05 січня 2026 рокуСправа №160/28668/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради про визнання протиправним та нечинним рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Солонянської селищної ради , в якому просить: визнати протиправним та нечинним рішення Солонянської селищної ради VIII скликання від 21 грудня 2023 року №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно- грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області».
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що при прийнятті Солонянською селищною радою рішення VIII скликання від 21 грудня 2023 року №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно- грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» не було застосовано регламентовану законодавством процедуру прийняття регуляторного акта. Рішення також стосується і діяльності позивача та має вплив на земельний податок, який вона сплачує.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/28668/25 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Солонянська селищна рада у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказала наступне.
Рішення Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1605-38/VIII від 21.12.2023 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області», було офіційно розміщене на офіційному веб-сайті Солонянської громади 26.12.2023 року та допущено технічну помилку при зазначенні року оприлюднення рішення. Помилка була виявлена працівниками селищної ради самостійно та оперативно виправлена. Вказана технічна описка була допущена під час оприлюднення рішення та жодним чином не вплинула на дійсність, чинність чи законність прийнятого рішення, не змінила його змісту, не призвела до обмеження прав чи законних інтересів позивача.
З прийняттям рішення Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1605-38/VIII від 21.12.2023 року, була лише затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв.м. землі в грошовому еквіваленті та з визначенням про застосування нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 01.01.2025 року.
Регуляторний акт має свої власні визначальні характеристики, передбачені статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», та лише за умови відповідності акту відповідного регуляторного органу вказаним вимогам він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.
До таких характеристик належить: він має бути прийнятим уповноваженим регуляторним органом; такий нормативно-правовий акт, або окремі його положення, мають бути спрямовані на правове регулювання господарських та адміністративних відносин; встановлювати, змінювати чи скасовувати норми права; застосовуватись неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.
Спірне рішення не містить норм загального характеру, не встановлює, не змінює і не скасовує прав та обов'язків невизначеного кола осіб, а має індивідуально конкретний характер та спрямоване виключно на затвердження технічної документації, розробленої відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 03.11.2021 року, а відповідно доводи позивача стосовно порушення відповідачем процедури прийняття цього рішення є безпідставними.
До суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 .
Позивач вважає доводи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву в частині заперечення у задоволенні позовних вимог - необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.
З тексту оскаржуваного рішення вбачається встановлення нормативу капіталізованого рентного доходу за 1 кв.м. землі, що знайшло своє відображення у надзвичайному зростанні нормативно-грошової оцінці земель, належних як позивачу, так і іншим членам громади.
За змістом ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом № 73282/6/04-36-24-13-13 від 20.08.2025 було повідомлено , що керуючись п. 286.5 ст. 286 ПК України та з урахуванням пп. 288.7 ст. 288 ПК України позивачу - платнику в автоматичному режимі сформовано податкові повідомлення-рішення (форма Ф) щодо суми нарахованого податкового зобов'язання по земельному податку за 2025 рік, а саме: № 474043-2413-0417-UA12020270000063450 від 23.04.2025 року на суму 164 836,38 грн; № 474042-2413-0417-UA12020270000063450 від 23.04.2025 року на суму 4 504,60 грн.
У порівнянні з податковими повідомленнями-рішеннями за 2024 рік, сума земельного податку зросла більше ніж у 21 раз.
Ухвалою суду від 09.12.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 30 днів.
В період з 15.12.2025 по 02.01.2026 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1225055100:01:002:0077, загальною площею 2,0 га, з цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (КВЦП - 14.01) і земельної ділянки з кадастровим номером 1225055100:01:002:0078, загальною площею 1,9389 га, з цільовим призначенням - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (КВЦП - 14.01), які відповідно до інформації з Державного земельного кадастру перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Енерго».
Позивач зазначає, що у травні 2025 року від колег та знайомих їй стало відомо про прийняття Солонянською селищною радою на VIII сесії скликання 21 грудня 2023 року рішення №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно- грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області». було прийнято рішення, яким було змінено нормативну грошову оцінку земель.
20.05.2025 року позивачем було отримано витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, розташованих на території Солонянської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, а саме:
кадастровий номер: 1225055100:01:002:0077, загальною площею 2,0 га, згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9963950812025 від 20.05.2025 року - 3 400 616,73 грн.
кадастровий номер: 1225055100:01:002:0078, загальною площею 1,9389 га, згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9963866132025 від 20.05.2025 року - 3 296 727,56 грн. (Копії витягів додаються).
Зазначена сума оцінки, у перерахунку за 1 гектар землі, складає майже 1 650 000 грн., що суттєво перевищує усереднені показники по Дніпропетровській області та викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності її визначення, законності затвердження відповідної технічної документації, а також відповідності нормативно-грошової оцінки реальним якісним характеристикам земель, категорії та зонуванню.
28.05.2025 року, представником позивача, шляхом вивчення офіційного веб-сайту Солонянської селищної ради (Режим доступу: https://solonyanska-gromada.gov.ua/) було виявлено, що на веб-сайті дійсно було розміщено електронну версію Рішення Солонянської селищної ради № 1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» - однак із відмінною датою - 21 грудня 2024 року, що підтверджується скріншотом з офіційного веб-сайту Солонянської селищної ради додається).
Станом на день звернення до суду із позовною заявою та після отримання адвокатського запиту від 03.06.2025 р. - дата публікації Рішення Солонянської селищної ради № 1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» була відредагована відповідальними співробітниками Солонянської селищної ради.
Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради листом від 11.06.2025 № 02-21-1114/0/2-25 повідомлено, що рішення Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1605-38/VIII від 21.12.2023 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» було опубліковано на офіційному сайті Солонянської громади від 26.12.2023 року у вкладці «Відділ земельних відносин. Рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради» .
Повідомлено, що постанова КМУ № 1147 від 03.11.2021 року «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» не містить вимоги щодо висновку державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки, і також повідомлено про неможливість надання відповідачем нормативно-грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок, оскільки така оцінка на окремі земельні ділянки не проводилась.
Позивач вважає рішення Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області №1605-38/VIII від 21.12.2023 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» протиправним та таким, що має бути визнане нечинним з моменту його прийняття, оскільки при його прийнятті Солонянською селищною радою не було застосовано регламентовану законодавством процедуру прийняття регуляторного акта.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 59 цього закону визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»( Закон № 1160-IV).
За визначенням у ст. 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це:
прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;
регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Згідно ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За правовим висновком у постановах Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21, від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19, від 04 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 та від 14 листопада 2024 року у справі № 420/11571/21, нормативно-правові акти - це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Сфера дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» включає в себе: господарські відносини та адміністративні відносини - відносини між регуляторними органами та суб'єктами господарювання та/або між іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
За визначенням у Законі України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, крім випадків, передбачених законом.
Зі змісту наведених норм права вбачається, що державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб'єктів господарювання.
Верховний Суд у постанові від 5 липня 2023 року у справі №160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.
3окрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб'єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.
Отже, лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Питання стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, неодноразово вирішувалися Верховним Судом.
Так, у постановах від 16 жовтня 2018 у справі № 522/7868/13 , від 2 лютого 2023 у справі № 807/125/18, від 4 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17, від 10 листопада 2023 року у справі № 140/304/23, від 04 липня 2024 року у справі № 520/16250/23 та від 14 листопада 2024 року у справі №420/11571/21, від 10 березня 2025 у справі №320/10183/22, від 30.06.2025 у справі №420/4475/24, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.
Спірним рішенням Солонянської селищної ради VIII скликання від 21 грудня 2023 року №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно- грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області» вирішено: затвердити технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області; 2. Норматив капіталізованого рентного доходу земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням станом на 01.01.2025 року приймається 168,245 грн./м2; 3.Коефіцієнт, що характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки для кожного з 223 оціночного району приймається відповідно до Додатку 1 «Опис меж оціночних районів» Технічної документації; 4. Ввести в дію нормативно грошову оцінку земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 01.01.2025 року.
За наведеного правого регулювання та встановлених обставин, суд погоджується з позивачем про те, що спірне рішення поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання, а тому є нормативно-правовим регуляторним актом та, відповідно, на процедуру його розробки, оприлюднення та прийняття поширюються вимоги Закону №1160-IV.
За ч. 1 ст. 3 Закону №1160-IV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Статтею 4 Закону №1160-IV визначено, що одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язків розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Відповідно до ст. 5 Закону №1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, включає:
- підготовку аналізу регуляторного впливу;
- оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю;
- відстеження результативності регуляторних актів;
- оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.
Громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю (ст. 6 Закону № 1160-IV).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №1160-IV про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
Частинами 5-8 ст. 9 Закону № 1160-IV встановлено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:
- стислий виклад змісту проекту;
- поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;
- інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону);
- інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань;
- інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет (ч. 2 ст. 13 Закону №1160-IV).
Отже, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу, так і повідомлення про оприлюднення такого з метою одержання зауважень і пропозицій.
Зміст наведених норм свідчить про те, що відповідачем не було виконано обов'язку оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій.
Частиною 5 ст. 12 Закону №1160-IV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Стаття 13 Закону №1160-IV визначає способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.
План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет. При визначенні регуляторними органами друкованих медіа, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим медіа; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого медіа. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані медіа, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Витрати, пов'язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.
За приписами ст. 36 Закону №1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Згідно відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті Солонянської селищної ради, де було опубліковане рішення, у розділі «Проекти регуляторних актів» - зовсім відсутня будь-яка інформація щодо проектів регуляторних актів у проміжок часу з 21.05.2021 року по 12.09.2024 року, також відсутня інформація щодо аналізу регуляторного впливу (Роздруківка з розділу додається).
Відповідно до ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
За п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
Відповідно до статті 15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Згідно відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті Солонянської селищної ради, де було опубліковане рішення, у розділі «Проекти регуляторних актів» відсутня будь-яка інформація щодо проектів регуляторних актів у проміжок часу з 21.05.2021 року по 12.09.2024 року, також відсутня інформація щодо аналізу регуляторного впливу
За приписами ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV(Закон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Відповідно до ч.3 ст. 201 Земельного кодексу України, частини п'ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку земель», об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Частиною першою статті 15 Закону №1378-IV встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Тобто, рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування є підставою для проведення оцінки земель.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 23 Закону №1378-IVтехнічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної власності, переданої в користування для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, для розміщення лінійних об'єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, або про надання мотивованої відмови у її затвердженні приймається протягом 14 днів з дня подання такої технічної документації на затвердження.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 271 ПК України, базою оподаткування земельного податку є саме нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, а тому збільшення нормативної грошової оцінки землі призводить до збільшення земельного податку.
Позивач є власником двох земельних ділянок, які розташовані на території Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ділянки з кадастровим номером 1225055100:01:002:0077 та 1225055100:01:002:0078, а тому має обов'язок по сплаті земельного податку.
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом
Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, Документ сформований в системі передбачених чинним законодавством України. Зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.
За змістом ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
У зв'язку з тим, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру податку та орендної плати за землю, вищезазначене рішення Солонянської селищної ради спірне рішення впливає на права позивача , оскільки розмір земельного податку, залежить безпосередньо від розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 1225055100:01:002:0077 та 1225055100:01:002:0078.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №CB09592338/1 від 15.09.2025.
Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст.139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Солонянської селищної ради (вул. Задернюка, буд. 3, смт.Солоне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52400, код ЄДРПОУ 04339652) про визнання протиправним та нечинним рішення - задовольнити .
Визнати протиправним та нечинним рішення Солонянської селищної ради VIII скликання від 21 грудня 2023 року №1605-38/VIII «Про затвердження технічної документації з нормативно- грошової оцінки земель Солонянської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Солонянської селищної ради (вул. Задернюка, буд. 3, смт. Солоне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52400, код ЄДРПОУ 04339652) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім ) грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона