Справа №639/8911/25
Провадження №3/639/24/26
12 січня 2026 року суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Чижиченко Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2, ч.3 ст. 126, ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, -
Постановою Новобаварського районного суду міста Харкова від 12.01.2026 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №639/8917/25, провадження №3/639/27/26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, №639/8915/25, провадження №3/639/26/26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, №639/8913/25, провадження №3/639/25/26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, №639/8911/25, провадження №3/639/24/26 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - об'єднано в одне провадження, та присвоєно об'єднаній справі № 639/8911/25, провадження №3/639/24/26.
15 листопада 2025 року о 02:34 за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 172, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду - 1,13‰. З результатом огляду водій погодився. Огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився ( протокол ЕПР1 № 513545).
15 листопада 2025 року о 02:34 за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 172, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, відносно якої встановлено обмеження у праві керування транспортним засобами постановою Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області СМУ Міністерства юстиції від 02.05.2023, чим порушив ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» (протокол ЕПР1 № 513552).
15 листопада 2025 року о 02:34 за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 172, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.4 ПДР України. (протокол ЕПР1 № 513557).
15 листопада 2025 року о 02:34 за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 172, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників поліції, які подавали через гучномовець з ввімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом SIREN та HORN, чим порушив п. 2.4 ПДР України (протокол ЕПР1 №513553).
ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу проживання та за номером мобільного телефону останнього вказаних у матеріалах справи, крім того наявні відомості про повернення судових повісток без отримання, однак в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Тому, на підставі ч. 2 ст. 268 КУпАП, враховуючи, що дана категорія справ до вичерпного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності .
Дослідивши відеозапис та письмові матеріали, суд дійшов до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:
-даними, які містяться в вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписі, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та звітом приладу «Драгер 6820» до нього, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння.
Згідно п.п.2,3,4 Розділу 1 Інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснює, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Крім того ОСОБА_1 не надав суду жодних належних та допустимих доказів, (висновку спеціаліста, довідки медичної установи тощо), які б спростовували факт наявності у останнього ознак алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП КУпАП.
Крім того, ч. 3 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в вищевказаних протоколах про адміністративне правопорушення, рапортах, відеозаписі, копії постанови Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області СМУ Міністерства юстиції від 02.05.2023 щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Крім того, ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в вищевказаних протоколах про адміністративне правопорушення, рапортах, копії постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 01.09.2022, згідно якої ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, копією постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6154178 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відеозаписі.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Статтею 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, відеозаписом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вбачає в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Тому з врахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.5 ст. 126 КУпАП, якою встановлено відповідальність за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Так, санкція ч.5 ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у вигляді двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого
Суд, при накладенні адміністративного стягнення враховує особу правопорушника, при цьому не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З метою виховання особи, запобігання новим правопорушенням, суд вважає необхідним призначити адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу, оскільки такий не перебуває у приватній власності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
На підставі положень статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, встановленому пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» .
Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.3 ст. 126, ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч.3 ст. 126, ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП із застосуванням відносно нього адміністративного стягнення:
-за ч. ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 ( сто п'ятдесят три ) гривні 00 коп.;
- за ч. 3 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ст. 36 КпАП України, визначити кінцеве стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення - за ч. 5 ст. 126 КУпАП та остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.В. Чижиченко