13 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7127/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі - позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта на водний об'єкт, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 загальною площею 20,5 га;
- зобов'язати Кам'янецьку селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області розробити паспорт водного об'єкта на водний об'єкт, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 загальною площею 20,5 га.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час вивчення стану законності у сфері земельних відносин встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при використанні земель комунальної форми власності. Зокрема, Кам'янецькою селищною радою, як уповноваженим органом упродовж тривалого проміжку часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на виготовлення (замовлення робіт із розроблення) паспорта водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці на території Кам'янецької ОТГ з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 площею 20,5 га, у тому числі: під ставками 18,5 га з видом цільового призначення (мета використання) для рибогосподарських потреб та 2 га - пасовища.
Вказує, що зазначена земельна ділянка була передана в користування ОСОБА_1 на підставі укладеного між ним та Новгородківською районною державною адміністрацією договору оренди землі від 10.07.2006 (далі - договір оренди землі), умовами якого передбачено сплату лише за користування землею.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 (пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення») зобов'язано сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом (02.03.2022). У свою чергу, визначення орендної плати за водний об'єкт та внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки неможливе без виготовлення паспорту водного об'єкта.
Наголошує, що бездіяльність органу місцевого самоврядування та невиконання покладених законом повноважень щодо розробки паспорта водного об'єкта суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів створює загрозу суперечить інтересам Кам'янецької територіальної громади, адже плата за користування водним об'єктом зараховується до місцевого бюджету.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.
Ухвала суду від 24.10.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 24.10.2025 о 10:50 год, що підтверджується довідкою про доставлення електронного листа, складеною відповідальним працівником суду 28.10.2025 (а.с. 83зв.)
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , правом на подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвала суду від 24.10.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження була надіслана третій особі за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R067026323700 вручена особисто 29.10.2025.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
24.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 .
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
На підставі розпорядження голови Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №143-р від 24.04.2002 між Новгородківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 20.05.2002 укладено договір оренди землі, посвідчений державним нотаріусом Новгородківської державної нотаріальної контори 20.05.2002 та зареєстрований в реєстрі за №1086, строком на десять років (а.с. 17-23).
Відповідно до пунктів 1.1-1.2 цього Орендодавець передає (у відповідності з розпорядженням №143-р від 24.04.2002 Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області), а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки площею 20,5 гектара в межах, згідно плану, який є невід'ємною частиною цього договору, з яких 18,5 гектара знаходиться під водою, 2,0 гектара відноситься до земель прибережних захисних смуг. Цільове призначення земельної ділянки землі водного фонду.
Згідно із пунктом 4.1 договору оренди землі орендна плата, з урахуванням індексу інфляції, вноситься орендарем у такому порядку: за період з 20.05.2002 по 20.05.2003 за земельну ділянку площею 18,5 га, яка знаходиться під водою орендна плата справляється в сумі 50 гривень за один гектар; за період з 20.05.2003 по 20.05.2004 за земельну ділянку площею 18,5 га, яка знаходиться під водою орендна плата справляється в сумі 100 гривень за один гектар; за період з 20.05.2004 по 20.05.2012 за земельну ділянку площею 18,5 га, яка знаходиться під водою орендна плата справляється в розмірі 150 гривень за один гектар; за період з 20.05.2002 по 20.05.2012 за земельну ділянку площею 2,0 га, яка є землями прибережно-захисної смуги, орендна плата справляється в сумі 27 гривень за один гектар.
У наступному між Новгородківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 20.05.2002, зареєстрованого за №5. Сторонами погоджено продовжити строк дії договору оренди на 15 років, внесено зміни в частині розміру орендної плати - 300 гривень за 1 гектар земель під ставками з урахуванням індексів інфляції та 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки під пасовищами з урахуванням коефіцієнту індексації. Додаткову угоду зареєстровано у відділі Держкомзему у Новгородківському районі 03.04.2012 за №352340001917 (а.с. 24).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0001721872025 від 27.08.2025 власником земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 площею 20,5 га, яка розташована на території Вершино-Кам'янської сільської ради, є Новгородківська районна державна адміністрація Кіровоградської області. Державна реєстрація земельної ділянки проведена відділом Держкомзему у Новгородківському районі 03.04.2012 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.11.2011 (а.с. 61-71).
У розділі 4 поземельної книги на земельну ділянку 3523480800:02:000:7504 наявний запис від 29.09.2015 про виникнення у ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки площею 20,5000 га (а.с. 52 зв.)
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» територіальна громада села Вершино-Кам'янське увійшла до Кам'янецької селищної територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області з адміністративним центом у селищі Кам'янець.
Рішенням першої сесії Новгородківської селищної ради №20 від 02.12.2020 розпочато реорганізацію Вершино-Кам'янської сільської ради. Вирішено, що Новгородківська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Вершино-Кам'янської сільської ради (а.с. 15).
Згідно рішення Новгородківської селищної ради №3763 від 18.10.2024 у зв'язку із перейменуванням селища Новгородка Кропивницького району Кіровоградської області на селище Кам'янець, Новгородківська селищна рада перейменована на Кам'янецьку селищну раду (а.с. 14).
Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області листом №915/01-12 від 18.08.2025 повідомив позивачу на його запит, що паспорт водного об'єкта розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 на розгляд до РОВР у Кіровоградській області не надходив (а.с. 32).
Листом № 4611/5/5/11-25 від 20.08.2025 Державне агентство водних ресурсів України на запит Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області від 14.08.2025 № 52/03-6971ВИХ-25 повідомило, що не погоджувало паспорт водного об'єкта розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 (а.с. 36).
У свою чергу, Кам'янецька селищна рада листом № 03-27/1517/15 від 22.08.2025 повідомила позивача на його запит від 14.08.2025 №52/03-6967ВИХ-25, що у 2002 році Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпродіпроводгосп» було розроблено водогосподарський паспорт водного об'єкта (а.с. 40).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
В даному випадку, підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, яка сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері використання земель та водних ресурсів.
У позовній заяві позивач вказує, що невжиття представницьким органом Кам'янецькою селищною радою заходів до розроблення паспорта водного об'єкту, отримання якого є підставою для внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру та обов'язку орендаря сплачувати плату за користування водним об'єктом, суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено бездіяльністю відповідача, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Частиною 1 статті 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Як встановлено судом, 20.05.2002 між Новгородківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, посвідчений державним нотаріусом Новгородківської державної нотаріальної контори 20.05.2002 та зареєстрований в реєстрі за №1086, строком на десять років. Предметом вказаного договору є земельна ділянка із земель водного фонду загальною площею 20,5 га у тому числі водного дзеркала 18,5 га, яка знаходиться на території колишньої Вершино-Кам'янської сільської ради, а на даний час - Кам'янецької ОТГ. Додатковою угодою №1 строк дії вказаного договору продовжено на десять років. При цьому, умова стосовно розміру орендної плати за водний об'єкт відсутня.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0001721872025 від 27.08.2025 власником земельної ділянки є Новгородківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості стосовно реєстрації права державної власності на земельну ділянку відсутні (а.с. 16).
Згідно з пунктом 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України (набрав чинності 27.05.2021) визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; є) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Таким чином, з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім наведених винятків), у зв'язку з чим земельна ділянка з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 водного фонду відноситься до комунальної власності Кам'янецької селищної територіальної громади, а право її розпорядження відповідною місцевою державною адміністрацією припинено.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 договори оренди водних об'єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі. Сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, зобов'язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 51 Водного кодексу України визначено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.
Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За користування водним об'єктом орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за водний об'єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об'єктом.
Згідно Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 №236, розрахунок розміру орендної плати за надані в оренду водні об'єкти здійснюється за формулою із застосуванням відповідних коефіцієнтів та врахуванням цілі використання водного об'єкта, типу водного об'єкта, місцезнаходження водного об'єкта, можливості регулювання водного об'єкта, глибини водного об'єкта, заростання водного об'єкта вищою рослинністю, площі водного дзеркала при нормальному підпірному рівні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572 затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови договори оренди водних об'єктів, укладені відповідно до Типового договору оренди водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. №420, діють до моменту закінчення строку їх дії.
Поряд з цим за пунктом 48 Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом невід'ємною частиною цього договору є паспорт водного об'єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми - паспорт та/або технічний проект рибогосподарської технологічної водойми.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 затверджено Порядок розроблення паспорта водного об'єкта (далі - Порядок №99).
Згідно із пунктом 2 Порядку №99 він спрямований на встановлення технічних параметрів водного об'єкта, гідрологічних характеристик річки (водотоку), регламентацію експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках, озерах та замкнених природних водоймах (далі - водний об'єкт) для забезпечення сталого використання (включаючи кількісне та якісне відновлення) усіх ресурсів, пов'язаних з існуванням водойми, надійності функціонування споруд і для підвищення ефективності їх використання.
Пунктом 3 Порядку №99 встановлено, що замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).
Паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження (п. 5 Порядку №99).
Відповідно до пункту 6 Порядку №99 паспорт водного об'єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу. Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об'єкта розпоряднику земельної ділянки під водою.
Таким чином, Законом №963-ІХ від 04.11.2020 було зобов'язано сторін діючих договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, які не містять умов щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року, тобто до 02.03.2022.
При цьому, договір про внесення змін до договору оренди землі в частині визначення додаткового об'єкта оренди водного об'єкта, та розміру плати за його користування має відповідати Типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом та бути погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Обов'язковою передумовою внесення змін до діючих договорів оренди земель водного фонду є виготовлення паспорта водного об'єкта.
У листі № 03-27/1517/15 від 22.08.2025 відповідач зазначає, що у 2002 році Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпродіпроводгосп» було розроблено водогосподарський паспорт водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці площею 20,5000 га з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504.
Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували розроблення відповідно до Порядку №99 паспорту на водний об'єкт, розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504. При цьому суд враховує, що Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області та Державне агентство водних ресурсів України листами на запити прокурора повідомили про те, що паспорт водного об'єкта, розташованого на вказаній земельній ділянці до них не надходив.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що станом на момент звернення прокурора з цим позовом до суду паспорт водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської не виготовлений.
У свою чергу, відсутність паспорту водного об'єкта, яким встановлюються технічні параметри водного об'єкта, його гідрологічні характеристики не дозволяє сторонам договору внести зміни та визначити умови, пов'язані з використанням орендарем водного об'єкта, у тому числі і розмір орендної плати.
Керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області 20.10.2025 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи його бездіяльністю Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності.
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, в постанові від 19.04.2018р. у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) та низці інших, неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає у неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.
Відтак, для правильного вирішення спору необхідно перевірити чи дійсно орган місцевого самоврядування допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносин та чи ухиляється від виконання функцій, покладених на нього законом.
Відповідно до пункту 3 Порядку №99 замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.
Таким чином, саме на розпорядника земельної ділянки покладено обов'язок з оформлення паспорта водного об'єкта.
Оскільки земельна ділянка водного фонду площею 20,5 га з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504, яка є предметом договору оренди землі, відноситься до земель комунальної власності Кам'янецької селищної ради, тому її розпорядником відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України є відповідач.
Враховуючи викладене, обов'язок виготовити паспорт водного об'єкта законодавство покладає саме на Кам'янецьку селищну раду, яка, як встановлено судом, юридично значимих дій щодо виготовлення паспорта водного об'єкта, що розташований на орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 не вчинила, чим допустила протиправну бездіяльність.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 загальною площею 20,5 га.
Зобов'язати Кам'янецьку селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області розробити паспорт водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3523480800:02:000:7504 загальною площею 20,5 га.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 січня 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, вулиця Братів Лисенків, будинок 5, місто Знам'янка, Кіровоградська область, 27400).
Відповідач - Кам'янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04367111, вулиця Криворізька, будинок 11, селище Кам'янець, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200).
Третя особа - ОСОБА_1 - (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК