Справа № 461/2035/25
Провадження № 1-кп/461/194/26
Іменем України
12.01.2026 року. м. Львів
Галицький районний суду м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9
(в режимі відеоконференції),
заставодавця ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клоптання захисника ОСОБА_7 , який дії в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави у кримінальному провадженні №62025140120000324 від 12.02.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України,-
В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження №62025140120000324 від 12.02.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, в частині зменшення розміру застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складало 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, шляхом зменшення розміру застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що строк дії ухвали суду від 04.08.2025 року закінчився 04.10.2024 року, а клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у визначений законом строк не надходило і дію запобіжного заходу та обов'язків, які передбачено ч. 5 ст. 194 КПК України, не продовжено, у сторони захисту виникають підстави для перегляду розміру застави, як запобіжного заходу, а тому утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати своє право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.
Прокурор ОСОБА_11 у судовому засіданні проти клопотання заперечив.
Представник потерпілого ОСОБА_9 у судовому засіданні при вирішення питання про зменшення розміру застави поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні клопотання підтримала повністю.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 у судовому засіданні клопотання підтримали повністю.
Заставодавець ОСОБА_10 у судовому засіданні клопотання захисника підтримав повністю.
Суд, заслухавши доводи прокурора, представника потерпілого, захисників, обвинувачених, заставодавця, дослідивши клопотання про зменшення розміру застави, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень
20 вересня 2024 року, ОСОБА_10 була внесена застава за ОСОБА_5 , що підтверджується Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №32941
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до сулу речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру застави, сторона захисту вказує, що на утримання останнього знаходиться донька ОСОБА_13 , яка відповідно до Договору про навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького СК №034/2024 від 16 серпня 2024 року навчається на платній основі.
Так, згідно з Договором №С69/24 про надання платної освітньої послуги від 21 серпня 2024 року передбачено надання освітньої послуги з 01.09.2024 року по 30.06.2029 року на загальну суму 366 321 (триста шістдесят шість тисяч триста двадцять одна) гривня.
Окрім того, батько ОСОБА_5 - ОСОБА_14 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсіонером по інвалідності 2 групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та потребує не лише фізичного але й матеріального догляду та допомоги.
Також матір ОСОБА_5 - ОСОБА_15 , як і його батько ОСОБА_14 є пенсіонерами та потребують час від часу не лише фізичної але й матеріальної допомоги, оскільки утримання непрацездатних батьків є обов'язком дітей і цей обов'язок встановлено законом. Ненадання такої допомоги негативно впливає не лише на законні обов'язки ОСОБА_5 але й на його морально-психологічний стан, оскільки він поставлений у ситуацію коли самостійно не може надати необхідної та достатньої допомоги як своїй дитині так і своїм батькам. Ці обов'язки фактично перекладаються на плечі його дружини, яка повинна утримувати.
Окрім того, сам ОСОБА_5 з 2020 року хворіє на гіпертонічну хворобу ІІІ ступеня (ризик ІV дуже високий). Мають місце помірно виражені ознаки екстравазальної компресії хребтових артерій. Наявні дегенеративні зміни поперекового відділу хребта. Випинання міжхребцевого диску L-3L4. Протрузії міжхребцевих дисків L4-L5, L5-S1.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, випливає зі змісту ст. 331 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Статтею 203 КПК встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.
З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом'якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
При цьому, судом також враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , належить до тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачає відповідно можливість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке потенційно свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
КПК України не встановлений граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування в порядку, передбаченому законом. При цьому припинення дії обов'язків, покладених ухвалами слідчих суддів на підозрюваного чи обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, що свідчить про ефективність застосованого до нього запобіжного заходу у виді застави.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді застави, оскільки застава у меншому розмірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 176-198, 201, 309, 369-372, 376, 532 КПК, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_7 , який дії в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про зменшення розміру застави - задовольнити частково.
Зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_5 ухвалою Львівського апеляційного суду від 19.09.2024 року.
Визначити суму застави у розмірі 160 450,00 грн., яку можливо внести на депозитний рахунок UA918201720355299001500000757 , код отримувача 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код отримувача (МФО) 820172).
Повернути заставодавцю ОСОБА_10 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) 747 950,00 гривень на розрахунковий рахунок: IBAN: UA788201720355239002000085066, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42262398, код банку отримувача (МФО) 820172.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 13.01.2026 року.
Суддя ОСОБА_1