12 січня 2026 року м. Київ № 320/24821/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2023 р. №3065/7, яким відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2023, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.11.2023 за № СК-4448-23.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що спірний наказ прийнято на хибних та необґрунтованих висновках колегії, оскільки не враховано той факт, що при прийнятті документів та проведенні оскаржуваної реєстраційної дії був відсутній документ, що засвідчує повноваження заявника, що, відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону № 755-IV, є підставою для відмови у державній реєстрації. Позивач також зазначає, що у Свято-Різдво-Богородичній парафії УПЦ встановлено фіксоване членство та ведення Книги реєстрації парафіян, яка є єдиним легітимним документом підтверджуючим повноважний склад Парафії та законодавством України не передбачено процедуру самоідентифікації бажаючих членами громади та прихожанами храму, відтак, державний реєстратор Захарченко Е.Р. здійснила оскаржувану реєстраційну дію на підставі документу, що суперечать вимогам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та статуту Парафії, що відповідно пункту 5-6 частини першої |статті 28 Закону № 755-IV, є підставою для відмови у державній реєстрації. Підсумовуючи позивач вказує, що державний реєстратор Захарченко Е.Р. вчинила оскаржувану реєстраційну дію без наявності на те достатніх законних підстав. З викладених підстав позивач просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за результатами перевірки відомостей ЄДР щодо релігійної організації колегією встановлено, що державному реєстратору Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії заявником ОСОБА_2 було подано документи, комплектність, зміст та форма яких відповідали вимогам, що встановлені статтею 15 та частиною четвертою статті 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». За наведених обставин відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Релігійна організація «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» зареєстрована в якості юридичної особи 24 грудня 1991 року, номер запису 11831200000000406, що підтверджується свідоцтвом про державу реєстрацію юридичної особи серії А01 №495262 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
04 вересня 1991 парафіяльними зборами був ухвалений Статут релігійної організації 04. та 05 листопада 1991 року затверджений керуючим Волинською єпархією Української Православної Церкви.
Указом керуючого Волинською єпархією від 22.04.1999 №85 священника Юрія Михайлова призначено настоятелем Різдво-Богородичної церкви м. Камінь-Каширський (Воля) (а.с.30).
08 грудня 2022 року проведено загальні збори релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області.
З протоколу №01 від 08.12.2022 вказаних загальних зборів вбачається, що за рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях підлеглості релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» та перехід до складу Православної Церкви України під канонічне підпорядкування Управління Волинської Єпархії Православної церкви України, змінивши при цьому назву на релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», а також за внесення змін до Статуту шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної організації, із 606 присутніх проголосувало «за» - 606 осіб, «проти» - 0, «утрималось» - 0. Протокол підписали: голова зборів ОСОБА_2 , секретар зборів ОСОБА_3 , справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Горбачук І.М.
10 серпня 2022 року до Волинської обласної державної адміністрації надійшла заява уповноваженого представника релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» Дрегеля Л. Є. з проханням провести реєстрацію змін до Статуту шляхом реєстрації його в новій редакції, до якої було долучено Статут в новій редакції та протокол загальних зборів від 08.05.2022 із відповідним списком.
Указом митрополита Луцького і Волинського Управління Волинської Єпархії Православної церкви України від 30.08.2023 №67 настоятелем релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» призначено ієрея ОСОБА_4 .
Згідно із пунктом 2 розпорядження Волинської обласної військової організації від 31.08.2023 №362 зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, зокрема релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь- Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області».
04 вересня 2023 року державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. вчинено реєстраційну дію, номер запису: 1001831070001000406 з проведення «Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу», зокрема щодо зміни найменування юридичної особи на релігійна організація «Релігійна громада Різдва Святої Богородиці Православної церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», Парафія Різдва пресвятої Богородиці ПЦУ міста Камінь-Каширський та зміни керівника на Мицька О.Д., про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань..
Не погоджуючись з вказаною реєстраційною дією, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України, в якій просив скасувати вищевказану реєстраційну дію.
Вказана скарга була зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06.11.2023 за № СК-4448-23.
За результатами розгляду скарги, наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2023 р. №3065/7 було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що реєстраційна дія, проведена державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» (до зміни найменування - СВЯТО-РІЗДВО-БОГОРОДИЧНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ) (ідентифікаційний код юридичної особи 21742036) (далі - релігійна організація), відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Підставою прийняття наказу від 29.12.2023 р. №3065/7 «Про відмову в задоволенні скарги» визначено висновок Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 04.12.2023 (далі - висновок) за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» від 30.10.2023, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.11.2023 за № СК-4448-23.
Так, відповідно зазначеного Висновку Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державно реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - колегія) рекомендує відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 30.10.2023 у зв?язку з тим, що реєстраційна дія, проведена державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвірою Русланівною щодо Релігійної організації «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» (до зміни найменування - СВЯТО-РІЗДВО-БОГОРОДИЧНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ) (код ЄДРПОУ 21742036), відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Підсумовуючи викладене у Висновку, за результатами перевірки відомостей ЄДР щодо релігійної організації Колегією встановлено, що державному реєстратору Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії було подано документи, комплектність, зміст та форма яких відповідали вимогам, що встановлені статтею 15 та частиною четвертою статті 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відтак, з урахуванням досліджених обставин, викладених у скарзі, та за результатом перевірки відомостей ЄДР Центральна Колегія Міністерства юстиції України дійшла висновку, що доводи скаржника щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства та проведення оскаржуваної реєстраційної дії за наявності заборони проведення реєстраційної дії не знайшли свого підтвердження в ході колегіального розгляду.
Не погоджуючись з такими висновками, вважаючи, що розгляд скарги було здійснено формально, без надання належної оцінки доводам скаржника, та, відповідно, вважаючи оскаржуваний наказ від 29.12.2023 р. №3065/7 «Про відмову в задоволенні скарги» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV).
Положення щодо оскарження реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора, а також відповідальності у сфері державної реєстрації містяться у Розділі V Закону №755-IV.
Частиною 1 статті 34 Закону №755-IV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно частини 2 вказаної статті Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами.
Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації (крім скарг на проведені державним реєстратором реєстраційні дії), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності (абз. 1 ч.3 статті 34 Закону №755-IV).
Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.
У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду (ч.5 статті 34 Закону №755-IV).
За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
про залишення скарги без розгляду по суті (ч.6 статті 34 Закону №755-IV).
За приписами ч. 7 ст. 34 Закону №755-IV у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
1) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;
2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов'язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;
3) зобов'язання державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації усунути допущені ними порушення з визначенням строків для виконання такого зобов'язання;
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;
5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про скасування реєстраційної дії, про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (надалі - Прядок № 1128).
Пункт 2 цього Порядку визначає, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 р. № 71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5).
Розділом ІІІ Положення №71/5 передбачено, що формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом. Колегія уповноважена розглядати скарги у разі участі у відповідному засіданні не менш як п'яти членів Колегії, у тому числі співголови та секретаря Колегії (осіб, які виконують їх обов'язки).
Розгляд скарги Колегією здійснюється в такій послідовності (пункт 4 Положення № 71/5): 1) доповідь посадової особи Мін'юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги, відповіді на питання членів Колегії; 2) надання усних пояснень по суті скарги скаржником, державним реєстратором, іншими особами, запрошеними на засідання Колегії, а також представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, у тому числі представниками Ради бізнес-омбудсмена, відповіді на питання членів Колегії; 3) обговорення Колегією скарги; 4) винесення членом Колегії на голосування проєкту рішення за результатом розгляду скарги; 5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги.
Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (п. 4 Порядку №1128).
Так, відповідно положень статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Таким чином, положення вказаної статті корелюють з ч.5 статті 34 Закону №755-IV.
Відповідно п. 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 10 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
У той же час, абзацом 5 пункту 10 Порядку № 1128 передбачено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
Порядком № 1128 передбачено, що під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін'юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.
Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду (пункт 12).
Згідно п.п. 13-14 Порядку №1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:
1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Більш детальні вимоги до оформлення висновку за результатами розгляду скарги визначені п. 9 Положення № 71/5. Так, за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.
Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги; реквізити та суть скарги; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються; результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.
Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов'язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін'юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі.
Відповідно п. 17 Порядку 1128 рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду.
Статтею 35 Конституції України встановлено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Правовідносини, пов'язані із діяльністю релігійних організацій регулюються Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-XII (далі Закон №987-XII), завданнями якого є гарантування права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права; забезпечення відповідно до Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та норм міжнародного права, визнаних Україною, соціальної справедливості, рівності, захисту прав і законних інтересів громадян незалежно від ставлення до релігії; визначення обов'язків держави щодо релігійних організацій; визначення обов'язків релігійних організацій перед державою і суспільством; подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви; гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання.
Відповідно до статті 3 Закону №987-XII кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
Згідно із статтею 7 Закону №987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Нормами статті 13 Закону №987-XII визначено, що релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Відповідно до змісту статті 12 Закону №987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону .
31.01.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» №2673-VIII від 17.01.2019 (далі- Закон №2673-VIII), яким внесено зміни до Закону №987-ХІІ та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині уточнення процедури та механізмів зміни приналежності релігійних громад до релігійних центрів (управлінь), діючих в Україні та за її межами, а також закріплено право релігійних громад на вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту громади.
Так, відповідно до статті 8 Закону №987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону №987-XII.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону №987-XII.
Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.
Нормами статті 14 Закону №987-XII визначено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються: заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади; статут (положення) релігійної громади у новій редакції.
До статуту релігійної організації у новій редакції додатково подаються належним чином засвідчені копії:
1) рішення (витягу) уповноваженого органу релігійної організації про внесення змін до статуту (положення), яке ухвалено відповідно до порядку, визначеного у статуті (положенні) релігійної організації, до установчих документів якої вносяться зміни;
2) чинної редакції статуту (положення) релігійної організації з усіма змінами, що до нього вносилися (якщо вони оформлювалися окремими додатками).
У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 цього Закону, релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки.
У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз'ясненням причин такого повернення.
Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.
Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).
Законом №2673-VIII також було внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме: пункт 14 частини першої статті 1 цього Закону доповнено ще одним суб'єктом державної реєстрації - «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій».
Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням голови Волинської ОДА від 26.04.2023 №195 затверджено у новій редакції Положення про Департамент культури, молоді та спорту Волинської ОДА, підпунктом 13 якого передбачено, що основними завданнями Департаменту відповідно до покладених на нього повноважень у галузі культури, молоді, фізичної культури та спорту є, зокрема: від імені обласної державної адміністрації здійснення державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи та внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як встановлено судом, 08.05.2022 на загальних зборах релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області було прийняте рішення про зміну у канонічних та організаційних питаннях підлеглості релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» та перехід до складу Православної Церкви України під канонічне підпорядкування Управління Волинської Єпархії Православної церкви України змінивши при цьому назву на релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», а також за внесення змін до Статуту шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної організації.
У зв'язку із вказаним, згідно із пунктом 2 розпорядженням Волинської обласної військової організації від 31.08.2023 №362 зареєстровано зміни до статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області».
04 вересня 2023 року державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. вчинено реєстраційну дію, номер запису: 1001831070001000406 з проведення «Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу», зокрема щодо зміни найменування юридичної особи на релігійна організація «Релігійна громада Різдва Святої Богородиці Православної церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», Парафія Різдва пресвятої Богородиці ПЦУ міста Камінь-Каширський та зміни керівника на ОСОБА_5 , про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Суд зауважує, що позивач стверджує про протиправність реєстраційної дії ОСОБА_6 (номер запису: 1001831070001000406), посилаючись саме на недотримання встановленої законом процедури проведення такої реєстрації.
Як вбачається із матеріалів справи, однією із підстав позову слугувало те, що, на переконання позивача, державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за заявою неуповноваженої особи ( ОСОБА_2 ), що відповідно до пункту частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" є підставою для відмови у державній реєстрації.
Разом з тим, сторонами не заперечується, що заява про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань спірної реєстраційної дії від 04.09.2023 була подана ОСОБА_2 , повноваження якого підтверджуються протоколом загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області від 08.05.2022.
Як вбачається з протоколу №01 від 08.05.2022, за результатами вирішення питання порядку денного щодо визначення осіб, уповноважених підписати заяву до Волинської ОДА та уповноважених подати заяву про реєстрацію Статуту релігійної громади, а також проведення реєстраційних дій у державного реєстратора уповноваженим для представництва громади в органах державної влади, проведення реєстраційних дій (з правом підпису статутних та інших документів), засвідчення копій документів громади обрано голову зборів ОСОБА_2 .
Голосували із 606 присутніх осіб: «за» - 606 осіб, «проти» - 0, «утрималось» - 0.
З огляду на викладене, доводи позивача про відсутність у Дрегеля Л.Є. повноважень щодо подання заяви для здійснення реєстраційних дій у державного реєстратора не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Крім того, у позовній заяві на обґрунтування своїх доводів позивачем вказано, що у ЦНАП послуги надаються через посередника між заявником і органом, що вирішує справу - адміністратора уповноваженого на прийняття заяв і необхідних документів, їх реєстрацію та подання відповідним органам, які надають адміністративні послуги. Однак, 31.08.2023 документи отримано особисто державним реєстратором - суб'єктом надання адміністративної послуги, від заявника, що, на думку позивача, є порушенням частини восьмої статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги».
Однак, суд вказує про необгрунтованість вказаних доводів позивача, оскільки частина восьма статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги» містить норму, відповідно до якої, якщо адміністративні послуги надаються у центрах надання адміністративних послуг, суб'єктам надання адміністративних послуг забороняється приймати заяви, видавати суб'єктам звернення оформлені результати надання адміністративних послуг (у тому числі рішень про відмову в наданні адміністративних послуг) поза зазначеними центрами, їх територіальними підрозділами та віддаленими (у тому числі пересувними) робочими місцями адміністраторів, крім випадків подання заяв з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Таким чином, вказана норма не містить заборону для державних реєстраторів особисто приймати заяви від суб'єктів звернення за адміністративною послугою, як помилково вважає позивач, а містить імперативну норму, відповідно до якої забороняється приймати такі заяви саме поза центрами надання адміністративних послуг.
З підстав позову також вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов'язана з тим, що в порушення пункту 10 частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» станом на дату подання даної заяви жоден з засновників (учасників) Свято-Різдво-Богородичної громади УПЦ не заявив про вихід з Парафії. Свято-Різдво-Богородична громада УПЦ продовжує діяти у повноважному складі, згідно Книги реєстрації парафіян, членами Парафії є 618 осіб.
Так, відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подаються, зокрема примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновниками релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» є фізичні особи (а.с.27-28).
Разом з тим, суд зауважує, що у даному випадку оскаржувана реєстраційна дії з проведення «Державної реєстрації змін до внесення відомостей про юридичну особу» зумовлена не бажанням таких фізичних осіб вийти зі складу учасників релігійної організації, а прийнятим рішенням про зміну у канонічних та організаційних питаннях підлеглості релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» та перехід до складу Православної Церкви України під канонічне підпорядкування Управління Волинської Єпархії Православної церкви України.
При цьому, суд звертає увагу, що, відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Законом може бути встановлено особливості державної реєстрації громадських формувань, релігійних організацій, а також здійснення реєстраційних дій під час виведення неплатоспроможних банків з ринку або ліквідації банків.
Як уже зазначалося вище, перелік документів, які необхідні для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції окремо визначені статтею 14 Закону №987-XII , норми якого у даному випадку є спеціальними.
Також в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що титульна сторінка Статуту (нова редакція) містить виправлення в даті розпорядження, проте фото даного документу розміщене заявником ОСОБА_2 на особистій Facebook сторінці 05 вересня 2023 року таких виправлень не містить, а відтак, оскаржувана реєстраційна дія здійснена на підставі підроблених документів, що відповідно пункту 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для відмови у державній реєстрації.
Однак, суд не погоджується з викладеними доводами позивача, оскільки матеріалами справи підтверджується, що зміни до статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» зареєстровано саме відповідно до розпорядження Волинської ОДА від 31.08.2023 №362.
Суд зауважує, що розпорядження Волинської ОДА від 31.08.2023 №362 є чинним, в судовому порядку не оскаржувалося, судом протиправним не визнавалося та не скасовувалося.
При цьому, вказане розпорядження не є предметом розгляду даної справи, а тому правову оцінку оскаржуваній реєстраційній дії суд надає виключно в межах дотримання відповідної процедури, не надаючи юридичну оцінку самому розпорядженню Волинської ОДА від 31.08.2023 №362.
Суд також не приймає до уваги посилання позивача про те, що згідно грифу «Затверджую» Статут (нова редакція), на підставі якого вчинено оскаржувану реєстраційну дію, ухвалений Парафіяльними зборами 08.05.2022, тоді як рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади, оскільки як підтверджується матеріалами справи таку реєстраційну дію проведено на підставі протоколу саме загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області від 08.05.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивачем також вказано, що у Свято-Різдво-Богородичній парафії УПЦ встановлено фіксоване членство та ведення Книги реєстрації парафіян, яка є єдиним легітимним документом підтверджуючим повноважний склад Парафії, а законодавством України не передбачено процедуру самоідентифікації бажаючих членами громади та прихожанами храму, відтак, на переконання позивача, державний реєстратор здійснив оскаржувану реєстраційну дію на підставі документу, що суперечить вимогам Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та статуту Парафії, що відповідно пунктів 5-6 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» є підставою для відмови у державній реєстрації.
З вищенаведеними доводами позивача суд не погоджується з наступних підстав.
Як вбачається із протоколу загальних зборів релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» міста Камінь-Каширський Волинської області від 08.05.2022 №01, у зв'язку із тим, що настоятель громади отець ОСОБА_7 відмовився брати участь у зборах, зареєстрованим на зборам громадянам було запропоновано ідентифікуватися членами відповідної релігійної організації, за результатами чого підтверджено належність усіх зареєстрованих на зборах громадян до членів такої організації і прихожан храму. Враховуючи те, що членами релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української Православної Церкви» визнали себе 606 осіб, на зборах присутні 606 осіб збори вирішено вважати повноважними для вирішення питань релігійної громади, в тому числі прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення змін до Статуту.
При цьому, суд критично оцінює, наданий позивачем Витяг з книги реєстрації парафіян релігійної громади Храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Камінь-Каширський, відповідно до якого станом на 03.02.2019 у вказаній книзі зареєстровано 618 прихожан, оскільки такий витяг підписаний самим же позивачем, а надана Книга реєстрації парафіян релігійної громади Храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Камінь-Каширський» не містить жодної інформації ні про місце, ні про дату початку ведення цієї книги, ні відомостей хто саме є цими прихожанами та з якого часу.
Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем строків розгляду скарги суд вказує про їх безпідставність, оскільки скарга ОСОБА_1 від 30.10.2023 була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2023 за №СК-4448-23, а саме засідання Центральної Колегії Міністерства юстиції України щодо вищевказаної скарги відбулося 04.12.2023, тобто в межах строків визначених законодавством України.
Крім того, суд зауважує, що, ані Законом України «Про звернення громадян», ані Порядком №1128 не встановлені строки щодо оформлення висновку колегії та наказу за результатами розгляду скарги.
Таким чином, уповноваженою особою релігійної організації Дрегелем Л.Є. подано державному реєстратору Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. повний та вичерпний перелік документів, що визначений чинним законодавством України, для проведення оскаржуваної реєстраційної дії (номер запису: 1001831070001000406), відтак проведення «Державної реєстрації змін до внесення відомостей про юридичну особу» було здійснено правомірно.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 29.12.2023 р. №3065/7 «Про відмову у задоволені скарги».
У спірних правовідносинах відповідачі діяли у межах вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачем по справі було надано суду належні докази та обґрунтовані заперечення на позовні вимоги, а відтак виконано покладений Законом обов'язок в частині доказування правомірності прийнятого ним та оскаржуваного позивачем рішення, що в свою чергу вказує на необхідність визнання заявлених позовних вимог такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки адміністративний позов до задоволення не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.