про відмову у задоволенні заяви
12 січня 2026 року № 640/21690/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши заяву і додані до неї матеріалами гр. ОСОБА_1 , поданою в порядку ст. 383 КАС України у межах справм за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправними дій, вчинених на виконання судового рішення, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2020р. гр. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва (ОАСК) з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності Міністерства охорони здоров'я України щодо ненадання публічної інформації на запит;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України надати позивачу повну інформацію згідно інформаційного запиту позивачу;
- стягнення з Міністерства охорони здоров'я України моральної шкоди у розмірі 1 500,00 грн.
- притягнути винних осіб до адміністративної відповідальності.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2021р. (справа №640/21690/20) адміністративний позов задоволено частково, тим самим ухвалено:
- визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров'я України щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України надати відповідь на запит про доступ до публічної інформації від 02.07.2020р. ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- в іншій частині адміністративного позову відмовити.
- стягнути з Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 500,00 грн.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду (КОАС) за належністю.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа за №640/21690/20, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023р., було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
У матеріалах справи наявна не розглянута заява гр. ОСОБА_1 (зареєстровано ОАСК 12.12.2022р. за вх. №03-13/4386/22; зареєстровано КОАС 09.10.2023р. за вх. №43941/23), яка була первинно подана до ОАСК в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого ОАСК за результатами розгляду справи №640/21690/20.
З огляду перебування у декретній відпустці судді Шевченко А.В., проведено повторний автоматизований розподіл даної справи від 08.04.2024р., за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Марича Є.В.
Ухвалою суду від 12.04.2024р. заяву гр. ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України в межах справи за № 640/21690/20, повернуто заявнику без розгляду.
Постановою ШААС від 28.11.2025р. наведену ухвалу суду скасовано, справу направлено до КОАС для продовження розгляду заяви.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що станом на день звернення із даною заявою до суду рішення по вказаній справі є невиконаним у повному обсязі, що і стало підставою для звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України.
У зазначеній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства охорони здоров?я України, щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2021р. у справі №640/21690/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров?я України;
- зобов?язати Міністерство охорони здоров?я України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2021р. у справі № 640/21690/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України.
Заявник стверджує, що відповідачем частково виконано рішення суду, а саме у листі від 08.11.2022р. за вих. № 25-04/26260/2-22 відповідачем не надано відповіді на всі питання, визначені позивачем у запиті на публічну інформацію від 02.07.2020р. (зареєстровано в Міністерстві охорони здоров'я України від 01.09.2020р. № 17/2601/ЗПІ-20).
Враховуючи положення ч. 5 ст. 383 КАС України, розгляд заяви здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку поданій позивачем заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За приписами ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
В даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами в порядку ст. 383 КАС України, обґрунтовуючи необхідність застосування судом окремої ухвали з підстав неналежного виконання рішення суду.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
З матеріалів справи слідує, що позивачем у запиті на публічну інформацію від 02.07.2020р. (зареєстровано в Міністерстві охорони здоров'я України від 01.09.2020р. №17/2601/ЗПІ-20) до відповідача поставлено шість запитань наступного змісту:
1) яким чином надається медична допомога хворому з діагнозом: гетеропічна осифікація;
2) яким чином надається медична допомога хворому з діагнозом: гетеропічна осифікація внаслідок чого утворилися анкілози суглобів через що хворий не може задовольняти свої потреби;
3) які медичні установи проводять операції з видалення (резекції) гетеропічних осифікатів;
4) скільки було вдало проведених операцій з видалення (резекції) гетеропічних осифікатів;
5) чи можливе надання медичної допомоги в вигляді видалення (резекції) гетеропічних осифікатів в закладах охорони здоров?я України;
6) чому відсутні нормативні акти щодо лікування гетеропічних осифікатів.
Відповідачем опрацьовано наведений запит та надано відповідь на поставлені шість запитань у листі від 08.11.2022р. за вих. № 25-04/26260/2-22, втім позивач вважає, що відповіді надано вибірково, позаяк, на його думку, на деякі питання відповіді не надано.
З наведеного слідує, що відповідач на виконання рішення суду надав відповідь на запит, втім позивач не погоджується зі змістом інформації, викладеної у листі відповідача.
Разом з тим, матеріали справи свідчать лише про початок виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по справі та стягнення з боржника виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, при цьому відсутні будь-які інші документи про хід вказаного виконавчого провадження, як і докази його завершення, однак позивач вже звернувся до суду з даною заявою у порядку ст. 383 КАС України.
Положеннями ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У зв'язку із вказаним, суд наголошує, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України “Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за його позовом, у зв'язку із її передчасністю.
Керуючись ст. 248, 256, 383 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 (зареєстровано ОАСК 12.12.2022р. за вх. №03-13/4386/22; зареєстровано КОАС 09.10.2023р. за вх. №43941/23) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 640/21690/20, - відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Марич Є.В.