Справа № 212/14200/25
2-а/212/11/26
12 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши ув порядку ч.4 ст.229 КАС України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Адвокат Фролова Н.В., що діє в інтересах позивача звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову № М/360 від 23 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування адміністративного позову вказано, що позивач з 09 жовтня 2025 року проходить службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, останній 27 листопада 2025 року дізнався, що на його рахунок, відкритий в АТ КБ “Приватбанк» накладено арешт. Звернувшись до оператора банку, ОСОБА_1 дізнався, що рахунок арештований на підставі постанови про арешт коштів боржника від 21 листопада 2025 року, винесеної старшим державним виконавцем Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стасів А.І. у виконавчому провадженні №79569785. Зв'язавшись з державним виконавцем, остання повідомила, що виконавче провадження №79569785 відкрите на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) від 23 липня 2025 року за № М/360, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34 000 грн. Позивач категорично не погоджується з оскаржуваною постановою, постанова винесена за його відсутності, що позбавило його можливості заявляти клопотання, подавати заяви та докази під час її складання, а також бути ознайомленим з доказами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо його винуватості. ОСОБА_1 в 1976 році з родиною переїхав до міста Кривого Рогу Дніпропетровської області і з того часу проживає та прописаний саме у місті Кривому Розі, а з 08 вересня 2000 року має постіне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачу не зрозуміло, яке відношення останній має до ІНФОРМАЦІЯ_3 та чому у постанові зазначено, що він перебуває у них на військовому обліку. Крім того, у постанові хоч і наявні його персональні дані, але вони є неповними та неточними. Так, відповідачем у постанові зазначено, що документом, що посвідчує особу, в тому числі, є паспорт громадянина України, однак не зазначено номер, серію та ким видано та РНОКПП. ОСОБА_1 свої персональні дані, а також, документи, що посвідчують особу стороннім особам не передавав, що свідчить про те, що відповідач отримав персональні дані позивача неправомірним шляхом та з невідомого джерела. У постанові ім'я позивача надруковано з одною буквою Н, а також невірно зазначено місце проживання (перебування) позивача: АДРЕСА_3 . Також, оскаржувана постанова не містить інформації про дату отримання її позивачем, не містить підпису останнього про її особисте отримання, а також не містить доказів направлення її позивачу за його адресою. Крім того, відповідно до постанови, підставою для її винесення послугувало те, що ОСОБА_1 у строк, встановлений законом не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані, що не відповідає дійсності, оскільки позивач, маючи постійне місце реєстрації у місті Кривому Розі, 16 липня 2024 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг Новопільсьї сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та оновив свої дані, про що свідчить витяг №1829484-16072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і на теперішній час позивач проходить службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, що в свою чергу дає підстави для скасування спірної постанови та закриття провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 представника до суду не направив, при цьому повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
За правилами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про те, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 23 липня 2025 року за № М/360, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 34 000 грн.
З вказаної постанови вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 року, який набрав чинності 18.05.2024 року, а саме: перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та постійно знаходячись на території України протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані, передбачені частиної першою статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» - шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Постановою старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21 листопада 2025 року відкрито виконавче провадження № 79569785, на підставі постанови № М/360 від 23 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн.
Постановою старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21 листопада 2025 року з межах виконавчого провадження № 79569785, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику - ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу № 1829484-16072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані 16 липня 2024 року, відповідно до якого даних про його перебування на військовому обліку не знайдено.
Згідно довідки № 1846 від 28 листопада 2025 року Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України МВС України, ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» дійсно призваний та проходить військову службу по мобілізації у війській частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 09 жовтня 2025 року по даний час.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Поряд з цим, відповідно до приписів ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону № 3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз.7 ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 року згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст.210-1 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Частиною 10 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (далі - Закон № 3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 18 травня 2024 року, а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивач уточнив свої військово-облікові дані 16 липня 2024 року, що підтверджується Витягом № 1829484-16072024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Тобто, позивач виконав обов'язок, покладений на нього згідно вищезазначених правових норм у встановлений законом строк, уточив свої персональні дані, при цьому даних про перебування позивача на військовому обліку станом на 16 липня 2024 року виявлено не було.
Зазначаючи в оскаржуваній постанові про перебування позивача на військовому обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідачем не доведено у суді жодними належними та допустимими доказами вказаних обставин, при цьому як встановлено судом позивач з 08.09.2000 року має місце реєстрації у АДРЕСА_4 , що відноситься до території ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, під час уточнення даних в межах строків, встановлених Законом № 3633-ІХ, станом на 16.07.2024 року в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про перебування позивача на військовому обліку не знайдено.
З наданих позивачем доказів вбачається, що з 09.10.2025 року він проходить військову службу за мобілізацією, тобто виконує свій конституційний обов'язок із захисту Батьківщини.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведених вимог закону, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх повноважень щодо складення оскаржуваної постанови, а саме доказів перебування позивача на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи результат вирішення спору, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання до суду адміністративного позову у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.9, 72, 76, 77, 139, 242-246 КАС України, ст.ст.58, 62 Конституції України, ст.ст.210-1, 268, 280 КУпАП суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23 липня 2025 року за № М/360 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 34000 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: М.Д. Власенко