ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"13" січня 2026 р. Справа № 300/8717/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, згідно якого просить суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 ;
- скасувати відмову в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати видати паспорт прив'язки тимчасової споруди, для здійснення торгівлі з тимчасової споруди на місці перед торговельним павільйоном АДРЕСА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 залишено дану позовну заяву без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання: позовної заяви із належно оформленою прохальною частиною позовної заяви, а саме яку саме відмову відповідачаа в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 слід скасувати (із зазначенням дати та номеру); обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від позивача на адресу суду 08.01.2026 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що даний конфлікт почався із відповідачем з 2021 року і є триваючим по даний час, наразі права порушуються і позивачу постійно відмовляють у вирішенні законних прав, як фізичної-особи підприємця. При цьому, позивач, не має юридичної освіти чи спеціальних знань в галузі права, що значно ускладнило процес підготовки позовної заяви, а тому, будучи звичайним громадянином без досвіду в судових справах, позивач змушений був самостійно вивчати норми чинного законодавства України. Відтак, на думку позивача, пропуск строку подання адміністративної позовної заяви зумовлений об'єктивними обставинами, пов'язаними з відсутністю юридичної обізнаності та необхідністю тривалої підготовки, в відновлення строку дозволить забезпечити доступу до правосуддя, передбачений статтею 55 Конституції України, та не завдасть шкоди інтересам відповідача.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.
Так, дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Згідно зі змістом позову, позивач просить суд протиправними дії щодо відмови в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 та зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі Паспорту прив'язки тимчасової споруди фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , для здійснення торгівлі з тимчасової споруди на місці перед торговельним павільйоном № 1 по вул. Шкільній в с-щі, Брошнів-Осада.
Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем зазначено, що 16 лютого 2023 року рішенням Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради № 20 за зверненням директора КП “БРОШНІВ-ІНВЕСТ» було затверджено схему планування території ринку на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури і яка знаходиться в постійному користуванні КП “БРОШНІВ-ІНВЕСТ» по вул. Шкільній в с-щі Брошнів-Осада.
Крім того, позивач зазначає, що 03.10.2023 рішенням Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради № 98, за зверненням директора КП “БРОШНІВ-ІНВЕСТ» ОСОБА_2 , було внесено зміни до схеми планування території ринку на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури і яка знаходиться в постійному користуванні КП “БРОШНІВ- ІНВЕСТ», по вул. Шкільній в с-щі Брошнів-Осада.
Так, на думку позивача, вищенаведеним рішенням було затверджено нову схему планування території ринку, відповідно до якої під номером 34 знаходиться приміщення для торгівлі молочною продукцією. Розміщується це приміщення саме на тій частині земельної ділянки, яку позивач неодноразово просила в своїх заявах виділити їй під будівництво малої архітектурної форми (МАФ) і отримувала відмови, оскільки ця частина земельної ділянки межує з пам'ятником “Могила борцям за волю України» - ідеологічний монумент, пов'язаний з українською державністю та відновленням після замовчування сторінок нашої історії; територія навколо пам'ятника має мати естетичний вигляд і бути відкритою з усіх сторін.
Таким чином, суд зазначає, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав ще в 2023 році, в той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 27.11.2025, тобто із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, позивач не заперечує факт звернення до суду з пропуском встановленого процесуального строку, однак, просить суд поновити строк звернення, оскільки пропуск строку подання адміністративної позовної заяви зумовлений об'єктивними обставинами, пов'язаними з відсутністю юридичної обізнаності та необхідністю тривалої підготовки, в відновлення строку дозволить забезпечити доступу до правосуддя.
Однак, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Таким чином, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, суд звертає увагу, що реалізація особою наданих їй прав залежить від її власного волевиявлення і тягар наслідків, які настають у разі пропуску певних темпоральних меж, покладається на власника відповідного права.
Відтак, необізнаність позивача носить суб'єктний характер, що за нормами законодавства не може свідчити про поважність причин пропуску такого строку, оскільки вказана обставина не є незалежною від його волі та не пов'язана з дійсними істотними перешкодами та труднощами, а також не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатись про порушення її прав та інтересів, позаяк вказують лише на час, коли вона почала вчиняти дії щодо захисту таких прав та інтересів.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.02.2021 по справі №540/2097/18, відповідно до якої юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Стосовно твердження про те, що вказана справа має значне значення для позивача, оскільки діями відповідача порушуються його права як громадянина України, суд зазначає наступне.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Тобто, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження спірних постанов, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведені вище обставини спростовують твердження позивача, зазначені останнім у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду щодо поважності причин його пропуску.
При цьому, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відтак, позивач не обґрунтувала дотримання строків звернення до суду та не подала належні і допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, позивачем подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, з підстав, зазначених у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Микитин Н.М.