Справа № 638/24027/25
Провадження № 2-о/638/11/26
07.01.2026 Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Штих Т.В.
секретаря судового засідання Ковальчук А. П.,
розглянувши матеріали цивільної справи за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту,
встановив:
ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою в якій просила встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , належності ОСОБА_1 диплому спеціаліста - архітектора НОМЕР_1 виданого 29.06.1944, належності ОСОБА_1 трудової книжки НОМЕР_2 , виданої НДПІ «ДІПРОСТАЛЬ» 01.02.1995.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , громадянка України, народилась в м. Харкові ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
У 1997 році під час обміну паспорту старого зразку на новий паспорт громадянина України прізвище заявниці було перекладено на українську та зазначено « ОСОБА_5 », а ім'я по батькові « ОСОБА_6 ».
Саме з такими даними заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , та в серпні 2019 року отримала рішення Київського районного суду м. Харкова про розірвання шлюбу. Також дані заявниці ОСОБА_1 зазначені в свідоцтві про народження сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В жовтні 2016 року заявниця придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Заявниця зазначає, що має на меті оформити відчудження зазначеної квартири на користю своєї матері шляхом укладення договору дарування, але оскільки у матері та у заявниці різні прізвища та заявниця не може підтвердити родинний зв'язок, це тягне певні негативні наслідки у вигляді зайвих грошових витрат.
У червні 1994 року заявниця отримала диплом спеціаліста - архітектора у зв'язку з закінченням Харківського інженерно-будівельного інституту Диплом КБ № 006943). Але сталося це до отримання нового паспорту та відповідно диплом виданий на ім'я ОСОБА_9 .
Після закінчення інституту заявниця 01 лютого 1995 року була прийнята на роботу до НДПІ «ДІПРОСТАЛЬ» та їй була видана трудова книжка НОМЕР_2 де на сторінці 1 зазначено прізвище ОСОБА_10 ім'я ОСОБА_11 по батькові ОСОБА_6 . Таким чином існує невідповідність її дійсному прізвищу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 відкрито провадження.
У судовому засіданні заявниця та її представник просили задовольнити заяву та встановити факт родинних відносин та факт належності документів.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду повідомлялась належним чином та своєчасно.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Відповідно до копії Диплому серії НОМЕР_1 ОСОБА_9 закінчила Харківський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю архітектура.
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 вона належить (в називному відмінку мовою оригіналу) ОСОБА_14 . В трудовій книжці першим записом є запис про навчання, в колонці на підставі чого внесений запис вказано, що на підставі Диплому КБ № 006943 від 29.06.1994.
Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , який належить заявниці ОСОБА_1 , прізвище, ім'я та по-батькові заявниці російською вказано як: ОСОБА_14 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні вказав, що знає що заявниця ОСОБА_1 працювала в НДІ «Дніпросталь», також вказує, що розбіжності в написанні прізвища в паспорті та інших документах спричиняє купу проблем.
Свідок ОСОБА_16 вказав, що вчився із заявницею в одному інституті, знає її з 1988 року, вказав, що знає її мати, оскільки вона працювала в інституті, також підтвердив, що ОСОБА_1 працювала в НДІ «Дніпросталь».
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Щодо встановлення факту належності документів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові якої, що зазначені в документі - не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Згідно роз'яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», - визначено можливість встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно до роз'яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Суд в ході судового розгляду встановив, що диплом мерії НОМЕР_1 від 29.06.1994 та трудова книжка НОМЕР_2 належать заявниці ОСОБА_1 .
Щодо встановлення факту родинних відносин.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника (постанова Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 752/21394/21).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 953/17730/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Наявності спору про право при розгляді цієї справи не встановлено.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Суд враховує, що наданими заявницею доказами підтверджено факт того що ОСОБА_1 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові є рідною дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Будь-яких доводів та доказів та спростування зазначеного матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, а також те, що спору про право не встановлено, а сам факт родинних зв'язків та належності документів доведений письмовими доказами та показами свідків, заява представника ОСОБА_1 адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 76 - 81, 95, 228, 229, 235, 258, 259, 265, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шесточенко Тетяни Іванівни, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові є рідною дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , диплому спеціаліста - архітектора НОМЕР_1 виданого 29.06.1994 року у зв'язку з закінченням Харківського інженерно-будівельного інституту.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трудової книжки книжка НОМЕР_2 , виданої НДПІ «ДІПРОСТАЛЬ» 01 лютого 1995 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 13 січня 2026 року.
Головуючий Т. В. Штих