не відшкодована відповідачем на момент звернення до суду, що підтверджується зазначеними матеріалами справи.
Оскільки відповідачем не відшкодовані витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 29 257,23 грн, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ч.2 ст.25 Закону №2232-XII порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Статтею 25 Закону №2232-XII врегульовано порядок підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
За ч.1 ст.25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського та офіцерського складу проводиться у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно ч.4 ст.25 Закону №2232-XII громадяни України, які в установленому порядку зараховані до закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
Курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладають контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону (ч.7 ст.25 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
З цього приводу суд зауважує, що з наявного в матеріалах справи контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, судом встановлено, що позивач був ознайомлений про обов'язок відшкодування Міністерству оборони України витрат, пов'язаних з утриманням у закладі, в якому проходить навчання в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.047.2006 року №964 (далі - Порядок №964), п.1 якої визначає, зокрема, механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки (п.2 Порядку №964).
Згідно п.3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;
оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
За п.4 Порядку №964 передбачено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 Порядку №964 спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до п.2.3 цього Порядку розрахунку витрат закріплено, що у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
Судом, з наявного в матеріалах справи загального розрахунку №2606 від 01.09.2025, було встановлено, що фактичні витрати, пов'язані з утриманням складають 29 257,23 грн.
На підставі наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку про обізнаність відповідачем про порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, проте вказану заборгованість позивач не відшкодував у добровільному порядку.
Згідно п.7 Порядку №964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Під час розгляду справи до суду не надані докази добровільного відшкодування відповідачем заборгованості по витратам, пов'язаним з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, в розмірі 29 257,23 грн.
Вищевказані обставини свідчать про наявність законних підстав у позивача для стягнення вищевказаної суми заборгованості по витратам, пов'язаним з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 ст. 72 КАС України). При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що відповідач був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, проте, станом на час розгляду справи заборгованість у добровільному порядку ним не відшкодована, а тому суд вважає, що позовні вимоги Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуб є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесених ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ 24980799, вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023) заборгованість у розмірі 29 257,23 грн (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят сім грн 23 коп.) на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 січня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях