Справа №443/2169/25
Провадження №3/443/33/26
іменем України
13 січня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 05.12.2025 о 21 год 19 хв у м. Ходорів, вул. Вячеслава Чорновола, 8 керував транспортним засобом - мотоциклом МТ 125-2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер», результат 1,33 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, в обґрунтування якого покликаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом в даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви в суду. Обставини, викладені у протоколі, не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, як вбачається доданого до вказаного вище протоколу копії відеозапису, на якому зафіксовані події, що мали місце 05 грудня 2025 року в м.Ходорові Стрийського району Львівської області по вул.Чорновола в період часу із 21:11:32 по 21:55:34, на ньому перш за все не зафіксовано факту зупинки чи руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також не зафіксовано, що він вчиняв дії з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Також, як вбачається із вказаного відео, що поліцейський, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та отримання його результату, який склав 1,33 %, не з'ясував у ОСОБА_1 його ставлення до цього результату, а зразу повідомив йому про те, що щодо нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, належним чином не роз'яснивши йому право пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я. Такі дії поліцейського є порушенням вимог ч.3 ст.266 КУпАП та п.7 розділу І Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції Рапорт слід розцінити критично, оскільки даний документ є внутрішнім службовим документом та не може слугувати беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень за відсутності інших доказів. Наявність у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «З результатом згоден» підпису особи не є доказами, що відповідають критерію достатності задля визнання доведеним інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки провина особи має бути доведена належними, допустимими і достовірними доказами, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку.
З огляду на викладене, беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності цієї особи.
Суд, вивчивши наведені захисником у клопотанні аргументи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Підпунктом «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №532796 від 05.12.2025, згідно з яким ОСОБА_1 05.12.2025 о 21 год 19 хв у м. Ходорів, вул. Вячеслава Чорновола, 8 керував транспортним засобом - мотоциклом у стані алкогольного сп'яніння (а.с.3);
тестом «Drager Alcotest №6810» від 05.12.2025, яким встановлено результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння - 1,33% (а.с.3);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, проведення йому огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу «Alcotest №6810», результат цього огляду - 1,33% та висловлення згоди ОСОБА_1 з результатом огляду шляхом проставлення у відповідній графі акту особистого підпису (а.с.6);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявленням стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.12.2025, у якому зазначено заклад охорони здоров'я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме Ходорівська міська лікарня, виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду у цьому закладі та складання протоколу №532796 (а.с.5);
рапортом від 05.12.2025, яким повідомлено т.в.о. начальника ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про отримання інформації щодо особи, який у м. Ходорові по вул. Чорновола їздить мотоциклом з порушенням ПДР, виявлення цього водія та встановлення перебування його у стані алкогольного сп'яніння (а.с.8);
долученими до матеріалів справи відеозаписами на носіях інформації (компакт-дисках), які узгоджується з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами та з іншими матеріалами справи, і в яких зафіксовано, зокрема, обставини виявлення ОСОБА_1 , який перебував за кермом мотоцикла у мотошоломі, проходження ним на вимогу поліцейського огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, отримання результату огляду - 1,33 % та відсутність заперечень щодо отриманого результату (а.с.9).
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості.
Аргументи захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом є необґрунтованими та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
Так, хоча на відеозаписі з відеореєстратора безпосередній момент руху ОСОБА_1 на мотоциклі не зафіксований, на вказаному відеозаписі чітко зафіксовано, що він перебуває на мотоциклі, сидить у положенні водія, тримає руки на кермі, перебуває у мотошоломі, що за звичайних умов характерно саме для особи, яка керує транспортним засобом.
Крім того, місце виявлення особи є неосвітленим, поблизу відсутні інші особи, а також житлові будинки чи інші об'єкти, що могли б свідчити про перебування мотоцикла у стані стоянки або про можливість керування мотоциклом іншою особою. Зазначені обставини у своїй сукупності виключають випадкове перебування особи на мотоциклі без факту його попереднього керування.
Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування мотоциклом, що узгоджується з дослідженими судом доказами та не суперечить зафіксованій на відеозаписі обстановці.
Таким чином, відсутність на відеозаписі безпосередньо зафіксованого моменту керування особою транспортним засобом не є безумовною підставою для висновку про недоведеність факту керування, оскільки такий факт може підтверджуватися сукупністю інших обставин, зокрема характером поведінки особи, її положенням відносно транспортного засобу, обстановкою місця події, а також поясненнями самої особи.
Аргументи захисника про порушення поліцейськими порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого статтею 266 КУпАП, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Системний аналіз частини третьої статті 266 КУпАП, пункту 7 розділу І та пункту 9 розділу ІІ відповідного Порядку дає підстави дійти висновку, що законодавець поклав на поліцейських обов'язок забезпечити доставлення водія до найближчого закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння лише у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з результатами такого огляду. Водночас норми закону не покладають на поліцейських обов'язку роз'яснювати водієві можливість проходження огляду у закладі охорони здоров'я у випадку, якщо він погоджується з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу.
З поведінки ОСОБА_1 на місці зупинки (виявлення) транспортного засобу після проведення йому огляду на стан алкогольного сп'яніння вбачається, що він не заперечував проти отриманого результату огляду - 1,33% та не висловлював жодних зауважень або заперечень щодо процедури його проведення.
За наведених обставин, суд доходить переконання, що поліцейськими у повному обсязі дотримано порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, передбачений статтею 266 КУпАП, а доводи сторони захисту про наявність порушення зазначеного порядку є необґрунтованими.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що у своїй сукупності безпосередньо досліджені судом зазначені вище докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин суду не надано.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд зазначає, з урахуванням приписів частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху судом не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів