08 січня 2026 року Справа № 160/28711/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
03.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення №262740014332 від 12.09.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно довідки від 17.06.2025 року №17/06-25.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що рішенням №262740014332 від 12.09.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки від 17.06.2025 року №17/06-25, оскільки довідка потребує перевірки. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має право на перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.
06.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
06.11.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. До заяви ОСОБА_1 надано довідку про заробіток №17/06-25 від 17.06.2025 видану ТОВ «Ринок «Нивки», яка не підтверджена первинними документами. Акт позапланової перевірки достовірності довідок про заробітну плату в матеріалах електронної пенсійної справи відсутній. Довідку було направлено в електронному вигляді на перевірку до відділу контрольно - перевірочної роботи. Виходячи з вищевикладеного, відділом перерахунків пенсій № 4 прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з непідтвердженням довідки про заробітну плату первинними документами. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
24.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі довідки від 17.06.2025 року №17/06-25.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262740014332 від 12.09.2025 року відмовлено у перерахунку пенсії та зазначено, що до заяви ОСОБА_1 надано довідку про заробіток №17/06-25 від 17.06.2025 видану ТОВ «Ринок «Нивки», яка не підтверджена первинними документами. Акт позапланової перевірки достовірності довідок про заробітну плату в матеріалах електронної пенсійної справи відсутній. Довідку було направлено в електронному вигляді на перевірку до відділу контрольно - перевірочної роботи.
Позивач вважає вказане рішення про відмову у перерахунку пенсії протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1 статті 58 Закону № 1058-IV передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.
Пунктом 2.10 Порядку Порядок № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Отже, за загальним правилом частини 1 статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Натомість, обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців законом передбачено лише за певних обставин, а саме: за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату особі видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії від 05.09.2025 року з наданням довідки про заробітну плату від 17.06.2025 року №17/06-25.
Судом встановлено, що довідка містить необхідні реквізити, підписи відповідальних осіб та печатку.
Відповідачем до суду не надано доказів, що для підтвердження достовірності даних, довідка про заробітну плату була направлена на перевірку та чи була здійснена така перевірка.
При цьому, судом враховується, що спірна довідка видана на підставі архівних зарплатних відомостей, зазначено місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, що відповідає пункту 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відповідачем не надано суду доказів, що дані, які є у спірній довідці про заробітну плату позивача, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалась, підприємством не відкликана.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20 березня 2018 року в справі № 527/1655/17, що неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних - особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а у разі втрати - їх відновлення.
Крім того, статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено стягнення сум пенсії, надміру виплачених пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, відтак відповідач має можливість як перевірити наданих позивачем відомостей, так і стягнути надміру виплачених сум пенсії.
Таким чином, вказана довідка від 17.06.2025 року №17/06-25 щодо суми заробітної плати, отриманої в період з 1996 року по 1998 рік за вимогою позивача має бути врахована при призначенні пенсійних виплат.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час розгляду заяви позивача відповідач неналежно розглянув надані документи для перерахунку пенсії, що обумовлює скасування спірного рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 17.06.2025 року №17/06-25.
Доводи відповідача про те, що позивач повинен був надати до пенсійного органу первинні документи, на підставі яких видана довідка про заробітну плату, суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку подавати копії первинних документів, на підставі яких видана довідка про заробітну плату, для умов проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №51975582 від 16.09.2025 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягають стягненню в сумі 1211,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо клопотання позивача про стягнення витрат пов'язаних із підготовкою позову, суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивач надав: договір №15082503 від 15.08.2025 про надання професійної правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг №15082503 до Договору про надання юридичних послуг/правової допомоги.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг за №15082503 до Договору про надання юридичних послуг/правової допомоги, позивачу було надано послуги, вартість яких становить 12000,00 грн.
Суд зазначає, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, підготовка документів в цій справі не потребує великої кількості часу, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262740014332 від 12.09.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 17.06.2025 року №17/06-25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки від 17.06.2025 року №17/06-25.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв