Справа № 461/8880/25
Провадження № 2/461/410/26
про закриття провадження у справі
13.01.2026 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»
(79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; ЄДРПОУ: 05506460)
до
ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості за надані послуги,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом
Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, з підстав наведених у позовній заяві.
У прохальній частині позовної заяви, сторона просило суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги в розмірі 12036, 64 грн судові витрати по справі в розмірі 3028 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Протокольною ухвалою від 10.12.2025 замінено первісного позивача ОСОБА_2 на належного ОСОБА_1
13.01.2026 представником позивача ОСОБА_3 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, відповідно до змісту якого, представник вказує, що відповідачем в добровільному порядку відшкодовано суму заборгованості. Відтак, представник позивача просить закрити провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, та повернути сплачений судовий збір.
13.01.2026 представник відповідача ОСОБА_4 подала клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на те, що позивач ініціює питання про закриття провадження у справі, тобто наведене питання не погіршує становище відповідача, суд не вбачає перешкод для розгляду відповідного клопотання у судовому засіданні за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Статтею 121 ЦПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1-4 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення клопотання по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на наведені положення закону, а також зважаючи на забезпечення судом можливості належним чином реалізувати свої права, зокрема на подачу заяв, доказів і клопотань, перешкод для розгляду справи не встановлено.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, у зв'язку з дотриманням встановленої процесуальним законодавством процедури оповіщення відповідача та його представника про розгляд справи, суд прийшов до висновку, що розгляд справи, у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Виходячи з необхідності дотримання розумних строків під час провадження у справі, зважаючи на вищенаведені доводи та мотиви, суд приходить до висновку, що обставин які перешкоджають розгляду клопотання про закриття провадження, зокрема внаслідок неявки учасників процесу, не встановлено.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону,
яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Дослідивши надані суду докази, всебічно з'ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи стосовно обґрунтованості заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. В частині другій цієї статті вказано, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 зроблено висновок про те, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Зі змісту заяви представника позивача від 13.01.2026 слідує, що між сторонами станом на час розгляду вказаного клопотання відсутній предмет спору.
Виходячи з наведених вище обставин справи, а також зазначених доводів та мотивів, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення заяви представника позивача та закриття провадження у справі.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, сплачений судовий збір слід повернути позивачу.
Керуючись ст. 206, 255 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_3 задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - закрити, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Повернути Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» сплачений судовий збір у сумі 3028 грн 00 коп., сплаченого згідно платіжної інструкції №21462 від 01.10.2025, (код платника 05506460, рахунок платника UA813510050000026000341659001).
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У задоволенні заяви представника позивача щодо відшкодування витрат на оплату правової допомоги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13.01.2026 року.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький