13 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13874/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про:
-визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.08.2025 року № 023830025678 про відмову ОСОБА_3 у призначенні пенсії по інвалідності;
-зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2025 року про призначення пенсії по інвалідності, та прийняти рішення за результатами її розгляду, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки від 06.03.1964 року, період навчання з 01.09.1963 року по 14.06.1967 рік згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.1967 року, виданого Луцьким державним музичним училищем, та період навчання з 01.09.1971 року по 23.06.1976 року згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976 року, виданого Білоруським орденом Трудового червоного прапора політехнічного інституту.
В обґрунтування позову позивач вказала, що 05.08.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, яка за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Тернопільській області. Рішенням від 13.08.2025 №023830025678 було відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано:
-періоди роботи згідно записів трудової книжки від 06.03.1964 та періоди навчання з 01.09.1963 по 14.06.1967 згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.1967, виданого Луцьким державним музичним училищем, оскільки вищевказані документи видані на « ОСОБА_4 », що не відповідає даним посвідки на постійне проживання « ОСОБА_2 », окрім того, на першій сторінці трудової книжки дата народження заявниці написана чорнилом іншого кольору;
- періоди навчання з 01.09.1971 по 23.06.1976 згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976, виданого Білоруським орденом Трудового Червоного прапора політехнічного інституту, оскільки диплом видано на « ОСОБА_4 », що не відповідає даним посвідки на постійне проживання « ОСОБА_2 » та згідно Постанови КМУ від 16.05.2025 № 562 «Деякі питання обчислення страхового стажу» відсутня інформація про неотримання пенсійних виплат Республіки Білорусь;
- картка платника податків видана на ОСОБА_4 , що не відповідає даним посвідки на постійне проживання « ОСОБА_2 ».
Позивач з такими діями ГУ ПФУ в Тернопільській області не погоджується та вказала, що нею подано територіальному органу Пенсійного фонду України всі документи, які необхідні для призначення їй пенсії за віком, однак, відповідачем безпідставно не зараховано до її трудового стажу періоди роботи згідно з даними трудової книжки від 06.03.1964, а також періоди навчання з 01.09.1963 по 14.06.1967 згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.1967, виданого Луцьким державним музичним училищем, та з 01.09.1971 по 23.06.1976 згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976, виданого Білоруським орденом Трудового Червоного прапора політехнічного інституту.
З урахуванням наведеного позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності 05.08.2025. На дату звернення за призначенням пенсії позивач досягнула віку 76 рік 08 місяців. Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Тернопільській області, яким 13.08.2025 прийнято рішення №023830025678 про відмову у призначенні пенсії. Вважає, що його рішення є законним та підстави для його скасування відсутні.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Не є спірною обставина, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.08.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності (1 група інвалідності). Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Тернопільській області.
Рішенням відповідача від 13.08.2025 №023830025678 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону №1058-ІV (а.с.12 зворот).
Згідно з наданими документами не зараховано до загального страхового стажу:
-періоди роботи згідно записів трудової книжки від 06.03.1964 та періоди навчання з 01.09.1963 по 14.06.1967 згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.1967, виданого Луцьким державним музичним училищем, оскільки вищевказані документи видані на « ОСОБА_4 », що не відповідає даним посвідки на постійне проживання « ОСОБА_2 », окрім того, на першій сторінці трудової книжки дата народження заявниці написана чорнилом іншого кольору;
- періоди навчання з 01.09.1971 по 23.06.1976 згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976, виданого Білоруським орденом Трудового Червоного прапора політехнічного інституту, оскільки диплом видано на « ОСОБА_4 », що не відповідає даним посвідки на постійне проживання « ОСОБА_2 » та згідно Постанови КМУ від 16.05.2025 № 562 «Деякі питання обчислення страхового стажу» відсутня інформація про неотримання пенсійних виплат Республіки Білорусь;
- картка платника податків видана на ОСОБА_4 , що не відповідає даним посвідки на постійне проживання « ОСОБА_2 ».
Позивач, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності, звернулася до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон №1058-IV.
Відповідно до статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Частиною першою статті 32 вказаного Закону визначено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Однією з підстав для відмови ОСОБА_6 у призначенні пенсії згідно з рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від №023830025678 від 13.08.2025 вказано те, що період роботи згідно трудової книжки від 06.03.1964 та період навчання з 01.09.1963 по 14.06.1967 згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.1967, виданого Луцьким державним музичним училищем, не зараховано, оскільки вищевказані документи видані на « ОСОБА_4 », що не відповідає даним посвідки на постійне проживання « ОСОБА_2 ».
Первинно, у трудовій книжці від 06.03.1964, дипломі НОМЕР_1 від 27.06.1967, виданого Луцьким державним музичним училищем, дипломі НОМЕР_2 від 30.06.1976, наведені такі відомості про позивача: « ОСОБА_2 », рік народження: 1948, дата заповнення трудової книжки: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13-15).
Однак, відповідно до посвідки на постійне проживання позивача записано « ОСОБА_2 » (а.с.10).
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання, визначає Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 (далі Порядок 251).
Пунктом 3 Порядку №251 визначено, що для оформлення посвідки на постійне проживання разом із заявою подаються, зокрема, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку.
Отже, технічний опис бланків посвідки на постійне проживання містить лише відомості про прізвище та ім'я особи. Внесення таких даних особи як по батькові бланком не передбачено.
Згідно з посвідкою на постійне місце проживання позивача від № НОМЕР_3 , виданої 23.12.2014 органом 0701 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомостей про «по батькові» посвідка не містить.
Разом з тим, на вкладеному талоні до паспортного документа серії НОМЕР_4 громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_1 , міститься відмітка про те, що Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області 23.12.2014 видано посвідку на постійне проживання НОМЕР_3 (а.с.11).
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено зазначення у бланку посвідки на постійне проживання відомостей про «по батькові» у суду є підстави вважати, що « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 » є однією і тією ж самою особою, а відтак, до страхового стажу позивача слід зарахувати періоди роботи згідно записів трудової книжки від 06.03.1964 та періоди навчання з 01.09.1963 по 14.06.1967 згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.1967, виданого Луцьким державним музичним училищем та періоди навчання з 01.09.1971 по 23.06.1976 згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976, виданого Білоруським орденом Трудового Червоного прапора політехнічного інституту.
Щодо посилання відповідача на те, що на першій сторінці трудової книжки дата народження заявниці написана чорнилом іншого кольору, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України, зазначено, що згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Верховний суд також зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Разом з тим, суд констатує, що відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення взагалі було проігноровано вимоги чинного законодавства щодо врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії наявного у трудовій книжці.
Відтак, періоди роботи позивача згідно трудової книжки від 06.03.1964, повинні бути зараховані до страхового стажу
ОСОБА_7 урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання, що ГУ ПФУ в Тернопільській області протиправно не зараховано зазначені періоди до страхового стажу позивача.
Надаючи оцінку діям ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо не зарахування до стажу ОСОБА_8 періоду її навчання з 01.09.1971 по 23.06.1976 згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976, виданого Білоруським орденом Трудового червоного прапора політехнічного інституту, оскільки відсутня інформація про неотримання пенсійних виплат Республікою Білорусь, суд враховує наступне.
Судом досліджено копію трудової книжки від 06.03.1964, оформлену на ОСОБА_4 , з якої слідує, що розділ “Відомості про роботу» містить запис щодо її навчання у спірний період: з 01.09.1971 по 30.06.1976 в Білоруському ордені Трудового червоного прапора політехнічного інституту (Запис №4а) (а.с.13 зворот) а також копію диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976 (а.с.15 зворот).
За приписами частин 1, 2 статті 24-1 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди.
Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 №562 ( далі - Порядок № 562), у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах.
У разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат.
У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.
До надходження відповідних документів до територіального органу Пенсійного фонду України пенсія особі обчислюється без урахування періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, крім випадків відсутності можливості здійснення обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави та документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.
Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР.
У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.
Щодо не зарахування відповідачем періоду навчання позивача з 01.09.1971 по 23.06.1976, оскільки відсутні відомості зазначені у заяві про неможливість підтвердити документально про нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди, то ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ні в Угоді від 13.03.1992 не передбачено такої умови для призначення/виплати пенсії як надання особою документів, що підтверджують неотримання виплат пенсії на території Республіки Білорусь.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), який застосовується судом у редакції, що була чинною на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії (03.06.2025).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком. У цьому переліку не передбачено документа про неотримання пенсії в іншій державі.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
За таких обставин вимога відповідача надати документи про неотримання в Республіці Білорусь пенсійних виплат за спірні періоди не відповідає вимогам закону і не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії відповідно Закону №1058-ІV.
З огляду на вище викладене, відсутність інформації про не отримання виплати пенсії на території держав-учасниць Угоди не може бути підставою для відмови у призначенні, пенсії за основним місцем проживання пенсіонера.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_8 підлягають до задоволення.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Майдан Волі, 3; код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.08.2025 №023830025678 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки від 06.03.1964, період навчання з 01.09.1963 по 14.06.1967 згідно диплому НОМЕР_1 від 27.06.1967, виданого Луцьким державним музичним училищем, та період навчання з 01.09.1971 по 23.06.1976 згідно диплому НОМЕР_2 від 30.06.1976, виданого Білоруським орденом Трудового червоного прапора політехнічного інституту та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. В. Стецик