13 січня 2026 року справа № 340/7758/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідачки про стягнення податкового боргу у загальній сумі 35619,43 грн.
Відповідачка не подала відзиву на позов, хоча про розгляд справи повідомлена належним чином (а.с.28).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Так, 15 березня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подала до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.8).
Відповідно до заяви обрала 2 групу платників єдиного податку з фізичних осіб зі щомісячною сплатою 15% від розміру мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2019 року.
Отже, стала платником єдиного податку.
Згідно пунктів 1 і 2 статті 293 і пункту 1 статті 295 Податкового кодексу України ставки єдиного податку другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Таким чином, починаючи з 01 травня 2019 року, у відповідачки виник обов'язок сплачувати щомісячно податкове зобов'язання до 20 числа кожного податкового періоду.
За 2020 рік податкове зобов'язання становить 944,60 грн. (4723 х 0,2) в місяць.
Станом на день звернення до суду відповідачка не сплатила єдиний податок за лютий, квітень-вересень 2020 року (а.с.1-5).
Отже, заборгованість з єдиного податку становить 4715,63 грн (з урахуванням часткової сплати) (а.с.11-12).
15 вересня 2020 року відповідачка подала звітну декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, якою задекларувала податкові зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб у сумі 23772,15 грн і військового збору - 7131,65 грн (а.с.8).
Термін сплати зобов'язання - 30 вересня 2020 року (а.с.1-5).
Задекларовані суми податкових зобов'язань не можуть бути оскаржені відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України.
Отже, заборгованість відповідачки з податку на доходи фізичних осіб становить 23772,15 грн, а з військового збору - 7131,65 грн (а.с.9-10).
10 березня 2020 року Управління сформувало податкову вимогу на суму 1364,93 грн, котру відповідачка отримала поштовим зв'язком 29 числа того ж місяця і року (а.с.13).
З того часу у відповідачки постійно існує податковий борг.
Приписами частини 2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.
З часу надіслання відповідачці податкової вимоги минуло більш як 30 календарних днів.
Приписами пункту 1.4 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
10 лютого 2022 року відповідачка припинила підприємницьку діяльність (а.с.29).
Водночас суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до приписів пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - рішення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Відповідно до приписів пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Норма права набрала чинності 29 травня 2020 року.
Карантин встановлено з 12 березня 2020 року на підставі постанови Уряду України від 11 березня 2020 року №201.
Постанова набрала чинності 12 березня 2020 року.
Дія карантину неодноразово продовжувалось і відмінена на підставі постанови Уряду України від 27 червня 2023 року №651.
Карантин почав діяти до завершення строку, який встановлено приписами статті 102 ПК України.
Отже, згаданий строк зупинено з 18 березня 2020 року до 01 липня 2023 року.
З 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан (загальновідомий факт).
Відповідно до приписів пункту 102.9 статті 102 ПК України (станом на 26 липня 2023 року) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі - Закон) від 30 червня 2023 року виключено припис пункту 102.9 статті 102 ПК України.
Закон набрав чинності 01 серпня 2023 року.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що перебіг строку звернення до суду, який встановлено приписами пункту 102.1 статті 102 ПК України, зупинявся у період з 18 березня 2020 року до 01 серпня 2023 року.
Податковий орган звернувся до суду з позовом 14 листопада 2025 року (а.с.17).
Отже, від граничної дати сплати грошових зобов'язань до звернення до суду не минуло 1095 днів.
Тому податковий орган не пропустив строку звернення до суду.
Приписами пункту 69.1 пункту 69 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, яка набрала чинності з 27 травня 2022 року, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Отже, підставою перенесення (відтермінування) строку сплати грошового зобов'язання, який настав після 24 лютого 2022 року, є відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов'язок щодо дотримання строку сплати податків і зборів.
Про відсутність такої можливості платник податків має завчасно повідомити податковий орган, бо його фінансовий стан відомий тільки йому.
Відповідачка не повідомила ні податковий орган, ні суд про відсутність можливості своєчасно виконати податковий обов'язок у період дії воєнного стану.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відсутність підстав відтермінування обов'язку зі сплати податку.
Отже, позов ґрунтується на вимогах закону і його належить задовільнити.
Сторони не понесли судових витрат (а.с.18-19).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь територіальної громади м.Кропивницького податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 4715,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь територіальної громади м.Кропивницького заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 23772,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 7131,65 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ