Іменем України
13 січня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2170/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач 2), в якому після уточнення позовних вимог просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 909150163049 від 17.09.2025 про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з дати її припинення з виплатою заборгованості, що утворилася.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером і отримувачем пенсії за віком, перебуває на обліку в Головному управлінні в Луганській області.
Місцем реєстрації позивача та містом фактичного проживання є село Стукалова Балка, Луганська область.
Позивачу припинили виплачувати пенсію, так як довідка впо була скасована.
Неодноразово небайдужі сусіди намагалися в режимі телефонного спілкування з'ясувати такі дії пенсійного органу щодо позивача вже після звільнення місцевості від російської окупації, але окрім відповіді “очікуйте» нічого втішного не почули.
08.08.2025 після проходження фізичної ідентифікації в режимі відеоконференцзв'язку Головне управління ПФУ у Черкаській області було прийнято рішення про встановлення особи. Рішенням відповідача від 17.09.2025 відмовлено у поновлені пенсії.
На підставі викладеного, адвокат в інтересах позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області через підсистему «Електронний суд» надіслав відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком з 19.10.2003, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV.
Пенсійну справу взято на облік Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.08.2014.
Пенсія ОСОБА_1 нараховувалась щомісячно на розрахунковий рахунок АТ «Ощадбанк».
Виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01.03.2018 причиною «до з'ясування».
Документи щодо обставин призупинення виплати пенсії в електронній пенсійній справі відсутні.
28.07.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою про поновлення пенсії шляхом проведення ідентифікації засобами відеоконференцзв'язку.
За результатом проходження відеоідентифікації відповідно до «Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 №49-2, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2025 №809087 особу ОСОБА_1 встановлено. Автоматично сформовану заяву про перерахунок пенсії опрацьовано в межах електронної централізованої черги згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.09.2025 за №909150163049 відмовлено ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії, оскільки для поновлення пенсії необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України особисто.
До теперішнього часу, позивач для поновлення пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України особисто не зверталась.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області винесено рішення від 17.09.2025 за №909150163049 про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії, оскільки поновлення пенсії за результатом проходження відеоідентифікації здійснюється пенсіонерам, виплату пенсії яким було припинено з початку повномасштабного вторгнення (з 01.08.2022). Оскільки виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з 01.03.2018, тому для поновлення пенсії їй необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України особисто.
Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області - через підсистему «Електронний суд» надіслав відзив від 26.11.2025 №1200-0802-9/36878, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком з 19.10.2003, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійну справу взято на облік Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.08.2014.
Пенсія ОСОБА_1 нараховувалась щомісячно на розрахунковий рахунок АТ «Ощадбанк».
Виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01.03.2018 причиною «до з'ясування».
Документи щодо обставин призупинення виплати пенсії відсутні, оскільки макет пенсійної справи перебуває у приміщенні територіального управління Пенсійного фонду України в Луганській області, розташованому на окупованій території.
28.07.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою про поновлення пенсії шляхом проведення ідентифікації засобами відеоконференцзв'язку. За результатом проходження відеоідентифікації відповідно до Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 №49-2, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2025 №809087 особу ОСОБА_1 встановлено. Автоматично сформовану заяву про перерахунок пенсії опрацьовано в межах електронної централізованої черги згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.09.2025 за №909150163049 відмовлено ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії, оскільки для поновлення пенсії необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України особисто.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області будь-яке рішення за наслідком розгляду заяв ОСОБА_1 не приймало.
10.08.2025 ОСОБА_1 звернулась на вебпорталі Пенсійного фонду України із зверненням ВЕБ-12001-Ф-С-25-159495 від 10.08.2025, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Луганській області за №8225/Ш1200-25 про виплату пенсії (додаток 1) згідно з пунктом 10 Порядку №1596, яку відпрацьовано 11.08.2025.
Листом від 28.08.2025 №7920-7724/Ш-02/8-1200/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області надало позивачу обґрунтовану відповідь.
До теперішнього часу, позивач для поновлення пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України особисто не зверталась.
Відповідач 2 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивачу призначено пенсію з 19.10.2003 (довічно), та місяць останньої виплати лютий 2018 року, сума останньої виплати 1 844,56 грн.
03.07.2025 позивач звернулась з заявою до ПФУ, в якій зазначила, що пенсійних виплат від органів ПФ РФ не отримує.
На вищевказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надано відповідь від 27.08.2025 7841-7916/Ш-02/8-1200/25, в якій зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, виплату якої з 01.03.2018 призупинено на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону 1058. Заяву від 03.08.2025 щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації долучено до електронної пенсійної справи, однак вона не може слугувати підставою для поновлення виплати пенсії.
Позивач звернулась на веб портал ПФУ зі скаргою та отримала відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21.08.2025 №7614-7709/Ш-02/8-1200/25, в якій вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління як отримувач пенсії за віком на загальних умовах, виплату якої з 01.03.2018 призупинено відповідно Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365. Заяву про виплату пенсії через банківську установу АТ “А-Банк» від 10.08.2025, подану засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, опрацьовано. Для поновлення виплати пенсії відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, їй необхідно особисто звернутися до будь-якого органу Пенсійного фонду України (сервісного центру) з відповідною заявою, або подати заяву про поновлення виплати пенсії засобами вебпорталу з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис» (“Дія ID»), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Також поновити виплату пенсії можливо за результатом проходження відеоідентифікації відповідно до Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-2.
Рішенням Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 08.08.2025 про встановлення особи №809087 за результатами проведеного відеоконференцзв'язку 08.08.2025 09:30:00 та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференції особу ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 (1782402187 № пенсійної справи 909150163049) встановлено.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 909150163049 від 17.09.2025, встановлено, що згідно матеріалів електронної пенсійної справи виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з 01.03.2018. Заявниці необхідно подати заяву на поновлення виплати пенсії відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1.Вирішнено відмовити в перерахунку пенсії.
На заяву позивача з питання поновлення виплати пенсії, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за № 9318/Ш-1200-25, розглянуто та повідомлено, що роз'яснення щодо причини припинення виплати пенсії та порядку її поновлення надано листами Головного управління від 21.08.2025 за № 7614-7709/Ш-02/8-1200/25, від 27.08.2025 за № 7841-7916/Ш-02/8-1200/25, від 28.08.2025 за № 7920-7724/Ш-02/8-1200/25, які звантажено до особистого кабінету на вебпорталі. За результатом проходження відеоідентифікації відповідно до Порядку встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 № 49-2, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.08.2025 № 809087 особу встановлено. Автоматично сформовану заяву про перерахунок пенсії опрацьовано в межах електронної централізованої черги згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 17.09.2025 за № 909150163049 в поновленні виплати пенсії відмовлено.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернулась до суду за захистом порушених прав.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право позивача на отримання пенсії відповідачами не заперечується.
Порядок припинення та поновлення виплати пенсії визначений нормами статті 49 Закону № 1058-IV.
Так, згідно частини першої статті 49 Закону № 1058-IV (в редакції на дату припинення виплати пенсії позивачу) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
З аналізу норм статті 49 Закону № 1058-IV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплати пенсії не є вичерпними, проте, «інші випадки» для припинення виплати пенсії повинні також бути передбачені саме законом. Припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем 2 не надано до суду доказів на підтвердження наявності передбачених статтею 49 Закону № 1058-IV підстав, для припинення позивачу виплати пенсії з 01.03.2018.
У зв'язку з чим, суд констатує, що припинення нарахування та виплати пенсії позивачу з 01.03.2018 є протиправним.
Частинами другою - третьою статті 49 Закону №1058 (в редакції станом на дату звернення позивача з заявою про поновлення виплати пенсії) визначено, що Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.
Статтею 46 Закону № 1058-IV встановлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до вимог пункту 14-4 розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058 (в редакції Закону № 3674-IX від 25.04.2024) громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації території виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
26.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану». Згідно з абз. 7 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» (далі постанова № 162), у редакції постанови КМУ №469 від 26.04.2022, АТ Укрпошта за погодженням з відповідною військовою адміністрацією до 28 числа місяця, що передує виплатному періоду, подає Пенсійному фонду України письмове повідомлення про населені пункти, в яких АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, а протягом трьох днів - про відновлення такої можливості у зазначених населених пунктах. Одержувачам, яким у визначених населених пунктах АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій, Пенсійний фонд України відповідні суми пенсій перераховує на їх поточні рахунки, які відкриваються в банку за зверненням органів Пенсійного фонду України без отримання від одержувачів заяв про виплату пенсії з відкриттям рахунка в банку, відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, і вони виплачуються одержувачам після укладення ними договору банківського рахунка з банком. На таких же умовах виплата пенсій за поточний місяць здійснюється у разі, коли до Пенсійного фонду України до 15 числа поточного місяця надійде додаткове повідомлення АТ Укрпошта, погоджене з відповідною військовою адміністрацією про населені пункти, в яких АТ Укрпошта не має технічної можливості здійснювати виплату і доставку пенсій одержувачам. При цьому до такого повідомлення Пенсійному фонду України додаються відомості на виплату пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі - Постанова № 299).
Цей Порядок визначає механізм, зокрема, виплати пенсій, особам, які:
тимчасово проживають за межами України;
проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації (далі - тимчасово окуповані Російською Федерацією території України); які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.
Пунктом 4 Постанови № 299 встановлено, що пенсії виплачуються через установи уповноважених банків відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, або за бажанням одержувачів пенсії з числа осіб, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, - акціонерним товариством «Укрпошта» відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги».
Відповідно до пункту 10 Постанови № 299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Як вже встановлено судом, позивачу протиправно припинено виплату пенсії з 01.03.2018 без прийняття відповідного рішення.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що особу позивача встановлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення особи №809087 за результатами проведеного відеоконференцзв'язку 08.08.2025 09:30:00 та опрацювання наданих одержувачем документів, відповідей на поставлені запитання в ході відеоконференції особу ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_1 № пенсійної справи 909150163049) встановлено.
Також позивач подала заяву про перерахування пенсії на поточний рахунок ПАТ «А-БАНК» та заяву, якою підтверджує, що жодних виплат від Російської Федерації не отримує.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 909150163049 від 17.09.2025 відмовлено позивачу в поновленні пенсії. Заявниці необхідно подати заяву на поновлення виплати пенсії відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась через веб портал з заявою від 09.09.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, в якій просила перерахувати пенсію; вид перерахунку - поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам.
Так, відповідно до приписів пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що позивач 09.09.2025 звернулася через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій чітко зазначила вид звернення «поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам» та просила перерахувати пенсію.
Таким чином, за своїм змістом та правовою природою подана позивачем заява була спрямована саме на поновлення виплати пенсії. Формальне зазначення у заяві терміну «перерахунок» не змінює суті заявленої вимоги.
Окрім того, чинне законодавство не передбачає безпосередньої особистої присутності пенсіонера в пенсійному органі при подачі заяви про поновлення виплати пенсії.
При цьому, відповідач 1 допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 748/696/17.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає оскаржуване рішення відповідача 1 № 909150163049 від 17.09.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
-визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
-визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
-визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
-інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Проаналізувавши наведені приписи та врахувавши встановлені обставини, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку - зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити нарахування та виплату позивачу раніше призначеної пенсії з 01.03.2018, з виплатою заборгованості.
Що стосується вимог заявлених до відповідача 2, то оскільки предметом оскарження по даній справі є рішення ГУ ПФУ в Черкаській області про відмову в перерахунку пенсії № 909150163049 від 17.09.2025, то і нести відповідальність у даному випадку має відповідач 1.
Як наслідок, у задоволенні вимог заявлених до відповідача 2 слід відмовити.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача 1 про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Позивач є особою, яка проживає на тимчасово окупованій території та враховуючи похилий вік позивача, якій на день звернення до суду виповнилося 87 років, вона не могла належним чином реалізовувати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином пропуск відповідного процесуального строку позивачем знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною як агресія російської федерації та ведення бойових дій.
Крім того, предметом оскарження є саме рішення відповідача 1 №909150163049 від 17.09.2025, позивач щодо його оскарження звернулась своєчасно в межах шести місяців встановлених частиною другою статтею 122 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов подано своєчасно, а тому доводи відповідача 1 щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частин першої та другої статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з обранням належного способу захисту порушених прав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією ID: 3175-9654-4598-3831 від 14.11.2025.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог заявлених до відповідача 1, суд присуджує позивачу відшкодування судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Єфімік Олени Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: 18000, Черкаська область, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сіверськодонецьк (Сєвєродонецьк), вул. Шевченка, будинок 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову в перерахунку пенсії № 909150163049 від 17 вересня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01 березня 2018 року з виплатою заборгованості, що утворилась.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова