Вирок від 13.01.2026 по справі 636/6739/25

13.01.2026

Справа № 636/6739/25

Провадження 1кп/642/66/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року Холодногірський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

представника потерпілих - ОСОБА_8 ,

потерпілих - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

перекладача - ОСОБА_15 ,

розглянувши у частково закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12024250330000248 від 21.06.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця м. Сердобськ Пензенської області СРСР, ІПН НОМЕР_1 , документований паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 18.04.2019, особистий номер НОМЕР_3 , з середньою технічною освітою, одруженого, військовослужбовець ЗС РФ, командир гранатометного відділення мотострілецької роти загону (Штурмовий) 82 мотострілецького полку 69 мотострілецької дивізії 6 Армії Ленінградського Військового округу ЗС РФ (військова частина НОМЕР_4 ), звання молодший сержант, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності на території РФ у 2017 році за ч. 1 ст. 228 КК РФ та у 2022 році за ч. 2 ст. 162 КК РФ Жовтневим судом м. Новоросійськ, раніше не судимий на території України, має статус військовополоненого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України (в редакції до 24.10.2024), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді командира гранатометного відділення мотострілецької роти загону (Штурмовий) 82 мотострілецького полку 69 мотострілецької дивізії 6 Армії Ленінградського військового округу ЗС РФ (в/ч НОМЕР_4 ), усвідомлюючи існування міжнародного збройного конфлікту та що він діє в його умовах та у зв'язку з ним, 16.06.2024 у денний час доби, більш точний час у ході судового розгляду не встановлено, перебуваючи на території Вовчанського агрегатного заводу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, який перебував під фактичним контролем ЗС РФ, діючи за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що ОСОБА_16 є військовослужбовцем Збройних Сил України, який потрапив у полон та відповідно до статей 4 та 5 Женевської конвенції (III) про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 має статус військовополоненого та перебуває під її захистом, виконав явно злочинний наказ старших командирів з позивними « ОСОБА_17 » та « ОСОБА_18 », матеріали відносно яких виділені в окремі провадження.

Так, діючи у зв'язку з виконанням ОСОБА_16 свого службового обов'язку, з мотивів небажання організовувати належні умови утримання військовополоненого відповідно до вимог Конвенції та прагнучи виконати злочинний наказ командування, ОСОБА_7 умисно вчинив пособництво у жорстокому поводженні з військовополоненим, поєднаному з умисним вбивством, що полягало у: підшукуванні безпосереднього виконавця - військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », матеріали відносно якого виділені в окреме провадження; наданні йому порад щодо місця, способу та часу вчинення злочину; допомозі у конвоюванні потерпілого; забезпеченні контролю за обстановкою та охорони периметру для прикриття дій виконавця злочину.

Унаслідок узгоджених умисних дій групи осіб із числа військовослужбовців ЗС РФ з позивними « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 » та « ОСОБА_19 », вчинених за пособництва ОСОБА_7 , заподіяно смерть військовополоненому - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гранатометнику 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_5 .

16.06.2024, у денний час, точний час в ході судового розгляду не встановлено, у приміщенні контрольно-пропускного пункту, розташованого поряд із чотириповерховою будівлею адміністративного корпусу під умовною назвою «Адмінка» на території заводу, військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », перебуваючи озброєним автоматичною зброєю системи «АК», точна модель та серійні номери в ході судового розгляду не встановлені, умисно здійснив постріл у голову ОСОБА_16 , заподіявши смертельне вогнепальне поранення.

Отже, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб, умисно вчинив пособництво у жорстокому поводженні з військовополоненим Збройних Сил України - ОСОБА_16 , поєднаному з умисним вбивством, у зв'язку з виконанням ним свого службового обов'язку, чим порушив вимоги ст.ст. 3, 4, 13, 14 Женевської конвенції (III) про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Такі дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 , ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України (в редакції до 24.10.2024), тобто пособництво жорстокому поводженню з військовополоненим, поєднаному з умисним вбивством, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді командира гранатометного відділення мотострілецької роти загону (Штурмовий) 82 мотострілецького полку 69 мотострілецької дивізії 6 Армії Ленінградського військового округу ЗС РФ (в/ч НОМЕР_4 ), усвідомлюючи існування міжнародного збройного конфлікту та що він діє в його умовах та у зв'язку з ним, 03.07.2024 у денний час доби, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, перебуваючи на території Вовчанського агрегатного заводу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, який перебував під фактичним контролем ЗС РФ, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 є військовослужбовцями Збройних Сил України, які потрапили у полон та відповідно до статей 4 та 5 Женевської конвенції (III) про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 мають статус військовополонених та перебувають під її захистом, виконав явно злочинний наказ старших командирів з позивними « ОСОБА_18 » та « ОСОБА_17 », матеріали відносно яких виділені в окремі провадження.

Так, діючи, у зв'язку з виконанням ОСОБА_20 та ОСОБА_21 свого службового обов'язку, з мотивів небажання організовувати належні умови утримання військовополонених відповідно до вимог Конвенції та прагнучи виконати злочинний наказ командування, ОСОБА_7 повторно умисно вчинив жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством останніх.

Унаслідок узгоджених умисних дій групи осіб із числа військовослужбовців ЗС РФ з позивними « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_22 », « ОСОБА_23 », матеріали відносно яких виділені в окремі провадження, та ОСОБА_7 , заподіяно смерть військовополоненим - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стрільцю 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_6 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , старшому стрільцю-оператору 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_6 .

03.07.2024, у денний час, точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_7 разом військовослужбовцями ЗС РФ з позивними « ОСОБА_24 », «ОСОБА_115» та «ОСОБА_22», перебуваючи озброєними автоматичною зброєю системи «АК», точні моделі та серійні номери в ході судового розгляду не встановлені, доставили ОСОБА_20 та ОСОБА_21 до господарського приміщення будівлі (водоносна станція) на території Вовчанського агрегатного заводу. Діючи відповідно до попередньо узгодженого плану та розподілу ролей, запропонованих ОСОБА_7 , військовослужбовець «ОСОБА_19» здійснив постріл у голову ОСОБА_20 , а ОСОБА_7 - у голову ОСОБА_21 , заподіявши їм вогнепальні поранення, від яких ті померли на місці. В той час, як військовослужбовців ЗС РФ з позивними « ОСОБА_23 » та «ОСОБА_22» забезпечували контроль за обстановкою та охорону периметру.

Отже, ОСОБА_7 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, умисно вчинив жорстоке поводження з військовополоненими Збройних Сил України - ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , поєднане з умисним вбивством, у зв'язку з виконанням ними свого службового обов'язку, чим порушив вимоги ст.ст. 3, 4, 13, 14 Женевської конвенції (III) про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Такі дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України (в редакції до 24.10.2024), тобто жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні злочинів, визнав у повному обсязі та не оспорюючи фактичних обставин, місця, часу та способу вчинення, про які зазначено в обвинувальному акті з приводу пред'явленого йому обвинувачення.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що у 2006 році поступив до училища ВДВ, звідти на другому курсі був відрахований за бійку і пішов служити до спецназу де продовжив службу. Останній контракт уклав у березні 2024 року. Державний кордон України перетнув у районі митниці з 07 на 08 червня 2024 року, зі своєю групою у кількості 28 людей та заїхав на бойових машинах піхоти у місто Вовчанськ. Був обстріляний та під час відступу потрапив на Вовчанський агрегатний завод, де вже були російські військові. Приблизно 15-16 червня 2024 року коли він проснувся він побачив військовополоненого, який потрапив до них. Він був вже допитаний та знаходився на позиції «Адмінка», військовослужбовець був у формі ЗСУ. Хто саме допитував він особисто не бачив, проте наскільки йому відомо це були « ОСОБА_18 » і « ОСОБА_25 ». До обвинуваченого підійшов військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_18 », який був старшим на території агрегатного заводу, та повідомив, що обвинуваченому разом з військовослужбовцем ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 » необхідно вбити військовополоненого. Цей наказ зі слів « ОСОБА_18 » поступив від командира батальйону з позивним « ОСОБА_26 ». Вони вийшли з будівлі «Адмінка» та пройшли до будівлі «КПП», яке знаходилось зліва. На відстані приблизно 20 метрів «ОСОБА_19» сказав ОСОБА_27 залишатись тут, оскільки той не потрібен. Будівля «КПП» мала два входи, « ОСОБА_19 » наказав військовополоненому заходити з центрального входу, а сам зайшов з боку. Обвинувачений спостерігав цю картину, приблизно через секунд 5-10 обвинувачений почув постріл. На зпитання обвинуваченого: «Ну що?», « ОСОБА_19 » відповів: «Все нормально, пішли». Повернувшись в «Адмінку», « ОСОБА_19 » доповів « ОСОБА_18 », що все виконано. Розстріл «ОСОБА_19» здійснив за допомогою власної зброї АК-74 з глушником. Через деякий час він бачив у приміщенні КПП тіло військовослужбовця у формі ЗСУ, яке вже неможливо було впізнати, проте інших військовополонених у це приміщення не водили. Повідомив, що прослухані у судових засіданнях радіоперехоплення виповідають тим обставинам, що відбувались. За голосом серед голосів на радіоперехопленнях, він впізнав « ОСОБА_18 », « ОСОБА_28 », « ОСОБА_29 », « ОСОБА_30 ».

Згодом, через деякий час, приблизно 01 чи 02 липня 2024 року до них в полон потрапило, ще двоє військовополонених. Сталось це, у ході бойового зіткнення на позиції, яка мала умовну назву «Котедж». Там знаходились українські військовополонені з якими зіткнулись військовослужбовці ЗС РФ, які пішли на цю позицію з території заводу у пошуках провізії. Двох українських військовослужбовців було вбито, одному вдалось втекти, двох взяли у полон. Після чого військовополонених привели до позиції «Столова» де і знаходився на той момент обвинувачений і зустрічав їх. Зустрівши їх він забрав їх з позиції «Столова» на позицію « Адмінка », де їх допитали. Один з них був побільше, вище обвинуваченого, йому було близько 35 років, інший - менше обвинуваченого середньої тіло будови, близько 40 років, одягнуті були у форму ЗСУ. У великого був срібний ланцюжок з іконою, ланцюжок обвинувачений забрав собі, а ікону повернув військовополоненому, яку він поклав до карману. Що зображено на іконі він не пам'ятає. Він особисто допитував одного з них, кого саме не пам'ятає. Після допиту військовослужбовців покормили дали покурити, зв'язали та посадили на підлогу біля великих бетонних стовпів. Наступного дня близько полудня до обвинуваченого підійшов « ОСОБА_18 » та повідомив, що « ОСОБА_17 » віддав наказ їх вбити, та віддав наказ «вирішувати це питання». Обвинувачений підійшов до « ОСОБА_32 », «ОСОБА_42» та «ОСОБА_22». Сказав їм, що поступив такий наказ, « ОСОБА_19 » визвався виконати наказ разом з ОСОБА_27 , так як військовополонених було двоє, а іншим залишилась роль супроводжувати. Вони по черзі колоною направились до іншої будівлі на території заводу, яке називалось «Насосна станція». На виконання спільно розробленого плану, «ОСОБА_22», який повинен був йти першим, повинен був зайти за стіну яка була всередині будівлі, що і слугувало сигналом для вбивства. Коли вони зайшли в будівлю «ОСОБА_22» зайшов за стіну, обвинувачений вистрілів у одного, « ОСОБА_19 » одночасно вистрілив у іншого. Постріли відбулись у потилицю. Військовополонені померли, їх тіла прибрали вбік. Повернувшись до «Адмінки» обвинувачений сказав « ОСОБА_18 », що наказ виконано, на що той доповів командиру батальйону. Після цього тіла військовополонених він не бачив, оскільки не заходив до цього приміщення після цього. Повідомив, що досліджений під час судового засідання відеозапис з безпілотного літального апарату відображає ті події, коли військовополонених брали в полон та вели на територію Вовчанського агрегатного заводу, він особисто спостерігав частину цих подій у той момент коли вони вже відійшли на територію заводу, як брали у полон та як вони пересувались він не бачив.

Повідомив, що за його участі проводились впізнання осіб за фотознімками та він спізнав серед інших осіб усіх трьох військовополонених та може точно сказати, що це саме ці люди. Пояснити, чому були віданні накази на розстріл військовополонених не може, проте вважає, що вони б не вижили, оскільки не виживають навіть російські військовослужбовці.

Крім того пояснив, що під час проведення слідчого експерименту добровільно надав свідчення та ці свідчення відповідають тим обставинам, які відбулись.

Пояснив, що на відео з інтерв'ю за участю російських військовослужбовців, яке досліджувались він впізнав, наскільки це можливо у зв'язку з тим, що вони були в масках, військовослужбовців ЗС РФ з позивними « ОСОБА_30 » та «ОСОБА_48». Також повідомив, що проводив впізнання цих осіб за фотознімками. Крім того впізнавав за фотознімками військовослужбовців ЗС РФ з позивними « ОСОБА_19 », « ОСОБА_23 », « ОСОБА_22 » та « ОСОБА_18 ».

Обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово зазначив, що повністю визнає свою винуватість та вибачився перед потерпілими.

Обвинувачений повідомив, що негативно відноситься до вчиненого, оскільки це був жорстокий вчинок, і що він не вчинив би так за власною волею. Вчинив його тільки через те, що це був наказ. За уставом він повинен був виконувати наказ, інакше настане відповідальність за його невиконання. Вважає, що за відмову виконання явно злочинного наказу відповідальність теж передбачена. Повідомив, що вивчення норм міжнародного гуманітарного права з ним під час проходженні військової служби не проводилось, про існування таких норм він дізнався тільки у українському полоні.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 не визнав, посилаючись на те, що він особисто не вбивав ОСОБА_16 , та ОСОБА_20 . Цивільні позови ОСОБА_12 , ОСОБА_13 визнав у повному обсязі після допиту потерпілих.

Крім повного визнання винуватості обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях за встановлених обставин повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_16 , який був мобілізований у березні 2024 року, проходив базове навчання у західній частині України, та був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_7 ( 57 бригада 9й окремий стрілецький батальйон 3 рота) 12 червня 2024 року та відправлений для подальшого несення служби в АДРЕСА_3 . 14 червня 2024 року останній раз виходив на зв'язок. Зі слів чоловіка їй відомо, що його відправили на бойову позицію, при цьому він залишив телефон та сказав, що коли повернеться вийде на зв'язок. На яку саме позицію їй невідомо. Раніше чоловік телефонував щодня, випадків, коли він тривалий час не виходив на зв'язок не було. 20 червня 2024 року вона отримала сповіщення про зникнення безвісти свого чоловіка. У квітні 2025 року їй зателефонував слідчий ОСОБА_33 , який повідомив про те, що її чоловіка впізнали як вбитого військовополоненого на території Вовчанського агрегатного заводу. Пояснює, що після зникнення чоловіка безвісти, була надії, що чоловік в полоні і знайдеться. Коли вони дізнались про те, що стався такий злочин вони втратили надію, зрозуміли, що він не повернеться.

Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_10 пояснив суду, що він є сином ОСОБА_16 , який був призваний на військову службу у березні 2024 року та проходив навчання на західній Україні, після якого був направлений до Харківської області, де був направлений на позиції. Останній раз спілкувався з батьком, приблизно 14 травня 2024 року, коли той перебував у Львівській області на навчанні. Про те, що батька взяли в полон і стратили дізнався від матері, якій про це повідомив слідчий у квітні 2024 року. З цих пір життя змінилось на гірше, бо втратили надію.

Потерпіла ОСОБА_14 під час допиту у суді показала, що вона є матір'ю ОСОБА_20 , який 17 квітня 2022 року був мобілізований на військову службу у в/ч НОМЕР_6 , проходив службу у Харківській області у м. Вовчанськ. Останній раз спілкувалась з сином 22 червня 2024 року, під час розмови він повідомив, що йде на позицію, з тих пір вона з ним не спілкувалась. Раніше він телефонував час від часу, випадків коли він тривалий час не виходив на зв'язок не було. У липні 2024 їй прийшло сповіщення, що її син зник безвісти. Про подальшу долю сина дізналась із службового розслідування військової частини, в якому йшлося, що під час виконання військового завдання він зник безвісти. Про загибель сина вона дізналась 25 березня 2024 року, коли їй подзвонив слідчий ОСОБА_34 , який повідомив, що її сина взяли в полон та розстріляли військовослужбовці РФ, Вона дуже тяжко сприйняла це повідомлення, здоров'я стало підводити, почав турбувати фізичний стан, приймає заспокійливе. Повідомила, що одяг, військовий квиток та телефон сина їй відправили його побратими.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 , пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_21 , який воював у 2014 році, з початку повномасштабного вторгнення самостійно пішов до військкомату для мобілізації. Певний час був на службі при військкоматі, потім його направили до м. Бахмута, в подальшому проходив лікування, після якого 24 квітня поїхав у військову частину НОМЕР_6 та в травні 2024 року був направлений у м. Вовчанськ. Останній раз з сином спілкувалась у середині червня 2024 року. 23 червня 2024 року він телефонував їй на телефон, проте у зв'язку з тим, що спочатку вона говорила з кимось іншим по телефону, а потім він говорив з кимось іншим по телефону, їм не вдалось зв'язатись. Та він пішов на завдання так і не зв'язавшись з нею, про цей їй стало відомо оскільки він спілкувався зі своєю сестрою - донькою свідка та повідомив їй, що вони йдуть на завдання на 5-7 днів. 04 липня 2024 року їм подзвонили його побратими та повідомили, що ОСОБА_35 та ОСОБА_36 взяли в полон. Повідомив, що їх позиція розбита, одного військового вбито, одному вдалось втікти, а двох взяли в полон. Вони бачили як їх забирали, оскільки було відеоспостереження. 05 липня 2024 року вона поїхали до військкомату де їй вручили сповіщення про зникнення безвісти її сина. Про його загибель вона дізналась 25 березня 2024 року від слідчого ОСОБА_37 , який їх зателефонував та повідомив, що його розстріляли. Всі його речі прислали побратими дружині ОСОБА_35 , проте серед речей не було військового квитка. Щодо військового квитка повідомила, що в січні 2025 року її донці ОСОБА_38 подзвонив невідомий чоловік та повідомив, що при зачистці Вовчанського агрегатного заводу у вересні 2024 року знайшли військовий квиток її брата та інші військові квитки у речах когось з російських військових. Через приблизно тиждень подзвонила ОСОБА_121 та спитала куди можна вислати військовий квиток. Потерпіла повідомила, що особисто отримала військовий квиток, через те, що донька не могла поїхати його забрати. У подальшому військовий квиток вони віддали у поліцію під розпис. Повідомила, що смерть сина сприймає дуже важко, це дуже вплинуло на її здоров'я, вона проходила курс лікування через погіршення емоційного та психічного стану, хоча цей біль ніколи не вилікуєш.

Потерпіла ОСОБА_13 , у судовому засіданні повідомила, що вона є дружиною ОСОБА_21 , який почав проходити військову службу відразу після початку повномасштабного вторгення. Проходив службу у різних населених пунктах, серед яких м. Бахмут, м. Куп'янськ, м. Суми. Останнім відомим містом служби чоловіка було м. Вовчанськ Харківської області. Останній раз на зв'язок виходив 23 червня 2024 року, він зателефонував увечері та сказав, що йде на завдання і не буде телефонувати 5-10 днів, а можливо більше, коли вийде із завдання набере, про те яке це буде завдання і з ким на нього піде не повідомив, оскільки не любив про таке говорити. Повідомила, що ОСОБА_35 мамі зателефонували, потім вони пішли у військкомат та отримали сповіщення, що 02.07.2024 року під час бойового завдання він зник безвісти. Пізніше вони отримали інформацію, що ОСОБА_35 розстріляли.

Свідок ОСОБА_39 у судовому засіданні повідомив, що він є військовослужбовцем ЗС РФ, та проходив службу з травня 2024 року, мав позивний « ОСОБА_40 ». ОСОБА_7 , який мав позивний « ОСОБА_41 » знає, адже разом перебували на позиції Вовчанський агрегатний завод. Приблизно на початку липня 2024 року були захоплені двоє військовополонених ЗСУ на позиції, що вони називали «котедж». Їх привели до столової, де знаходився ОСОБА_7 . Через кілька днів, він від ОСОБА_42 дізнався, що військовопрлонених розстріляли ОСОБА_41 та ОСОБА_19 . Одного із полонених звали ОСОБА_43 , а як другого звали він не знає. Вони були у формі української армії.

Відповідаючи на питання свідок ОСОБА_44 також повідомив, що в той день група їх військових пішли шукати провизію, та на котеджі зіткнулися із військовими ЗСУ, де була перестрілка. Він бачив як вели військовополонених. Він в той час знаходився на позиції «Столова» із кулеметом, та прикривав їх відхід. У них старшим був ОСОБА_23 . Під час досудового розслідування йому показували відео з коптера, на якому зафіксовано як троє військових ЗС РФ вели двох військовополонених ЗСУ. Військовослужбовець РФ із позивним « ОСОБА_45 » не дійшов, адже був вбитий. Події, що сталися відповідають зафіксованому коптером. Коли привели полонених до Столової , він знаходився на другому поверсі, та не бачив,хто їх зустрічав на першому поверсі. ОСОБА_41 знаходився внизу. Військові ЗСУ були із зброєю, яку у них забрали. Вони були у формі ЗСУ, із бронежилетами. Бронежилети також забрали. Він особисто з ними не розмовляв, звідки вони та у якому званні не знає, але бачив їх обличчя. Він впізнавав їх під час досудового розслідування. Також з його участю проводилось впізнання ОСОБА_32 , ОСОБА_42 , ОСОБА_47 . Також свідок ОСОБА_44 повідомив позивні інших військовослужбовців ЗС РФ, та де саме перебували на позиції, за що відповідали, та що з ними стало. Щодо відносин ОСОБА_27 та ОСОБА_18 вказав, що вони мали нормальні відносини. Чи були поранення у військових ЗСУ, він не бачив. Їх допит проводили в іншому приміщенні, отже подробиць він не знає. ОСОБА_18 був старшим та всі накази передавали через нього. На окремих ділянках були командири, у свідка старшим був ОСОБА_23 . ОСОБА_118 був на рації, та передавав команди. Також по рації на них виходили старші ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_17 . Особисто їх він не бачив. Приблизно через місяць, після того як взяли у полон військовослужбовців ЗСУ, він бачив тіла за адмінбудівлею, де вони лежали. Там агрегатна станція. На них була форма ЗСУ. Інших військових після них не брали у полон. Вони були у тому ж одязі. Там все було у пилу після вибухів. Також свідок ОСОБА_44 відповів, що з того часу як вони зайшли до Вовчанського агрегатного заводу, ротацій не було, також були проблеми із харчами. Можливості передати військовополонених до міста на його переконання не було. Були постійні обстріли. На прикінці липня 2024 року він отримав поранення. З території заводи виходили самостійно. Були різні групи. Коли вийшли з під завалів, то побаичли,що ОСОБА_18 загинув.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_50 , суду пояснив, що проходив службу за контрактом у ЗС РФ, мав позивний « ОСОБА_116 ». 10 травня 2024 року рано вранці він з іншими військовослужбовцями ЗС РФ перетнули державний кордон України та пішки дістались до міста Вовчанська, де виконували різні завдання, щодо захоплення будівель та споруд. Приблизно 18 чи 19 травня 2024 року, за наказом командування, він разом з іншими військовослужбовцями у кількості 50-60 чоловік, зайняв оборону на території Вовчанського агрегатного заводу, після бойового зіткнення з військовослужбовцями ЗСУ, які покинули територію заводу. Обвинуваченого серед групи яка просувались разом зі ними не було. Старшим на зводі було визначено військовослужбовця з позивним « ОСОБА_48 », але згодом 20 чи 21 травня 2024 року його замінив військовослужбовець з позивним « ОСОБА_18 ». Загальне командування обороною заводу за допомогою радіозв'язку здійснював командир батальйону з позивним « ОСОБА_17 . В середині червня 2024 року на територію заводу прорвалась група військовослужбовців ЗС РФ у кількості близько 10 осіб, серед яких був ОСОБА_7 з позивним « ОСОБА_41 ». В приблизно наприкінці червня, дату не пам'ятає, на територію заводу прийшов беззбройний український військовослужбовець, який переплутав, щось та здався у полон. Був одягнутий у військову форму та чорний бронежилет. Спілкувався українською мовою. Допит військовополоненого здійснювали « ОСОБА_41 » та «ОСОБА_25». Про що допитували військовополоненого він не чув, але бачив цей процес. Після допиту військовополоненого повели до першого КПП та наскільки відомо свідку його там розстріляли. Наказ на розстріл військовополоненого, зі слів інших військовослужбовців ЗС РФ, віддав командир батальйону. Виконання наказу здійснювали « ОСОБА_19 » та « ОСОБА_41 », які разом з військовополоненим пішли в сторону КПП, хто саме безпосередньо виконав не знає, оскільки особисто не бачив моменту вбивства. В подальшому, приблизно через місяць свідок зайшов у приміщення КПП де бачив декілька висушених тіл, серед яких одне було одягнуто так як військовослужбовець, проте тіла були присипані пилом від прильотів. Крім того повідомив, що 02 липня 2024 року у зв'язку з недостатньою кількістю харчування військовослужбовці ЗС РФ з позивними « ОСОБА_48 », «ОСОБА_117», «ОСОБА_58», «ОСОБА_63» пішли у наближені до заводу будинки з метою знайти їжу. В одному з будинків вони зіткнулись з військовослужбовцями ЗСУ, які сиділи у підвалі та з якими зав'язався бій, в ході якого один з військовослужбовців втік, а двох взяли у полон. У подальшому їх привели на територію заводу. Проте на територію заводу повернулись лише «ОСОБА_48» та «ОСОБА_58». Свідок побачив військовополонених коли вони сиділи в цеху між станками на позиції «Адмінка» із зв'язаними руками, коли їх допитували військовослужбовці ЗС РФ серед яких був « ОСОБА_41 ». Військовополонені були без зброї, мали звання рядових, одягнуті у піксельну форму характерну для 3бройних Сил України, одного з них звали ОСОБА_43 . Після допиту військовополонених прив'язали до колон на ніч. Наступного дня зранку за наказом командира батальйону, який надано радіозв'язком, їх розстріляли. Вказаний наказ виконували « ОСОБА_41 », « ОСОБА_22 » і « ОСОБА_19 ». Свідок особисто бачив, як ці особи виводили військовополонених до приміщення насосної станції, де їх розстріляли. Це він зрозумів, оскільки повернулись вони вже без військовополонених, постріли він не чув, але повідомив, що на зброї містились засоби гасіння звуку. Зі слів інших військовослужбовців, постріли здійснювали « ОСОБА_19 » та « ОСОБА_41 », хто саме в кого з полонених стріляв йому невідомо. Вказані події обговорювались у підрозділі та сприймались переважно негативно у підрозділі, проте було і інше відношення. Також повідомив, що старший групи з позивним « ОСОБА_18 » збирав усі документи, телефони загиблих військовослужбовців ЗС РФ та військовополонених та зберігав у своєму рюкзаку. Свідок повідомив, що він приймав участь у слідчих діях впізнання осіб за фотокартками та проводив впізнання усіх трьох військовополонених, командира батальйону з позивним « ОСОБА_17 », військових ЗС РФ з позивними « ОСОБА_18 », « ОСОБА_48 », « ОСОБА_30 », « ОСОБА_22 », « ОСОБА_19 ». Повідомив, що у 2024 році бачив командира батальйону з позивним « ОСОБА_17 » на полігоні в Марківці, де проходили навчання, мав військове звання майор. Також, повідомив, що військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_18 » був командиром групи на заводі, безпосередній керівник на заводі, родом з Молдови, звати його ОСОБА_52 , проживав у м. Санкт-Петербург, загинув на території Агрегатного заводу внаслідок влучання дрону або боєприпасу міномету, особисто бачив його тіло. Військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 » також, протягом перебування на території заводу, знаходився разом зі свідком на позиції «Адмінка», в подальшому загинув коли здійснював мародерство від дії або дрону або кулемету. Військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_53 » загинув під час того коли вони ходили на «мародерку» від кулі снайпера, саме у період часу коли конвоювали військовополонених Збройних сил України на територію заводу. Військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_48 » покинув територію заводу, до його штурму. Військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_22 », який також супроводжував військовополонених на розстріл, загинув в результаті штурму Вовчанського агрегатного заводу з боку Сил оборони України. Після загибелі «ОСОБА_18» роль старшого на заводі виконував « ОСОБА_41 ». Як військовослужбовця може описати « ОСОБА_54 » як більш наближеного до командира « ОСОБА_18 », який постійно радився з ним, надавав йому відповідальні завдання, фактично був його «правою рукою», користувався особливою повагою серед військовослужбовців на заводі бо мав значний бойовий досвід. Повідомив, що вони у складі 7 військовослужбовців ЗС РФ, серед яких був зокрема «ОСОБА_41», потрапили в полон в результаті штурму ІНФОРМАЦІЯ_8 . Рішення про здачу в полон прийнято спільно, проте перемовини вів « ОСОБА_41 ». Головною причиною розстрілу військовополонених назвав: надання наказу командування, друга причина розстрілу полягала у дефіциті провізії. Повідомив, що у підрозділі чудово розуміли, що відбулись саме воєнні злочини.

Свідок ОСОБА_55 , у суді показав, що перебував на військовій службі за контрактом у ЗС РФ, до цього перебував у місцях позбавлення волі звідки звільнений у зв'язку з укладенням контракту 20 квітня 2024 року. Після цього, прибув на тритижневе навчання у Луганську область, після чого через м. Щебекіно у середені червня 2024 року потрапив на територію міста Вовчанська. Май позивний « ОСОБА_56 ». Його розподілили на позицію Вовчанський агрегатний завод, де він познайомився з ОСОБА_27 . На території заводу командування здійснював військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_18 ». Свідок повідомив, що перебував на позиції «Столовая», а ОСОБА_118 на позиції «Адміністрація» разом з « ОСОБА_18 », «ОСОБА_119», «ОСОБА_120», «ОСОБА_115», «ОСОБА_22», « ОСОБА_19 ». Загальне командування обороною заводу здійснював «ОСОБА_18», проте по рації його діями керували «Єнот» та «Батес». Повідомив, що бачив двох військовополонених на території заводу, яких приводили через їх позицію « ОСОБА_57 ». У полон їх взяли під час того як військовослужбовці ЗС РФ серед яких були « ОСОБА_22 », « ОСОБА_48 », « ОСОБА_58 », «ОСОБА_53» «мародерили» у будівлі яке називалось серед них «П'яний дом», але сталось так, що там перебували українські військовослужбовці, яких після бою взяли в полон. «ОСОБА_41» забрав цих військовополонених з позиції «Столовая» та повів на позицію « Адмінка ». Військовополонені були одягнути у військову форму, яка світліша за форму ЗС РФ. В подальшому він чув від військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_59 », що їх розстріляв « ОСОБА_19 ». 24 вересня 2024 року свідка взяли в полон військові з « ОСОБА_60 добровольчиского копуса». Крім того, повідомив, що після смерті « ОСОБА_18 » командування підрозділом здійснював «ОСОБА_41». Повідомив, що військовослужбовець з позивним « ОСОБА_30 » покинув територію заводу за пару днів, до штурму заводу та взяття їх у полон. Щодо військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 » повідомив, що він загинув під час того, як той пішов «мародерити», про його смерть дізнався від інших військовослужбовців. Щодо військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_53 » повідомив, що той загинув під час подій, коли брали в полон український військовослужбовців. Щодо військовослужбовця з позивним « ОСОБА_48 » повідомив, що той теж вийшов з території заводу. Щодо військовослужбовця з позивним « ОСОБА_61 » повідомив, що вони разом проходили навчання, в подальшому він разом з ним потрапив у полон, але на даний час пішов воювати в «РДК». Щодо військовослужбовця з позивним « ОСОБА_116 » повідомив, що він перебував на одній позиції разом з « ОСОБА_62 » зараз знаходиться у полоні. Щодо військовослужбовця з позивним « ОСОБА_40 » повідомив, що перебував разом з ним на позиції «Столовая», також проходив навчання разом зі свідком, зараз у полоні. Щодо військовослужбовця з позивним « ОСОБА_23 » повідомив, що останній раз бачив його важко пораненим. Щодо військовослужбовця з позивним « ОСОБА_59 » повідомив, що той також перебуває у полоні, був на одній позиції з «ОСОБА_62». Щодо військовослужбовця з позивним « ОСОБА_63 » повідомив, що він також проходив навчання разом з ним, та загинув під час подій, коли брали в полон український військових. «ОСОБА_54» описав, як особу з бойовим досвідом, який був більше ніж у інших, але який не хизувався цим. Свідок повідомив, що за його участю проведено пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками в ході яких він впізнав військовослужбовців з позивними « ОСОБА_22 », « ОСОБА_23 », « ОСОБА_30 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_48 ».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_64 надав пояснення, що перебував на військовій службі в ЗС РФ, потрапив у полон на території Вовчанського агрегатного заводу, з обвинуваченим ОСОБА_7 познайомився у Слідчому ізоляторі. 21 вересня 2024 року він перебував в приміщенні Вовчанського районного суду та отримав наказ піти на територію Вовчанського агрегатного заводу. На виконання вказаного наказу він спільно з ще одним військовослужбовцем ЗС РФ дістались території Вовчанського агрегатного заводу, інші військовослужбовці з групи 6 чоловік не дійшли. На території заводу він провів 1,5 доби, після чого потрапив у полон. Про військовополонених дізнався у СІЗО. Про особу з позивним « ОСОБА_65 » він повідомив, що це військовослужбовець ЗС РФ, який спільно з ним потрапив у полон, та що той пішов служити у підрозділ «РДК» (Русский добровольческий корпус), який воює на боці України.

Свідок ОСОБА_66 , в судовому засіданні надала показання, що з початку повномасштабного вторгнення вона займається волонтерською діяльністю, яка полягає у проведенні зборів для різних бригад з командою «Гальт», що є мілітарі простором, який об'єднує в собі військових, ветеранів та цивільних які допомагають військовим. Про бойові дії у місті Вовчанськ вона дізналась з новин. До мілітарі простору «Гальт» в січні 2025 року прийшли військові, які кожного дня приходять туди, та один з них віддав документи та мобільний телефон, сказавши, що знайшов їх на території Вовчанського агрегатного заводу десь пір року тому, точної дати не уточнив, і попросив знайти родичів, щоб передати їм документи. Військовий не представлявся. Також він повідомив, що при штурмі/визволені території Вовчанського агрегатного заводу вони знайшли ці документи у прозорому зіп-пакеті, в якому він і віддав їх. Знайшли їх у речах російських військових. Серед речей був військовий квиток та телефон iPhone XR в дерев'яному чехлі. В подальшому свідок знайшла родичів хлопця, якому належав військовий квиток. Хлопця, якому належав військовий квиток звали ОСОБА_43 . За допомогою родичів, які працюють у правоохоронних органах, вона знайшла телефон його сестри і відправила військовий квиток їй «Новою поштою», після цього вони з нею не спілкувались. Військовий квиток був виданий на ім'я ОСОБА_67 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був у обкладинці чорного кольору, у якому також була іконка. Мобільний телефон, який їй передали, вона передала слідчому СБУ, який вилучив телефон.

Свідок ОСОБА_68 суду пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_21 , який брав участь у бойових діях під час Антитерористичної операції на території України, та коли почалось повномасштабне вторгнення він пішов на війну, та воював у Харківській області. На початку року в січні місяці їй зателефонував чоловік, ім'я якого вона не пам'ятає та повідомив, що знайшли воєнний квиток та хотіли би його передати. Повідомив, що пізніше з нею зв'яжуться та повідомлять подробиці. Через деякий час подзвонила волонтер ОСОБА_121, у якої свідок намагалась дізнатись звідки в них її номер, на що вона повідомила, що є база де є родичі військових. ОСОБА_121 повідомила, що вони знайшли військовий квиток, телефон та інші документи в речах російських військових на території Вовчанського агрегатного заводу в м. Вовчанськ. 28.09.2024 була зачистка агрегатного заводу, під час якої військові їх і знайшли. Вони домовились, що військовий квиток надішле Новою поштою. Через деякий час вона отримала військовий квиток. Військовий квиток прийшов на її ім'я Новою поштою, але його отримала її мама ОСОБА_12 , так як в неї захворіла дитина та вона не могла його забрати. Мама приїхала та показала цей військовий квиток, це був квиток у обкладинці у ньому була іконка, що належала ОСОБА_70 . У подальшому цей військовий квиток забрала поліція. Більше з ОСОБА_71 вони не контактували. Останній раз з ОСОБА_72 вона спілкувалась 19 червня 2024 року. Про бойові завдання та бойові дії вони не спілкувались, повідомляв тільки те, що йому важко та вони втомлені.

Так, статтею 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків передбачених законом.

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Безпосереднє дослідження доказів, в тому числі документів і звукозапису судового засідання, є обов'язком суду, і лише після безпосереднього дослідження доказів суд може послатися на них у вироку на обґрунтування своїх висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

В ході проведення допиту слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України , за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, свідок ОСОБА_73 , повідомив, що перебував на військовій службі у ЗС РФ. Вони зайшли у м. Вовчанськ у складі 138 бригади, знаходились на Вовчанському агрегатному заводі, він мав позивний «ОСОБА_59». Старшим на території заводу спочатку був «ОСОБА_48», потім після поранення на його місце став «ОСОБА_18», якого звали ОСОБА_52 , віком приблизно 30 років. Старшим над «ОСОБА_18» був військовослужбовець з позивним « ОСОБА_17 », проте його свідок ніколи не бачив. Всередині (приблизно 16-18) червня 2024 року до них зайшов військовослужбовець ЗСУ, якого допитали (хто саме він не пам'ятає) та в подальшому розстріляв військовослужбовець з позивним « ОСОБА_19 ». « ОСОБА_41 » знаходився разом з « ОСОБА_24 » у момент виконання наказу, але свідок не бачив цього особисто, але « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_19 » виводили військовополоненого та « ОСОБА_41 » супроводжував його на розстріл до будівлі «КПП». Наскільки йому відомо наказ «ОСОБА_18» на розстріл військовополоненого надав « ОСОБА_17 ». 02 липня 2024 року військовослужбовцями ЗС РФ з позивними « ОСОБА_48 », « ОСОБА_58 » та «ОСОБА_53» було захоплено у полон ще двох військовополонених, яких також допитали « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_25 ». Вказаних військовополонених взяли в полон у приватних будинках, які розташовувались з північної сторони біля Вовчанського агрегатного заводу, під час того як військовослужбовці ЗС РФ пішли до вказаних будинків у пошуках їжі. Під час допиту він бачив, як « ОСОБА_30 » наніс один удар автоматом одному з військовополонених, більше ніяких заходів фізичного примусу не застосовувалось. Одного з військовополонених звали ОСОБА_43 . Вказані військовополонені провели добу на заводі, після чого по наказу вищестоячого командування відданого радіозв'язком їх «обнулили». На розстріл до будівлі «водокачки» синьо-білого кольору військовополонених вели «ОСОБА_41», « ОСОБА_19 », « ОСОБА_22 » та «ОСОБА_23». Хто здійснював розстріл він не бачив, проте це були або « ОСОБА_19 », або «ОСОБА_22», або «ОСОБА_41». Повернувшись, ці особи розповідали як це відбулось, проте деталей він не пам'ятає. Через два тижні він особисто заходив до будівлі водокачки та побачив тіла двох людей у формі ЗСУ, він зрозумів, що це були саме вони, оскільки інших військовополонених не було.

Повідомив, що за його участю проводилось пред'явлення особи для впізнання, в ході яких він впізнав усіх трьох військовослужбовців які перебували у полоні на території Вовчанського агрегатного заводу.

Відповідно до вимог ст. 615 КПК України, судом було переглянуто допит свідка ОСОБА_74 від 26.09.2024 року, зафіксований на відео, на якому свідок серед інших показів не пов'язаних з вказаною справою повідомив, що перебував на військовій службі у ЗС РФ за контрактом, який уклав в виправній колонії №3 у Ленінградській області, у зв'язку з чим був звільнений з місць позбавлення волі. Проходив навчання у польовому лагері у селищі Марковка Луганської області. 15 червня 2024 року він був направлений на перше бойове завдання в м. Вовчанськ, мав позивний « ОСОБА_61 ». З цією метою 10 червня 2024 року перетнув Державний кордон України через ліс та кар'єри, перед цим проводили через м. Щебекіно Бєлгородської області. Першим завданням було зайняти позиції поблизу Південного мосту, в подальшому надійшов наказ відтягнутись на територію Вовчанського агрегатного заводу, де вони і забазувались. На території заводу на той час вже було близько 70 військовослужбовців ЗС РФ. В подальшому 04 чи 05 липня 2024 року він отримав поранення та лікувався близько 2 місяців на території заводу. На запитання прокурора чи бачив він військовополонених він повідомив, що бачив українських військовополонених, побачив він їх коли ходив до головної будівлі за провізією, оскільки уся провізія приходила туди та доставлялась за допомогою дронів. Військовослужбовці були зв'язані. Після проведення допиту, за наказом керівництва «ОСОБА_28» який звучав як «Отправьте к ОСОБА_122» один з військовослужбовців з позивним « ОСОБА_41 », що знаходився у підпорядкуванні « ОСОБА_18 » вивів військовополонених у синій ангар за заводом та застрелив їх. Після повернення вони розповіли, що вони стріляли у голову, особисто свідку про це повідомив « ОСОБА_41 ». В подальшому вказаний військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 » також потрапив у полон. Свідок трактує наказ «Отправтье к ОСОБА_122», як наказ на вбивство так, як вважають, що ОСОБА_75 вбивця.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

-Рапортом прокурора від 27.09.2024 №18/1-9655вн-24 щодо виявлення кримінального правопорушення відповідно до якого, в ході допиту військовополоненого військовослужбовця ЗС РФ ОСОБА_76 стало відомо про те, що військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 », прізвище, ім'я та по батькові якого не встановлені, перебуваючи влітку 2024 року на території Вовчанського агрегатного заводу за адресою: вул. Пушкіна, 2 м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області в порушення ст.ст. 13, 130 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими віл 12.08.1949 виконав злочинний наказ військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_17 », прізвище, ім'я та по батькові якого не встановлені, здійснив умисне вбивство військовополонених зі складу ЗСУ. Що став підставою для реєстрації кримінального провадження №42024220000000212 від 27.09.2024. (т. 2 а.с. 134)

-Відповіддю Оперативно-тактичного угрупування «Харків» від жовтня 2024 року №ОТУХ/1/1919 надану на запит Харківської обласної прокуратури відповідно до якої надано список осіб, які зникли безвісти або потрапили в полон на Вовчанському напрямку ведення бойових дій починаючи з 15.06.2024 серед яких мається запис: Підрозділ - В/Ч НОМЕР_5 , ПІБ - ОСОБА_16 , В/зв - солдат, місце зникнення - АДРЕСА_3 , дата зникнення - 15.06.2024. (т. 2 а.с. 164-167)

-Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 16.06.2024 №417 Про визнання військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 солдата ОСОБА_77 , солдата ОСОБА_78 та солдата ОСОБА_79 зниклими безвісти 15.06.2024 року під час проходження військової служби та участі в бойових діях відповідно до якого 15.06.2024, близько 22:00 години, під час просування на бойову позицію під умовною назвою «ФІШЕР» в населеному пункті Вовчанськ, Харківської області, зв'язок із військовослужбовцями, зокрема гранатометником 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_5 солдатом ОСОБА_16 був втрачений. На теперішній час місцезнаходження військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_16 та його стан невідомий. Вважати військовослужбовців, зокрема ОСОБА_16 такими, що зникли безвісти 15.06.2024 року під час проходження військової служби та участі в бойових діях особовим складом батальйону в населеному пункті Вовчанськ, Харківської області (т. 2 а.с. 169- 172).

-Відповіддю Військової частини НОМЕР_9 Р Державної прикордонної служби України від 26.11.2024 №15/3.4.1/4525-24-Вих надану на запит УСБУ в Харківській області, відповідно до якої станом на 15.07.2024, до виконання бойових завдань у м. Вовчанськ залучався особовий склад загону(ш) 82 мотострілецького полку (в/ч НОМЕР_4 ) 69 мотострілецької дивізії (в/ч НОМЕР_12 , Камєнка ) 6 загальновійськової армії (в/ч НОМЕР_14 , Санкт-Пєтєрбург ) Ленінградського військового округу зс рф. Формування 69 мотострілецької дивізії (в/ч НОМЕР_12 , Камєнка ) на базі 138 окремої мотострілецької бригади (в/ч НОМЕР_12 , Камєнка). (т. 2 а.с. 193).

-відповідно до відповіді оперативного підрозділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області від 29.04.2025 №70/1-1076 яка виконана на підставі доручення слідчого, встановлено відомості щодо особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ (т. 2 а.с. 195)

-інформацією, що міститься у відповіді заступника командира ВЧ НОМЕР_16 № 222/10Д/1120 від 10.01.2025 року наданої на запит УСБУ в Харківській області, стосовно страти 02.07.2024 року українських військовослужбовців, які потрапили у полон в АДРЕСА_3 в ході ведення бойових дій, та були доставлені на територію Вовчанського агрегатного заводу та страчені. У відповіді також надано установчі дані стосовно командного складу та окремих військовослужбовців 82 мотострілецького полку (в/ч НОМЕР_4 ) 69 МСД 6 А Ленінградського ВО ЗС РФ, які могли бути причетні до страти українських військовополонених, зокрема анкетні дані та номери телефонів, які вони використовували. (т. 2 а.с. 196-197);

-Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_9 від 29.01.2025 №05/53-25вих надану на запит УСБУ в Харківській області, відповідно до якої 01 травня 2024 року, у зв'язку зі скороченням Західного військового округу 138-му окрему мотострілкову бригаду, перетворено на 69-ту гвардійську мотострілецьку Красносільску ордена Леніна Червонопрапорну дивізію (рос. 69-ю гвардейскую мотострелоковую Красносельскую ордена Леніна, краснознамённую двивзию) 6-ї загальновійськової армії Ленінградського військового округу. Один з мотострілкових батальйонів (ймовірно 1 й мотострілецький батальйон) 138-ї окремої мотострілкової бригади, у процесі формування нової 69 мсд, перетворено на 82-й потосрілецький полк ( 82 М сП ) у складі 69-ї гвардійської Красносільської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії (рос. 69-ю гвардейскую мотострелковую Красносельскую ордлена Ленина, Краснознамённую дивизию) 6-ї загальновійськової армії Ленінградського військового округу (т. 2 а.с. 198-199)

-Витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_18 за номером 74/ДСК до номенклатури 2023 р ст. 7.1.68 том ІІІ від 06.12.2023 року за 02.07.2024 р. відповідно до якого 02.07.2024 р. зафіксовіано за порядковим номером 6.3. Втрати особового складу та техніки, свої та противника зафіксовано, що: старший солдат ОСОБА_80 . Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 02.07.2024 о 16 годині 30 хвилин по позиції «Волик» в н.п. Вовчанськ, Харківської області, вдалося зайти ворожій штурмовій групі у складі 6 осіб, та захопити позицію «Волик», о 17:00 зв'язок з позицією було втрачено, тому вважати військовослужбовця безвісти зниклим за особливих обставин.

-старший солдат ОСОБА_81 . Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 02.07.2024 о 16 годині 30 хвилин по позиції «Волик» в н.п. Вовчанськ, Харківської області, вдалося зайти ворожій штурмовій групу у складі 6 осіб, та захопити позицію «Волик», о 17:00 зв'язок з позицією було втрачено, тому вважати військовослужбовця безвісти зниклим за особливих обставин.

-старший солдат ОСОБА_82 . Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 02.07.2024 о 16 годині 30 хвилин по позиції «Волик» в н.п. Вовчанськ, Харківської області, вдалося зайти ворожій штурмовій групу у складі 6 осіб, та захопити позицію «Волик», о 17:00 зв'язок з позицією було втрачено, тому вважати військовослужбовця безвісти зниклим за особливих обставин. (т. 2 а.с. 202)

-Доповіддю по факту зникнення безвісти з особливих обставин, військовослужбовця за мобілізацією від 03.07.2024 №1810/1267 військова частина НОМЕР_18 , АДРЕСА_3 , відповідно до якої 03.07.2024 о 09 год 53 хв. надійшло повідомлення про факт зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_83 , старшого стрільця-оператора 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_6 , внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 02.07.2024 о 16 годині 30 хвилин по позиції «Волик» в н.п. Вовчанськ, Харківської області, вдалося зайти ворожій штурмовій групу у складі 6 осіб, та захопити позицію «Волик» в н.п. Вовчанськ, Харківська область. 02.07.2024 о 17 год. 00 хв. після чого зв'язок з позицією було втрачено, вважати таким, що старший солдат ОСОБА_81 зник безвісти, під час виконання бойового завдання. (т. 2 а.с. 203-204)

-Доповіддю по факту зникнення безвісти з особливих обставин, військовослужбовця за мобілізацією від 03.07.2024 №1810/1266 військова частина НОМЕР_18 , АДРЕСА_3 , відповідно до якої 03.07.2024 о 09 год 53 хв. надійшло повідомлення про факт зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_84 , стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_6 , внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 02.07.2024 о 16 годині 30 хвилин по позиції «Волик» в н.п. Вовчанськ, Харківської області, вдалося зайти ворожій штурмовій групу у складі 6 осіб, та захопити позицію «Волик» в н.п. Вовчанськ, Харківська область. 02.07.2024 о 17 год. 00 хв. після чого зв'язок з позицією було втрачено, вважати таким, що старший солдат ОСОБА_80 зник безвісти, під час виконання бойового завдання. (т. 2 а.с. 205-206)

-Відповіддю Військової частини НОМЕР_7 від 16.04.2025 4533/11/2025/2185 надану на запит УСБУ в Харківській області відповідно до якої надано відомості про безвісті зниклих та самовільно залишивших військову частину військовомлужбовців у АДРЕСА_3 з в/ч НОМЕР_7 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_5 та придатних підрозділів, в період з 11-.06.2024 по 25.06.2024 року, що надана на флеш накопичувачі, який був досліджений у судовому засіданні, та на якому міститься в тому числі копія військового квитка ОСОБА_16 та його фотозображення (т. 2 а.с. 247-248, т. 3 а.с. 1-5).

-на виконання доручення слідчого від 03.12.2024 в результаті оперативно-розшукових заходів оперативним підрозділом ГВ КІБ УСБУ в Харківській області встановлено інформацію про те, що у середині червня 2024 року (ймовірно 16.06.2024 року) на території Вовчанського агрегатного заводу, що розташований у м. Вовчанськ Харківської області було взято у полон та в подальшому розстріляно після проведення допиту військовослужбовця ЗСУ - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивний « ОСОБА_85 »), який проходив службу у в/ч НОМЕР_5 (9осб 57 бригада). До відповіді долучено опитичний диск із фотографіями, який був досліджений в судовому засіданні (т. 3 а.с. 6-9)

-Відповіддю оперативного підрозділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області від 30.07.2025 №70/1-1110 на виконання доручення слідчого, відповідно до якої надано фотозображення військовослужбовця, який мав позивний « ОСОБА_18 » та вказано його анкетні дані. ( т. 3 а.с. 168-169). Надане фотозображення в подальшому пред'являлось для впізнання учасникам кримінального провадження.

-Відповіддю оперативного підрозділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області від 30.07.2025 №70/1-1111 на виконання доручення слідчого, відповідно до якої встановлено інформацію щодо двох військовослужбовців ЗС РФ які мали позивний « ОСОБА_23 » та позивний « ОСОБА_22 », та вказано їх анкетні дані, із долученням фотокарток останніх ( т. 3 а.с. 170-172). Надані фотозображення в подальшому пред'являлись для впізнання учасникам кримінального провадження.

-Відповіддю оперативного підрозділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області від 30.07.2025 №70/1-1112 на виконання доручення слідчого, відповідно до якої встановлено інформацію щодо двох військовослужбовців ЗС РФ, які мали позивний « ОСОБА_30 » та позивний « ОСОБА_48 », та вказано їх анкетні дані, із долученням фотокарток останніх . (т. 3 а.с. 173-175). Надані фотозображення в подальшому пред'являлись для впізнання учасникам кримінального провадження.

-відповідно до відповіді оперативного підрозділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області від 29.04.2025 №70/1-1076 яка виконана на підставі доручення слідчого, встановлено відомості щодо ОСОБА_7 , які знайдені із всеросійської бази даних, зокрема місце народження, громадянство, відомості щодо отриманого паспорту на його ім'я, також отримані фото, що підтверджують ідентифікаційні дані ОСОБА_7 , та до якої долучено копію «Выписки Единого государственного реестра налогоплательщиков в отношении физического лица по состоянию на 29.04.2025» в отношении ОСОБА_7 , фото із всеросійської бази даних громадян РФ ( т. 3 а.с.176-183)

-Постановою прокурора від 05.05.2025 року об'єднані кримінальні провадження N? 42024220000000212 від 27.09.2024 за ч. 2 ст. 438 КК України, № 12024250330000248 від 21.06.2024 за ч. 2 ст. 438 КК України, № 12024060410000458 від 05.07.2024,

N? 12024060460000200 від 09.07.2024 за ч. 2 ст. 438 КК України, та об?єднаному

кримінальному провадженню присвоєно N?12024250330000248.

(т. 3 а.с. 184-186)

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.07.2024 відповідно до якого ОСОБА_12 звернулась до СВ ВП №1 Житомирського РУП ГГУНП в Житомирській області із заявою про зникнення безвісти її сина ОСОБА_21 02.07.2024 в населеному пункті Вовчанськ. До якої додано фотокартку ОСОБА_21 . Що стало підставою для реєстрації кримінального провадження №12024060410000458 від 05.07.2024. ( т. 3 а.с. 187, 189)

-Сповіщенням сім'ї від 05.07.2024 №119 ІНФОРМАЦІЯ_13 направленого на ім'я ОСОБА_12 , відповідно до якого її син старший солдат ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання військового обов'язку, щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України, зник 02.07.2024 року в населеному пункті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області. (т. 3 а.с. 188)

-Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 08.07.2024 року, слідчий відібрав у потерпілої ОСОБА_12 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи ( т. 3 а.с. 190)

-Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 08.07.2024 року, слідчий відібрав у ОСОБА_86 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи ( т. 3 а.с. 191)

-Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/106-24/12811-БД встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , біологічної матері безвісті зниклого ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_87 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , біологічного сина безвісті зниклого ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( т. 3 а.с. 192-204)

-Випискою з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора від 18.04.2025 №06-05/13023 виданою ДП «Український національний центр розбудови миру» на запит слідчого, відповідно до якої інформація про підтвердження перебування у полоні від держави агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, інформація про стан здоров'я та підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відносно ОСОБА_21 - відсутня. ( т. 3 а.с. 205)

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.07.2024 відповідно до якого ОСОБА_14 звернулась до ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області із заявою про зникнення безвісти її сина ОСОБА_20 02.07.2024 в населеному пункті Вовчанськ. Що стало підставою для реєстрації кримінального провадження №12024060460000200 від 09.07.2024. Також складено опис прикмет зовнішності зниклої особи(т. 3 а.с. 206-208, т. 4 а.с 1-4 )

-За заявою потерпіла ОСОБА_14 надала слідчому копії документів на ім'я ОСОБА_88 , в тому числі його фото (т. 4 а.с. 5-13)

-Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 09.07.2024 року, слідчий відібрав у ОСОБА_14 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи ( т. 4 а.с. 15-16)

-Постановою слідчого СВ ВП № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирські області зразки букального епітелію потерпілої ОСОБА_14 , які опечатані до паперового конверту, визнано речовим доказом, та передано для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи ( т. 4 а.с. 17)

-Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 09.07.2024 року, слідчий відібрав у ОСОБА_89 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи ( т. 4 а.с. 19-20)

-Постановою слідчого СВ ВП № 4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирські області зразки букального епітелію ОСОБА_90 , які опечатані до паперового конверту, визнано речовим доказом, та передано для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи ( т. 4 а.с. 21)

-Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/106-24/11310-БД встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_91 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , біологічного брата безвісті зниклого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 4 а.с. 22-30)

-Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/106-24/11326-БД встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , біологічної матері безвісті зниклого ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 4 а.с. 31-39)

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.06.2024 відповідно до якого ОСОБА_9 звернулась до ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_16 15.06.2024 в районі м. Вовчанськ, до якої долучено повідомлення про зникнення безвісті 15.06.2024 року солдата ОСОБА_16 , гранатометника 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стірлецької роти, в/ч НОМЕР_5 , копії документів на ім'я ОСОБА_16 , та фотозображення. Що стало підставою для реєстрації кримінального провадження №120242500330000248 від 21.06.2024. ( т. 4 а.с. 40-44)

-Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2024 року, слідчий відібрав у ОСОБА_10 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи ( т. 4 а.с. 45-47)

-Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2024 року, слідчий відібрав у ОСОБА_11 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи ( т. 4 а.с. 48-50)

-Повідомленням про зникнення безвісти від 20.06.2024 №52 ІНФОРМАЦІЯ_17 направленого на ім'я ОСОБА_9 , відповідно до якого її чоловік солдат ОСОБА_16 , 1977 р.н., 15.06.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу м. Вовчанськ Харківської області. (т. 4 а.с. 52)

-Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/124-24/9653-БД встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ( т. 4 а.с. 53-59)

-Відповідно до висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/124-24/9652-БД встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ( т. 4 а.с. 60-66)

-Відповіддю оперативного підрозділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області від 30.07.2025 №70/1-1111 на виконання доручення слідчого, відповідно до якої встановлено інформацію щодо особи, що перебувала на посаді заступника командира з ВПР 3 мсб 82 мсп 69 МСД 6 ЗА Ленінградського військового округу (в/ч НОМЕР_12 ), вказані його анкетні дані та номе мобільного телефону, яким він користується, а також було встановлено іншого військовослужбовця ЗС РФ із зазначенням його анкетних даних та номеру моібльного телефону, який ймовірно перебуває/веде бойові дії на території Харківської області в тому числі у м. Вовчанськ Х/о ( т. 4 а.с. 76).

-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронної інформаційної системи від 09.07.2025, відповідно до якого отримано інформацію з месенджеру Telegram, за номером НОМЕР_22 , яким користується громадянин РФ із зазначеними анкетними даними. Телеграм акаунт має ім'я « ОСОБА_92 ». Інформація повідомлень містить відомості, що мають значення для доказування, зокрема у групі «Заточка карандашей» містяться файл: «отчет Шторм 12.08.2024.xlsx» містить відомості про обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема підрозділ, посаду, військове звання, особистий номер, анкетні дані, позиной, модель зброї.

Також встановлені файли:

-« справка_объективка_ОСОБА_123_1_мсб_02_10_2024_плен_100338.docx », «справка_объективка_ОСОБА_124_1_мсб_02_10_2024_плен_100340.docx», «справка_объективка_ОСОБА_125_2.docx», що містять особисті дані обвинуваченого та свідків. Зокрема щодо обвинуваченого зазначено (мовою оригіналу): « Воинское звание: младший сержант

-Фамилия, имя, отчество: ОСОБА_7

-Личный номер: НОМЕР_3

-Дата и место рождения: ІНФОРМАЦІЯ_22 г. Сердобск, Пензенская обл.

-Позывной: «ОСОБА_41»

-Национальность: Русский

-Образование: среднее

-Каким военкоматом призван: Контракт от 01.06.02024, РВКА г. Анапа, Краснодарского края

-10.06.2024 действуя в составе штурмового отделения, командиром огнемётного отделения Отряда (штурмовой) в/ч НОМЕР_4 , приступил к выполнению боевых задач в н.п. Волчанск. 24.09.2024 в ходе боевых действий, был объявлен без вести отсутствующим. Також наявне фотозображення ОСОБА_7 »

Подібні відомості містяться у довідках щодо свідків.

В чаті також містяться повідомлення наступного змісту (мовою оригіналу):

-1) ОСОБА_94 , НОМЕР_23 , нужны обстоятельства пленения.

-2) ОСОБА_95 , НОМЕР_24 , нужны контакты родных и обстоятельства пленения.

-3) ОСОБА_96 , НОМЕР_25 , обстоятельства пленения и контакты родных

-4) ОСОБА_97 , НОМЕР_26 , обстоятельства пленения и контакты родных

-5) ОСОБА_7 , НОМЕР_3 , обстоятельства пленения (контакт жены есть)

-6) ОСОБА_98 , НОМЕР_27 , обстоятельства пленения и контакты родных

-7) ОСОБА_99 , НОМЕР_28 , обстоятельства пленения и контакты родных.

У чаті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23» міститься запис від абонента під ніком

ОСОБА_100 , щодо військового із позивним « ОСОБА_19 » та зазначенням його анкетних даних.

Наявне повідомлення від абонента з ніком « ОСОБА_101 » про те, що « ОСОБА_7 сдался в плен 24.09.24, на агрегатном заводе».

Також наявні чисельні фото документів підписані командиром 1 мотострелкового батальона войсковой части 52033.

(т. 4 а.с. 95-154)

-Протоколом огляду від 28.07.2025 в ході якого оглянуто вказані чати та долучені до них файли (т. 4 а.с. 158-175).

-Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронної інформаційної системи від 09.07.2025, відповідно до якого отримано інформацію з месенджеру Telegram, за номером НОМЕР_29 , яким користується громадянин РФ із вказаними анкетними даними. Телеграм акаунт має ім'я « ОСОБА_102 ». Інформація повідомлень містить відомості, що мають значення для доказування, зокрема містить 2 контакти осіб, які підписані як « ОСОБА_26 » із зазначеннм номерів телефону. (т. 4 а.с. 155-157)

-Протоколом огляду від 29.07.2025 в ході якого оглянуто вказані контакти (т. 4 а.с. 176-179).

Дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій надані Харківським апеляційним судом (ухвали слідчого судді Харківського апеляційного суду від 03.06.2025, за результатом розгляду клопотань прокурорів від 03.06.2025). Вказані ухвали суду відповідними дорученнями направлені до ГВ КІБ УСБУ в Харківській області.

На виконання ухвал суду та доручень співробітниками ГВ КІБ УСБУ в Харківській області та складені вказані вище протоколи.

Постановою прокурора від 29.07.2025 року після надходження протоколоів за результатами НСРД припинено подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 12024250330000248 від 21.06.2024.

Постановою прокурора Харківської обласної прокуратури від 10.07.2025 прийнято рішення про зняття грифу секретності з матеріальних носіїв інформації, а саме з клопотань про надання дозволу на проведення НСРД та ухвал Харківського апеляційного суду, щодо надання дозволу на проведення НСРД, доручень прокурора, протоколів за результатами НСРД, матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 4 а.с. 77-94)

-Відповіддю оперативного підрозділу ГВ КІБ УСБУ в Харківській області від 27.06.2025 №70/1-678 на виконання доручення слідчого, відповідно до якої встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний особа із зазначенням анкетних даних, який мав позивний « ОСОБА_19 », із долученням фотокарток останнього. (т. 4 а.с. 174-175).

Надані фотозображення в подальшому пред'являлись для впізнання учасника кримінального провадження.

-На запит слідчого з ОВС Управління СБУ в Харківській області, ДУ «Харківській слідчий ізолятор» було надано копії документів, які підтверджують статус військовополонених у відношенні ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 (т. 4 а.с. 182-198).

-Протоколом огляду предметів від 18.06.2025 року, в ході якого слідчим було проведено огляд наданого ОСОБА_12 військового квитка на ім'я ОСОБА_21 серії НОМЕР_30 , в ході якого вона також повідомила, що вказаний військовий квиток був відправлений волонтерами, які відшукали його в м. Вовчанськ Харківської області, був відправлений 25.01.2025 року на ім'я її доньки ОСОБА_107 на відділення «Нова Пошта» № 18 в м. Житомир, та отриманий у вказаному відділенні особисто нею ( т. 4 а.с. 220-233)

-Постановою прокурора від 11.07.2025 року військовий квиток на ім'я ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_30 , визнано речовим доказом (т.4 а.с. 234-237)

-Відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_7 від 29.07.2025 4533/11/2025/4310 надану на запит слідчого в ОВС УСБУ в Харківській області надано інформацію, що в період з 27.09.2024 року по 24.07.2025 року евакуація загиблих військовослужбовців ЗСУ, здійснювалась з території Вовчанської територіальної громади, в арйоні р. Вовча. З території Вовчанського агрегатного заводу розташованого в м. Вовчанськ не здійснювалась у зв язку з підвищенням інтенсивності бойових дій. Також вказано, що тіла військовослужбовців в/ч НОМЕР_6 ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , а також військовослужбовця в/ч НОМЕР_5 ОСОБА_16 не евакуйовувалися.

Зазначено, що на даний момент немає умов для безпечного проведення евакуації тіл загидлих військовополонених та інших слідчих дій на території Вовчанського агрегатного заводу у зв'язку з активними бойовими діями. Постійною загрозою артилерійських обстрілів, а також високою ймовірністю замінування території. ( т. 4 а.с. 238-239)

-інформацією, що надана відповіддю проекту Project Expedite Justice, що надійшла на запит Харківської обласної прокуратури, відповідно до якої проведено OSINT-розслідування в ході якого встановлено в тому числі адреси реєстрації, номери документів контактні дані та коло родичів, а також фотокартки ОСОБА_7 . Встановлено, що ОСОБА_7 притягався до відповідальності за ст. 128 ч. 1, ст. 158, ст. 161, ст. 162 КК РФ. ( т. 4 а.с. 240-246)

-постановою прокурора від 07.08.2025 року виділено в окреме провадження матеріали згідно опису (додаток до постанови), за фактом вчинення невстановленими військовослудбовцями підрозділів ЗС та/чи інших збройних формувань або відомств, або підконтрольних їм угрупувань і регулярних збройних формувань жорстокого поводження з військовополоненими поєднаних з умисним вбивством військовополонених ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 за ознаками складу криімнальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України. (т. 5 а.с. 1-21).

-Відповіддю військової частини НОМЕР_7 від 10.07.2025 №3957 наданою на запит Харківської обласної прокуратури, відповідно до якої надано відеоматеріали з безпілотних літальних апаратів, що перебували у використанні підрозділів військової частини НОМЕР_7 та залучались до здійснення повітряної розвідки та здійснення відеофіксації подій, що мали місце у період з 01.07.2024 по 03.07.2024 на території Вовчанського агрегатного заводу за адресою: вул. Пушкіна, 2, м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, а також на прилеглій території. Додатком до якої надано відеозапис: 57pp1.mp4, запис у якому здійснений 15-00 02.07.2024. (т. 5 а.с. 132)

-Протоколом огляду речей і документів від 21.07.2025 в ході якого оглянуто вказаний відеозапис за участю спеціаліста - доцента кафедри оперативного мистецтва НА НГУ полковника запису ОСОБА_108 , якого залучено постановою слідчого про залучення спеціаліста від 14.07.2025 року. В ході слідчої дії оглянуто відеозапис, що міститься у файлі 57pp1.mp4, на якому зображена територія міста Вовчанськ, а саме територія біля Вовчанського агрегатного заводу з висоти безпілотного літального апарату. На відеозаписі о 15 хв . 59 сек. наявні відомості про те, що група військових осіб у кількості 5- х чоловіків біжать одним за одним колоною по території зруйнованого 2-х поверхневого приватного будинку з верандою, знаходячись вже на ділянці, яка за зовнішніми ознаками нагадує город, у напрямку частково пошкоджених будівель Вовчанського агрегатного заводу. На відеозаписі о 17 хв. 10 сек. наявні відомості про те, що 4-та особа падає на землю біля огорожі території Вовчанського агрегатного заводу, а 5-та особа продовжує рух у напрямку вище вказаної будівлі. Інші особи потрапляють до приміщень заводу. Крім того спеціаліст зазначає, що дії 1 та 5 особи, щодо здійснення контролю та керування діями 2 та 3 особи свідчить про те, що саме ці особи здійснювали конвоювання 2 та 3 осіб. Долучений до протоколу відеозапис: 57pp1.mp4 також був досліджений у судовому засіданні, та встановлено, що інформація, відображена у протоколі повністю відповідає дослідженому відеозапису. ( т. 5 а.с. 133-160)

-Протоколом огляду речей і документів від 05.08.2025 в ході якого оглянуто цей же відеозапис за участю свідка ОСОБА_109 , який за результатами перегляду повідомив, що на цьому відео відображені саме події початку липня 2024 року, коли він спільно з іншими військовослужбовцями ЗС РФ знаходився на позицях Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. Події які відображені на відеозаписі це взяття у полон двох військовослужбовців ЗСУ, які він спостерігав особисто, оскільки у цей час знаходився у вікні другого поверху позиції «Столовая» та прикривав відхід цієї групи до заводу. Також додав, що раніше повідомляв досудовий орган під час проведення з ним допитів, що ОСОБА_7 (« ОСОБА_41 »), зустрічав цих військовополонених ЗСУ на даній позиції особисто, а потім їх переводив до позиції «Адмінка », так ось він перебував у вікні на першому поверсі позиції під умовною назвою «Столова», куди на відео передислоковувалися від трансформаторної будівлі вище вказані військовослужбовці ЗСУ. (т. 5 а.с. 161- 177)

-Протоколом огляду від 28.07.2025 в ході якого слідчим за участю спеціаліста оглянуто інформацію, що знаходиться у відкритих джерелах, а саме інтернет сторінці на платформі dzen.ru, на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_24 », а саме публічне інтерв'ю військовослужбовців ЗС РФ з позивними « ОСОБА_30 » і «ОСОБА_48», які перебували у 2024 році на території Вовчанського агрегатного заводу, які зазначені кожний як Штурмовик 82 МСП 1 Батальон. В ході вкзаного інтерв'ю обговорюється події на території Вовчанського агрегатного заводу, зокрема поведінка «ОСОБА_54» на заводі, обставини потрапляння «ОСОБА_54» у полон тощо. Серед іншої інформації військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_48 » зазначає (мовою оригіналу): «ОСОБА_63 был со мной когда пленных брали», «Один не добежал - тот, что был со мной, вёл пленных, Мы их в плен взяли, начали убегать обратно на свою позицию, ему оставалось пять метров до входа, но не дошел», «ОСОБА_41 был помощником ОСОБА_128», «Хочу поблагодарить наше старшее руководство - позывные ОСОБА_26, ОСОБА_126 и ОСОБА_127. Они сработали по противнику точно», «ОСОБА_26 командир батальона», «ОСОБА_41 считал себя старшим после ОСОБА_128, но об этом ему никто не объявлял». Збережені файли було записано на флеш-накопичував, та який є додатком до протоколу. Відеозапис було досліджено у судовому засіданні, та встановлено, що інформація, відображена у протоколі повністю відповідає дослідженому відеозапису. (т. 5 а.с. 185-204).

-Відповіддю Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Збройних сил України (Військової частини НОМЕР_31 ) від 28.05.2025 №2626/2345 надану на запит УСБУ в Харківській області відповідно до якої долучено відповідь військової частини НОМЕР_32 , що у СПЗ «Стрибо» міститься інформація, яку можливо інтерпретувати як ту, що відноситься до суті питання яке ставиться у зверненні слідчого. Відповідно до досліджених аудіозаписів радіоперехоплень міститься відомості щодо взяття в полон військовослужбовців ЗСУ; про те, що в районі м. Вовчанськ відмічається підрозділи зі складу 138 ОМСБР. Перехоплення має інформацію, що «Єнот» займає командирську посаду. Мається інформація про допит військовополоненого із позивним « ОСОБА_85 », 9 батальйон, 57 бригада, якого допитував військовий із позивним « ОСОБА_18 », який доповідав про здобуту інформацію особі із позивним « ОСОБА_17 ». А також інші радіоперехоплення серед яких наявні позивні, що фігурують у інших доказах, зокрема: « ОСОБА_41 », «ОСОБА_30», « ОСОБА_19 ». (т. 5 а.с. 214-252). Флеш-накопичував із аудіозаписами радіоперехоплень був досліджений у судовому засіданні, та встановлено, що інформація, відображена у протоколі повністю відповідає дослідженому аудіозапису.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_7 , проведеного за участю захисника, в ході якого ОСОБА_7 особисто показав механізми конвоювання військовополоненого ОСОБА_111 та повідомив, що на нього покладалась функція контролю виконання. Крім того показав механізм конвоювання та розстрілу військовополонених ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Детально розповів, які дії виконувалися особисто ним, а які іншими військовослужбовцями ЗС РФ. Показав, як особисто здійснював постріл у потилицю ОСОБА_21 (т. 6 а.с.1-11)

Відеозапис проведеного слідчого експерименту був досліджений у судовому засіданні, та встановлено, що обставини що продемонстровані в ході слідчого експерименту відповідають його показам наданим у судовому засіданні.

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.03.2025 та додатками до нього, в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності, зокрема формою очей, носа, вух, губ, їх взаємного розташування, лінією роста волос, віком впізнаваємої особи, ОСОБА_20 , як військовослужбовця ЗСУ захопленого на початку липня 2024 року разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ військовослужбовцями ЗАС РФ з позивними «ОСОБА_41» та « ОСОБА_19 ». (т. 2 а.с. 211-216)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.03.2025 та додатками до нього, в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності, зокрема формою очей, носа, вух, губ, їх взаємного розташування, лінією роста волос, віком впізнаваємої особи , ОСОБА_112 , як військовослужбовця ЗСУ захопленого на початку липня 2024 року разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ військовослужбовцями ЗАС РФ з позивними «ОСОБА_41» та « ОСОБА_19 ».( т. 2 а.с. 217-222)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2025 та додатками до нього , в ході якого свідок ОСОБА_55 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності, зокрема формою очей, носа, вух, губ, їх взаємного розташування, зморшками на обличчі, військовослужбовця ЗС РФ з позивним «ОСОБА_30», анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. (т. 2 а.с. 223- 228)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_55 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності, зокрема формою очей, носа, вух, губ, їх взаємного розташування, зморшками на обличчі, військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_113 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. Також на початку липня 2024 року разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ брав у полон двох військовослужбовців ЗСУ, та яких у подальшому було страчено ОСОБА_7 та військовослужбовцем ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 ». ( т. 2 а.с. 229-234)

-

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.03.2025 в ході якого свідок ОСОБА_73 серед 12 осіб впізнав на фото № 1 за загальними рисами обличчя військовослужбовця ЗСУ захопленого 02.07.2024 разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ військовослужбовцями ЗАС РФ з позивними « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_19 » шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї. Відповідно довідки на фото № 1 ОСОБА_114 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 2 а.с 235-240)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.03.2025 в ході якого свідок ОСОБА_73 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішкості на фото № 9, військовослужбовця ЗСУ захопленого 02.07.2024 разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ військовослужбовцями ЗС РФ з позивними « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_19 » шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї. Відповідно довідки на фото № 9 ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 2 а.с. 241-246)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_22 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. (т. 3 а.с. 10-15)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_22 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. (т. 3 а.с. 16-21)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_55 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_22 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. (т. 3 а.с. 22-27)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_23 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. (т. 3 а.с 28-33)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_23 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним у період з травня 2024 по кінець вересня 2024 на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ та викунував там бойові завдання (т. 3 а.с. 34-39).

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_55 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_23 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ та викунував там бойові завдання ( т. 3 а.с 40-45).

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2025 в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_18 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який був старшим та керував особовим складом підрозділів ЗС РФ на території Вовчанського агрегатного заводу. А також на виконання наказу військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_17 » віддав наказ військовослужбовцям ЗС РФ ОСОБА_7 (позивний « ОСОБА_41 ») та « ОСОБА_19 » на розстріл військовополоненого ОСОБА_16 , а в подальшому на розстріл військовополонених ОСОБА_21 та ОСОБА_20 ( т. 3 а.с. 46-52)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2025 в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 , за участю захисника серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішкості військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який у середині червня 2024 року разом з ним (стріляв в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », а ОСОБА_7 був разом з ним) на території Агрегатного заводу у м. Вовчанськ шляхом пострілу в голову з автоматичної зброї після проведення допиту розстріляв у приміщенні КПП полоненого військовослужбовця ЗСУ, який раніше був впізнаний, як ОСОБА_16 , тіло якого залишено там же, а потім на початку липня 2024 року вищевказані військовослужбовці ЗС РФ на території Агрегатного заводу у м. Вовчанськ шляхом пострілу в голову з автоматичної зброї після проведення допитів розстріляли у приміщенні біло-синього кольору (насосна станція) полонених військовослужбовців ЗСУ, які раніше були впізнані підозрюваним, як ОСОБА_21 та ОСОБА_20 (стріляв у ОСОБА_20 в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », а в ОСОБА_21 - ОСОБА_7 ), тіла яких там і залишені. (т. 3 а.с 53-59)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який у середині червня 2024 року разом з військовослужбовцем ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 » на території Агрегатного заводу у м. Вовчанськ шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї після проведення його допиту розстріляв полоненого військовослужбовця ЗСУ, який раніше був впізнаний свідком, як ОСОБА_16 , а потім на початку липня 2024 року вище вказані військовослужбовці ЗС РФ на території Агрегатного заводу у м. Вовчанськ шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї після проведення допитів розстріляли полонених військовослужбовців ЗСУ, які раніше були впізнані свідком, як ОСОБА_21 та ОСОБА_20 ( т. 3 а.с. 60-65)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2025 в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який у середині червня 2024 року разом з військовослужбовцем ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 » (стріляв в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », а в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 » був разом з ним) на території Агрегатного заводу у м. Вовчанськ шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї після проведення його допиту розстріляв полоненого військовослужбовця ЗСУ, який раніше був впізнаний свідком, як ОСОБА_16 , а потім на початку липня 2024 року вище вказані військовослужбовці ЗС РФ на території Агрегатного заводу у м. Вовчанськ шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї після проведення допитів розстріляли полонених військовослужбовців ЗСУ, які раніше були впізнані свідком, як ОСОБА_21 та ОСОБА_20 (т. 3 а.с. 66-71)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав на фото № 5 військовослужбовця ЗС РФ з позивним «ОСОБА_30», анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним у період з травня 2024 року по кінець версеня 2024 року на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ та виконував там бойові завдання (т. 3 а.с 72-77).

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності на фото № 5 військовослужбовця ЗС РФ з позивним «ОСОБА_30», анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ у період з травня 2024 року по кінець версеня 2024 року, та виконував там бойові завдання (т. 3 а.с. 78-83).

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності на фото № 6 військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_113 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ. Також на початку липня 2024 року разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ брав у полон двох військовослужбовців ЗСУ, та яких у подальшому було страчено ОСОБА_7 та військовослужбовцем ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 ». (т. 3 а.с. 84-89)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.08.2025 в ході якого свідок ОСОБА_39 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_48 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який перебував разом з ним на території Вовчанського агрегатного заводу у м. Вовчанськ та виконував там бойові завдання. Також на початку липня 2024 року разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ брав у полон двох військовослужбовців ЗСУ, які в подальшосу були опізнані свідком як ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , та яких в подальшому було страчено ОСОБА_7 та військовослужбовцем із позивним « ОСОБА_19 » на території агрегатного заводу. (т. 3 а.с. 90-95)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2025 в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 , за участю захисника серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності на фото № 9 військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_18 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який був старшим та керував особовим складом підрозділів ЗС РФ на території Вовчанського агрегатного заводу. Також у середині червня 2024 року військовослужбовець з позивним « ОСОБА_18 », виконуючи наказ військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_17 » (старшого командира) віддав наказ ОСОБА_7 та військовослужбовцю ЗС РФ з позовним «ОСОБА_19», на страту військовополоненого ЗСУ, який раніше був впізнаний ОСОБА_7 , як ОСОБА_16 , який в подальшому було виконано, а потім на початку липня 2024 року виконуючи наказ військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_17 » (старшого командира) віддав наказ ОСОБА_7 та військовослужбовцю ЗС РФ з позовним «ОСОБА_19» на страту військовослужбовців ЗСУ, які були впізнані як ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , який було виконано шляхом пострілу у голову у приміщенні насосної станції (в ОСОБА_21 стріляв ОСОБА_7 , а в ОСОБА_20 - « ОСОБА_19 »).(т. 3 а.с. 96-102)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав на фото № 5 військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_18 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який був старшим та керував особовим складом підрозділів ЗС РФ на території Вовчанського агрегатного заводу. А також на виконання наказу військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_17 » віддав наказ військовослужбовцям ЗС РФ ОСОБА_7 (позивний « ОСОБА_41 ») та « ОСОБА_19 » на розстріл військовополоненого ОСОБА_16 , а в подальшому на розстріл військовополонених ОСОБА_21 та ОСОБА_20 (т. 3 а.с. 103-109)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2025 в ході якого свідок ОСОБА_55 серед 12 осіб впізнав за загальними рисами зовнішності, зокрема формою очей, носа, вух, губ, їх взаємного розташування, зморшками на обличчі, військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_18 », анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, який був старшим та керував особовим складом підрозділів ЗС РФ на території Вовчанського агрегатного заводу. А також на виконання наказу військовослужбовця ЗС РФ з позивним « ОСОБА_17 » віддав наказ військовослужбовцям ЗС РФ ОСОБА_7 (позивний « ОСОБА_41 ») та « ОСОБА_19 » на розстріл військовополоненого ОСОБА_16 , а в подальшому на розстріл військовополонених ОСОБА_21 та ОСОБА_20 (т. 3 а.с. 110- 116)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав на фото № 9 військовослужбовця ЗС РФ командира 1 мотострілецького батальйону 82 мотострілецького полку 69 мотострілецької дивізії, - майора з позивним «Єнот», анкетні дані якого вказані у довідці до протоколу, якого він бачив декілька раз особисто у квітні 2022 року на полігоні в АДРЕСА_7 , коли проходив курс військового навчання після підписання контракту ( т. 3 а.с. 117-122).

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2025 в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 , за участю захисника серед 12 осіб впізнав особу на фото № 10 як військовослужбовця ЗСУ захопленого у середині червня 2024 року військовослужбовцями ЗС РФ (самостійно прийшов, переплутавши позиції), та у подальшому страченому того ж дня військовослужбовцем ЗС РФ з позивними « ОСОБА_19 » шляхом пострілу в голову з автоматичної зброї (стріляв в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », а ОСОБА_7 перебував на вулиці біля приміщення КПП, проте він до цього приміщення не заходив, хоча був обізнаний та розумів з якою ціллю відведи він та « ОСОБА_19 » вели данного військовослужбовця ЗСУ). Відповідно до довідки до протоколу на фото № 10 - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т. 3 а.с. 123-129)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав особу на фото № 11, як військовослужбовця ЗСУ захопленого у середині червня 2024 року військовослужбовцями ЗС РФ (самостійно прийшов, переплутавши позиції), та у подальшому страченому того ж дня військовослужбовцями ЗС РФ з позивними « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_19 » шляхом пострілу в голову з автоматичної зброї (стріляв в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », а в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 » був разом з ним). Відповідно до довідки до протоколу на фото № 11 - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т. 3 а.с. 130-135)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2025 в ході якого свідок ОСОБА_73 серед 12 осіб впізнав на фото № 7 військовослужбовця ЗСУ захопленого у середині червня 2024 року військовослужбовцями ЗС РФ (самостійно прийшов, переплутавши позиції), та у подальшому страченому того ж дня військовослужбовцями ЗС РФ з позивними « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_19 » шляхом пострілу в голову з автоматичної зброї (стріляв в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_19 », а в/с ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 » був разом з ним). Відповідно до довідки до протоколу на фото № 7 - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т. 3 а.с. 136-141)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав особу на фото № 11, як військовослужбовця ЗСУ захопленого 02.07.2024 разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ військовослужбовцями ЗАС РФ з позивними « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_19 » шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї після їх допитів, при чому ініціатор даного розстрілу був військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 ». Відповідно до довідки до протоколу на фото № 11 - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 3 а.с. 142-147)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2025 в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 , за участю захисника серед 12 осіб впізнав на фото № 1 військовослужбовця ЗСУ захопленого на початку липня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї наступного дня військовослужбовцем ЗС РФ з позовним «ОСОБА_19». Відповідно до довідки до протоколу на фото № 1 - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( т. 3 а.с. 148-154)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2025 в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 , за участю захисника серед 12 осіб впізнав особу на фото № 12, як військовослужбовця ЗСУ захопленого на початку липня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня ним особисто шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ, якого стратив військовослужбовець ЗС РФ з позовним «ОСОБА_19». Відповідно до довідки до протоколу на фото № 12 - ОСОБА_114 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 3 а.с. 155-161)

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.04.2025 в ході якого свідок ОСОБА_50 серед 12 осіб впізнав особу на фото № 3, як військовослужбовця ЗСУ захопленого 02.07.2024 разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ у полон військовослужбовцями ЗС РФ у м. Вовчанськ, та у подальшому страченому наступного дня разом з іншим військовослужбовцем ЗСУ військовослужбовцями ЗАС РФ з позивними «ОСОБА_41» та «ОСОБА_19» шляхом пострілу у голову з автоматичної зброї після їх допитів, при чому ініціатор даного розстрілу був військовослужбовець ЗС РФ з позивним « ОСОБА_41 ». Відповідно до довідки до протоколу на фото № 3 - ОСОБА_114 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 3 а.с. 162-167)

Достовірність та об'єктивність вищевказаних доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає можливим покласти їх в основу ухваленого вироку.

Дослідивши у судовому засіданні надані докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Надаючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів враховує, що за загальним визначенням воєнні злочини це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (порушення законів і звичаїв війни), за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність фізичних осіб на національному та міжнародному рівнях. Посилання на серйозні порушення заборон містяться як у договірному, так і у звичаєвому міжнародному гуманітарному праві.

З лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції, що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення ЗС РФ, інших збройних формувань РФ та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.

Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН Е8-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».

Відповідно до ст. 2, спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) (далі - Протокол), Високі Договірні Сторони, підтверджуючи далі, що положення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 75 Протоколу тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Конвенціями або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитись до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб. Заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: а) насильство над життям, здоров'ям і фізичним та психічним паном осіб, зокрема: а.1) вбивство; а.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні; а.3) тілесні покарання; а.4) каліцтво; b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до -реституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; с) взяття заручників; d) колективне покарання; е) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.

Відповідно до п. 1 ч. А ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 (далі - Конвенція III) військовополоненими, у розумінні цієї Конвенції, є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій: особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.

Відповідно до ст. 13 Конвенції III з військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно. Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров'ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та будуть розглядатись як серйозне порушення цієї Конвенції. Зокрема, жодного військовополоненого не можна піддавати фізичному каліченню або медичним чи науковим експериментам будь-якого характеру, які не обґрунтовані потребою в проведенні медичного, стоматологічного або стаціонарного лікування військовополоненого та не здійснюються в його інтересах.

Так само військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки.

Згідно ст. 17 Конвенції III будь-які фізичні чи моральні тортури та будьмо інша форма примусу не можуть застосовуватися до військовополонених для одержання від них будь-яких відомостей. Військовополоненим, які відмовляються відповідати, не можна погрожувати, не можна їх ображати, переслідувати або вдаватися до обмежень їхніх прав.

Відповідно до ст. 130 Конвенції III серйозними порушеннями є ті, що пов'язані з будь-яким з таких діянь, якщо їх учинено проти осіб або майна, які користуються захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдське поводження, зокрема біологічні експерименти, умисне заподіяння тяжких страждань або серйозного тілесного ушкодження або шкоди здоров'ю, примушування військовополоненого до служби в збройних силах ворожої держави або умисне позбавлення його прав на справедливе та належне судове розслідування, передбачених цією Конвенцією.

Згідно статті 41 Протоколу І:

1.Заборонено нападати на особу, яку визнано чи яку за даних обставин належить визнати особою, яка вибула із строю.

2. Вибулою із строю вважається будь-яка особа, якщо вона:

перебуває під владою супротивної сторони;

ясно виражає намір здатися в полон; або непритомна чи яким-небудь іншим чином виведена із строю внаслідок поранення чи хвороби й тому не здатна оборонятися, за умови, що в будь-якому разі ця особа утримується від ворожих дій і не намагається втекти.

Згідно з пунктом «е» ч.3 ст. 85 Протоколу І на доповнення до серйозних порушень, визначених у статті 11, вчинення нападу на особу, коли відомо, що вона припинила брати участь у воєнних діях, розглядаються як серйозні порушення цього Протоколу, коли вони вчиняються навмисне на порушення відповідних положень цього Протоколу і є причиною смерті або серйозного тілесного пошкодження чи шкоди здоров'ю.

Крім того, умисне вбивство та незаконне позбавлення волі є воєнними злочинами відповідно до ст.8(2)(а)(і), ст.8(2)(а)(vіі) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Стаття 25(3) Римського статуту закріплює індивідуальну кримінальну відповідальність особи, відповідно до якої особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню за злочин, що підпадає під юрисдикцію Суду, якщо ця особа вчиняє такий злочин особисто, спільно з іншою особою або через іншу особу, незалежно від того, чи підлягає ця інша особа кримінальній відповідальності.

Стаття 33 визначає, що наказ вищого начальника не звільняє від кримінальної відповідальності, якщо такий наказ був явно злочинним, при цьому умисне вбивство військовополонених беззаперечно належить до таких наказів. Той факт, що злочин, що підпадає під юрисдикцію Суду, було вчинено особою за наказом уряду або начальника, військового чи цивільного, не звільняє цю особу від кримінальної відповідальності, за винятком випадків, коли:

a) ця особа була юридично зобов'язана виконувати накази такого уряду чи такого начальника;

b) ця особа не знала, що наказ був незаконним;

c) наказ не був явно незаконним.

Військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_7 , обіймаючи посаду командир гранатометного відділення мотострілецької роти загальновійськової армії ЗС РФ, брав участь у вторгненні на територію Харківської області у складі російських окупаційних військ.

Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, ОСОБА_7 є законним учасником міжнародного збройного конфлікту. Частина 1 статті 43 Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) визнає, що збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів. У ч. 2 ст. 44 Протоколу I наголошено, що всі комбатанти зобов'язані додержуватися норм міжнародного права, застосованого в період збройних конфліктів. З цього обов'язку випливає, що за воєнні злочини, які є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, комбатанти несуть індивідуальну кримінальну відповідальність.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства України.

У розділі XV «Перехідні положення» Конституції України, а саме у статті 1 зазначено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Статтями 6, 7 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.

Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 КК України закони України про кримінальну відповідальність мають відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано ВР України, й положення ст. 438 КК України в частині інкримінованого злочину такими є.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Конвенції на додаток до положень, які втілюються в мирний час, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.

Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Як передбачено ст.6 Конвенції, ця Конвенція повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених устатті 2.

На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій.

На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій, але окупаційна держава, настільки, наскільки вона виконує функції уряду на цій території, буде пов'язана на строк окупації положеннями таких статей цієї Конвенції:1 - 12,27,29 - 34,47,49,51 - 53,59,61 - 77та143.

Особи, що перебувають під захистом, звільнення, репатріація або влаштування яких відбудуться після цих строків, будуть протягом зазначеного часу перебувати під захистом цієї Конвенції.

Отже, міжнародне гуманітарне право (далі МГП), у т.ч. Конвенція та Додаткові протоколи до неї, застосовується під час збройного конфлікту, поняття якого відсутнє у договірному міжнародному праві.

Разом з тим, визначення збройного конфлікту міститься у п. 70 Рішення Апеляційної палати МКТЮ у справі від 2 жовтня 1995 року («The Prosecutor v. Dusko Tadic»), згідно з яким «… збройний конфлікт існує тоді, коли має місце застосування збройної сили між Державами або тривале збройне насильство між урядовими силами та організованими збройними групами, або між такими групами в межах Держави. Міжнародне гуманітарне право застосовується з часу початку таких збройних конфліктів і виходить за межі припинення військових дій, поки не буде укладено мир; або, у випадку внутрішніх конфліктів, поки не буде досягнуто мирного вирішення конфлікту. До того моменту міжнародне гуманітарне право продовжує діяти на всій території ворогуючих Держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, всій території, підконтрольній одній стороні, незалежно від того, чи ведуться там фактичні бої.

Суд також ураховує, що не має бути доведено, що збройний конфлікт мав саме «причинний зв'язок» із вчиненим воєнним злочином, але існування збройного конфлікту має щонайменше відігравати істотну роль у здатності винного вчинити злочин, у його рішенні вчинити злочин, у способі його вчинення або тієї мети, з якою він був вчинений (справа «The Prosecutor v. Kunarac, Kovac and Vukovic», МТКЮ).

Отже, діяння, викладені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 , та які мали місце у червні, липні 2024 року, відбувалися під час міжнародного збройного конфлікту і безпосередньо пов'язані з наявністю такого конфлікту.

Щодо пособництва

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Пособником, відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України, є, зокрема, особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками. При цьому домовитися про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди про скоєння відповідного діяння до моменту виконання його об'єктивної сторони. Така домовленість може відбуватися у будь-якій формі, у тому числі за допомогою конклюдентних дій, тобто мовчазних дій, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими. При цьому така домовленість може відбуватися не тільки за тривалий час до вчинення злочину, а й за кілька хвилин чи навіть секунд до нього.

Дослідженими у судовому засіданні доказами було встановлено наявність спільного умислу у ОСОБА_7 та осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, на вчинення жорстокого поводження з військовополоненими, поєднані з умисним вбивством, що випливає із сукупності його дій під час вчинення злочину.

Підстав вважати, що органом досудового розслідування допущено процесуальні порушення при проведенні процесуальних дій та відповідно складанні документів, які б в подальшому могли б вплинути на належність та допустимість доказів у цьому кримінальному провадженні, у колегії суддів немає.

При цьому, вирішуючи питання про можливе застосування правил ст. 87 КПК до наданих стороною обвинувачення доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті. Зазначаючи про недопустимість доказу, відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК України, сторона має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення. Якщо подібне має місце, то має бути зазначено, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, має бути посилання на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.

Разом з тим, посилання сторони захисту на недопустимість відеозапису допиту свідка ОСОБА_76 , про що було зазначено захисником, не містить подібних заяв і тверджень.

Під час ухвалення рішення судом враховано правову позицію викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 756/10060/17 від 31 серпня 2022 року щодо допустимості доказів у кримінальному провадженні.

Крім того, законодавство України було доповнено ч. 11ст. 615 КПК України, згідно якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Таким чином в умовах воєнного стану розглядається можливість використання позасудових показань за умови дотримання процесуальних гарантій та повної відеофіксації допиту. Такі показання можуть бути використаними судом для обґрунтування своїх висновків без безпосереднього сприйняття показань в судовому засіданні присутнього в ньому учасника кримінального провадження.

Вказані положення відповідають висновку Європейського суду з прав людини у рішенні «Макеян та інші проти Вірменії», в якому Суд констатував, що надання переваги показанням, наданим під час досудового слідства над показаннями, наданими на відкритому суді саме по собі не викликає питання справедливості судового провадження якщо ця перевага обґрунтована і показання були надані за власним бажанням особи.

Суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 , ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України (в редакції до 24.10.2024), тобто пособництво жорстокому поводженню з військовополоненим, поєднаному з умисним вбивством, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України (в редакції до 24.10.2024), тобто жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, дані про його особу, який раніше притягався до кримінальної відповідальності на територі РФ, на території України є раніше несудимою особою на території України, є військовослужбовцем ЗС РФ, наразі має статус військовополоненого, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, має постійне місце реєстрації, а також враховує повідомлені ним відомості щодо стану його здоров'я.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як передбачено ч.2. ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_7 суд визнає визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7 , є вчинення кримінальних правопорушень у зв'язку з виконанням потерпілими службового або громадського обов'язку, вчинення злочинів з використанням умов воєнного стану, та повторно.

При цьому суд зауважає що вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою є саме кваліфікуючою ознакою, яка не може додатково обтяжувати покарання обвинуваченому.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, вчинення обвинуваченим воєнних злочинів, пов'язаних з умисним вбивством трьох неозброєних військовополонених, особу винного, ставлення до вчиненого, судом також враховується що ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, достеменно розумів, що в складі військового формування вторгається на територію незалежної та суверенної держави, відчував свою безкарність, отже чітко усвідомлював наслідки своїх дій, вчиняти які, його ніхто не змушував, а отже реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України в межах санкції статті у виді позбавлення волі на певний строк, та за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України в межах санкції у виді довічного позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначає обвинуваченому ОСОБА_7 до відбування остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Таке покарання в даному випадку є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та є домірним скоєному.

Поряд з цим, на переконання суду, призначення обвинуваченому саме вказаного покарання буде справедливим, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Також, суд звертає увагу, що з огляду на положення ст. 5 КК України, застосовує положення ч. 2 ст. 438 КК України в редакції Закону на час вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 подано цивільні позови.

Потерпіла ОСОБА_9 , яка є дружиною загиблого внаслідок вчиненого воєнного злочину ОСОБА_16 , просить стягнути з ОСОБА_7 15 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, який обгрунтовано тим, що факт зникнення її чоловіка ОСОБА_16 завдав значного морального удару для всієї родини. Відсутність будь-якої інформації про долю зниклого, неможливість встановити його місцезнаходження, тривале очікування новин та постійна тривога за його життя призвели до глибокого емоційного виснаження. Отримання інформації щодо обставин його захоплення, допиту та подальшої страти, стало глибшого морального потрясіння. Родина після цього перебуває в надзвичайно важкому психологічному стані. Усвідомлення обставин загибелі сина внаслідок жорстоких дій військових зс рф, неможливість вплинути на ситуацію чи гідно попрощатися з загиблим - усе-це завдає глибоку емоційну травму, що проявилося симптомом глибокого стресу, постійної тривоги, розлад сну, емоційна нестабільність, що суттєво ускладнило повсякденне життя.

Потерпіла ОСОБА_11 , яка є матір'ю загиблого внаслідок вчиненого воєнного злочину ОСОБА_16 , просить стягнути з ОСОБА_7 15 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, який обґрунтовано тим, що факт зникнення її сина ОСОБА_16 завдав значного морального удару для родини. Відсутність будь-якої інформації про долю зниклого, неможливість встановити його місцезнаходження, тривале очікування новин та постійна тривога за його життя призвели до глибокого емоційного виснаження. Отримання інформації щодо обставин його захоплення, допиту та подальшої страти, стало глибшого морального потрясіння. Родина після цього перебуває в надзвичайно важкому психологічному стані. Усвідомлення обставин загибелі сина внаслідок жорстоких дій військових зс рф, неможливість вплинути на ситуацію чи гідно попрощатися з загиблим - усе-це завдає глибоку емоційну травму, що проявилося симптомом глибокого стресу, постійної тривоги, розлад сну, емоційна нестабільність, що суттєво ускладнило повсякденне життя.

Потерпілий ОСОБА_10 , який є сином загиблого внаслідок вчиненого воєнного злочину ОСОБА_16 , просить стягнути з ОСОБА_7 15 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, який обґрунтовано тим, що факт зникнення його батька ОСОБА_16 завдав значного морального удару для родини. Відсутність будь-якої інформації про долю зниклого, неможливість встановити його місцезнаходження, тривале очікування новин та постійна тривога за його життя призвели до глибокого емоційного виснаження. Отримання інформації щодо обставин його захоплення, допиту та подальшої страти, стало глибшого морального потрясіння. Родина після цього перебуває в надзвичайно важкому психологічному стані. Усвідомлення обставин загибелі батька внаслідок жорстоких дій військових зс рф, неможливість вплинути на ситуацію чи гідно попрощатися з загиблим - усе-це завдає глибоку емоційну травму, що проявилося симптомом глибокого стресу, постійної тривоги, розлад сну, емоційна нестабільність, що суттєво ускладнило повсякденне життя.

Потерпіла ОСОБА_14 , яка є матір'ю загиблого внаслідок вчиненого воєнного злочину ОСОБА_20 , просить стягнути з ОСОБА_7 15 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, який обгрунтований тим, що внаслідок умисного вбивства її сина вона зазнала глибоких душевних страждань, сильного емоційного потрясіння та тривалого психологічного болю. Втрата близької людини спричинила істотні негативні зміни в її особистому житті. Вона пережила страждання, пов?язані зі смертю рідного сина, й продовжує відчувати цю втрату щодня. Крім того, вона змушена докладати значних зусиль для захисту своїх прав, відновлення звичного способу життя та збереження пам?яті про свого сина, що додатково посилює психологічний тиск і поглиблює травматичні наслідки.

Потерпіла ОСОБА_13 , яка є дружиною загиблого внаслідок вчиненого воєнного злочину ОСОБА_21 , просить стягнути з ОСОБА_7 2 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, який обгрунтовано, тим, що внаслідок умисного вбивства її чоловіка ОСОБА_21 , вона зазнала глибоких душевних страждань, важкого емоційного потрясіння, тривалого психологічного болю, а також істотних змін у своєму особистому житті. Потерпіла втратила чоловіка, з яким її пов?язували тісні емоційні, родинні та життєві зв?язки. Вказує, що жорстоке, цинічне вбивство військовополоненого в умовах збройного конфлікту, лише посилює ступінь моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_12 , яка є матір'ю загиблого внаслідок вчиненого воєнного злочину ОСОБА_21 , просить стягнути з ОСОБА_7 2 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, який обгрунтований тим, що внаслідок умисного вбивства її сина, вона зазнала глибоких душевних страждань, важкого емоційного потрясіння, тривалого психологічного болю, а також істотних змін у своєму особистому житті. Потерпіла втратила сина, з яким її пов?язували тісні емоційні, родинні та життєві зв?язки. Наявні медичні документи підтверджують погіршення стану її здоров?я, що безпосередньо пов'язане з пережитою втратою дитини. ОСОБА_12 вказує, що продовжує нести ці страждання, її життєвий уклад істотно порушено, і подолання горя потребує значного часу, ресурсів та зовнішньої підтримки. Крім того, вона змушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав та гідності, а також для збереження пам?яті про свого сина, що лише посилює психологічний тиск і глибину травми.

Згідно з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити цивільний позов.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

У відповідності до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Відповідно до ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.89, якщо матеріальну шкоду заподіяно підсудним спільно з іншою особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, суд покладає обов'язок по відшкодуванню шкоди у повному розмірі на підсудного. При винесенні в наступному обвинувального вироку щодо особи, справу про яку було виділено в окреме провадження, суд вправі покласти на неї обов'язок відшкодувати шкоду солідарно з раніше засудженим.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинна стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і бути співмірним для його реального відшкодування.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Внаслідок суспільно-небезпечних дій обвинуваченого усім позивачам було завдано моральних страждань, оскільки в результаті неправомірних дій обвинуваченого, який діяв спільно із особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, наступила смерть їх близьких - сина, чоловіка, батька. При цьому суд вважає, що втрата рідної людини є невідворотною та такою, що заподіяла потерпілім важку душевну травму на усе життя, та переоцінити заподіяну моральну шкоду позивачам неможливо.

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, ступінь вини обвинуваченого, характер і обсяг душевних страждань, яких зазнали потерпілі, які втратили своїх близьких, невідворотність наслідків, що настали від неправомірних дій ОСОБА_7 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи зміни, які відбулись у житті потерпілих у зв'язку із втратою близьких осіб, і втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, позивачі позбавлені можливості матеріальної та моральної підтримки у подальшому своєму житті, відновити попередній стан життя позивачів неможливо, причинний зв'язок між винними діями обвинуваченого та смертю ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, колегія суддів вважає, що достатнім для розумного задоволення потреб потерпілих та таким, що буде співмірним для його реального відшкодування, задовольнити цивільні позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000 ( два мільйони) грн., кожному.

Таким чином, цивільні позови ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підлягають задоволенню у повному обсязі, а цивільні позови ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 частковому задоволенню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, понесені на залучення експертів відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Враховуючи, що обвинувачений утримується в умовах ізоляції від суспільства як військовополонений на підставі спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України, то з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому судом покарання, слід застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395, 615 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України (в редакції до 24.10.2024) та призначити йому покарання

-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України - 13 (тринадцять) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України - довічне позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбуття покарання за цим вироком, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення з 13.01.2026 року (з часу взяття під варту) і по дату набрання цим вироком законної сили включно, виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , (і.н. НОМЕР_33 ) грошові кошти у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , (і.н. НОМЕР_34 ) грошові кошти у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , (і. н. НОМЕР_35 ) грошові кошти у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , (і. н. НОМЕР_36 ) грошові кошти у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , (і.н. НОМЕР_37 ) грошові кошти у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , (і.н. НОМЕР_38 ) грошові кошти у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення

- судової біологічної експертизи № 19/106-24/11310-БД від 10.09.2024 у розмірі 10 291 грн. 24 коп.,

- біологічної експертизи № 19/106-24/11326-БД від 16.09.2024 у розмірі 10 288 грн. 24 коп.,

- біологічної експертизи№ 19/106-24/12811-БД від 08.10.2024 у розмірі 16 710 грн. 97 коп.,

- біологічної експертизи № 19/124-24/9653-БД від 23.08.2024 у розмірі 9 996 грн. 29 коп.,

- біологічної експертизи № 19/124-24/9652-БД від 22.08.2024 у розмірі 9 996 грн. 29 коп.,

що у загальному розмірі складає 57283 (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 03 коп.

Речові докази:

- військовий квиток серія НОМЕР_30 на ім'я ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданий Житомирським РТЦК Житомирської області 24.02.2024 року, що приєднано до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

- зразки букального епітелію потерпілої ОСОБА_14 , ОСОБА_89 , які опечатані до паперових конвертів, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді - ОСОБА_2

ОСОБА_3