12 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5630/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Міністерство у справах ветеранів України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 34, код ЄДРПОУ 42657144)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивував тим, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни. У зв'язку зі встановленням йому 03.03.2020 року ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, він за рішенням Міністерства оборони України отримав одноразову грошову допомогу в сумі 525 500 грн. З 09.03.2022 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності, що дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі. Позивач 29.01.2025 року звернувся до Міністерства у справах ветеранів України з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною строку інвалідності на безтерміново. Відповідач відмовив у призначенні та виплаті такої допомоги, пославшись на те, що у 2020 році позивач вже отримав одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності. Позивач вважає таку відмову протиправною та стверджує, що оскільки йому як особі з інвалідністю внаслідок війни після повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності, що дає право на більшу одноразову грошову допомогу, то згідно з пунктом 8 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 336 від 29.04.2016 року, він має право на виплату різниці між новим розміром допомоги та сумою, отриманою раніше, що за його розрахунками складає 218 800 грн. Стверджує, що рішення про відмову у призначенні допомоги прийнято з порушенням місячного строку, передбаченого пунктом 17 цього Порядку. З цих підстав позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства у справах ветеранів України у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги за ІІ групу інвалідності (безтерміново) внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (наказ №593 від 21.07.2025 року та протокол комісії №9 від 03.07.2025 року);
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України прийняти нове рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності безтерміново у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність (2022 рік), з урахуванням раніше виплаченої суми за III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Ухвалою від 20.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у зв'язку з отриманням інформації від Міністерства оборони України про призначення йому одноразової грошової допомоги згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Оскільки позивач реалізував своє право на отримання допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи за нормами іншого закону, ніж Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому він не має права на отримання різниці у зв'язку зі встановленням вищої групи інвалідності за нормами цього Закону.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з квітня 2014 року по березень 2015 року проходив військову службу в Збройних Силах України, з якої звільнений 23.03.2015 року. Позивач приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області і отримав статус ветерана війни - учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_2 від 30.04.2015 року).
Позивач під час проходження військової служби отримав захворювання, яке відповідно до постанови ВЛК пов'язане із захистом Батьківщини (протокол засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України №453 від 27.12.2019 року).
За наслідками огляду МСЕК позивачу 03.03.2020 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, на строк до 01.04.2022 року (довідка до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ № 637387 від 03.03.2020 року).
За наслідками повторних оглядів МСЕК позивачу 09.03.2022 року встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, на строк до 01.04.2023 року (довідка до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ №197116 від 16.03.2022 року), а 18.03.2024 року - безтерміново (довідка до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ №841453 від 18.03.2024 року).
Позивач має статус ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, наданий відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (посвідчення серія НОМЕР_3 від 18.03.2024 року).
Позивач у березні 2022 року звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
За цією заявою Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення №100 від 16.07.2020 року про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2020 рік), що склало 525 500 грн. (2100 грн. х 250).
У березні 2022 року позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності.
За цією заявою Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення №58 від 22.04.2022 року про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з яким у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
У січні 2025 року позивач звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою від 29.01.2025 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності.
Ця заява розглянута на засіданнях Комісії з питань розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України, яка прийняла рішення з рекомендацією відмовити ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням листа Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України №593 від 21.07.2025 року про призначення такої допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (протоколи №6 від 29.04.2025 року, №9 від 03.07.2025 року).
З цих підстав Міністр у справах ветеранів України видала наказ №593 від 21.07.2025 року "Про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги", пославшись на норми частини 7 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 5, підпункту 2 пункту 24 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 336 від 29.04.2016 року.
Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
На час виникнення спірних правовідносин Закон №2011-XII містив такі норми:
Стаття 1-2. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Стаття 16. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві
1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Стаття 16-2. Розмір одноразової грошової допомоги
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Стаття 16-3. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги
2. У випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
3. Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.
4. Якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
8. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
9. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
10. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" прийняв постанову від 25.12.2013 року № 975, якою затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).
На час виникнення спірних правовідносин Порядок №975 містив такі норми:
1. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Дія цього Порядку поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проходять військову службу в Збройних Силах, Держспецтрансслужбі та Національній гвардії за контрактом (крім пунктів 5-9, 13 цього Порядку).
3. Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
17. У разі встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від групи інвалідності та її причинного зв'язку:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;
19. Якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
21. Військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
- завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
22. Призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
25. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
26. Фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
27. Особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.
31. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Порядком, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
32. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Порядком, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 року (надалі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
На час виникнення спірних правовідносин Закон №2011-XII містив такі норми:
Стаття 4. Ветерани війни
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Стаття 7. Особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Стаття 13. Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни
Особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України відповідно до частини сьомої статей 13 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" прийняв постанову від 29.04.2016 року № 336 "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів сімей Захисників і Захисниць України", якою затвердив Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Порядок №336).
На час виникнення спірних правовідносин Порядок №336 містив такі норми:
1. Цей Порядок визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон).
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
2) заявник - особа з інвалідністю внаслідок війни, зазначена у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, член сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначений в частині четвертій статті 10-1 Закону, їх законний представник або уповноважена особа, яка звертається за призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги;
4) призначення та виплата одноразової грошової допомоги - публічна (електронна публічна) послуга, що надається Мінветеранів за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, за результатами розгляду якої приймається рішення у формі наказу про призначення (відмову у призначенні) та виплату одноразової грошової допомоги.
3. Одержувачами одноразової грошової допомоги є:
1) особи з інвалідністю внаслідок війни, зазначені у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону.
4. Одноразова грошова допомога призначається та виплачується:
2) у разі встановлення інвалідності особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, - з дати, що зазначена в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
5. У разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів або компенсаційної виплати, встановленої іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за їх вибором.
8. Одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання призначається та виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, залежно від групи інвалідності в таких розмірах:
400 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.
Якщо особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, які реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом, після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або з рішенням медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої згідно із Законом суми.
9. Для призначення та виплати одноразової грошової допомоги заявник подає до Мінветеранів заяву.
16. Заявники з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, заяву у паперовій формі (згідно з додатком 2) подають безпосередньо Мінветеранів, зокрема шляхом надсилання її засобами поштового зв'язку, або через центр незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання.
17. Мінветеранів розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону, стосовно виплати або невиплати такої допомоги одержувачам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про одержувачів, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення одержувачів, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні з обґрунтуванням причини.
24. Призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у разі:
1) подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;
2) отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону, інформації стосовно призначення такої допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності або у зв'язку із загибеллю (смертю) особи, члени сім'ї якої звернулися за призначенням одноразової грошової допомоги;
3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 8 цього Порядку.
25. Рішення Мінветеранів про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 року №43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2021 року за №521/36143, затверджене Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 розділу II цього Положення основним завданням комісії є зокрема призначення одноразової грошової допомоги: особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, у зв'язку з установленням інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Розділом V Положення унормований такий порядок призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":
1. Рішення про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті, зникнення безвісти) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання деяких категорій осіб відповідно до Закону міжвідомча комісія приймає на підставі поданих членами сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої статті 10-1 Закону, та особами, зазначеними в пунктах 11 - 16 частини другої статті 7 Закону, документів, визначених пунктами 8, 9 Порядку № 336.
2. Міжвідомча комісія розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону, стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення.
5. Рішення міжвідомчої комісії про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене в судовому порядку.
Суд установив, що позивачу після звільнення з військової служби в ЗСУ встановлено 03.03.2020 року інвалідність ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби/захистом Батьківщини. З 09.03.2022 року позивачу встановлено інвалідність ІІ групи з тієї з причини.
Захворювання позивача виникли під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Тож йому надано статус ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни - відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII (посвідчення серії НОМЕР_3 від 18.03.2024 року).
Отже, позивач у зв'язку зі встановленням йому інвалідності набув право на отримання одноразової грошової допомоги як колишній військовослужбовець ЗСУ (підпункт 4 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII) та як особа з інвалідністю внаслідок війни (частина 7 статті 13 Закону №3551-XII). Згідно з цими Законами він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII. Юридичним фактом, з яким пов'язується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, є встановлення йому інвалідності відповідної групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби/захистом Батьківщини, що підтверджується рішенням медико-соціальної експертної комісії.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок №975. Згідно з цим Порядком одноразова грошова допомога, передбачена статтями 16 - 16-3 Закону №2011-XII, призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону № 3551-XII визначає Порядок №336. Згідно з цим Порядком одноразова грошова допомога, передбачена частиною 7 статті 13 Закону №3551-XII, призначається і виплачується Міністерством у справах ветеранів України.
Призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності носить заявницький характер, тобто розглядається виключно за ініціативою заявника.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги за різними нормативно-правовими актами, то виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Це означає, що особа не може отримати одноразову грошову допомогу двічі за один і той самий юридичний факт, навіть якщо законодавство передбачає таку допомогу за кількома різними законами.
У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності, то в разі встановлення вищої групи інвалідності право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акту, за яким таку допомогу було призначено вперше.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 12.04.2023 року №440/2563/22, від 30.05.2023 року у справі №640/9709/19, від 20.06.2023 року у справі №640/32345/21, від 10.01.2024 року у справі №640/14290/20, від 26.03.2024 року у справі №200/4303/22 у подібних правовідносинах щодо права на отримання одноразової грошової допомоги за Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у випадку отримання одноразової грошової допомоги на підставі іншого закону.
Суд установив, що позивачу у 2020 році призначено одноразову грошову допомогу у розмірі, установленому підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII, а саме 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року - з огляду на встановлення йому 03.03.2020 року інвалідності III групи. Позивач реалізував право на отримання цієї допомоги як колишній військовослужбовець ЗСУ - за правилами Закону №2011-XII та Порядку №975. Одноразова грошова допомога призначена і виплачена Міністерством оборони України. Таким чином, позивач здійснив вибір правової підстави отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності.
З 09.03.2022 року позивачу змінено групу інвалідності та встановлено вищу (ІІ) групу інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі - 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
На час виникнення спірних правовідносин норми Порядку №975 визначали кратність розміру одноразової грошової допомоги в залежності від групи інвалідності та передбачали, що розрахункова величина прожиткового мінімуму визначається відповідним законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
Верховний Суд у постанові від 08.05.2024 року у справі №240/17749/20 вказав, що сума одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення вищої групи інвалідності залежить від ступеня інвалідності та розміру прожиткового мінімуму станом на дату первинного встановлення інвалідності. Однакове визначення розрахункової величини прожиткового мінімуму на момент первинного встановлення групи інвалідності та зміни групи інвалідності законодавець пов'язує з однією подією - первинне встановлення інвалідності. За такої правової конструкції, визначення вищої групи інвалідності при повторному (черговому) огляді не змінює розрахункову величину прожиткового мінімуму.
Тож, відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII у позивача з 09.03.2022 року виникло право на отримання відповідної допомоги з урахуванням виплаченої раніше суми одноразової грошової допомоги, тобто у розмірі, що відповідає 50-кратній різниці кількості прожиткових мінімумів між ІІІ та ІІ групами інвалідності, розрахованій із врахуванням величини прожиткового мінімуму на момент первинного встановлення інвалідності. Право на отримання допомоги у більшому розмірі є продовженням реалізації того самого права на одноразову грошову допомогу за Законом №2011-XII.
Міністерство оборони України у квітні 2022 року відмовило позивачу у задоволенні його заяви про виплату допомоги, пославшись на те, що між встановленням позивачу III групи інвалідності (03.03.2020 року) та повторним оглядом, за наслідками якого було встановлено II групу інвалідності (09.03.2022 року), минуло понад два роки, що відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII (у чинній на той час редакції) не дає права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Законність цього рішення не є предметом даного спору.
Рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022 року №1-р(II)/2022) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII, яким встановлено обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років.
У січні 2025 року позивач як ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про виплату йому допомоги у зв'язку зі встановленням йому інвалідності ІІ групи.
Позивач стверджує, що у зв'язку зі встановленням вищої групи інвалідності (ІІ групи) він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 300 - кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, та раніше виплаченою йому сумою Міністерством оборони України, і така різниця має бути виплачена йому Міністерством у справах ветеранів України згідно з нормами Закону №3551-XII та Порядку №336.
Відповідач, розглядаючи заяву позивача, отримав від Міністерства оборони України інформацію про те, що позивачу раніше була призначена одноразова грошова допомога у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи на підставі норм Закону №2011-XII та Порядку №975 (інформація Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України №220/13/19168 від 17.03.2025 року).
Тож відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі Закону №3551-XII з мотивів призначення такої допомоги відповідно до іншого закону, як це передбачено підпунктом 2 пункту 24 Порядку №336.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах питання щодо наявності підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку зі встановленням вищої групи інвалідності має вирішуватися Міністерством оборони України за правилами, які визначені Законом №2011-XII та Порядком №975.
Рішення комісії Міністерства у справах ветеранів України про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оформлені протоколом №9 від 03.07.2025 року та наказом №593 від 21.07.2025 року, є законними. Порушення строку прийняття рішень не є підставою для їх скасування. Вимоги позивача про виплату різниці одноразової грошової допомоги Міністерством у справах ветеранів України на підставі Закону №3551-XII є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Тож у задоволенні позову за основними та похідною позовними вимогами слід відмовити.
Судові витрати сторони у справі не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 262, 263, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ