13 січня 2026 рокуСправа №160/26706/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про стягнення невиплаченої при звільненні компенсації за невикористані відпустки,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якій позивач, з урахуванням уточнень просить стягнути з Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) невиплачену при звільненні компенсацію за невикористані відпустки за 2021, 2023, 2024, 2025 роки в розмірі 76 078,90 грн.
Так, уточнена позовна заява обґрунтована тим, що 04.02.2025 року Департаментом поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Відповідач по справі) було видано наказ №127о/с, у відповідності з яким Позивача, ОСОБА_1 , було звільнено зі служби в поліції із 06.02.2025 року. У відповідності зі змістом наказу, позивачу повинні були виплатити компенсації за невикористані відпустки. 10.02.2025 року на картковий рахунок позивача надійшла грошова сума в розмірі 32005,12 гривень. Позивачу не було відомо порядок розрахунку вказаної суми, як і не було відомо про звільнення станом на 10.02.2025 року. В подальшому позивач звернувся до адвоката з питань з'ясування розміру та складу грошового забезпечення, отриманого на картковий рахунок 10.02.2025 року. За результатами розгляду відповідачем адвокатського запиту було отримано лист ДПОП ОШБ “ЛЮТЬ» №10262-2025 від 25.07.2025 року “Про розгляд адвокатського запиту». В додатку до вказаного листа містилася Довідка про нараховані та виплачені суми при звільненні ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що він не згоден з розміром нарахувань компенсації за невикористану відпустку, адже абзацом першим пункту 8 Розділу ІІІ Умов виплат грошового забезпечення встановлено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії. Абзацом десятим пункту 8 Розділу ІІІ Умов виплат грошового забезпечення встановлено, що виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Позивач не згоден із розміром компенсації за невикористану відпустку за 2021, 2023, 2024 та 2025 роки, яка зазначена в довідці відповідача. Позивач з 09.02.2024 р. прийнятий на посаду інспектора ВТСП штурмового батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". 29.07.2024 р. Позивач подав рапорт на ім'я начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року по справі № 160/31500/24 позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо незвільнення зі служби в «Об'єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024 р., зобов'язано Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 року по справі № 160/31500/24 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31500/24 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 та в цій частині прийнято нове судове рішення, а саме: у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 - відмовити. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31500/24 - залишено без змін. В Постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 року по справі № 160/31500/24 зазначено, що Департаментом поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » подано суду апеляційної інстанції копію наказу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 за №127/о, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію» з 06.02.2025. З цих підстав судом апеляційної інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 р. За змістом наказу ДПОП ОШБ “Лють» № 127 о/с від 04.02.2025 р. ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України) частини першої ст. 77. Позивач зазначає, що рішеннями судів по судовій справі № 160/31500/24 визнано протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо не звільнення зі служби в «Об'єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024 за власним бажанням. Позивач не зазначав в рапорті від 29.07.2024 року дату звільнення, правомірно очікуючи на звільнення по закінченню строку, визначеного пунктом 68 Положення №114. Зважаючи на вказане вище, відповідач зобов'язаний був звільнити Позивача за отриманим 02.08.2024р. рапортом за спливом терміну, зазначеного в пункті 68 Положення №114 (три місяці). Таким чином, враховуючи, що рапорт ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням було подано відповідачу 02.08.2024 року, та враховуючи, що судами встановлено факт протиправної бездіяльності Відповідача щодо незвільнення зі служби Позивача за його рапортом від 29.07.2024 р. - то відповідно до пункту 68 Положення №114, відповідач був зобов'язаний звільнити позивача зі служби 02.11.2024 року - за спливом тримісячного строку з дати подання позивачем/отримання відповідачем рапорту про звільнення за власним бажанням. Позивач зазначає, що якби відповідач належним чином виконав свої обов'язки щодо звільнення позивача зі служби за його рапортом від 29.07.2024 року - тобто якщо б відповідач звільнив позивача 02.11.2024 року - то позивач мав би право на отримання суми компенсації за невикористану відпустку із розрахунку суми грошового забезпечення позивача, встановленого станом на листопад 2024 року. Враховуючи викладене, позивач вважає за необхідне змінити підставу позову та просить стягнути з відповідача суму компенсації за невикористану відпустку, виходячи з розрахунку суми грошового забезпечення позивача, встановленого станом на листопад 2024 року на підставі абзаців першого, сьомого, восьмого, десятого пункту 8 Розділу ІІІ Умов виплат грошового забезпечення. Таким чином, позивач зазначає, що відповідачем було невірно визначено розмір щоденного грошового забезпечення позивача, який є основою для розрахунку розміру компенсації за невикористану відпустку, і внаслідок цього відповідачем було невірно розраховано розмір компенсації позивачу за невикористані дні відпустки у 2021, 2023, 2024 і 2025 роках. Враховуючи викладене, позивач звертається до суду з вимогами про стягнення з відповідача невиплаченої позивачу суми компенсації за невикористані дні відпусток в 2021, 2023, 2024 та 2025 роках та наводить відповідні розрахунки цієї компенсації, яку просить суд стягнути.
Ухвалою суду від 22.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
02.10.2025 року судом зареєстровано відзив Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Так, у відзиві відповідач зазначив, що відповідно до абзацу 1 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. Окрім того, відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися. Враховуючи, що Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.02.2025 № 127 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закон України № 580-VIII - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у лютому місяці 2025 року ОСОБА_1 премія не встановлювалась, що в свою чергу вплинуло на розмір грошової компенсації за невикористану ним відпустку. Так, відповідно до Довідки ДПОП ОШБ «Лють» від 29.09.2025 № 752 про нараховані та виплачені суми при звільненні, а також Довідки ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2025 №753 про місячне грошове забезпечення, право на отримання якого мав на день звільнення позивач, його місячне грошове забезпечення становило: посадовий оклад - 2400,00 грн., підвищений посадовий оклад- 2400,00 грн., оклад за спеціальним званням - 1600 грн., надбавка за стаж служби -1280 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби - 3072,00 грн., премія не встановлювалась у зв'язку з реалізацію дисциплінарного стягнення. Разом 10752,00. Отже, розмір місячного грошового забезпечення, право на отримання якого ОСОБА_1 мав відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби становив 10 752,00. Враховуючи, що відповідно до абзацу 8 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів, то розмір компенсації за невикористані дні відпусток позивача становить (10 752,00/30)*94=33 689,60 грн. Нарахування зазначених коштів цілком підтверджується довідкою ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2025 № 752, згідно з якою позивачу було нараховано 33 689,60 та після відрахування військового збору позивачу було сплачено 32005,12 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на цілком хибним трактуванні положень пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260, згідно з якими позивач помилково обраховує одноденний розмір грошового забезпечення виходячи з грошового забезпечення за місяць який передував звільненню позивача зі служби в поліції, а не з грошового забезпечення право на отримання якого мав позивач на день звільнення зі служби в поліції, як того вимагається Порядком № 260 та більше того, при здійсненні обрахунку позивач помилково включає суми додаткової грошової винагороди, які не мають постійного характеру, а тому відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 не включаються при обрахунку розміру грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби дні відпусток. Винагорода не входить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак, згідно підпункту «б» п. 4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати не враховується. Враховуючи, що відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 обрахунок розміру грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби, а також враховуючи, що за період відпустки виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) премії, то позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком безпідставними. За таких обставин, ДПОП «ОШБ «Лють» вважає, що повною мірою, беззаперечно та безсумнівно мотивував правильність та повноту нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби в поліції дні відпусток ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства.
21.10.2025 року судом зареєстровано відкоригований відзив Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ", зокрема поданий на уточнену позовну заяву зі зміненими підставами позову.
У відзиві відповідачем було зазначено, що Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2025 № 29 «Про застосування дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин із 01 до 17 січня 2025 року прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 № 127 о/с відповідно до Закону України «про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 2 (Полтава-2) штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із 06.02.2025. Листом № 1801-2025 від 06.02.2025 ОСОБА_1 повідомлено про звільнення його зі служби в поліції наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.02.2025 № 127 о/с та направлено на його адресу витяг вищезазначеного наказу. Копія супровідного листа та копія опису вкладення листа до ОСОБА_1 додається до матеріалів відзиву. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Звертає увагу, що станом на дату написання відзиву на позовну заяву (кореговану), позивач не скористався своїм правом щодо оскарження результатів службового розслідування та наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції. Зазначені накази від 24.01.2025 № 29 та від 04.02.2025 № 127 о/с не скасовані і є чинними, а тому посилання представника позивача щодо необхідності розрахунку грошового забезпечення встановленого на листопад 2024 року (дата з якої позивач вважає що його мали звільнити за власним бажанням) є повністю безпідставними і які не мають жодного правового обґрунтування. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 по справі 160/31500/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 160/31500/24 апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31500/24 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 та в цій частині прийняти нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 - відмовити. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31500/24 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 160/31500/24 набрала законної сили 26.06.2025 і в касаційному порядку не оскаржувалась. Отже, станом на дату подання відзиву на позовну заяву (кореговану): наказ від 24.01.2025 № 29 «Про застосування дисциплінарних стягнень» відносно ОСОБА_1 є чинним; наказ від 04.02.2025 № 127 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді зі служби в відносно ОСОБА_1 є чинним; постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 160/31500/24, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання ДПОП «ОШБ «Лють» прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 набрала законної сили 26.06.2025 і є остаточною. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися. Враховуючи, що Наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.02.2025 № 127 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закон України № 580-VIII - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у лютому місяці 2025 року ОСОБА_1 премія не встановлювалась, що в свою чергу вплинуло на розмір грошової компенсації за невикористану ним відпустку. Розмір місячного грошового забезпечення, право на отримання якого ОСОБА_1 мав відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби становив 10 752,00. Враховуючи, що відповідно до абзацу 8 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів, то розмір компенсації за невикористані дні відпусток позивача становить (10 752,00/30)*94=33 689,60 грн. Нарахування зазначених коштів цілком підтверджується довідкою ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2025 № 752, згідно з якою позивачу було нараховано 33 689,60 та після відрахування військового збору позивачу було сплачено 32005,12 грн. Також зарахування зазначених коштів на картковий рахунок позивача підтверджується самим позивачем в його позовній заяві та доданими до неї доказами. За таких обставин, ДПОП «ОШБ «Лють» вважає, що повною мірою, беззаперечно та безсумнівно мотивував правильність та повноту нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби в поліції дні відпусток ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства, а позивач не довів наявність порушення з боку Департаменту.
До суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав позову разом із позовною заявою про стягнення заробітної плати (корегованої) в якості додатку у PDF форматі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року позовну заяву про стягнення заробітної плати (кореговану) представника ОСОБА_1 повернуто заявнику.
23 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла уточнена позовна заява.
28.10.2025 року судом зареєстровано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив, представник позивача наголосив, що питання щодо належних виплат працівнику при звільненні повинно розглядатися станом на дату, на яку працівник повинен бути звільнений у відповідності з рішенням суду, який констатував протиправну бездіяльність роботодавця щодо незвільнення працівника. В інших випадках може виникнути ситуація коли роботодавець вчиняє дії, які впливають на розрахунки сум, які підлягають виплаті працівникові при звільненні, і станом на дату фактичного звільнення працівника (без врахування протиправної бездіяльності роботодавця) сума, належна працівнику до виплати, становить значно меншу суму, ніж сума, розрахована станом на дату, коли роботодавець був зобов'язаний звільнити працівника, але не звільнив. Якби відповідач не вчиняв протиправну бездіяльність щодо незвільнення позивача за рапортом позивача від 29.07.2024 року - відповідач був би зобов'язаний здійснити розрахунок з позивачем, виходячи з розміру грошового забезпечення в сумі 35 032, 48 грн станом на листопад 2024 року. Відповідно, тільки вчинення протиправної бездіяльності відповідачем щодо незвільнення позивача дозволило відповідачу здійснити розрахунки з позивачем, виходячи зі значно меншого розміру грошового забезпечення. Враховуючи викладене, позивач повторно наполягає на тому, що право позивача на належну оплату праці повинно бути захищено, встановивши не тільки факт протиправної бездіяльності відповідача щодо незвільнення позивача у передбачений законодавством строк (встановлений в рамках розгляду справи №160/31500/24), а і з забезпеченням інших прав позивача, які випливають із встановлення вказаної протиправної бездіяльності відповідача, зокрема, забезпечивши право позивача на отримання належних позивачу при звільненні виплат, розрахованих на дату, на яку позивач повинен був бути звільнений, якби відповідач дотримувався в своїй діяльності вимог чинного законодавства. Також представник позивача посилається на статтю 235 КЗпП.
29.10.2025 року судом зареєстровано заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач зазначив, що представник позивача посилається на статтю 235 КЗпП, однак цією статтею чітко визначено: «у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону». Станом на дату розгляду справи судом формулювання причини звільнення позивача неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству - не визнавалось. Наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.02.2025 № 127 о/с не скасований і є чинним, а тому посилання представника позивача щодо необхідності розрахунку грошового забезпечення встановленого на листопад 2024 року (дата з якої позивач вважає що його мали звільнити за власним бажанням) є повністю безпідставним і не має жодного правового обґрунтування. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 160/31500/24, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання ДПОП «ОШБ «Лють» прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 набрала законної сили 26.06.2025 і є остаточною. Крім того, представник позивача зазначає, що «питання щодо належних виплат працівнику при звільненні повинно розглядатися станом на дату, на яку працівник повинен бути звільнений у відповідності з рішенням суду» - зауважуємо, що такого рішення судом не прийнято, чинним є рішення яким у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання ДПОП «ОШБ «Лють» прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» - відмолено. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі № 160/31500/24 є остаточною і не оскаржувалась. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. За таких обставин, ДПОП «ОШБ «Лють» вважає, що повною мірою, беззаперечно та безсумнівно мотивував правильність та повноту нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані під час проходження служби в поліції дні відпусток ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про стягнення невиплаченої при звільненні компенсації за невикористані відпустки у справі №160/26706/25.
Розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 року продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.
30.12.2025 року судом зареєстроване клопотання про долучення доказів, яке надійшло від Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 09.02.2024 року відповідно до частин першої, сьомої та восьмої статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі листа Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 9 лютого 2024 року №932-2024 та доповідної записки УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області від 09.02.2024 № 20/617 переведено для подальшого проходження служби до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 9 лютого 2024 року: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0091695), звільнивши з посади інспектора відділення тактико-спеціальної підготовки полку поліції особливого призначення, що підтверджується копією наказу від 09.02.2024 року №138 о/с.
29.07.2024 позивач подав рапорт на ім'я начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», вхідний №9639 від 02.08.2024.
Листом від 28.10.2024 №8493-2024 відповідач повідомив позивача про те, що пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Зважаючи на викладене, рапорт позивача на звільнення зі служби в поліції залишено без реалізації.
Не погодившись з відмовою відповідача у звільненні зі служби в Національній поліції України, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/31500/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо незвільнення зі служби в «Об'єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024.
Зобов'язано Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024.
Стягнуто з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 року у справі №160/31500/24 апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31500/24 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 та в цій частині прийнято нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 відмовлено.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31500/24 - залишено без змін.
Таким чином рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/31500/24 в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо незвільнення зі служби в «Об'єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024 набрало законної сили 26.06.2025 року.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 року №127 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0091695), інспектора взводу № 2 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із 06 лютого 2025 року визначено виплатити компенсації за невикористані:
за 2021 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки;
за 2023 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки;
за 2024 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 01 добу додаткової оплачуваної відпустки;
за 2025 рік - 03 доби щорічної основної оплачуваної відпустки.
Відраховано з грошового забезпечення та інших виплат ОСОБА_1 вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, що становить 24 (двадцять чотири) гривні 85 копійок.
Відповідно до Довідки ДПОП ОШБ «Лють» від 29.09.2025 № 752 про нараховані та виплачені суми при звільненні, а також Довідки ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2025 №753 про місячне грошове забезпечення, право на отримання якого мав на день звільнення позивач, його місячне грошове забезпечення становило
1. Посадовий оклад - 2400,00 грн.
2. Підвищений посадовий оклад- 2400,00 грн.
3. Оклад за спеціальним званням - 1600 грн.
4. Надбавка за стаж служби -1280 грн.
5. Надбавка за специфічні умови проходження служби - 3072,00 грн.
Разом 10752,00
Отже, розмір місячного грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 мав відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби становив 10 752,00 грн.
10.02.2025 року на картковий рахунок позивача надійшла грошова сума в розмірі 32005,12 гривень із призначенням платежу “Зарплата, ДПОП ОШБ ЛЮТЬ. Коментар до платежу: Hroshove zabezpechennia-Rozrakhunok pry zvil'nenni».
За результатами розгляду відповідачем адвокатського запиту було отримано лист ДПОП ОШБ “ЛЮТЬ» №10262-2025 від 25.07.2025 року “Про розгляд адвокатського запиту». В додатку до вказаного листа містилася Довідка про нараховані та виплачені суми при звільненні ОСОБА_1 .
У вказаній Довідці про нараховані суми міститься інформація про нараховані та виплачені суми при звільненні ОСОБА_1 :
- компенсація за невикористану відпустку в році звільнення за 2021 рік (30 днів) -10752,00 грн;
- компенсація за невикористану відпустку в році звільнення за 2023 рік (30 днів) -10752,00 грн;
- компенсація за невикористану відпустку в році звільнення за 2024 рік (31 день) -11110,40 грн;
- компенсація за невикористану відпустку в році звільнення за 2025 рік (3 дні) - 1075,20 грн.
Разом - 33689,60 грн.
Відрахування:
1. Військовий збір - 1684, 48 грн.
2. ПДФО - 6064,13 грн.
3. Компенсація ПДФО - -6064,13 грн.
4. Банк, на картку в лютому 2025 року - 32005,12 грн.
Позивач, вважаючи, що відповідачем було невірно визначено розмір щоденного грошового забезпечення позивача, який є основою для розрахунку розміру компенсації за невикористану відпустку, і внаслідок цього відповідачем було невірно розраховано розмір компенсації позивачу за невикористані дні відпустки у 2021, 2023, 2024 і 2025 роках, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача невиплаченої позивачу суми компенсації за невикористані дні відпусток в 2021, 2023, 2024 та 2025 роках.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон України № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України № 580-VIII національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Частинами 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії.
Згідно з абзацами 6, 7, 10 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
При звільнені поліцейського зі служби в поліції розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню за надмірно нараховану частину щорічної відпустки, здійснюється, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав поліцейський за дні щорічної відпустки.
Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.
Як зазначалося вище, відповідно до Довідки ДПОП ОШБ «Лють» від 29.09.2025 № 752 про нараховані та виплачені суми при звільненні, а також Довідки ДПОП «ОШБ «Лють» від 29.09.2025 №753 про місячне грошове забезпечення, право на отримання якого мав на день звільнення позивач, його місячне грошове забезпечення становило
1. Посадовий оклад - 2400,00 грн.
2. Підвищений посадовий оклад- 2400,00 грн.
3. Оклад за спеціальним званням - 1600 грн.
4. Надбавка за стаж служби -1280 грн.
5. Надбавка за специфічні умови проходження служби - 3072,00 грн.
Разом 10752,00 грн.
Отже з довідки вбачається, що премія позивачу не встановлювалася.
Оскільки одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів, позивачу було нараховано розмір компенсації за невикористані дні відпусток (10 752,00/30)*94=33 689,60 грн.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем неправомірно не було винесено наказу про звільнення позивача за власним бажанням, враховуючи, що судами встановлено факт протиправної бездіяльності відповідача щодо незвільнення зі служби позивача за його рапортом від 29.07.2024 р. - то відповідно до пункту 68 Положення №114, відповідач був зобов'язаний звільнити позивача зі служби 02.11.2024 року - за спливом тримісячного строку з дати подання позивачем/отримання відповідачем рапорту про звільнення за власним бажанням. Якби відповідач належним чином виконав свої обов'язки щодо звільнення позивача зі служби за його рапортом від 29.07.2024 року - тобто якщо б відповідач звільнив позивача 02.11.2024 року - то позивач мав би право на отримання суми компенсації за невикористану відпустку із розрахунку суми грошового забезпечення позивача, встановленого станом на листопад 2024 року.
Дійсно, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/31500/24 визнано протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо незвільнення зі служби в «Об'єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024.
В цій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року було підтримано Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 року.
Однак зазначеною вище постановою скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024 відмовлено.
Так, у постанові Третій апеляційний адміністративний суд від 26.06.2025 року щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача дійшов до наступного:
«…..Проте відповідачем подано суду апеляційної інстанції копію наказу Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 за №127/о, відповідно до якого ОСОБА_3 було звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію» з 06.02.2025.
З цих підстав рішення суду в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію», за рапортом від 29.07.2024, підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи представника позивача щодо ненадання відповідачем нового доказу, наказу про звільнення, суду першої інстанції колегія суддів відхиляє, оскільки ним не зазначено про необізнаність вищевказаного наказу, а також з тих підстав, що це не змінює фактичних обставин….».
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо незвільнення зі служби в «Об'єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024.
Однак, судом апеляційної інстанції у постанові від 26.06.2025 року жодних зобов'язань щодо звільнення позивача за його рапортом на Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » покладено не було.
Натомість наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 року №127 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (0091695), інспектора взводу № 2 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із 06 лютого 2025 року
Наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.02.2025 № 127 о/с не скасований і є чинним, а тому посилання представника позивача щодо необхідності розрахунку грошового забезпечення встановленого на листопад 2024 року (дата з якої позивач вважає що його мали звільнити за власним бажанням) є безпідставними.
Доказів протилежного до суду не надано.
Щодо посилання на статтю 235 КЗпП, якою зазначено: «у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону».
Проте, станом на дату розгляду справи судом формулювання причини звільнення позивача неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству не визнавалось.
Доказів протилежного також до суду не надано.
Представник позивача зазначає, що питання щодо належних виплат працівнику при звільненні повинно розглядатися станом на дату, на яку працівник повинен бути звільнений у відповідності з рішенням суду» - то таке рішення суду до цієї справи не надано, чинним є рішення яким у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання ДПОП «ОШБ «Лють» прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» відмолено.
Оскільки Наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 04.02.2025 № 127 о/с, яким позивача було звільнено зі служби не скасований, суд вважає, що відповідач правомірно здійснив розрахунок компенсації за невикористані дні відпустки за 2021, 2023, 2024, 2025 роки із розрахунку грошового забезпечення, право на отримання якого мав позивач на день звільнення (06 лютого 2025 року), а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » на користь ОСОБА_1 невиплачену при звільненні компенсацію за невикористані відпустки за 2021, 2023, 2024, 2025 роки в розмірі 76 078,90 грн., відсутні.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 р.).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про стягнення невиплаченої при звільненні компенсації за невикористані відпустки,- відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.01.2026 року.
Суддя О.М. Неклеса