Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 січня 2026 року Справа №200/8765/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач 3), відповідно до якого просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення № 2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 22.09.2025 року відносно позивачки;
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 14.10.2025 року № 950к про звільнення позивачки з посади прокурора Мар'їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року № 113-IX із 14.10.2025 року у зв'язку із наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;
поновити позивачку на попередній роботі, а саме на посаді рівнозначній посаді прокурора Мар'їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Донецької області у Донецькій обласній прокуратурі з 15.10.2025 року;
стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь позивачки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15.10.2025 року до моменту фактичного поновлення на роботі.
Ухвалою суду від 17.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та відкрито провадження у справі № 200/8765/25. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження.
На обґрунтування вказаного клопотання заявник посилається на те, що відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Приміткою до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у тому числі, є прокурори.
Оскільки позовні вимоги позивачки стосуються відносин щодо проходження та припинення публічної служби на посаді прокурора (тобто особи, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займала відповідальне становище), то така справа не належить до справ незначної складності, та не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Також посилався на те, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачкою та Офісом Генерального прокурора, має досить важливе значення для відповідача, з діяльністю якого, пов'язані, у тому числі, виплати, що просить стягнути позивачка, та які фінансуються з державного бюджету.
Крім того, необхідним є повне та всебічне встановлення обставин справи, а відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов таких висновків.
Частиною 3 статті 257 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що частиною 4 статті 12 і частиною 4 статті 257 КАС України передбачено виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Ця справа не належить до вказаних переліків і не є такою, що має бути обов'язково розглянута в порядку загального позовного провадження.
Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Проте суд звертає увагу на приписи пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України, за якими для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 640/594/20 зазначив, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС); якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС); за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 травня 2022 року у справі № 640/23359/20 і від 28 квітня 2022 року у справі № 640/22780/19.
Дослідивши зміст заяви представника відповідача, суд дійшов висновку, що останнім не наведено належних підстав для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом цій справи шляхом надсилання процесуальних документів.
Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.
Відповідач може реалізувати своє право на викладення у письмовій формі своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань, подавши суду заяви по суті справи або додаткові пояснення щодо окремого питання (стаття 159 КАС України), а також подати додаткові докази (статті 79 КАС України) або звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів (стаття 80 КАС України).
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 року в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Крім того, за рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 року рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю і життю людей, наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 року № 14/І-г запроваджено особливий режим роботи для Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Режим роботи суду встановлений наступним чином:
- прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється судом в підсистемі "Електронний суд" або через офіційну електронну адресу суду;
- розгляд справ у судових засіданнях за участю сторін не здійснюється до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду. Про дати проведення слухань у відкритих судових засіданнях учасники справи повідомлятимуться додатково;
- у визначених законом порядку справи розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Керуючись Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала складена та підписана 13 січня 2026 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя С.І. Бабіч