справа № 388/338/25
провадження № 2/388/101/2026
13.01.2026м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
при секретарі судового засідання Гринькової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АІА ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за участі:
представника відповідача Харламової Т.В.,
встановив:
позивач ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» звернулося до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просило стягнути з відповідача на користь позивача:
- заборгованість у розмірі 4712,47 грн.;
- суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.;
- суму у рахунок відшкодування за правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою від 21.10.2025 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.
До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про відмову від позову, в якій останній посилаючись на те, що відповідач після пред'явлення позову повністю погасила заборгованість просив провадження у справі закрити. Зазначив, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі позивачу відомі та зрозумілі Також просив вирішити питання про розподіл судових витрат.
Представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій просив розглянути справу за відсутності сторони позивача. Вимоги заяви про відмову від позову та розподіл судових витрат підтримав.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників, які не з'явились у судове засідання на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що вважає, що справа підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору у зв'язку з чим судовий збір підлягає поверненню позивачу. Клопотала про зменшення суми стягнення витрат позивача на правничу допомогу.
Заслухавши представника відповідача, зваживши доводи, викладені у заяві представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями ч. 1, ч. 4 ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Письмова заява позивача про повідомлення про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю до суду не надходила.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.
Відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Положеннями ч. 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
За таких обставин, враховуючи, що право позивача на дану процесуальну дію - відмову від позову прямо передбачене цивільним процесуальним законодавством, при цьому, заява позивача є формою реалізації його вільного волевиявлення, на підставі чого таку відмову позивача від позову слід прийняти, а провадження у справі закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
З огляду на зазначене позиція сторони відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору є безпідставною, оскільки у даній справі першочерговим є вирішення судом клопотання позивача про відмову від позову, яке подане першим.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Положеннями ч. 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи наведені положення норми, що регулює питання розподілу судових витрат та те, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову - понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.
Відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат по оплаті професійної правничої допомоги на суму 10000,00 грн надано договір про надання правничої допомоги від 01.09.2021, додаткову угоду від 06.02.2025, ордер, акт про надані послуги від 01.02.2025, платіжну інструкцію.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача, щодо витрат позивача на правничу допомогу зазначено, що заявлені представником позивача вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, оскільки вказана справа є категорії малозначною, що не потребувало безпосередньої участі представника позивача у судовому засіданні, чи будь-яких інших додаткових зусиль адвоката під час судового розгляду справи, а правова допомога у даній справі полягала лише у консультації адвокатом, складання та подання позовної заяви до суду.
Керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності досудової підготовки, підготовки позову, процесуальних заяв і значимості таких дій у справі, суд, беручи до уваги складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, її обсяг та витрачений ним час, пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову, - дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 4000,00 грн.
Отже, питання розподілу судових витрат у частині витрати на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до вищенаведених обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 142 ЦПК України, та враховуючи, що позивач не підтримує свої позовні вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову - частину понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 49, 137, 142, 206, 255, 256, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -
постановив:
прийняти відмову позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АІА ФІНАНС ГРУП» від позову, пред'явленого до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АІА ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АІА ФІНАНС ГРУП» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АІА ФІНАНС ГРУП» у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя О.А. Кнуров