ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" січня 2026 р. справа № 300/5781/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Адвокат АО "Лекс Консалтинг" Мельник Марта Романівна (далі - представник позивача, адвокат Мельник М.Р.), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовною заявою до Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, податковий орган, контролюючий орган), в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0716278-2405-0915 від 17.06.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно (об?єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1643,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 35 015,07 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0716277-2405-0915-UA26040350000024417 від 17.06.2025, яким визначено суму податкового зобов?язання з податку на нерухоме майно (об?єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1530,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 32 601,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 на праві власності належать два об'єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення (телятник), загальною площею 1643,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1834797126256 та нежитлове приміщення (корівник) загальною площею 1530,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 183480226256. Адвокат Мельник М.Р. вказує, що 26.07.2025 позивач засобами поштового зв'язку отримав два податкових повідомлення-рішення (надалі, також - ППР): №0716278-2405-0915 від 17.06.2025, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно (об?єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1643,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 35 015,07 грн та №0716277-2405-0915-UA26040350000024417 від 17.06.2025, яким визначено суму податкового зобов?язання з податку на нерухоме майно (об?єкту нежитлової нерухомості загальною площею 1530,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), відмінне від земельної ділянки за 2024 рік в розмірі 32 601,78 грн (надалі, також - оскаржувані ППР). За доводам представника позивача, згідно з підпунктом "ж" пункту 266.2.2 частини 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України) не є об'єктами оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Таким чином, на переконання адвоката Мельник М.Р. оскаржувані ППР є протиправними, оскільки нежитлові приміщення, які знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тлумацький р., с. Грушка, вул. Бартки, буд. 56 та Івано-Франківська обл., Тлумацький р., с. Грушка, вул. Бартки, буд. 56а з часу набуття права власності використовуються позивачем в його сільськогосподарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0716278-2405-0915 від 17.06.2025 та №0716277-2405-0915-UA26040350000024417 від 17.06.2025, позивач, через уповноваженого представника, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.49-50).
Пунктом 5 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано у відповідача належним чином оформлені докази, що підтверджують обставини не використання позивачем вказаних приміщень за призначенням (телятник/корівник) у своїй господарській діяльності.
Пунктом 6 резолютивної частини вищезазначеної ухвали суду витребувано у ОСОБА_1 фото/відео зображення вказаних об'єктів нерухомого майна станом на момент звернення до суду з цим позовом.
На виконання ухвали суду, представник позивача, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надіслав заяву про долучення документів (а.с.54-56).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який разом із додатками надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 18.09.2025 (а.с.57-65). Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Мотивуючи свою позицію податковий орган вказує, що позивачем у позовній заяві не надано будь-яких доказів того, що належні останньому корівник та телятник, які за своїм прямим призначенням повинні використовуватися в сільськогосподарській діяльності, використовувались (прямо чи побічно) у виробництві сільськогосподарської продукції, як про це стверджує позивач у своїх письмових поясненнях. Відповідач наголошує, що позивачем не надано жодних доказів використання спірних будівель для здійснення сільськогосподарської діяльності (зберігання зернових, гербіцидів тощо), при тому, що функціональним призначенням спірних будівель є використання їх для перебування тварин та зберігання кормів для них.
З урахуванням зазначеного, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Надалі, представник позивача 23.09.2025 направив до суду, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідь на відзив, (а.с.66-71). За доводами адвоката Мельник М.Р., позивач є сільськогосподарським товаровиробником і має право на пільги, передбачені абзацом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних ППР і є підставою для їх скасування.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзиви на позов, відповідь на відзив та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2025 №34839613 (а.с.21-23) та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.11.1993 Серії А00 №553428 (а.с.20) 18.11.1993 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "РОВЕНЬКИ" (надалі, також - СФГ "РОВЕНЬКИ", співзасновником та керівником якого є ОСОБА_1 .
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2025 №34839613 (а.с.21-23) видами економічної діяльності СФГ "РОВЕНЬКИ" є:
- 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);
- 01.24 вирощування зернових і кісточкових фруктів.
Як свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2019 №167539949 (а.с.12-зворотній бік а.с.12) Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2019 №167541768 (а.с.13-зворотній бік а.с.13) ОСОБА_1 на праві власності належать, зокрема:
- нежитлове приміщення, телятник, загальною площею 1643,9 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення, корівник, загальною площею 1530,6 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з листами Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідницького інституту проектування міст "ДІПРОМІСТО" від 23.12.2024 №Т-29/167 та від 23.10.2024 №Т-29/168 (а.с.18 та а.с.19), відповідно до чинних державних норм Державного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, нежитлові приміщення, що знаходяться на АДРЕСА_1 , а саме нежитлове приміщення (телятник), загальною площею: 1643,9 м.кв. та АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення (корівник), загальною площею: 1530,6 м.кв., мають код - 1271,1 (будівлі для тваринництва).
Головним управлінням Державної податкової служби України в Івано-Франківській області, 17.06.2025 винесено щодо ОСОБА_1 :
- податкове повідомлення-рішення №0716277-2405-0915-UA26040350000024417 на суму 32 601,78 гривень, назва платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300), податковий період 2024 рік (а.с.14);
- податкове повідомлення-рішення №0716278-2405-0915 на суму 35 015,07 гривень, назва платежу - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300), податковий період 2024 рік (а.с.15).
Вважаючи протиправними ППР від 17.06.2025 №0716277-2405-0915-UA26040350000024417 та ППР від 17.06.2025 №0716278-2405-0915 винесені відповідачем, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 за №71-VIII (надалі, також - Закон №71-VIII), яким викладено у новій редакції статтю 266 ПК України, введено новий вид податку для громадян України, яким передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України (зі змінами та доповненнями) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
У відповідності до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За змістом підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Приписами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
За приписами пункту 30.1 статті 30 ПК України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).
Згідно з підпунктом "г" пункту 30.9 статті 30 ПК України податкова пільга надається зокрема шляхом звільнення від сплати податку та збору.
За приписами абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції що застосовувалася до 16.03.2024) не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
При цьому, Верховний Суд у постановах від 24.12.2020 у справах №160/9721/18, від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 виснував, що застосування пільги передбаченої підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе лише у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні особи та інші юридичні особи в тому числі нерезиденти та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5статті 242 КАС України).
У відповідності до абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, що застосовується з 16.03.2024) не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023,що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Здійснивши аналіз приписів абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд дійшов висновок, що застосування зазначеної норми передбачає наявність двох умов:
- нежитлова будівля віднесена до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) НК 018:2023;
- власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) повинен бути сільськогосподарським товаровиробником;
- будівля використовується у господарській діяльності суб'єктів господарювання за функціональним призначенням, тобто для сільськогосподарської діяльності;
- будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
Поняття "сільськогосподарський товаровиробник" визначене підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно якого сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Статтею 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від 18.01.2001 №2238-ІІІ (надалі, також - Закон №2238-ІІІ) встановлено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
За змістом статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" від 23.09.2008 №575-VІ (надалі, також - Закон №575-VІ) виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов'язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.
Законом №2238-ІІІ визначено, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг. Коди продукції сільського господарства та пов'язані з ним послуги визначені розділом 1 секції А "Продукція сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства" Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 за №457.
У відповідності до національного класифікатора НК 018:2023 "Класифікатор будівель і споруд", затвердженого наказом Міністерства економіки України "Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 клас "Нежитлові сільськогосподарські споруди" (код 1271) включає будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу національного класифікатора НК 018:2023 (код 1271), які використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об'єктами оподаткування відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Повертаючись до фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Так, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2025 №34839613 (а.с.21-23) та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.11.1993 Серії А00 №553428 (а.с.20) 18.11.1993 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "РОВЕНЬКИ" (надалі, також - СФГ "РОВЕНЬКИ", співзасновником та керівником якого є ОСОБА_1 .
На підтвердження здійснення сільськогосподарської діяльності, позивач долучив до матеріалів справи: ??витяги з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску по СФГ "РОВЕНЬКИ" ЄДРПОУ 22176981 за період з 01.01.2024 по 01.01.2025 з яких слідує, що СФГ "РОВЕНЬКИ" у спірний період було нараховано та сплачено до державного бюджету, зокрема, єдиний податок з сільськогосподарський товариств, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік дорівнює або перевищує 75% (зворотній бік а.с.33).
Як свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2019 №167539949 (а.с.12-зворотній бік а.с.12) та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухлме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2019 №167541768 (а.с.13-зворотній бік а.с.13) ОСОБА_1 на праві власності належать, зокрема:
- нежитлове приміщення, телятник, загальною площею 1643,9 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлове приміщення, корівник, загальною площею 1530,6 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що вищевказані нежитлові приміщення згідно з листами Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідницького інституту проектування міст "ДІПРОМІСТО" від 23.12.2024 №Т-29/167 та від 23.10.2024 №Т-29/168 (а.с.18 та а.с.19), відповідно до чинних державних норм Державного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 мають код - 1271,1 (будівлі для тваринництва).
При цьому, суд зазначає, що згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.04.2025 №34839613 (а.с.21-23) видами економічної діяльності СФГ "РОВЕНЬКИ" є:
- 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);
- 01.24 вирощування зернових і кісточкових фруктів.
Так, позивач у позовній заяві стверджує, що належний йому об'єкт нежитлової нерухомості, за який відповідач нарахував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, відповідно до абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування, оскільки належить до класу нежитлових сільськогосподарських будівель (код 1271) та використовується ним як сільськогосподарським товаровиробником.
У відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що нежитлові будівлі (телятник та корівник) безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності СФГ "РОВЕНЬКИ", для зберігання самостійно виробленої власної сільськогосподарської продукції.
При цьому, суду не зрозуміло яким чином, нежитлові приміщення (телятник та корівник), які належить до класу нежитлових сільськогосподарських будівель - код 1271,1 (будівлі для тварин) використовуються позивачем як сільськогосподарським товаровиробником з основним напрямками діяльності 01.11вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.24вирощування зернових і кісточкових фруктів у сільськогосподарській діяльності СФГ "РОВЕНЬКИ".
Позивач не надав суду жодних пояснень та будь-яких доказів на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню, а саме: що, нежитлові приміщення (телятник та корівник) використовувалися ним, як сільськогосподарським товаровиробником, безпосередньо у сільськогосподарській діяльності протягом 2024 року, зокрема, для зберігання самостійно виробленої власної сільськогосподарської продукції, з урахування того, що основними напрямками діяльності СФГ "РОВЕНЬКИ" є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); вирощування зернових і кісточкових фруктів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано висновків контролюючого органу щодо відсутності підстав для застосування пільги, визначеної абзацом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
З урахуванням зазначеного, в суду не має підстав для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0716278-2405-0915 від 17.06.2025 та №0716277-2405-0915-UA26040350000024417 від 17.06.2025.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спірних правовідносин не змінюють.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Враховуючи висновок суду про необґрунтованість позову, в силу вимог статті 139 КАС України витрати позивача, пов'язані з розглядом даної справи, розподілу не підлягають.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;
відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП- 43968084.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.