Справа № 707/2617/25
Провадження № 4-с/461/2/26
Іменем України
08.01.2026 року м. Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
за участю секретаря судового засідання Козака Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни про визнання протиправною дій приватного виконавця, -
ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни щодо списання коштів з рахунку фізичної особи - підприємця у виконавчому провадженні №78462205, та стягнути незаконно списані кошти у сумі 10 728,69 грн.
В обгрунтування скарги покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28.04.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №Е09.00615.009407268 від 02.02.2022 року в сумі 68018,07 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 3028,00 грн. судового збору. У межах виконавчого провадження №78462205, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. було накладено арешт на кошти боржника. Заявник вказує, що зазначен проваження відкрито щодо неї як фізичної особи, однак приватний виконавець стягнув грошові кошти з рахунку ФОП. Просить скаргу задовольнити.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 08.07.2025 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. скеровано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14.07.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 08.09.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області повернуто скаржнику.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.09.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. про визнання протиправними дій приватного виконавця.
20.11.2025 року представником приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. - адвокатом Весеньовим Є.В. скеровано на адресу суду відзив на скаргу, який вмотивований тим, що на підставі заяви стягувача та виконавчого листа виданого Галицьким районним судом м.Львова, 11.06.2025 року у справі №461/1123/25, 26.06.2025 року приватним виконавцем Чупис Т.П. було розпочате примусове виконання рішення суду. На підставі інформації отриманої 26.06.2025 року з Державної фіскальної служби України 27.07.2025 року приватним виконавцем Чупис Т.П. було винесено постанову про арешт коштів боржника. Дана постанова чинна та не оскаржена Ясильківською О.О. у спосіб та порядку визначеному чинним законодавством в порядку ст.449 ЦПК України. Постановою приватного виконавця від 02.07.2025 року, рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Пумб» було визначено як поточний рахунок фізичної особи підприємця-боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Стосовно будь яких інших рахунків боржника, та їх статусу, ніяких заяв від ОСОБА_1 приватному виконавцю Чупис Т.П. не надходило. 23.07.2025 року приватним виконавцем Чупис Т.П. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Дана постанова чинна та не оскаржена Ясильківською О.О. у спосіб та порядку визначеному чинним законодавством в порядку ст.449 ЦПК України Відтак, приватний виконавець, просить скаргу залишити без задоволення.
Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'яивлась, належним чином повідомлялось про час та місце розгляду скарги.
Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. у судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги.
У статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частина 2 статті 450 ЦПК України передбачає, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відтак, оскільки скаржник та призваний виконавець у судове засідання не прибули, та були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали скарги, оцінивши надані докази, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З наведеного положення цивільного процесуального законодавства випливає, що предметом цього судового розгляду є з'ясування, чи діяв державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законодавством України про виконавче провадження, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, та, чи не порушено рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення право чи свободу учасника виконавчого провадження.
Підставою для задоволення скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця за змістом ст. 451 ЦПК України є сукупність таких складових, як встановлена судом неправомірність рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця і порушення права сторони виконавчого провадження цими рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закону) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень судів та рішень інших органів покладається на державних та приватних виконавців.
Частиною 1 ст. 18 Закону пеердбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змісту ч. 1 ст. 26 Закону вбачається, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28.04.2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором №Е09.00615.009407268 від 02.02.2022 року в сумі 68018,07 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 3028,00 грн. судового збору.
11.06.2025 року Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі №461/1123/25.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкакської області від 27.06.2025 року накладено арешт на кошти боржника у межах виконавчого провадження №78462205.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкакської області від 23.07.2025 року закінчено виконавче провадження №78462205, з виконання виконавчого листа у справі №461/1123/25 від 11.06.2025 року
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області від 23.07.2025 року знято арешт з коштів боржника.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до статті 1212 ЦК України, у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
За змістом ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» банк у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, обов'язковою умовою для скасування арешту є надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення.
У вказаному виконавчому провадженні постанова приватного виконавця про накладення арешту від 27.06.2025 року містить застереження для банку про неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
02.07.2025 року, ОСОБА_1 подала приватному виконавцеві заяву в якій сама зазначила, що просить визначити поточний рахунок фізичної особи підприємця - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Постановою приватного виконавця від 02.07.2025 року, рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Пумб» було визначено як поточний рахунок фізичної особи підприємця-боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
За цих обставин у суду немає підстав вважати, що дії приватного виконавця при накладенні арешту на кошти, що містяться на рахунку боржника ОСОБА_1 , який відкрито у АТ КБ «АТ «Пумб», є неправомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2025 року, про арешт коштів боржника від 27.06.2025 року, та закінчення виконавчого провадження від 23.07.2025 року, у судовому порядку Боржником не оскаржувались та такі у встановленому законом порядку не скасовані.
Відтак, приватний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 27 червня 2025 року діяв у межах і спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене, наявні правові підстави набуття коштів, які були чинні, як в момент їх набуття, так і станом на час розгляду скарги.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії приватного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеною та безпідставною.
Будь-яких доказів, які вказували б на порушення приватним виконавцем чинного законодавства прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
в задоволенні скарги ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни про визнання протиправною дій приватного виконавця - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 15 діб з дня отримання копії ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвали виготовлений 12.01.2026 року.
Сторони у справі:
Скаржник:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .)
Суб'єкти оскарження:
Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, офіс 201).
Головуючий суддя Мисько Х.М.