Справа № 397/1365/25
н/п : 2-з/397/1/26
Іменем України
Про забезпечення позову
13.01.2026 селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Гайдар Н.І., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Бабак-Гутарєвої Ярослави Тарасівни, яка діє в інтересах позивача Фермерського господарства «Агроекохолод»про забезпечення позову по цивільній справі №397/1365/25 за позовом Фермерського господарства «Агроекохолод» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди землі,
Представник позивача - адвокат Бабак-Гутарєва Я.Т. звернулася до суду з заявою про забезпечення позову по цивільній справі №397/1365/25 за позовом Фермерського господарства «Агроекохолод» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди землі. В заяві просить:
- вжити заходи забезпечення позову про визнання договору оренди землі між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) як орендодавцем та Фермерським Господарством «Агороекохолод» (ідентифікаційний код юридичної особи - 37964349) як орендарем, укладеним у запропонованій редакції.
- заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою, що знаходиться на території Підлісненської сільської ради, за межами населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області, загальною площею 1,5700 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016.
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки, що знаходиться на території Підлісненської сільської ради, за межами населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області, загальною площею 1,5700 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016.
- заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, що знаходиться на території Підлісненської сільської ради, за межами населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області, загальною площею 1,5700 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016 та внесення до Державного земельного кадастру будь-яких відомостей, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3520585000:02:000:5016.
В обгрунтування заяви зазначає, що у провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області перебуває справа № 397/1365/25 за позовною заявою Фермерського господарства «Агроекохолод» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди землі.
У відзиві відповідач обґрунтовувала свої заперечення проти позову тим, що земельна ділянка нібито передана в оренду ОСОБА_2 за договором оренди земельної ділянки від 19.09.2025. 16.11.2025 ОСОБА_1 у межах судового провадження у справі № 397/1365/25 подала клопотання про долучення до матеріалів справи копій Договору оренди від 19.09.2025, нібито укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та витягу з ДРРП про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 від 13.11.2025. З наданого відповідачем витягу з ДРРП від 13.11.2025 вбачається, що 13.11.2025 Державним реєстратором Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Щербиною Катериною Вікторівною на підставі Договору оренди від 19.09.2025 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 81843625, про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 строком на 10 років, з правом пролонгації. З наведеного позивач убачає, що відповідач, дізнавшись про факт подання позивачем позову, одержавши копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, ознайомившись з ухвалою Олександрівського районного суду від 22.10.2025, вчинила дії, які полягали в «укладенні» Договору від 19.09.2025 та «зверненні» до державного реєстратора Щербини К.В. з заявою про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 .
Терміни «укладення» та «звернення» в абзаці вище вживаються в лапках, оскільки, на переконання позивача, відповідач вдалась до створення доказової бази для заперечення проти позову та ініціювання власного зустрічного позову вже після того, як дізналась про позов, заявлений позивачем. Саме цим пояснюється той факт, що Договір оренди, нібито укладений 19.09.2025, було надано Державному реєстратору Щербині К.В. для реєстрації права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 через два місяці після його «укладення», а саме 11.11.2025. Позаяк, з моменту отримання відзиву позивачу стало відомо, що відповідачем здійснено дії, спрямовані на унеможливлення виконання рішення у справі № 397/1365/25 у разі задоволення позову Господарства, оскільки наявність зареєстрованого в ДРРП права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 унеможливила б реєстрацію права оренди земельної ділянки за Господарством.
28.11.2025 позивач звернувся до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції із скаргою на дії та рішення Державного реєстратора Щербини К.В., у якій, серед іншого, просив визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - «Закон № 1952-IV») та анулювати Рішення № 81843625. 26.12.2025 Колегією прийнято рішення № 3658/5 яким задоволено скаргу та скасовано Рішення № 81843625. 31.12.2025 державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Дмитренко С.С. підставі рішення Колегії від 26.12.2025 № 3658/5 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.12.2025 індексний номер: 82708810 на підставі якого зареєстровано у ДРРП припинення права оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 . Таким чином, незважаючи на наявність у Господарства прав на земельну ділянку ОСОБА_1 , через наявність об'єктів на земельній ділянці, спору щодо визнання укладеним договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 , як орендодавцем та Господарством як орендарем, ОСОБА_1 все ж вчинила дії, спрямовані на утруднення виконання рішення суду, шляхом передання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 та реєстрації його права оренди в ДРРП. Позивач припускає, що ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, незважаючи на наявність судового спору, може приймати рішення та здійснювати будь-які дії, спрямовані на: надання у користування земельної ділянки іншим особам; здійснення поділу Земельної ділянки, зміну конфігурації, цільового призначення, складу угідь, тим самим ускладнюючи та/або унеможливлюючи позивачу ефективний захист та поновлення порушених прав останнього. У разі задоволення позову Господарства у справі № 397/1365/25 та відповідно визнання договору оренди землі між позивачем та відповідачем укладеним, Господарство не зможе зареєструвати право оренди земельної ділянки. Таким чином, у цій справі необхідність вжиття заходів забезпечення позову обумовлена як фактичними обставинами так і неправомірною поведінкою відповідача.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.01.2026 вищевказана заява розподілена в провадження судді Гайдар Н.І. та передана судді канцелярією суду 12.01.2026.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали, надані представником позивача, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Відповідно до змісту роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Також відповідно до пункту 20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК України), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК України (судовий секвестр).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Як зазначено заявником, предметом позову є визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Підлісненської сільської ради, за межами населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області, загальною площею 1,5700 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016, власником якої є відповідачка ОСОБА_1 .
Суддя, з урахуванням предмету позову, а також того, що розпорядження вказаною земельною ділянкою, у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову у спосіб про який просить заявник (позивач).
Крім того суддя звертає увагу, що вид забезпечення позову у виді заборони вчиняти будь-які дії щодо розпорядження не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка фактично перебуває у її володінні, а обмежується лише будь-яка можливість розпорядження нею.
Слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому заборона вчиняти певні дії щодо вищезазначеної земельної ділянки до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача. Останній не позбавлений права у будь-який момент звернутися до суду за скасуванням заходів забезпечення позову та навести свої доводи з цього приводу, які будуть предметом ретельного дослідження суду.
Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Підстав для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 149-151, 153 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача - адвоката Бабак-Гутарєвої Ярослави Тарасівни, яка діє в інтересах позивача Фермерського господарства «Агроекохолод»про забезпечення позову по цивільній справі №397/1365/25 за позовом Фермерського господарства «Агроекохолод» до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди землі, задовольнити.
Заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження земельною ділянкою, що знаходиться на території Підлісненської сільської ради, за межами населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області, загальною площею 1,5700 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016.
Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки, що знаходиться на території Підлісненської сільської ради, за межами населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області, загальною площею 1,5700 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016.
Заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, що знаходиться на території Підлісненської сільської ради, за межами населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області, загальною площею 1,5700 га, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016 та внесення до Державного земельного кадастру будь-яких відомостей, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 3520585000:02:000:5016.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відомості про сторони:
Позивач: Фермерське господарство «Агроекохолод» (місцезнаходження: 27342, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Підлісне, код ЄДРПОУ - 37964349)
Представник позивача: адвокат Бабак-Гутарєва Ярослава Тарасівна (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2
Відповідач: ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
Представник відповідача: адвокат Грицина Валентина Іванівна (адреса: 25012, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 21а).
Суддя: Н.І. Гайдар