13 січня 2026 рокуСправа №160/34099/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку письмового провадження клопотання представника Київської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправними і скасування рішень,
28.11.2025 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/34099/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі №160/34099/25.
Ухвалою також постановлено, що розгляд адміністративної справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
07.01.2026 через систему «Електронний суд» представником Київської митниці подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування клопотання зазначено, що Київська митниця планує залучити до участі у судовому засіданні інспектора посту для з'ясування всіх обставин справи та захисту інтересів держави, а також у зв'язку з необхідністю дослідити значний обсяг документів, які мають значення для прийняття рішення у справі, з метою повного, всебічного з'ясування усіх обставин, Київська митниця клопоче про розгляд зазначеної справи з викликом сторін.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає про таке.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись приписами ст. 257 КАС України, судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, зазначеною нормою передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що предмет спору, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Крім того, суд звертає увагу, що в ухвалі суду від 02.12.2025 зазначено про право відповідача подати відзив на позовну заяву. При цьому, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення.
З урахування цього, суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи реалізується таким чином, що учасники справи, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подавати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість учасників справи, суд уважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагає розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому клопотання відповідача є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 44, 243, 248, 250, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Київської митниці про розгляд справи №160/34099/25 з викликом сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Кучугурна