Справа № 344/523/26
Провадження № 1-кс/344/447/26
13 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025092780000147 від 22.05.2025,-
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила, що відділом СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025092780000147 від 22.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 15 вересня 2025 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 діючи умисно та повторно, спільно із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , скориставшись тяжким суспільним становищем щодо обмеження конституційних прав громадян України в частині обмеження виїзду за межі території України чоловікам віком від 23 до 60 років, організували злочинну схему незаконного переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України.
ОСОБА_7 діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підшукав чоловіка, який мав намір незаконно перетнути державний кордон України - громадянина України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, 16.09.2025 близько о 14 год ОСОБА_7 за допомогою мобільного інтернет - зв'язку зв'язавшись із ОСОБА_13 , запропонував йому механізм перетину кордону поза межами пунктів пропуску на ділянці кордону, що знаходиться в межах Івано-Франківської області за грошову винагороду в сумі 8000 євро, на що останній погодився.
Крім того, ОСОБА_7 про підшуканого ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_4 , а також ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з метою організації подальших їх спільних злочинних дій. Зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно до створеного ними злочинного задуму, після транспортування ОСОБА_13 на своїх транспортних засобах ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до визначеного місця їх зустрічі в с. Яблуниця Верховинського району Івано-Франківської області, повинні прибути туди ж, у визначений час, для подальшого супроводу ОСОБА_13 в напрямку лінії розмежування державного кордону України із Республікою Румунія, зокрема до визначеного місця їх зустрічі із ОСОБА_12 в с. Грамотне Верховинського району Івано-Франківської області.
В подальшому 16.09.2025 близько 18 год 15 хв ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_7 прибув до м. Косів, де останній зустрівся з ним та надавши вказівку сідати у салон його автомобіля марки «Nissan Patrol», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , привіз ОСОБА_13 до попередньо визначеного із ОСОБА_4 місця - приватного домоволодіння в АДРЕСА_1 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_13 отримував від ОСОБА_4 вказівки та поради щодо подальшого незаконного перетину кордону.
Надалі, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 перебуваючи спільно із ОСОБА_13 на території вказаного домоволодіння, отримали від останнього грошові кошти в сумі 8000 євро та вказали на необхідність перебування у вказаному житлі до ранкового періоду часу 17.09.2025.
Відтак, ОСОБА_4 , діючи умисно та повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів 17.09.2025, в період часу з 05 год 25 хв по 07 год 17 хв, на автомобілі марки «УАЗ 31512», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював транспортування ОСОБА_13 із с. Старий Косів Косівського району Івано-Франківської області до с. Яблуниця Верховинського район Івано-Франківської області, а саме до визначеного місця зустрічі із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
При цьому ОСОБА_7 керуючи автомобілем марки «Nissan Patrol», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по-переду автомобіля ОСОБА_4 , спілкуючись із ним через радіозв'язок, дотримуючись тим самим заходів конспірації та повідомляючи його про наявність/відсутність правоохоронців чи військових на їхньому шляху, з метою недопущення викриття їхньої злочинної діяльності.
Після того як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на своїх автомобілях завершили транспортування ОСОБА_13 в сторону державного кордону України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 очікували прибуття останніх у попередньо визначному місці в с. Яблуниця, Верховинського району Івано-Франківської області.
ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зустрівши ОСОБА_13 обговорили між собою подальший план спільних злочинних дій, вказали йому на необхідність пересісти в автомобіль марки ВАЗ 2121, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , та продовжити його транспортування до с. Грамотне Верховинського району Івано-Франківської області по визначеному ними маршруті руху для зустрічі із ОСОБА_12 . В період з 07 год 21 хв по 08 год 07 хв ОСОБА_11 перебуваючи за кермом вище вказаного автомобіля, проводив інструктаж ОСОБА_13 щодо дотримання заходів ним конспірації, шляхом необхідності вимкнення мобільного телефону та здійснював транспортування останнього до с. Грамотне. ОСОБА_10 , керуючи мотоциклом чорного кольору, без реєстраційних номерних знаків, здійснював супровід вказаного автомобіля, а також виконував функцію розвідки, здійснюючи обгін транспортного засобу з метою можливого виявлення на маршруті руху працівників правоохоронних органів та недопущення викриття ними їхньої злочинної діяльності, а також з метою визначення шляхів об'їзду блокпостів прикордонного контролю.
О 8 год 06 хв ОСОБА_11 та ОСОБА_10 спільно із ОСОБА_13 , прибули в с. Грамотне та зустрівшись у визначеному місці з ОСОБА_12 , який прибув на кросовому мотоциклі червоно-білого кольорів, повідомили про вказане ОСОБА_7 здійснивши до нього телефонний дзвінок.
Надалі ОСОБА_12 провів інструктаж ОСОБА_13 щодо його дій та поведінки при подальшому супроводженні в напрямку кордону, надав вказівку сідати по-заду нього на сидіння вказаного мотоцикла й здійснив транспортування та супровід останнього, із подальшим переходом на пішу ходу, через гірську місцевість Верховинського району Івано-Франківської області, в напрямку лінії розмежування державного кордону України із Республікою Румунія.
Завершивши супровід ОСОБА_13 , ОСОБА_12 вказав на розташування лінії розмежування державного кордону України із Республікою Румунія, яку ОСОБА_13 повинен перетинати самостійно.
За організацію незаконного переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримали грошові кошти у розмірі 8000 євро, що згідно курсу НБУ станом на 17.09.2025 становило 389 200 грн.
Таким чином, ОСОБА_11 підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
За вказаним фактом вчиненого кримінального правопорушення, 08.01.2026 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області, із зареєстрованим та фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України та його затримано в порядку ст. 615 КПК України.
08 січня 2026 року на підстави ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду в с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області, було проведено обшук автомобіля ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває у користуванні ОСОБА_11 та належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатом якого зазначений транспортний засіб не вилучався та був залишений на відповідальне зберігання його користувачу - підозрюваному ОСОБА_11 .
Зазначений вище транспортний засіб визнано речовим доказам у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_11 його використовував під час злочинної діяльності та його необхідно зберегти як речовий доказ та знаряддя вчинення злочину, а тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор подала заяву про розгляд справи без її участі, просила клопотання задовольнити.
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_15 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, просила відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що прокурор звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
Так, відділом СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025092780000147 від 22.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
08 січня 2026 року на підстави ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду в с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області, було проведено обшук автомобіля ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебуває у користуванні ОСОБА_11 та належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатом якого зазначений транспортний засіб не вилучався та був залишений на відповідальне зберігання його користувачу - підозрюваному ОСОБА_11 .
Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області від 10.01.2026 року автомобіль марки ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебуває у користуванні підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025092780000147 від 22.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно реєстраційної картки ТЗ транспортний засіб марки ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурором поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль марки марки ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , може бути використаний, як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання виходить з того, що втручання у право власності повинно не лише бути законним і переслідувати за фактами та у принципі «законну мету» «відповідно до загальних інтересів», але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичної особи. Ця вимога виражена у понятті «справедливий баланс», який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Подія щодо якої здійснюється досудове розслідування, свідчить про те, що на даний час і на даному етапі досудового розслідування таке втручання у право власності особи є справедливим, правомірним та пропорційним.
Однак вважаю, що в частині накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , слід застосувати спосіб арешту майна шляхом заборони на його відчуження, розпорядження та користування, оскільки користування автомобілем марки ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 може призвести до зміни його технічного стану.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 2121, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом заборони на його відчуження, розпорядження та користування до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1