ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про передачу адміністративної справи
"13" січня 2026 р. справа № 300/133/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Береговського Тараса Сергійовича та дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стельмаха Сергія Леоновича пов'язані із відкриттям виконавчого провадження ВП № 77057830, ВП № 77057669 від 04.02.2025 із пропуском строків для прийняття виконавчих документів до виконання та з порушенням територіальності; зобов'язати старшого державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Береговського Тараса Сергійовича та головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стельмаха Сергія Леоновича закінчити виконавче провадження ВП № 77057830, ВП № 77057669 у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 являється зниклим безвісти з 16.01.2025.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною третьою статті 27 КАС України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Згідно з частиною п'ятою статті 287 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Вищенаведене вказує на те, що рішення, дії або бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, за загальним правилом, оскаржуються до суду, який видав виконавчий документ.
Такі висновки підтверджені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.09.2024 за результатом розгляду справи № 310/2210/21:
«… 7.20. Відповідно, за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
7.21. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VІІІ.
7.22. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частини перша та друга статті 74 Закону № 1404-VІІІ).
7.23. Отже, Закон № 1404-VІІІ відносить до справ адміністративної юрисдикції спори зокрема, але не винятково постанови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.
7.24. У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
7.25. У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину другу статті 74 Закону № 1404-VIII з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов'язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.
7.26. Тож Велика Палата Верховного Суду має послідовну і сталу практику щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані …».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
З огляду на зміст вищевказаних положень, правозастосовчу практику Верховного Суду, можна виснувати, що розгляд позовних вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак має здійснюватись саме тим судом, який ухвалив рішення у справі та видав виконавчий лист.
В спірному випадку, за результатом розгляду адміністративної справи № 336/6873/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Шевченківським районним судом міста Запоріжжя 04.09.2024 прийнято постанову, якою визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення за ст. 172-20 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000,00 грн. та стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 605,60 грн.
04.02.2025 старшим державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Береговським Тарасом Сергійовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 77057669 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду міста Запоріжжя № 336/6873/24 від 04.09.2024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 68000,00 грн. штрафу.
04.02.2025 головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стельмахом Сергієм Леоновичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 77057830 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду міста Запоріжжя № 336/6873/24 від 04.09.2024 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Таким чином, дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а саме Шевченківському районному суду міста Запоріжжя, оскільки постанову № 336/6873/24, на підставі якої відкрито виконавчі провадження № 77057830 та № 77057669, винесено Шевченківським районним судом міста Запоріжжя 04.09.2024 в межах розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Щодо доводів позивача про те, що вона не є стороною виконавчого провадження, а тому спір підвідомчий Івано-Франківському окружному адміністративному суді, то суд звертає увагу на те, що частиною першою статті 74 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено право на оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, не лише сторонами, але й іншими учасниками та особами, до яких відноситься ОСОБА_1 .
При цьому, частиною першою статті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка визначає право на справедливий суд, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналіз норм КАС України, вказує, що таким не врегульовано дій суду у випадку порушення правил предметної підсудності. Однак, окружний адміністративний суд не уповноважений розглядати спір, що належить до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного суду, оскільки відповідно до частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини не є тим судом, який встановлений законом для розгляду справ даної категорії.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною першою статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
З огляду на викладене, висновую про необхідність передачі за підсудністю адміністративної справи № 300/133/26 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
Керуючись статтями 19, 27, 30, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Передати адміністративну справу № 300/133/26 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, на розгляд Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.