07 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 671/1257/22
Провадження № 11-кп/820/61/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 ,
представника
цивільного відповідача ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12022240000000102, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 березня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 , представників цивільних відповідачів - директора Хмельницької ОД ПАТ «НАСК «Оранта»» ОСОБА_10 , представника ПрАТ СК «ВУСО» - адвоката ОСОБА_11 , представника цивільних позивачів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 , представника потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 на вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2025 року,
Вироком Волочиського районного суду від 24 січня 2025 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Артемівськ Донецької області, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначено йому покарання - вісім років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Відповідно до ч.ч.5, 7 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 16 березня 2022 року по 10 квітня 2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі та строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 11 квітня 2023 по 26 грудня 2023 року виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 діб, залишено у виді домашнього арешту (без застосування електронного засобу контролю).
Заборонено обвинуваченому ОСОБА_9 залишати без дозволу прокурора або суду житло за адресою: АДРЕСА_2 у період доби з 20:00 години вечора до 07:00 години ранку наступного дня, крім випадків необхідності отримання медичної допомоги та переміщення в укриття у випадку оголошення повітряної тривоги.
Покладено на ОСОБА_9 на підставі ч.5 ст.194 КПК України обов'язки:
- не відлучатися з м. Хмельницького без дозволу прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.
Цивільний позов ОСОБА_18 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_18 127500,00 грн. страхового відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з пошкодженням під час ДТП автобуса «Mersedes Benz Sprinter 316 CDI», р.н. НОМЕР_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_15 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_15 17468,96 матеріальної шкоди та 39000,00 грн. моральної шкоди, а всього 56468,96 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов адвоката ОСОБА_19 в інтересах малолітнього ОСОБА_16 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ВУСО» 260000,00 грн. шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_20 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ВУСО» на користь ОСОБА_20 17120,0 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_20 250000 грн. моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_21 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ВУСО» на користь ОСОБА_21 16435,00 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_21 250000,00 грн. моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_22 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «С.М.І.Т.» про стягнення страхового відшкодування задоволено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_22 102000,00 грн. страхового відшкодування внаслідок загибелі застрахованого ОСОБА_23 .
Цивільний позов ОСОБА_24 , ОСОБА_25 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_24 , ОСОБА_25 по 461000,00 грн. моральної шкоди кожному.
У задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_27 26000,00 грн. моральної шкоди та 117000,00 грн. шкоди, завданої стійкою втратою працездатності, а всього 143000,00 грн.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_28 , ОСОБА_29 по 26000,00 грн. моральної шкоди кожному.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 по 474000,00 грн. моральної шкоди кожному.
У задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_30 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_31 та ОСОБА_32 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_30 26000,00 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_31 26000,00 грн. моральної шкоди та 91000,00 грн. шкоди, завданої втратою годувальника, одноразовим платежем.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_32 26000,00 грн. моральної шкоди та 91000,00 грн. шкоди, завданої втратою годувальника, одноразовим платежем.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_30 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_31 та ОСОБА_32 по 474000,00 грн. моральної шкоди кожному.
Вимоги про стягнення на користь ОСОБА_31 та ОСОБА_32 платежів у розмірі 2166,66 грн. щомісячно кожному залишено без розгляду.
У задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_12 , ОСОБА_13 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» користь ОСОБА_13 25220,00 грн. майнової шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 461000,00 грн. моральної шкоди кожній.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Цивільний позов ОСОБА_33 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_33 522000,00 грн. моральної шкоди.
У задоволенні вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 відмовлено.
Вимоги до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» залишено без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_34 задоволено частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», на користь ОСОБА_35 19000,00 грн. моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_36 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_26 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_22 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_26 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави 18191 грн. 16 коп. процесуальних витрат.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року на транспортні засоби, належні ОСОБА_26 - скасовано; арешт, накладений на автомобіль марки «ВАЗ-2101 1198» р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 - не скасовано.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2022 року на транспортні засоби - скасовано.
Автомобіль Mercedes-Benz Sprinter» р.н. НОМЕР_1 ухвалено повернути ОСОБА_18 ; автобус «SETRA» р.н. НОМЕР_3 ухвалено повернути ОСОБА_26 .
За вироком суду, ОСОБА_9 16 березня 2022 року, близько 06 години 00 хвилин, керуючи автобусом «SЕTRA S 317» р.н. НОМЕР_3 (далі - «SЕTRA»), в світлу пору доби, без опадів, рухаючись із швидкістю близько 70 км/год., на підйом, по правій смузі руху сухої, прямої асфальтобетонної ділянки автодороги М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине», в напрямку від м. Тернопіль до м. Хмельницький, в межах Волочиської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, поза межами населеного пункту, наближаючись до с. Лозова Волочиської ТГ Хмельницького району Хмельницької області, діючи легковажно, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 (далі по тексту - Правил) проявив неуважність, злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, перед початком зміни напрямку руху ліворуч, не переконавшись, що вказаний маневр буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, у місці перехрещення зліва відносно напрямку його руху головної автодороги М-30 із другорядною дорогою «Заїзд у поле», перетнув суцільну лінію 1.1. Правил, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків та яку перетинати заборонено, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де на 201 км + 600 м автодороги М-30 передньою правою частиною автобуса «SЕTRA» допустив зустрічне перехресне блокуюче зіткнення із передньою лівою кутовою частиною мікроавтобуса «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», р.н. НОМЕР_1 (далі - «Mercedes-Benz»), під керуванням водія ОСОБА_23 , який в цей час рухався зі швидкістю близько 90 км/год. у зустрічному напрямку в межах своєї смуги руху та був позбавлений технічної можливості запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної пригоди з моменту виникнення небезпеки для його руху.
Внаслідок вчинення ОСОБА_9 даної дорожньо-транспортної пригоди:
ОСОБА_23 , який перебував за кермом мікроавтобуса автомобіля «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді:
-множинних двобічних переломів ребер, розриву пристінкової плеври зліва, повного розриву грудного відділу аорти, повного розчавлення селезінки, часткового розчавлення й розривів печінки, двобічного гемотораксу, гемоперитонеуму та крововиливів в м'яких тканинах передньої поверхні грудної клітки зліва і справа, які за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння (спричинили розвиток гострої крововтрати) є тяжкими тілесними ушкодженнями, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті;
-відкритих переломів обох стегнових кісток, правих велико- та малогомілкової кісток в нижніх третинах діафізів, рани на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна у нижній третині, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглоба, на передньо-зовнішній поверхні правого стегна у нижній третині, на передньо-зовнішній поверхні правого колінного суглоба та на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки у нижній третині, які за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжкими тілесними ушкодженнями, у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті не перебувають;
- закритого перелому лівої плечової кістки в середній третині діафізу, яка має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості, у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті не перебуває;
- рани правого крила носа, тильних поверхонь кистей та передньо-внутрішньої поверхні лівої гомілки у нижній третині, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я, у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті не перебувають;
- садна в лобній ділянці справа та на переніссі, в лобній ділянці зліва, в ділянці верхньої губи справа, в лівій клубовій ділянці, на передній поверхні лівого променево-зап'ясткового суглоба та на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки у нижній третині, які є легкими тілесними ушкодженнями, у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті не перебувають;
- субарахноїдального крововиливу випуклої поверхні лівої тім'яної частки головного мозку, рани та крововиливу в м'яких тканинах тім'яної ділянки зліва, які у прямому причинно- наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають. Встановити ступінь тяжкості даних тілесних ушкоджень неможливо через відсутність даних щодо їх клінічного перебігу і наслідків в результаті настання смерті ОСОБА_23 від травми грудної клітки та живота.
Смерть ОСОБА_23 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від тупої поєднаної травми грудної клітки та живота у вигляді множинних двобічних переломів ребер, розриву пристінкової плеври зліва, повного розриву грудного відділу аорти, повного розчавлення селезінки, часткового розчавлення й розривів печінки та крововиливів в м'яких тканинах передньої поверхні грудної клітки зліва і справа, яка призвела до гострої крововтрати (двобічний гемоторакс загальним об'ємом близько 2000 мл, гемоперитонеум об'ємом близько 500 мл).
ОСОБА_37 , пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав такі тілесні ушкодження: закриту черепномозкову травму у вигляді крововиливу під м'які мозкові оболонки лівої півкулі головного мозку із точками прикладання травмуючої сили у вигляді саден шкіри обличчя, закриту тупу травму тулуба у вигляді переломів 2-9-го ребер зліва по передній аксілярній лінії, 2-10-го ребер по лопатковій лінії зліва, 2-7-го ребер по середньо-ключичній лінії справа із розривом парієтальної плеври та розвитком гематоракса, розчавленням правої долі печінки та селезінки із розвитком гемоперитонеума, відкриті переломи обох стегнових кісток в середній третині, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням його смерті.
Смерть ОСОБА_38 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від поєднаної травми голови (крововилив під м'які мозкові оболонки лівої півкулі головного мозку), тулуба (переломи ребер по різним анатомічним лініям із розривом парієтальної плеври та розвитком гематоракса, розчавлення селезінки та правої долі печінки із розвитком гемоперитонеума) та нижніх кінцівок (відкриті переломи обох стегнових кісток).
ОСОБА_39 , пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді:
-субарахноїдального крововиливу в лобно-тім'яних ділянках, крововиливу під м'якими тканинами голови, рани в надбрівній ділянці зліва, поверхневої рани на кінчику носа зліва та саден на лівій половині обличчя, які за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті;
-переломів грудини та ребер, крововиливів в тканину лівої легені, переломів кісток лівого передпліччя та рани на лівому передпліччі, які за своїм характером, мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в прямому причинному зав'язку з настанням його смерті не перебувають;
-крововиливів та саден на обох колінних суглобах, які за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень, у прямому причинному зв'язку з настанням його смерті не перебувають.
Смерть ОСОБА_40 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від закритої черепно-мозкової травми у вигляді субарахноїдального крововиливу в лобно-тім'яній ділянці справа та зліва з набряком речовини головного мозку.
Лукас Жидрунас, пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді:
-крововиливів в тканину правої легені, розривів обох легень та множинних переломів ребер, які за своїм характером, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті;
-перелому правої стегнової кістки, що за своїм характером має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, і в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті не перебуває;
-двох крововиливів на повіках правого та лівого ока, садна на передній поверхні правого передпліччя, поверхневої рани на переднє-зовнішній поверхні 2-го пальця правої кисті, поверхневої рани на тильній поверхні 3-го пальця правої кисті, крововиливу з раною на долонній поверхні правої кисті, крововиливу на передній поверхні правого колінного суглобу, крововиливу на заднє-внутрішній поверхні лівої гомілки та крововиливу на передній поверхні лівого стегна, за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті не перебувають.
Смерть ОСОБА_41 ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від масивної внутрішньої кровотечі, яка виникла внаслідок закритої тупої травми грудної клітки у вигляді множинних переломів ребер та розривів обох легень.
ОСОБА_42 , пасажирка мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримала тілесні ушкодження у вигляді:
- тупої травми грудної клітини, живота: саден грудної клітини, множинних переломів ребер, забою легень, розчавлення правої долі печінки, розриву серцевої сорочки, стінки правого передсердя, розриву міжхребцевого з'єднання між 1 та 2 грудними хребцями з зміщенням хребців та розривом спинного мозку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті;
-саден обличчя та саден по передньо-зовнішній поверхні правого стегна та правої гомілки, крововиливу правого колінного суглобу які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті не перебувають.
Смерть ОСОБА_43 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від тупої травма грудної клітини, живота у вигляді множинних переломів ребер, розриву стінки правого передсердя, розчавленням правої долі печінки, перелому грудного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку.
ОСОБА_44 , пасажирка мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримала тілесні ушкодження у вигляді:
-тупої травми грудної клітини, живота: множинних двобічних переломів ребер, розриву стінки грудного відділу аорти, забою легень, розривів правої долі печінки з внутрішньо кровотечею, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті;
-крововиливів спинки носа та навколоочних ділянок, крововиливів по передній поверхні правої та лівої гомілок в середній третині, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_45 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від тупої травми грудної клітини, живота у вигляді, множинних переломів ребер, розриву стінки аорти в грудному відділі, забою легень, розривів печінки з розвитком внутрішньої крововтрати.
ОСОБА_46 , пасажирка мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримала тілесні ушкодження у вигляді:
- крововиливу та розриву нижньої долі лівої легені, множинних переломів ребер та розміжчення селезінки, які за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті;
- садна на лобній ділянці зліва, садна на спинці носа зліва, крововиливу з садном на зовнішній поверхні правого плеча, крововиливу з садном на зовнішній поверхні правого зап'ястя, множинних крововиливів на переднє-внутрішній поверхні лівого стегна та крововиливів на передній поверхні правої та лівої гомілки, які за своїм характером, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в прямому причинному зв'язку з настання її смерті не перебувають.
Смерть ОСОБА_47 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці дорожньо-транспортної пригоди від масивної внутрішньої кровотечі, яка виникла внаслідок закритої тупої травми грудної клітки та черевної порожнини у вигляді множинних двосторонніх переломів ребер, розриву лівої легені та розміжчення селезінки.
ОСОБА_48 , пасажирка мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримала тілесні ушкодження у вигляді:
- закритої черепно-мозкової травми (забій речовини головного мозку скроневої долі правої півкулі) та хребта (перелом 4-5го грудних хребців із стисненням спинного мозку), які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що у клінічному перебігу викликають загрозливі для життя явища та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням її смерті;
- закритої тупої травми грудної клітини (переломи 6-10 ребер по біля-хребтовій лінії зліва) та закритого перелому кісток правого передпліччя, розриву брижейки сигмоподібної кишки, які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що в причинному зв'язку із настанням її смерті не перебувають.
Смерть ОСОБА_48 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09.30 год. у реанімаційному відділенні КНП «Хмельницька обласна лікарня» ХОР від поєднаної травми голови (забій речовини головного мозку скроневої долі правої півкулі) та хребта (перелом 4-5го грудних хребців із стисненням спинного мозку), якій їй заподіяно у даній ДТП.
ОСОБА_49 , пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді:
-дифузного аксонального ушкодження та субарахноїдальних крововиливів потиличних часток головного мозку, саден та крововиливів обличчя, які за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння та у клінічному перебігу (спричинили кому порушення дихання, набряк мозку) є тяжкими тілесними ушкодженнями, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті;
-переломів дна правої кульшової западини, правих лобкової та сідничної кісток, садна передньої поверхні правого колінного суглобу, закритих переломів лівих велико- та малогомілкової кісток, садна та крововиливу в м'яких тканинах передньої поверхні лівої гомілки, які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в прямому причинно- наслідковому зв'язку з настанням його смерті не перебувають;
-саден тильної поверхні правої кисті, передніх поверхонь лівого колінного суглобу та правої гомілки, які є легкими тілесними ушкодженнями, в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настання його смерті не перебувають;
-переломів 3-9 ребер по лівій середній пахвовій лінії, крововиливу в м'яких тканинах лівої бокової поверхні грудної клітки, розриву капсули селезінки та гемоперитонеум, які в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті не перебувають.
Смерть ОСОБА_50 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 07.30 год. у реанімаційному відділенні КНП «Хмельницька обласна лікарні» ХОР від тілесних ушкоджень отриманих у даній ДТП, а саме внутрішньочерепної травми у вигляді дифузного аксонального ушкодження головного мозку (множинні внутрішньомозкові крововиливи), субарахноїдальних крововиливів (крововиливи під м'якими мозковими оболонками) потиличних часток головного мозку, саден та крововиливів обличчя, перебіг якої супроводжувався порушеннями дихання, тривалою комою, лежачим нерухомим положенням тіла та ускладнився розвитком двобічної гіпостатичної нижньочасткової пневмонії з абсцедуванням, правобічним піопневмотораксом (накопичення гною і повітря в правій плевральній порожнині) та набряком головного мозку.
Розвитку набряку головного мозку, а відповідно й настанню смерті ОСОБА_50 , сприяв гострий післяопераційний панкреатит, що розвинувся після видалення селезінки у Волочиській багатопрофільній лікарні з приводу розриву її капсули.
ОСОБА_51 , пасажирка мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травма грудної клітки, грудного відділу хребта, черева, що супроводжувалась переломами ребер 9-го справа по лопаточній лінії; 2,3,5 зліва по передній підпахвинній лінії, компресійно-уламковим переломом тіла 4-го грудного хребця із стенозом та гематомієлією спинно-мозкового каналу на даному рівні, розривом печінки та відривом жовчного міхура, ускладнилось розвитком поліорганної недостатності, набряком речовини головного мозку, обумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, припинення функції ЦНС, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_5 о 05.15 год. у реанімаційному відділенні КНП «Закарпатська обласна лікарня ім. А. Новака».
ОСОБА_52 , пасажирка мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримала тілесні ушкодження у вигляді:
-субарахноїдального крововиливу, переломів всіх ребер, підшкірної емфіземи та лівобічного гемопневмотораксу, які за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю;
-переломів кісток лівого передпліччя та обох стегнових кісток, які за своїм характером є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Малолітній ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 , пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді:
-переломів кісток лівої гомілки, які за своїм характером, є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я;
-підокісного перелому ліктьової кістки, який за своїм характером, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_27 , пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- переломів кісток лівої гомілки, які за своїм характером, є тілесними ушкодженням середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я;
- струсу головного мозку, за своїм характером відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_53 , пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- перелому правої плечової кістки, який за своїм характером є тілесним ушкодженням середньої тяжкості, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;
- перелому кісток спинки носа, рани на лобній ділянці зліва, струсу головного мозку та крововиливів в обох навколоочних ділянках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_54 , пасажирка мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримала тілесні ушкодження у вигляді верхнє-заднього вивиху головки правого стегна та переломів нижньої третини обох кісток правої гомілки, які за своїм характером є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
ОСОБА_28 , пасажир мікроавтобуса «Mercedes-Benz», отримав тілесні ушкодження у вигляді рани на лобній ділянці зліва, розриву зовнішнього кута лівого ока, припухлості м'яких тканин та крововиливу в лівій навколоочній ділянці, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями водій ОСОБА_9 порушив вимоги п.п. 2.3. (б), 10.1., 1.1. (горизонтальна розмітка) Правил, зміст яких полягає в наступному:
- п. 2.3(б). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 10.1.Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- горизонтальна розмітка: 1.1. (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;
- лінії 1.1. і 1.3. перетинати забороняється.
Порушення водієм ОСОБА_9 вищевказаних вимог Правил знаходяться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - заподіянням смерті водію мікроавтобуса «Mercedes-Benz» ОСОБА_23 та пасажирам даного транспортного засобу: ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_44 , ОСОБА_59 , ОСОБА_48 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , а також спричиненням тілесних ушкоджень пасажирам мікроавтобуса «Mercedes-Benz»: ОСОБА_52 - тяжких тілесних ушкоджень, малолітньому ОСОБА_62 , ОСОБА_27 , ОСОБА_63 , ОСОБА_54 - середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ОСОБА_28 - легких тілесних ушкоджень, завдання механічних пошкоджень транспортним засобам «SЕTRA» та «Mercedes-Benz».
Таким чином, своїми діями, які полягають у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_23 , ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_64 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_50 , ОСОБА_65 , а також заподіяло тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_52 , середньої тяжкості тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_62 , ОСОБА_27 , ОСОБА_63 , ОСОБА_54 , легкі тілесні ушкодження ОСОБА_28 , ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду, представник цивільного відповідача - директор Хмельницької ОД ПАТ «НАСК «Оранта»» ОСОБА_66 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок Волочиського районного суду від 24 січня 2025 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_22 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» щодо стягнення страхового відшкодування та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_22 відмовити.
В решті вирок залишити без змін.
Свої вимоги аргументує тим, що висновки суду першої інстанції є помилковими, суд застосував законодавство, яке не підлягає застосуванню у правовідносинах, що склалися.
Вказує, що Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» не є цивільним відповідачем по справі № 671/1257/22 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.3 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні №12022240000000102 від 16.03.2022 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_22 не підлягають до задоволення. Проте суд помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вважає, що позивачу ОСОБА_22 необхідно звернутись до Страховика ПрАТ СК «ВУСО» з позовними вимогами, які випливають із положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник цивільного відповідача ПрАТ СК «ВУСО» - адвокат ОСОБА_11 в своїй апеляційній скарзі просить вирок в частині цивільних позовів до ПрАТ страхова компанія «ВУСО» про стягнення:
- на користь ОСОБА_16 260 000,00 грн. та ОСОБА_15 56468,96 грн. страхового відшкодування поза лімітом полісу №2070411499 від 30.11.2021 в загальному розмірі 316 468,96 грн.;
- на користь ОСОБА_21 страхового відшкодування - витрат на поховання 16 435,00 грн.;
- на користь ОСОБА_67 страхового відшкодування - витрат на поховання 17 120,00 грн.;
- на користь ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (доньок ОСОБА_13 ) страхового відшкодування - витрат на поховання 25 220,00 грн.;
- на користь ОСОБА_34 страхового відшкодування моральної шкоди 19000 грн., а також про залишення цивільного позову без розгляду ОСОБА_33 щодо стягнення зі страховика 78000,00 моральної шкоди та 13460,00 грн. витрат на поховання, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Вирок в іншій частині вирішення цивільних позовів до ПрАТ СК «ВУСО» залишити без змін.
Свої вимоги аргументує тим, що вирок суду в частині вирішення цивільних позовів потерпілих є незаконним, необґрунтованим, невмотивованим і прямо порушує вимоги кримінального процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню в цій частині.
Вказує, що суд першої інстанції, ігноруючи законодавчі обмеження відповідальності страховика щодо розміру страхового відшкодування в сумі 260 000,00 грн., стягнув на підставі полісу № 2070411499 від 30.11.2021 на користь малолітнього ОСОБА_16 260 000,00 грн. матеріальної шкоди та ОСОБА_15 17468,96 грн. матеріальної шкоди та 39000,00 грн. моральної шкоди, а всього 56 468,96 грн., що в загальному розмірі становить 316 468,96 грн., що є поза розміром страхових сум, передбачених ст.9 Закону №1961, полісу, та не відповідає висновкам Верховного Суду.
Стверджує, що, ухвалюючи рішення, суд не обґрунтував у вироці на яких доказах він прийняв рішення про стягнення зі страховика на користь ОСОБА_15 17 468,96 грн. витрат на поховання, не звернув увагу на заперечення представника ПрАТ СК «ВУСО», які викладено у відзиві, що такі докази на поховання не ґрунтуються на вимогах п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-IV і не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами про такі витрати.
Щодо незаконності вирішення цивільного позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ВУСО» на користь ОСОБА_21 матеріальної шкоди 16435,00 грн. на підставі полісу № 2070411499 від 30.11.2021. Ухвалюючи рішення про стягнення зі страховика на користь позивачки 16 435,00 грн. витрат на поховання, суд не дотримався процесуальних норм, на надав оцінки доводам представника ПрАТ СК «ВУСО» про те, що вимоги позивачки не ґрунтуються на вимогах п. 27.4 ст. 27 Закону № 1961-IV і не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами про такі витрати.
Що стосується незаконності вирішення цивільного позову ОСОБА_20 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ВУСО» на користь ОСОБА_20 17120,00 грн. матеріальної шкоди на підставі полісу № 2070411499 від 30.11.2021, вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням представника про відсутність доказів про витрати на поховання, які б відповідали ст.ст. 85, 86 КПК України.
Щодо незаконності вирішення цивільного позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» в частині стягнення на користь ОСОБА_34 19 000,00 грн. моральної шкоди на підставі полісу № 2070411499 від 30.11.2021, вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на незаконність вимог до страховика, зокрема стягнення моральної шкоди 19 000,00 грн. у зв'язку з лікуванням, що не відповідає приписам ст. ст. 24, 26-1, Закону № 1961-IV.
Зазначає, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Таким чином, розмір належного страхового відшкодування моральної шкоди зі страховика складає: 1300,00 * 5% = 65 грн. здоров'ю (ст. 26-1 Закону № 1961-ІУ).
Щодо стосується незаконності вирішення цивільного позову ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , доньок загиблої ОСОБА_47 , в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_13 25 220,00 грн майнової шкоди на підставі полісу № 2070411499 від 30.11.2021, вказує, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення витрат на поховання на користь ОСОБА_13 в розмірі 25 220,00 грн., не обґрунтував таке стягнення та не зазначив, які докази прийняті судом, як належні та допустимі.
Також відсутні відомості та належні докази про вид діяльності ФОП ОСОБА_68 і що він має право надавати ритуальні послуги. Матеріали справи не містять доказів про наявність у нього такого виду діяльності, як ритуальна справа і можливості надавати таки ритуальні послуги.
Щодо незаконності вирішення цивільного позову щодо стягнення з ПРАТ СК ВУСО на користь ОСОБА_33 78 000,00 грн. моральної шкоди та 13 460,00 грн. витрат на поховання, в частині залишення позовних вимог без розгляду на підставі полісу № 2070411499 від 30.11.2021, зазначає, що, ухвалюючи вирок про залишення позовних вимог без розгляду, суд обґрунтував це тим, що вимоги потерпілої ОСОБА_69 про стягнення з ПРAT «Страхова компанія «ВУСО» моральної шкоди у розмірі 78 000,00 грн. підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачкою не залучено ПРАТ «Страхова компанія «ВУСО» в якості відповідача, що не відповідає кримінальному процесуальному законодавству та обставинам справи.
Відповідно до ч.2 ст.61 КПК України права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду, про стягнення зі страховика на користь позивачки.
Прийняття та долучення до матеріалів справи цивільного позову свідчить про наявність у цивільної позивачки ОСОБА_69 обов'язків та права на вирішення її цивільного позову.
Вважає, що вирок в частинні означених цивільних позовів ухвалений з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства є немотивованим та не відповідає ст. 370 КПК України.
Представник потерпілої ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_17 просить вирок суду в частині відмови у позовних вимогах ОСОБА_15 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Свої вимоги аргументує тим, що вирок є незаконним і необґрунтованим в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_15 , а тому просить його у цій частині скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність.
Вказує, що судом не взято до уваги вимоги ст.410 КПК України, згідно з якою неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Також, на думку представника, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а саме докази фактичного допуску обвинуваченого до трудової діяльності.
Стверджує, що в ситуації, яка виникла, ініціатором рейсу та працедавцем виступав саме перевізник ОСОБА_26 . Цивільний відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_26 у судові засідання жодного разу не з'явився, не надав суду жодних пояснень, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Наявність трудових відносин між володільцем та особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки має підтверджуватись відповідними доказами, зокрема документами про наявність трудових відносин тощо.
Звертає увагу на те, що суд, відмовляючи у задоволенні цивільного позову в частині стягнення відшкодування з ФОП ОСОБА_26 , вказує на недоведеність факту перебування обвинуваченого ОСОБА_9 у трудових відносинах із ОСОБА_26 . Разом з тим, суд вказує, що жоден із цивільних позивачів, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що ОСОБА_9 , який керував транспортним засобом і вчинив ДТП, перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_26 і виконував свої службові обов'язки водія, тобто доказів, які б давали суду підстави покласти обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди на роботодавця в силу положень частини першої статті 1172 ЦК України.
Проте, той факт, що обвинувачений ОСОБА_9 станом на 16.03.2022 перебував у трудових відносинах із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_26 підтверджується рядом доказів, в тому числі, і поясненнями самого ОСОБА_9 .
Враховуючи вищенаведене, суд, на думку представника, неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 потерпілій ОСОБА_15 в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 422000,00 грн.
Представник потерпілого ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_17 просить вирок в частині відмови у позовних вимогах ОСОБА_16 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства з аналогічних підстав, які викладені в апеляційній скарзі в інтересах потерпілої ОСОБА_15 .
Представник цивільних позивачів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_70 просить вирок змінити в частині цивільних позовів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Свої вимоги аргументує тим, що вирок суду в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_12 та ОСОБА_71 щодо стягнення моральної шкоди не відповідає встановленим обставинам кримінального провадження.
Вказує, що, всупереч мотивувальній частині вироку, в резолютивній частині суд зазначив лише про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по 461 000, 00 грн. моральної шкоди. Про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_12 та ОСОБА_13 моральної шкоди у розмірі по 39 000, 00 грн. кожній, суд нічого не зазначив.
Зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_72 , будучи пасажиром мікроавтобуса «MERSEDES BENZ SPRINTER 316 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди. В результаті таких протиправних дій, її донькам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 заподіяна значна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та нервових переживаннях, пов'язаних зі смертю матері. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 оцінили заподіяні їм моральні страждання, пов'язані з загибеллю матері, по 500 000, 00 грн. кожній.
Стверджує, що загальний розмір страхової виплати на відшкодування моральної шкоди визначений на дату дорожньо-транспортної пригоди становить 78 000, 00 грн. (6500, 00x12). Право на отримання страхової виплати на відшкодування моральної шкоди в зв'язку з смертю матері мають доньки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу - «SЕTRA S 317» р.н. НОМЕР_3 (далі - «SЕTRA») була застрахована згідно полісу № 207041499 в приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО». Розмір страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілого встановлений у сумі 260 000, 00 грн.
Вважає, що, враховуючи вимоги чинного законодавства, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» підлягає відшкодуванню за рахунок страхової виплати моральна шкода у розмірі по 39000, 00 грн. (78 000, 00 / 2) кожній з позивачів, різниця між завданою моральною шкодою та страховою виплатою у розмірі по 461 000, 00 грн. (500 000, 00 - 39 000, 00) кожній підлягає відшкодуванню ОСОБА_9 в порядку ст. 194 ЦК України.
Обвинувачений ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі просить вирок змінити, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнити його від відбування покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі ч.2 ст.75 КК України, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч. 1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України (періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання і не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації).
Свої вимоги аргументує неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Суд першої інстанції зазначив у вироку обставини, які характеризують його особу, але при прийняті рішення не надав їм належної оцінки, жодної не визнав в якості пом'якшуючої. Ніяким чином не вплинуло на призначення покарання те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, на утриманні в нього перебуває дружина, позитивно характеризується по місцю проживання, дружина потребує постійного догляду, він також потребує лікування та нагляду лікаря, розкаюється у трагедії, що трапилася. Також судом першої інстанції не враховано обставин, що пом'якшують покарання, визнання вини в повному обсязі, щире каяття, активне сприяння слідству у розкритті злочину.
Стверджує, що безпідставно судом критично не оцінений висновок органу пробацїї, відповідно до якого ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені як середні, оскільки вони виходили виключно з тяжкості наслідків, без аналізу всіх обставин та його характеристик.
В запереченні на апеляційну скаргу представник потерпілих ОСОБА_17 просить апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Вусо» ОСОБА_11 в частині вимог щодо цивільного позову ОСОБА_15 залишити без задоволення, а вирок в частині цивільного позову ОСОБА_15 до ПрАТ «Страхова компанія «Вусо» залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Доведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, правильність кваліфікації його дії, за викладених у вироку обставинах, ґрунтується на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах, які не заперечуються самим обвинуваченим, та ніким не оспорюються.
В той же час, перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, а саме пом'якшення обвинуваченому покарання з врахуванням положень ст.75 КК України, оскільки основне покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, належним чином судом мотивоване, з врахуванням вимог ст.65 КК України та роз'яснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами, внесеними Постановами № 18 від 10 грудня 2004 року і № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Зокрема, суд першої інстанції, обираючи вид та міру основного покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , врахував конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, грубе порушення ПДР, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, наслідки, які настали, а саме (смерть десяти потерпілих та заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості ще шести потерпілим), вік обвинуваченого, який є пенсіонером, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, але за місцем проживання перебував під динамічним наглядом у лікаря терапевта, як такий, що потребує постійного медикаментозного лікування, а також прийняв до уваги висновок органу пробації, відповідно до якого ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені як середні, та призначив покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Судом при призначенні покарання також враховано відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, особу обвинуваченого, в тому числі його стан здоров'я, що дало підстави для призначення йому покарання в межах строку, передбаченого санкцією закону, за яким його засуджено.
Положеннями ст.75 КК України передбачено можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Із системного аналізу вимог закону України про кримінальну відповідальність слідує, що, окрім вирішення питання про призначення певного виду та розміру покарання, суду потрібно встановити достатню підставу для звільнення від його відбування з випробуванням, в тому числі, залежно від обставин справи, належним чином вмотивувавши рішення про застосування ст.75 КК України.
Загальні засади призначення покарання, визначені ст.65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду й розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані в сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Приймаючи до уваги сукупність наведених обставин, колегія суддів не має сумнівів у тому, що визначена ОСОБА_9 форма відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства є співмірною протиправному діянню, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, що забезпечить виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Натомість стороною захисту не наведено переконливих доводів на обґрунтування того, що призначене ОСОБА_9 покарання є неправильним, явно несправедливим через його суворість, та того, що саме застосування до нього інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням забезпечить його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Доводи сторони захисту про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання у зв'язку із значним погіршенням його стану здоров'я, є безпідставними, оскільки при встановленні під час відбування ОСОБА_9 покарання погіршення стану його здоров'я з визнанням, що його хвороби є тяжкими і перешкоджають відбуванню покарання, не виключається можливість застосування щодо нього звільнення від відбування покарання в порядку ст. 537 КПК України.
Відповідно до ст.84 КК України особа, яка захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена судом від покарання або від його подальшого відбування в порядку, передбаченому статтями 537, 539 КПК України.
Медичний огляд засуджених до позбавлення волі проводять лікарсько-консультативні комісії закладів охорони здоров'я, з урахуванням результатів якого комісія складає висновок про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, яке є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від відбування покарання.
Стосовно вирішення судом цивільних позовів про відшкодування майнової та моральної шкоди, то вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства, оскільки рішення суду належним чином не мотивоване, а тому перевірити його правильність апеляційною інстанцією не можливо.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, потерпілим заподіяно матеріальну та моральну шкоду.
З метою відшкодування цієї шкоди потерпілі звернулися до ПрАТ СК «ВУСО», ПАТ «НАСК «Оранта», ТОВ «С.М.І.Т», ФОП Осипи з цивільними позовами в межах кримінального провадження.
Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
При вирішенні цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року зі змінами «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладення на засудженого обв'язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов, а в резолютивній частині повинно бути зазначено рішення про цивільний позов, однак ці вимоги кримінального процесуального законодавства місцевим судом дотримані не були, а тому вирок в частині вирішення питання цивільних позовів підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Місцевий суд при розгляді цивільних позовів у межах кримінального провадження не врахував предмет спору, не встановив у повному обсязі всі фактичні обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, не надав належної оцінки доводам та запереченням сторін у зв'язку із чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального та цивільного законодавства, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке не відповідає засадам змагальності, повноти та всебічності судового розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
В ході розгляду кримінального провадження потерпілі наголошували, що між ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_26 існують трудові відносини, а тому відповідальність в частині відшкодування позовних вимог має бути солідарною. Такої ж позиції потерпілі притримуються і в апеляційних скаргах та з цих підстав вважають, що цивільний позов розв'язаний судом не правильно.
Судом першої інстанції за результатами кримінального провадження встановлено, що в момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 керував належним ФОП ОСОБА_26 автомобілем. При цьому у судовому засіданні обвинувачений та представник ФОП ОСОБА_26 заперечували наявність між ними трудових відносин. У свою чергу потерпілими не надано ніяких доказів на підтвердження вказаного факту.
Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що питання про відшкодування заподіяної шкоди потерпілим має вирішуватись виключно в межах відповідальності обвинуваченого ОСОБА_9 .
Однак, місцевим судом не надано оцінки тому, що ОСОБА_9 під час його допиту на стадії досудового розслідування вказував, що працював у ФОП ОСОБА_26 за трудовим договором, виконував функції водія.
При цьому, судова колегія враховує, що суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст.615 КПК України, однак суд не може ігнорувати чи залишити без оцінки ту обставину, що показання обвинуваченого щодо характеру правовідносин істотно відрізняються від тих, які останній надавав в ході судового провадження.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на очевидну суперечність у показаннях ОСОБА_9 щодо важливої обставини справи і не пояснив у вироку, чим зумовлена така істотна зміна показань.
Заслуговує на увагу і те, що пасажири рейсу оплачували послуги перевезення, дохід від якого отримував саме ФОП ОСОБА_26 , а не безпосередньо обвинувачений ОСОБА_9 .
Враховуючи наведене, місцевий суд передчасно відмовив у задоволенні позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 , належним чином не обґрунтував своє рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для визначення характеру правовідносин, порушивши норми матеріального та процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі ст.84 КК України залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника цивільних відповідачів - директора Хмельницької ОД ПАТ «НАСК «Оранта»» ОСОБА_10 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника цивільних позивачів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника ПрАТ СК «ВУСО» - адвоката ОСОБА_73 задовольнити.
Апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 задовольнити.
Вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2025 року щодо ОСОБА_9 в частині вирішення цивільних позовів:
-за позовом ОСОБА_22 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «С.М.І.Т.» про стягнення страхового відшкодування;
-за позовами потерпілих ОСОБА_15 та адвоката ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_16 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_26 та ПрАТ СК «ВУСО»;
-за позовами потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до ПрАТ СК «ВУСО»;
-за позовом ОСОБА_21 до ПрАТ СК «ВУСО»;
-за позовом ОСОБА_34 до ПрАТ СК «ВУСО»;
-за позовом ОСОБА_20 до ПрАТ СК «ВУСО»;
-за позовом ОСОБА_33 до ПрАТ СК «ВУСО»,
скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала про скасування вироку в частині цивільних позовів та призначення нового судового розгляду цих позовів в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції оскарженню не підлягає.
Ухвала в іншій частині може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_74 ОСОБА_3