09 січня 2026 року Справа № 160/30384/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень,
21.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області та скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.07.2025 року №0391450414.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних КП КМР «КАМ'ЯНСЬКА ТПК», за результатами якої складено акт перевірки №34180/04-36-04-14-06/32130551 від 11.06.2025 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.07.2025 року №0391450414, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних нараховано штраф у сумі 150285,30 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки та таке рішення не відповідає формі та змісту передбаченої законом. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
24.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
10.11.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
13.11.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням строків передбачених чинним законодавством.
24.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних КП КМР «КАМ'ЯНСЬКА ТПК», за результатами якої складено акт перевірки №34180/04-36-04-14-06/32130551 від 11.06.2025 року (далі - акт).
Відповідно до висновків акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1 статті 50 (у разі порушення термінів сплати по уточнюючим розрахункам), пункту 57.3 статті 57 (у разі порушення термінів сплати згідно ППР) Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
На підставі висновків акту №№34180/04-36-04-14-06/32130551 від 11.06.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.07.2025 року №0391450414, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних нараховано штраф у сумі 150285,30 грн.
Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із підпунктом 14.1.157 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.
Згідно із пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням періодом діяльності, при здійсненні якої вчинено правопорушення, є березень 2021 року. До податкового повідомлення-рішення наявний розрахунок, відповідно до якого датою подання звітності є 22.03.2021 року, а граничним терміном сплати є 30.03.2021 року.
Відповідно, лютий 2021 року є місяцем, за який в березні 2021 року позивачем подано податкову декларацію.
При цьому, фактична сплата була - 02.05.2025 року, 29.04.2025 року, 24.04.2025 року, 25.04.2025 року, 09.06.2025 року, 30.05.2025 року, 10.06.2025 року.
Крім цього, незалежно від викладу цієї графи поза розумним сумнівом є достатній рівень обґрунтованості та зрозумілості спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наявний розрахунок до нього, в зв'язку з чим позивач не міг не розуміти відповідних обставин. Навіть в разі дійсного існування стверджуваного недоліку оформлення податкового повідомлення-рішення такий недолік не міг би зумовлювати висновок про його протиправність з огляду на свою малозначущість та відсутність впливу на права позивача, а скасування податкового повідомлення-рішення з цієї підстави являло б собою надмірний формалізм та наданні переваги формі над змістом.
Позивач не навів заперечень по суті та не вказував, що сплатив податкові зобов'язання своєчасно або що період прострочення є іншим, не зазначав про існування підстав, які б звільняли його від відповідальності.
Суд зазначає, що недоліки оформлення акта перевірки, податкового-повідомлення-рішення не є безумовною підставою для його скасування, оскільки не нівелюють порушень податкового законодавства, допущених платником податків, що не спростовано позивачем жодними наданими належними, достатніми та допустимими доказами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 року у справі №320/8116/20.
Щодо доводів позивача про строк визначення грошових зобов'язань слід зазначити, що дійсно згідно із пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк визначення грошових зобов'язань відповідачем складає 1095 днів.
Водночас, перебіг такого строку зупинявся з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 року № 591-IX, що набрав чинності 29.05.2020 року) на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.
Дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України зупинялася на період дії воєнного, надзвичайного стану відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX (далі Закон №2120-IX), який набрав чинності 17.03.2022 року.
Законом №2120-IX запроваджувалася альтернативна норма щодо зупинення перебігу строків п.102.9.ст.102 ПК України, згідно із якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В подальшому прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX (далі Закон №2260-IX), що набрав законної сили 27.05.2022 року та яким п.102.9 ст.102 ПК України доповнено словами «крім випадків, передбачених цим Кодексом» та змінено редакцію пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.
Відповідно, з набранням 27.05.2022 року чинності Законом №2260-IX діяло загальне правило п.102.9 ст.102 ПК України про зупинення перебігу строків згідно із ПК України, з якого могли передбачатися виключення, та пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який фактично повторював загальне правило та визначав відповідні конкретні виключення з нього, які не стосувалися визначення контролюючим органом грошових зобов'язань.
Проте, 01.08.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 року №3219-IX (далі Закон №3219-IX), яким п.102.9 ст.102 ПК України виключено, а редакцію пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено наступним чином:
Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосуються стягнення податкового боргу за рішенням суду.
Отже, з 02.08.2023 року остаточно скасовано зупинення строків визначення контролюючим органом грошових зобов'язань, яке було запроваджено в зв'язку з дією правового режиму воєнного стану.
При цьому, згідно із пунктом 1 постанови КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно, в період з 18.03.2020 року (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 року та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 року строк для визначення грошових зобов'язань було зупинено в зв'язку з дією карантину, згідно із пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України
Закон №2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 року втратили юридичну силу в зв'язку з закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з позовом передбачалося п.102.9 ст.102 та пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Отже, з 17.03.2022 року до 01.08.2023 року зупинення перебігу строку для визначення грошових зобов'язань передбачалося в зв'язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 року набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував п.102.9 ст.102 ПК України, а пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 року останнім днем зупинення строку, в зв'язку з чим з 02.08.2023 року перебіг строку відновився.
Узагальнено вищевикладене свідчить, що зупинення строку для визначення грошових зобов'язань діяло з 18.03.2020 року по 31.07.2023 року.
При цьому, обчислення строку здійснюється з дати сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, що за обставин цієї справи мало місце в 2025 році.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.
З урахуванням вищевикладеного, строк для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не є пропущеним.
Крім того, що жодних заперечень саме проти податкового правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, останнім не наведено.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що висновки контролюючого органу знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.07.2025 року №0391450414 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позов Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» (51914, Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, вул.Тритузна, буд. 168, код ЄДРПОУ 32130551) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв